Парламент Фінляндії ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Про це інформує мовник Yle у четвер, 19 червня.
У майбутньому збройні сили Фінляндії зможуть знову використовувати ці види зброї в оборонних цілях.
За вихід із договору проголосували 157 депутатів. Проти виступили 18 парламентарів. Ще 24 депутати були відсутні під час голосування.
Єдина представниця урядової Шведської народної партії Єва Біауде проголосувала проти ініціативи уряду. Також більшість представників Лівого союзу виступили проти, тоді як у Зелених голоси розділились.
У комітеті закордонних справ, котрий рекомендував підтримати пропозицію уряду, зазначили, що мінна зброя залишається важливим елементом оборони Фінляндії на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Спільно з рішенням про вихід з конвенції парламент затвердив і супровідну заяву, згідно з якою Фінляндія продовжить активно підтримувати гуманітарні ініціативи з розмінування у кризових регіонах світу.
Оттавська конвенція – міжнародна угода, що забороняє використання, зберігання, виробництво та передання протипіхотних мін. Документ набув чинності у 1999 році. Фінляндія підписала договір у 2012 році, зобов’язавшись знищити запаси мін до 2016 року.
Раніше президент країни Александр Стубб анонсував вихід Фінляндії з конвенції.
Позначка: Рішення
-
Парламент Фінляндії схвалив вихід з Оттавської конвенції
-
Агентів РФ ув’язнили на 15 років за підрив військового авто у Харкові
Український суд засудив трьох агентів російської воєнної розвідки до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна за підірвання автомобіля військового ЗСУ влітку 2024 року. Цей теракт призвів до тяжких поранень українського захисника. Вони були визнані винними у державній зраді, терористичному акті та інших злочинах. Агенти збирали інформацію про розташування українських військових і готували інші теракти, один із них виготовив вибуховий пристрій. Один зі злочинців відкрито підтримував “русский мир” у соціальних мережах. Усі троє залишаються під вартою.
-
США перекидають військові сили на Близький Схід – ЗМІ
Сполучені Штати Америки перекидають військові сили на Близький Схід у відповідь на атаку Ізраїлю на Іран та потенційну відповідь Тегерана. Про це повідомляє інформагенція AP, посилаючись на американських військових посадовців.
ВМС США віддали наказ есмінцю USS Thomas Hudner почати плавання в напрямку східної частини Середземного моря.
Іще одному есмінцю наказали почати просування вперед, щоб він міг бути готовий до дій на запит Білого дому.
Президент США Дональд Трамп проводить нараду з Радою національної безпеки для обговорення ситуації, додали співрозмовники ЗМІ.
Як відомо, у ніч перед 13 червня Ізраїль завдав ударів по об’єктах Ірану, дотичних до ядерної програми, пояснивши це прагненням не допустити отримання Іраном ядерної зброї.
Унаслідок ударів загинув головнокомандувач Корпусу вартових Ісламської революції Хоссейн Саламі, пишуть ЗМІ.
Аятола Алі Хаменеї підтвердив загибель певної кількості осіб з командування та пообіцяв Ізраїлю помсту. -
Ексдепутата Крючкова заочно засудили на понад десять років ув’язнення
Вищий антикорупційний суд засудив колишнього нардепа Дмитра Крючкова за недоотримання доходів у розмірі понад 346 млн грн від ПАТ Запоріжжяобленерго та ДП Енергоринок. Він отримав 10,5 років ув’язнення з конфіскацією майна. Це перша справа НАБУ, яка тривала п’ять років і включала більше 100 судових засідань. Прокурор просив 12 років ув’язнення, але обвинувачений вважав себе невинуватим. Крючков вже отримав 15 років ув’язнення у іншій справі. Нардепа Георгія Логвинського також заарештували за хабар у формі наркотиків.
-
Олігархи Путіна програли битву за санкції
Європейський союз здобув важливу юридичну перемогу над російськими мільярдерами. Суд ЄС у Люксембурзі 5 червня визнав законним замороження активів п’яти відомих російських бізнесменів і заборону на видачу їм віз. Ба більше – суд постановив, що Брюссель не зобов’язаний доводити їхній особистий зв’язок із режимом Володимира Путіна. Про це повідомляє Радіо Свобода у четвер, 5 червня.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ЄС запровадив санкції проти низки російських бізнесменів, за підтримку режиму, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України.
Серед тих, хто оскаржив санкції, – власник Уралхіму Дмитро Мазепін, власник ТМК і групи Сінара Дмитро Пумпянський, голова ММК Віктор Рашников, співзасновник Альфа-Груп Герман Хан і колишній гендиректор Яндекса Тигран Худавердян.
У 2023 році їхні позови відхилили, після чого росіяни подали апеляцію. До остаточного рішення суд залучив свого правового радника, котрий підготував експертний висновок. Хоча цей документ не є обов’язковим до виконання, у більшості випадків Суд ЄС дотримується його рекомендацій.
У висновку радника акцентується, що існує “раціональний зв’язок” між санкціями проти бізнесменів і метою ЄС – послабити економіку РФ, зменшивши її ресурси на ведення війни. Зокрема, зазначено, що немає потреби доводити персональний вплив кожного фігуранта санкцій на дії російської влади.
Цей момент має принципове значення, адже саме на відсутність прямого впливу на політику Кремля посилалися мільярдери у своїх позовах.
Остаточне рішення Суд ЄС очікується в липні або після літніх канікул у серпні. Якщо його ухвалять згідно з висновком радника, це стане прецедентом для близько 80 російських і білоруських бізнесменів, котрі також оскаржили санкції. Брюсселю буде достатньо встановити загальні зв’язки з режимами Путіна або Лукашенка для правомірного запровадження обмежень. -
Агент ФСБ отримав 15 років за коригування ударів по Києву
Киянина засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна за державну зраду. Він передавав координати українських військових об’єктів російським спецслужбам для підготовки ракетно-дронових атак. Про це інформує пресслужба СБУ у п’ятницю, 30 травня.
Чоловік входив до агентурної мережі ФСБ, яку СБУ нейтралізувала восени 2024 року. Тоді затримали трьох ворожих агентів, які передавали координати для ракетно-дронових атак на Київ, Харків і Чернігів.
З’ясувалося, що засудженого дистанційно координував куратор усього ворожого осередку – співробітник військової контррозвідки ФСБ.
Агент фотографував позиції українських військових у столиці та її околицях. Дані він надсилав до ФСБ через месенджер для подальших повітряних ударів.
Правоохоронці затримали зловмисника на місці під час збору розвідданих поблизу військового об’єкта. У нього вилучили телефон з доказами співпраці з агресором.
Суд визнав чоловіка винним у держзраді за ч. 2 ст. 111 ККУ. -
Голову центробанку Словаччини засудили за корупцію
Голову Національного банку Словаччини Петера Кажиміра засудили за корупційні дії. Його оштрафували на 200 тисяч євро за передачу хабара в 48 тисяч євро колишньому голові фінансової служби країни. Якщо він не сплатить штраф, йому загрожує рік ув’язнення. Кажимір планує подати апеляцію. Суд визнав свідчення Імрече правдивими, а також вирішив конфіскувати 48 тисяч євро, які були передані поліції.
-
Суд США зобов’язав Трампа відновити міграційні програми Байдена
Федеральна суддя США Індіра Талвані вимагає від адміністрації Дональда Трампа відновити розгляд заяв від мігрантів, що перебувають у країні за програмами гуманітарного “паролю”. Це рішення захистить тисячі мігрантів з різних країн, які можуть тимчасово проживати у США за програмами, запровадженими адміністрацією Джо Байдена. Суддя Талвані відхилила аргументи адміністрації Трампа про те, що вони мають право скасувати ці програми. Це рішення також стосується заборони на анулювання “паролю” для кубинців, гаїтян, нікарагуанців і венесуельців. У Міністерстві внутрішньої безпеки США утримались від коментарів. Це рішення спростовує політику, запроваджену адміністрацією Трампа щодо програм “паролю” для мігрантів.
-
Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа
Фондові ринки Європи та США піднялися в четвер після того, як Федеральний суд США взяв під контроль указ президента Трампа про введення нових мит на імпорт. Суд вважає, що Трамп перейшов межі своїх повноважень, встановивши мита в квітні. Білий дім апелював рішення суду та може довести справу до Верховного Суду. Ринки реагують на цю нестабільність, аналітики зауважують, що ринки залишаються чутливими до новин. У той же час індекси і ф’ючерси показали зростання, хоча британський FTSE 100 втратив позиції. Долар укріпився відносно єни та франка, а дохідність десятирічних облігацій США зросла.
-
Посадовця Федерації профспілок ув’язнили за спробу підкупу судді
У Вищому антикорупційному суді вину в спробі підкупу суддів Київського апеляційного суду визнали заступника голови Федерації профспілок України та його спільника. Вони намагалися передати 150 тисяч доларів за вирок про звільнення з-під варти посадовця. Обох засудили до чотирьох років ув’язнення та конфіскації половини їхнього майна. Засудженим заборонено покидати Київську область без дозволу суду і виїжджати за кордон. Третю особу у справі визнали невинуватою. Крім того, суд вирішив конфіскувати 150 тисяч доларів хабаря на користь держави. Вирок можна оскаржити протягом 30 днів.