Президент США Дональд Трамп в інтерв’ю Reuters заявив, що Україна, а не Росія, затягує процес укладення мирної угоди. Трамп вважає, що президент України Володимир Зеленський є основною перешкодою на шляху до вирішення конфлікту між країнами. Він вважає, що Путін готовий до домовленості, а Україна менш готова укладати угоди. Трамп не пояснив, чому саме Зеленський гальмує підписання мирної угоди, лише зазначивши, що це складний процес для українського лідера. Раніше США підкреслювали, що переговори про завершення війни “вступили в критичну фазу”. Також було оголошено про плановану зустріч Трампа з Зеленським у Давосі.
Позначка: Путін
-
ЄС обирає власного переговорника з Росією – ЗМІ
Країни Європейського Союзу розглядають можливість зазначення спеціального переговорника, який представляв би інтереси ЄС у перемовинах щодо України. Ця ідея виникла внаслідок страхів у Брюсселі, що США можуть домовитися з Росією без врахування позиції європейців. Франція та Італія виступили ініціаторами створення такої посади, яку вже підтримали кілька країн-членів ЄС та Європейська комісія. Прихильники цієї ідеї вважають, що це допоможе Європі захистити свої інтереси та “червоні лінії” у відносинах з Росією. Дискусії також тривають про формат участі ЄС у переговорах та можливих кандидатів на посаду. На міжнародному рівні цю ідею обговорювали вже раніше, але рішення не було ухвалено. Лідери країн Великої сімки планують зустрітися з президентом США Дональдом Трампом в Давосі для обговорення гарантій безпеки для України.
-
Поганий рік для Путіна: хто й коли підштовхне його до столу перемовин
Похмурі перспективи Союзники Кремля, які відчувають тягар тривалого воєнного протистояння, разом із впливовими представниками російського олігархату мають усі важелі для того, щоб змусити російського диктатора розпочати переговорний процес.
Про це повідомило видання The Wall Street Journal.
У статті йдеться про те, що підсумки 2025 року не дали Путіну приводів для оптимізму, а подальші перспективи війни виглядають ще більш похмурими для нього і його країни.
Автор вказує на те, що протягом минулого року загарбницьким військам РФ вдалося окупувати менш ніж 1% українських територій. З огляду на таку динаміку, агресору знадобиться щонайменше рік лише для того, щоб наблизитися до адміністративних меж Донеччини. Тому це ставить під сумнів здатність Кремля найближчим часом встановити контроль над регіонами, які Путін цинічно висуває як передумову для припинення вогню.
Окрім того, показова операція американських спецслужб із затримання венесуельського лідера Ніколаса Мадуро та його дружини стала черговим свідченням геополітичної безпорадності Москви. Ця подія справила глибоке враження на російські еліти. “Блискучий успіх американців, які показали на прикладі Венесуели, як насправді повинна виглядати “спеціальна військова операція”, ще більше деморалізує жителів Росії – як простих людей, так і еліту”, – зазначив політолог Аббас Галлямов. Ситуацію для Кремля також ускладнює той факт, що Мадуро вважався ключовим партнером РФ у Латинській Америці. А додатковим ударом по репутації РФ став інцидент із захопленням Сполученими Штатами нафтового танкера, який перебував під безпосереднім конвоєм російських військових кораблів. Економічний тиск та невдоволення еліт Видання підкреслює, що навіть колись лояльні прихильники воєнного курсу в Росії тепер мають серйозні причини для розчарування. У 2025 році військові асигнування Росії злетіли до 15,5 трильйонів рублів, що в п’ятикратному розмірі перевищує показники 2021 року. І це без урахування колосальних витрат на адміністрування загарбаних земель та соціальні виплати учасникам бойових дій.
На фоні таких рекордних витрат на війну доходи від експорту енергоносіїв у листопаді 2025 року скоротилися на 34% порівняно з попереднім роком. Для латання бюджетних дір російська влада вдалася до непопулярних заходів: з початку поточного року ПДВ було збільшено з 20% до 22%. “Це підвищує вартість життя для пересічних росіян, які все більше прагнуть до завершення конфлікту в Україні. Опитування Левада-центру показує, що громадська думка в Росії щодо війни значно змінилася. У грудні 2024 року 37% вважали, що війна повинна тривати, а 54% хотіли початку мирних переговорів; рік по тому тільки 25% виступали за продовження конфлікту, а 67% хотіли початку мирних переговорів”, – констатує видання. Важливо також і те, що висока вартість запозичень, зумовлена боротьбою з воєнною інфляцією, фактично зупинила інвестиційні процеси в країні. Крім того, наближені до Путіна особи лютують через неможливість розпоряджатися своїми капіталами, що залишаються замороженими в західних фінансових установах.
Попри здатність Кремля гасити протести силовими методами, Путін критично залежить від стабільності всередині свого найближчого оточення. “Ця підтримка може бути підірвана, якщо США нададуть Україні зброю, необхідну для протидії російським безпілотникам і ракетам. Тому втомлені від війни колеги – і наближені олігархи – цілком можуть чинити тиск на Путіна, щоб той сів за стіл переговорів з мирним планом, який Україна могла б прийняти”, – йдеться в публікації. Варто нагадати, що Дональд Трамп у своїх останніх заявах висловив переконання в тому, що лідери обох країн – і Путін, і Зеленський – наразі зацікавлені у досягненні домовленостей. Проте цього разу американський політик уникає конкретних прогнозів щодо термінів, хоча раніше часто маніпулював швидкими дедлайнами. Своєю чергою, британська газета The Telegraph інформує про зростаюче роздратування президента США діями господаря Кремля. Трамп дедалі частіше розглядає Путіна як головний деструктивний фактор, що заважає мирному врегулюванню. Шлях до катастрофи Політолог зі Швейцарії, фахівець з міжнародної безпеки і доктор наук Андрес Реш у колонці для німецького видання Neue Zürcher Zeitung зазначає, що Путін веде Росію до катастрофи. І сьогодні він може похвалитися хіба що тим, що його країну знову почали боятися європейці і Європа почала вкладати колосальні суми в переозброєння.
Реш також вказав на те, що у Путіна зменшується вплив у Африці, у Центральній Азії роль Росії поступово перебирає на себе Китай, та й ситуація на Південному Кавказі – не на користь Росії.
Реш також вказав на те, що у Путіна зменшується вплив у Африці, у Центральній Азії роль Росії поступово перебирає на себе Китай, та й ситуація на Південному Кавказі – не на користь Росії. Війна за Нагірний Карабах продемонструвала, що Росія більше не здатна грати свою колишню роль захисника Вірменії. При тому, що зараз РФ все ще зберігає вплив на авторитарний режим Грузії, але нинішня грузинська влада непопулярна серед більшості місцевого населення. “Одержимість Путіна Україною призвела до того, що Росії довелося знехтувати іншими сферами інтересів. Але Путін зазнав в Україні своєї найбільшої стратегічної поразки. Російський диктатор може здаватися впевненим у перемозі і не виявляти готовності до припинення вогню, а його війська продовжують наступ. Але його мета – стерти Україну з лиця землі як незалежну, прозахідну і демократичну державу – сьогодні здається ще більш нереалістичною, ніж чотири роки тому”, – підсумував Реш. Тим часом армія РФ – на межі виснаження. “Рік, що минув, був для нас великим випробуванням. Російський агресор прагнув завершити війну проти України – але планував завершити розгромом, нав’язавши нам свої умови з позиції сили. Намагався захопити решту територій Донецької, Луганської, Запорізької областей, правобережжя Херсонщини, мав наміри вийти до Одеси, щоб взагалі відрізати нам вихід до моря.Ми не допустили критичних проривів противника, зірвали його плани, багаторазово змушували відкладати терміни спланованих операцій”, – заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Він зазначив, що наші воїни завдали окупантам максимальних втрат та скоротили протягом року ворожу армію більш ніж на 418 тис. осіб убитими й пораненими. Завдяки результативній бойовій роботі Сил оборони противник уже тривалий час не має змоги наростити своє угруповання – адже ми щомісяця нищимо вже більше російських військових, ніж країна-агресор призиває.
Галина Гірак -
Путін торік засекретив майже половину своїх указів
Голова правлячого режиму РФ Володимир Путін 2025 року підписав 1010 указів, з яких 449 були секретними. Внаслідок цього частка засекречених документів досягла 44,5%, полічило видання Верстка, що позиціонує себе як незалежне.
Цей показник більший, ніж було у 2024-му (41,1%), але менше за показник 2022-го (45%), коли російська армія вторглася в Україну, та історичного рекорду 2023 року (49,5%).
Майже кожен десятий (52 із 561) із опублікованих указів у 2025 році був пов’язаний із присвоєнням почесних найменувань військовим підрозділам. Цей показник практично повторив абсолютний рекорд 2023-го (55).
Секретні укази можуть бути присвячені різним питанням, але найчастіше їх використовують для нагородження військових, зокрема посмертно. Також Путін таким чином оформлює помилування засуджених, завербованих у штурмові загони.
Частка секретних указів завжди зростає під час воєн та так званих “спецоперацій”, зазначали в Медіазоні. Так було під час Першої та Другої чеченських воєн, а також захоплення Криму в 2014 році.
До великої війни в Україні Путін поставив рекорд із засекречених указів у 2001 році, коли Друга чеченська була у повному розпалі. Тоді під гриф “таємно” потрапили 47% підписаних розпоряджень.
Як відомо, у своєму новорічному зверненні, яке тривало менш ніж три хвилини, Путін жодного разу не згадав про необхідність закінчення війни. Натомість він закликав росіян підтримати військові дії та забезпечити перемогу у так званій “спеціальній військовій операції”.
Путін у різдвяному привітанні прирівняв окупантів до посланців Бога -
Космічні пуски в Росії впали до мінімуму з часів Гагаріна – ЗМІ
Росія продовжує здавати позиції на світовому космічному ринку. За підсумками 2025 року держкорпорація Роскосмос реалізувала 17 пусків ракет космічного призначення. Про це на зустрічі з хазяїном Кремля Володимиром Путіним заявив віце-прем’єр Денис Мантуров, повідомляє The Moscow Times.
Порівняно з минулим роком кількість пусків Роскосмосу не змінилася, тоді як США збільшили їх число зі 145 до 181, Китай — з 68 до 91. У результаті від Штатів Росія відстала більш ніж у 10 разів, а від КНР — більш ніж у 5 разів.
Якщо виключити період пандемії, кількість пусків у Росії другий рік поспіль тримається на мінімумі з 1961 року, коли Юрій Гагарій здійснив перший політ у космос (тоді їх було 9 за рік). До середини 1960-х СРСР запускав на рік понад 40 ракет, до початку 1970-х довів число пусків до 80-86 на рік, 1982 року встановив рекорд – 99 пусків.
Тоді їх кількість скоротилася майже в 6 разів, і в результаті Росія опинилася на межі того, щоб вилетіти з топ-3 космічних держав.
Нова Зеландія минулого року також здійснила 17 космічних пусків (проти 13 2024 року і 7 — 2023-го) і порівнялася з Росією часткою на космічному ринку.
Чверть століття тому Росія займала лідируючі позиції щодо запусків на орбіту: Роскосмос здійснював більше 30 пусків на рік проти 28 у США, 12 — у Європи та 5 — у Китаю (за даними на 2000 рік). Але з того часу США наростили кількість пусків у 5,2 рази, а Китай майже в 14 разів.
Кремль у 2025 році затвердив нацпроект з освоєння космосу вартістю 4,4 трлн рублів, в межах якого планує вивести на орбіту майже 900 супутників для проекту Рассвет (аналог Starlink), а також ще більше 100 зон.
За планом до 2030 року кількість космічних пусків у Росії має збільшитися до 68 на рік, а через 12 років побити рекорд СРСР – понад 100 щорічно.
Зауважимо, що аварія на космодромі Байконур стала серйозним ударом для російської космічної галузі, поставивши під питання можливість здійснення пілотованих місій.
Російська космічна галузь злітає з орбіти – розвідка -
На “певному етапі” доведеться провести перемови з Путіним – ЄС
Перемови з головою кремлівського режиму Володимиром Путіним відбудуться на певному етапі процесу встановлення миру в Україні. В них візьме участь і ЄС. Про це заявила головна речниця Європейської комісії Паула Пінью (також трапляється написання “Піньо”, “Піньйо”) під час розмови з журналістами в Брюсселі 12 січня.
За її словами, переговори з Путіним неминучі, але сьогодні він не має наміру брати участь у них.
“Ми дуже-дуже наполегливо працюємо заради миру в Україні. Нині мир в Україні залежить від однієї єдиної особи – це, як ви дуже добре знаєте, президент Путін. Тому, очевидно, в певний момент доведеться провести переговори й з Путіним”, – заявила Піньо.
Тим часом у цьому напрямку “ведеться багато роботи”, наголосила вона.
“На жаль, ми не бачимо жодних ознак того, що Путін має намір брати участь у таких переговорах… Але в певний момент ми справді надіємося, що відбудуться якісь такі переговори, які зрештою призведуть до миру в Україні”, – вважає речниця.
Пінью додала, що в ЄС стурбовані також тому, що “йдеться і про нашу безпеку, оскільки Україна є і ми розглядаємо її як частину нашої Європи”. -
Глава Міноборони Британії заявив про бажання викрасти Путіна
Міністр оборони Великої Британії Джон Гіллі, відповідаючи на запитання журналіста про те, якого світового лідера він би викрав, якби мав таку можливість, заявив, що це був би Володимир Путін. Про це інформує The Kyiv Independent.
“Я б узяв Путіна під варту і притягнув би його до відповідальності за воєнні злочини. За те, що я побачив у Бучі під час одного з моїх перших візитів до України, і за викрадення українських дітей”, – наголосив міністр на місці удару російського безпілотника по багатоповерховому житловому будинку у Києві.
Вказуючи на пошкоджену внаслідок атаки будівлю, Гіллі зазначив, що це “говорить усе, що потрібно знати” про Путіна та його прагнення не лише вести війну проти України, а й бити по мирних жителях, містах і критично важливій інфраструктурі, від якої залежить населення, особливо взимку.
“Цю особу потрібно зупинити. Цю війну необхідно зупинити. І наша місія – підтримати Україну в її сьогоднішній боротьбі та допомогти у забезпеченні миру”, – додав міністр.
Раніше Зеленський заявив, що Сполучені Штати могли б провести військову операцію із захоплення глави Чечні Рамзана Кадирова, щоб чинити тиск на Володимира Путіна з метою припинення війни.
Британія виділить $270 млн на підготовку військ до розгортання в Україні -
В ISW пояснили, нащо РФ атакувала Орєшніком Львів
Росія вдарила балістичною ракетою середньої дальності Орєшнік по Львівській області 9 січня, щоб залякати Захід та стримати розгортання іноземних військ в Україні. Про це свідчить звіт Інституту вивчення війни (ISW).
Росія навмисно обрала Львівську область для удару Орєшніком, щоб показати Заходу свої “можливості”, зазначили аналітики та нагадали, що країни “коаліції охочих” на зустрічі у Парижі 6 січня погодили відправку своїх військових після припинення вогню в рамках гарантій безпеки для України.
В ISW називають цю атаку частиною “російського брязкання ядерною зброєю”, яка мала на меті залякати західні країни, щоб вони не розгортали війська в Україні.
Аналітики зазначають, що використання Орєшніка для удару по Львівській області є погрозою “коаліції охочих” та спробою стримати розгортання іноземних військ, яке, ймовірно, відбулося б на Заході України.
Аналітики ISW нагадали, що вперше російський диктатор Володимир Путін використав Орєшнік проти України у листопаді 2024 року нібито “у відповідь на українські удари ракетами ATACMS і Storm Shadow”.
Тоді Кремль також намагався залякати Захід та стримати військову допомогу Україні. -
Трамп розповів, чого насправді боїться Путін
Російський диктатор Володимир Путін не боїться Європи, але боїться США на чолі яких стоїть президент Дональд Трамп. Про це заявив сам Трамп під час брифінгу в Білому домі.
Журналісти запитали американського лідера, що Європа, на його думку, має зробити стосовно України.
“Європа зробила так багато для України, але цього було недосить. І, очевидно, я сказав би, що президент Путін боїться не Європи, а Сполучених Штатів Америки. Під моїм керівництвом. Нема жодного страху перед Європою”, – стверджує хазяїн Білого дому.
Він також вважає, що Європа “стала іншим місцем”, і їй “слід опанувати себе”.
“Я тільки скажу, щоб висловитися ввічливо, що в Європі є певні місця, які є важливими і які більш не можна впізнати”, – спробував пояснити свою думку американський президент.
Трамп розкритикував міграційну політику Європи, а також її перехід на “зелену” енергетику.
“Вони встановлюють вітряки всюди і втрачають цілі статки”, – поскаржився він. -
Відновити діалог з Путіним: Зеленський прокоментував нові заяви Європи
Президент Володимир Зеленський заявив, що не проти поновлення спілкування Європи з Росією, якщо російський диктатор Володимир Путін зрозуміє серйозність цих переговорів. Про це Зеленський сказав у п’ятницю, 9 січня, в інтерв’ю Bloomberg.
Так, відповідаючи на питання про недавні заяви європейських лідерів, які закликають до відновлення діалогу з Москвою, він сказав:
“Я не проти того, щоб Європа вела переговори з Росією, особливо зараз, коли тиск з боку США посилюється і Європа почала говорити про гарантії безпеки. Ми рухаємося до завершального етапу, навіть якщо поки не знаємо, як він буде виглядати”.
При цьому Зеленський підкреслив, що дії Росії свідчать про її неготовність до справжньої дипломатії. За його словами, Україна ніколи не визнає окуповані території Росією, і розраховує відновити суверенітет над усією своєю територією в майбутньому.
Глава держави також закликав США більш систематично реагувати на російську агресію, зазначивши, що Україна досі не отримала всі обіцяні зенітні ракетні комплекси Patriot і боєприпаси.