Найбільші у світі валютні резерви КНР, у червні 2025 року збільшилися на 32 млрд доларів і досягли 3,317 трлн доларів. Це максимальний обсяг з грудня 2015 року, заявив Народний банк Китаю.
Юань минулого місяця подорожчав на 0,45% стосовно долара. Водночас американська національна валюта впала на 2,7% до кошика основних світових валют.
Резерви золота в КНР станом на кінець червня становили 73,9 млн унцій, збільшившись з 73,83 млн унцій місяцем раніше.
Китайський центробанк купував дорогоцінний метал вісім місяців поспіль. У вартісному вираженні резерви золота зросли до 242,93 млрд доларів порівняно з 241,99 млрд доларів наприкінці травня.
Позначка: Резерв
-
Валютні резерви Китаю сягли десятирічного максимуму
-
В Україні запрацювало нове держагентство
Україна створила новий орган – Державне агентство з управління резервами України (ДАУР), яке буде відповідати за формування, зберігання та використання державних резервів. Це агентство буде координувати уряд через першого віце-прем’єр-міністра-міністра економіки. ДАУР уже розпочав роботу з 20 держслужбовцями, і його фінансування передбачено з держбюджету на 2025 рік. Це нове агентство працюватиме за сучасними принципами і не матиме спільного зв’язку з колишньою радянською системою. Уряд тимчасово призначив Наталію Кінчук керівником ДАУР.
-
Світові центробанки закупили понад 20 тонн золота у травні
У травні 2025 року центральні банки різних країн поповнили свої золотовалютні резерви на 20,5 тонни золота. Про це свідчать попередні оцінки Всесвітньої ради із золота (World Gold Council, WGC).
Відповідний показник перевищив квітневий обсяг закупівель (15,6 тонни), однак залишився нижчим за середній рівень закупівель за минулі 12 місяців, що становить близько 27 тонн, відзначають аналітики WGC.
“Загострення конфлікту на Близькому Сході, ймовірно, підвищило стратегічну привабливість золота для центральних банків, які прагнуть захистити резерви від геополітичних потрясінь”, – прокоментувала аналітикиня Марісса Салім.
Найбільшими покупцями золота у травні стали:- Казахстан – 7,4 тонни
- Туреччина – 6,4 тонни
- Польща – 6,2 тонни
- Китай – 1,9 тонни
- Чехія – 1,6 тонни
- Киргизстан – 1,3 тонни
- Камбоджа – 1 тонна
Закупівлі решти центральних банків становили менше однієї тонни.
Водночас найбільшим продавцем золота став центральний банк Сингапуру, котрий скоротив свої запаси на 5,4 тонни.
WGC також нагадала про нещодавнє опитування представників центробанків різних країн. Згідно з ним, 43% опитаних очікують, що їхні країни купуватимуть золото протягом наступного року, тоді як 95% респондентів вважають, що запаси золота у міжнародних золотовалютних резервах продовжать зростати.
Як зазначають респонденти, золото зберігає здатність диверсифікувати та хеджувати активи в умовах кризи та інфляції. -
У Резерв+ з’явилась функція зняття з розшуку
Можливість оплати штрафів у межах бета-тесту додали в застосунок Резерв+. Про це повідомляє заступниця міністра оборони України Катерину Черногоренко у Facebook.
Чиновниця додала, що для того, щоб приєднатися до тестування, слід заповнити форму за посиланням.
“Усі, хто встигає зробити це вчасно, оплачує тільки половину штрафу – 8500 гривень. Без черг. Без візиту до ТЦК. Це стосується тих, хто не уточнив свої дані до 16.07.2024”, – наголосила чиновниця.
Вона також наголосила в коментарях до свого допису, що перший час можна буде сплатити тільки ті штрафи, які були нараховані за несвоєчасне уточнення військово-облікових даних.
Інші штрафи, зокрема за неявку за повісткою, у застосунку можна буде оплачувати згодом.
Тепер порушників будуть знімати з розшуку автоматично після оплати штрафу.
Черногоренко уточнила, що після оплати штрафу і зняття статусу “в розшуку” порушників зможуть забронювати. -
У роботі Резерв+ стався збій
У роботі застосунку Резерв+ стався збій. Про це повідомило Міністерство оборони в Телеграм у четвер, 26 червня.
Вказано, що мова йде про “тимчасові труднощі”.
“Наразі спостерігаються технічні перебої у роботі застосунку Резерв+. Наші фахівці вже працюють над усуненням проблеми – очікується, що впродовж кількох годин система стабілізується”, – йдеться у повідомленні.
У відомстві радять у разі потреби скористатися PDF-версією військово-облікового документа. -
Резерв+ не відстежує геолокацію користувачів – Міноборони
Міністерство оборони України опублікувало спростування інформації про те, що застосунок Резерв+ збирає дані користувачів, зокрема геолокацію. За відомостями відомства, ця інформація є дезінформацією, спрямованою на порушення довіри до цифровізації та роботи державних застосунків. Міноборони підкреслило, що Резерв+ не відстежує геолокацію користувачів і не має GPS-трекерів чи інших інструментів для збору даних. Кожен користувач може перевірити це в налаштуваннях застосунку. Також було зазначено, що опубліковані скріншоти не містять доказів, що стосується саме Резерв+, і фрагмент Java-коду не пов’язаний з цим застосунком. Резерв+ працює лише з інформацією, яку користувачі надають самі, та з даними з реєстру Оберіг, проходячи всі необхідні перевірки відповідно до законодавства з технічного захисту інформації.
-
Дрони ЗСУ втретє атакували нафтобазу Росрезерву
У ніч на 23 червня українські безпілотники здійснили напад на об’єкти в Ростовській області Росії. Губернатор регіону Юрій Слюсар повідомив про це, зазначивши, що дрони атакували промислове підприємство в Каменському районі, де сталася пожежа, а також об’єкти в інших районах. З посиланням на російське Міноборони було оголошено про збиття 14 дронів. Удар припав на комбінат Атлас Росрезерву, який постачає паливно-мастильні матеріали для російської армії, зокрема на окупованих територіях України. Це вже третя атака на цей об’єкт. У зв’язку з постійними атаками з боку України, у Ростовській області обмежили швидкість мобільного інтернету з метою забезпечення безпеки населення.
-
В Україні з’явиться крипторезерв – зареєстровано законопроєкт
У Верховній Раді 10 червня був зареєстрований законопроєкт №13356, який стосується включення віртуальних активів до золотовалютних резервів України. Народний депутат Ярослав Железняк розповів, що ця нова ініціатива дасть можливість Національному банку самостійно вирішувати, чи включати віртуальні активи до державних резервів та які саме активи використовувати. Законодавці вважають, що цей крок допоможе Україні інтегруватися у світові фінансові інновації та зміцнити макроекономічну стабільність. Також зазначено, що ідея створення крипторезерву в Україні не нова, оскільки інші країни, такі як США, Сальвадор, Китай та інші, вже працюють у цьому напрямку. Раніше було відомо, що в Україні готують комплексний закон про віртуальні активи та податки з криптовалют.
-
У Резерв+ з’явиться можливість підписання контракту зі ЗСУ
Міністерство оборони України планує розширити можливості мобільного додатку Резерв+. Нова функція дозволить громадянам підписати контракт зі Збройними силами безпосередньо через свій смартфон. Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко пояснила, що цей процес буде подібний до укладання ліцензійних угод в додатках Apple. Це дозволить спростити та прискорити процес вступу до військової служби.
-
Резерви України відступили від рекордної позначки
За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн.