У Норвегії обговорюється ідея надання “репараційної позики” Україні, яка допоможе розблокувати російські активи, заморожені у Бельгії. Ця позика на суму понад 100 млрд євро могла б бути надана як застава зі Суверенного фонду добробуту Норвегії. Пропозиція цікава тим, що дозволить використати прибутки або активи Росії для компенсації збитків, завданих війною. Це може стати переломним моментом у створенні міжнародного механізму репарацій. Але поки що позиція Бельгії утримує реалізацію цієї ідеї через юридичні і фінансові ризики.
Позначка: Репарації
-
Туск повідомив, коли Київ отримає доступ до заморожених активів РФ
На саміті Європейської Ради у грудні планують остаточно вирішити питання передачі заморожених російських активів Україні. Польський прем’єр Дональд Туск заявив, що дискусії з цього приводу тривають, але деякі країни, зокрема Бельгія, ще не впевнені у необхідності такого кроку. Польща пропонує створити загальноєвропейський механізм спільної відповідальності. Туск підкреслив, що Україні потрібна фінансова підтримка для війни та оборони, і використання заморожених російських активів може бути важливим кроком у цьому напрямку. Наразі, питання передачі коштів Україні відкладено до грудня, але Туск закликав не зволікати з цим рішенням.
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія заявила, що не буде виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату Грузії компенсації у зв’язку з подіями 2008 року. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що це рішення не буде виконане, незважаючи на те, що ЄСПЛ вирішив присудити Грузії компенсацію у 253 млн євро за порушення прав людини у війні 2008 року. Росія визнала грузинські регіони Абхазію та Південну Осетію “незалежними” після війни з Грузією 2008 року і вивела їх під свій контроль. Крім того, Росія вийшла із складу Ради Європи у березні 2022 року, тому вважає, що рішення ЄСПЛ, прийняті після цієї дати, не потрібно виконувати на своїй території.
-
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
-
ЄС не зміг затвердити виплату Україні 140 млрд євро коштом Росії – ЗМІ
Лідери країн ЄС поки не дійшли згоди щодо пропозиції Єврокомісії надати Україні “кредит” у розмірі 140 млрд євро, забезпечений замороженими російськими активами. Бельгія відмовилася підтримати ініціативу, а Франція і Люксембург висловили стурбованість юридичними наслідками. Пропозиція полягала у використанні доходів від російських активів у бельгійському депозитарії для надання Україні “кредитів”. Однак деякі країни висловили побоювання щодо юридичних ризиків. Європейська комісія обіцяла врахувати занепокоєння країн і продовжити роботу над пропозицією.
-
Мерц підтримав “репараційний кредит” Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував Євросоюзу виділити Україні “репараційний кредит” у 140 мільярдів євро, використовуючи заморожені активи Росії. Ці кошти мають бути використані лише на закупівлю військової техніки. Мерц вважає, що цей кредит повинен бути повернутий лише після того, як Росія компенсує Україні збитки від війни. Щоб забезпечити цю угоду, кредит буде гарантований європейськими країнами, а потім покритий коштами з бюджету Євросоюзу на 2028 рік. Мерц закликав європейські країни діяти разом, щоб зміцнити тиск на Росію та прискорити переговори. Попередньо вважалося, що кредит може скласти €130 мільярдів.
-
Мерц відмовив Навроцькому щодо виплати репарацій – ЗМІ
Під час зустрічі з президентом Польщі Каролем Навроцьким канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відмовив у виплаті репарацій за Другу світову війну. Навроцький вимагав, щоб Німеччина продовжувала виплачувати репарації за завдані під час війни збитки, але Мерц зазначив, що це питання вже вирішене. Він також підтримав Польщу перед загрозою з боку Росії, наголосивши на важливості спільної безпеки в регіоні Балтійського моря і на східному фланзі НАТО.
-
Борис Джонсон закликав Захід надати Укріїні ресурси для боротьби
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив на Саміті Свободи в Лондоні, де закликав Захід застосувати жорсткіші санкції проти Росії та передати Україні заморожені російські активи. Він осудив російські удари по цивільних в Україні та заявив, що Росія вже програла війну стратегічно. Джонсон висловив підтримку народу України, запевнивши, що українці не здадуться, а Путін не підкорить Україну. Він закликав союзників не шукати компромісів із Кремлем, наголосивши, що потрібно розширити санкції. Джонсон також пропонує розморозити російські активи на 300 мільярдів доларів і передати їх Україні як репарації. Він вважає це законним і якщо українці використають ці кошти для зброї, то це лише покращить ситуацію. Саміт Свободи призначений для зміцнення демократичних союзів у сфері безпеки, оборони та технологій.
-
В ЄС назвали умову повернення Росії заморожених активів
Росія не одержить назад свої заморожені активи, поки не компенсує завдані Україні збитки. Про це заявила верховна представниця ЄС із зовнішніх відносин і політики безпеки Кая Каллас перед початком неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у форматі Гімніх у Копенгагені, повідомляє Укрінформ.
Нині понад 205 млрд євро російських активів заморожено в рамках санкцій ЄС, накладених на Москву за її вторгнення.
“Нам треба глибоко зануритися в тему заморожених активів. Є за і проти. Є певні чутливі моменти, але слід аргументовано обговорити можливі ризики. Звичайно, має бути стратегія виходу із кризи, але ми навіть не можемо уявити, що у випадку припинення вогню ці активи повернуть Росії без того, щоб вона виплатила репарації”, – сказала Каллас.
Україна та деякі країни ЄС, зокрема Польща та країни Балтії, закликали ЄС конфіскувати активи та використати їх для підтримки Києва.
Франція, Німеччина та Бельгія, що володіє більшістю активів, відкинули такі заклики.
Країни додали, що ЄС призначив майбутні прибутки від активів для повернення підтримки Україні, та поставили під сумнів наявність правових підстав для їх конфіскації. -
Німеччина відмовилася виплачувати компенсації колишнім колоніям
Влада Німеччини визнає “несправедливість, скоєну під час німецького колоніального панування”, втім, не має наміру виплачувати компенсації колишнім колоніям. Про це мовиться у відповіді німецького уряду на парламентський запит опозиційної партії Союз 90/Зелені, інформує Tagesspiegel.
В уряді нагадали, що “концепція компенсацій у міжнародному праві виникає лише у разі порушення міжнародного зобов’язання”. Тоді як жодних зобов’язань Берлін тоді не мав, акцентується у відповіді. Водночас влада наголосила, що підтримує контакти з багатьма країнами щодо повернення культурних цінностей з колоніальної епохи.
Опозиція розкритикувала таку позицію уряду, закликавши до “співчуття, а не формальної юридичної відмови»”
Наприкінці XIX століття Німецька імперія мала колонії в Азії, Океанії та Африці. Її правління там характеризувалося експлуатацією природних ресурсів і людей, насильницькою асиміляцією та геноцидом місцевого населення. За результатами Першої світової війни колонії Німеччини були розподілені між державами-переможцями.