Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати енергетичну компанію Електричні мережі Вірменії, що належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. Ці зміни передбачають право втручання в управління енергетичними компаніями у разі порушень, а також можливість тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого. Опозиція критикує ці дії, називаючи їх “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про намір націоналізувати компанію ще у червні. Самвел Карапетян також затриманий за обвинуваченнями у закликах до насильницького захоплення влади. Карапетян заперечує ці обвинувачення.
Позначка: Рф
-
Росія прагне підпорядкувати армії ОДКБ – ISW
Росія активізує спроби включити війська країн ОДКБ до командної вертикалі власних Збройних сил. Зокрема 24 червня Держдума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ. Про це мовиться у звіті Інституту вивчення війни (ISW) у середу, 25 червня.
Раніше цей процес займав до 30 днів.
Документ також запроваджує поняття “командування формуваннями” – централізовану структуру, яка керуватиме військами, задіяними у спільних операціях. На думку аналітиків ISW, ця структура буде переважно російською та може стати інструментом Кремля для домінування над військовими союзників.
ISW наголошує, що Москва прагне відновити контроль над збройними силами колишніх радянських республік, формуючи умовну багатонаціональну армію під російським керівництвом.
Тож, західним аналітикам варто враховувати не лише потужності ЗС РФ, а й можливість залучення військ ОДКБ у майбутніх конфліктах – включно з потенційною війною проти НАТО.
Паралельно з цим Росія продовжує адаптуватися до сучасних умов війни, розширюючи використання мотоциклів на передовій в Україні. За даними ISW, ці тактики Кремль може застосовувати і в майбутніх конфліктах за межами України.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росія є найбільшою загрозою для Альянсу і готується до затяжної війни. За його словами, Кремль може бути готовим до нападу на НАТО вже за 3-7 років. Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що Росія не зможе це зробити раніше 2030 року – війна в Україні стримує її ресурси та здатність до підготовки. До ОДКБ входять: Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Вірменія призупинила свою участь 2024 року.
Раніше Організація договору про колективну безпеку пообіцяла підтримати Росію, якщо в Україну зайдуть європейські миротворці.
Білорусь заявила, що готова відправляти війська на поміч союзникам -
Росія відкрила справу проти Сергія Жадана
Українського письменника, волонтера та музиканта Сергія Жадана, який опублікував інформацію на своїй сторінці у Facebook, стали переслідувати в Росії. Російські окупанти звинуватили Жадана у фінансуванні тероризму, дискредитації збройних сил РФ та підтримці диверсій. Їм навіть вдалося звинуватити Жадана у співпраці з українським командиром та заснованому ним радіо. Сергій Жадан відреагував на цю ситуацію коротко: “Я люблю свою роботу”.
-
ЄС посилить допомогу Україні коштом РФ – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
ЄС інвестує заморожені російські 200 млрд євро – ЗМІ
Європейський Союз розробляє план щодо переведення майже €200 мільярдів заморожених російських активів у новий інвестиційний фонд із вищим рівнем ризику. Це дозволить отримувати більший прибуток і направляти його на підтримку України, не торкаючись основного капіталу.Про це з посиланням на джерела повідомляє Politico у четвер, 19 червня.
Заморожені кошти, більшість з яких перебувають на рахунках Euroclear у Бельгії, наразі приносять прибуток від розміщення в низькоризикових інструментах через Нацбанк Бельгії. У 2024 році ці активи вже принесли €4 мільярди прибутку, який був спрямований на обслуговування позики G7 Україні.
Новий підхід передбачає створення спеціального фонду, підконтрольного ЄС, що дозволить вкладати активи у прибутковіші, але ризикованіші інструменти. Водночас основний капітал залишатиметься недоторканим, аби уникнути юридичних ризиків та звинувачень у конфіскації коштів.
Очікується, що міністри фінансів 27 країн ЄС обговорять цю ідею під час неформальної вечері в Люксембурзі вже 19 червня.
Польське головування в Раді ЄС також закликало розглянути подальше використання заморожених активів Росії і запропонувало задіяти нову оборонну програму SAFE для закупівлі зброї для України.
Група G7 минулого року домовилася направити в Україну €45 млрд коштів від інвестування заморожених активів. Частка ЄС у цій допомозі становила €18 млрд, які мають бути виплачені до кінця року, що ставить під питання джерело фінансування для України у 2026 році.
У Брюсселі також шукають юридичний механізм, котрий дозволить обійти можливе вето Угорщини при черговому продовженні санкцій, що загрожує розмороженням активів РФ. Однак поки що знайти надійне рішення не вдалося.
Попри ризики, у ЄС визнають, що без нових джерел прибутку підтримка України може ослабнути. Водночас деякі критики попереджають, що у разі збиткових інвестицій компенсацію доведеться покривати коштом платників податків. -
Угорщина ветувала план Єврокомісії щодо відмови від енергоносіїв РФ
Угорщина використала своє право вето на документі Ради Європейського Союзу з енергетики, який закликав до заборони імпорту газу та нафти з Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що енергетична політика є справою національної компетенції, тому Єврокомісія не повинна втручатися. Він вважає, що така ініціатива ставить під загрозу суверенітет та енергетичну безпеку країни, особливо в умовах напруженої ситуації на Близькому Сході. Угорщина пропонує не розглядати цей план взагалі.
-
США оголосили винагороду у $10 млн за проросійського хакера
У США виставили винагороду до 10 мільйонів доларів за інформацію про 25-річного хакера Максима Рудометова, якого підозрюють у створенні шкідливого вірусу RedLine. Цей троян використовувався для крадіжки даних користувачів, включаючи логіни, паролі, банківські картки та криптогаманці. RedLine був широко використовуваний хакерами та використовувався в атаках на мільйони користувачів та підрядників Пентагону. Після зламу систем підрядників Міноборони США у 2021 році, FBI визнав RedLine загрозою національній безпеці. У жовтні 2024 року, в результаті спільної операції Нідерландів та США, були заблоковані сервери RedLine і затримано декілька користувачів. Максим Рудометов народився в Луганську, але після початку війни переїхав до Росії.
-
У Фінляндії закликали США не послаблювати санкції проти РФ
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо закликав Сполучені Штати якнайшвидше ухвалити жорсткий пакет санкцій проти Росії і не дозволяти їх послаблення. Він наголосив на необхідності вимусити президента Путіна сісти за переговорний стіл і швидко прийняти рішення. Орпо також висловив сподівання, що Євросоюз продовжить тиснути на Росію. Прем’єр підтримав збільшення оборонного бюджету Фінляндії і заявив про консультації з усіма партіями щодо цього питання. Раніше деякі американські політики також закликали ухвалити санкції проти Росії через відсутність прогресу у переговорах між Росією та Україною.
-
Нідерланди звинуватили проросійських хакерів у зламі мереж НАТО
Хакерська група Laundry Bear з Росії вчиняла кібершпигунство проти державних та комерційних установ Нідерландів, а також інших країн-членів НАТО та ЄС. Вони викрали конфіденційні дані співробітників нідерландської поліції у вересні 2024 року. Зловмисники отримали інформацію про виробництво й закупівлю військової техніки західними країнами, а також намагалися дізнатися про високотехнологічну продукцію, до якої Росія має обмежений доступ через санкції. Нещодавно міністр цифровізації Польщі розкрив інформацію про кібератаку на шпиталь МВС у Кракові.