Верховна Рада так і не змогла призначити двох суддів Конституційного Суду (КС): жодна з чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів – 226+1. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в середу, 8 жовтня.
На посаду судді КС на пленарному засіданні Верховної Ради за результатами конкурсного відбору розглядалися чотири кандидатури: Захар Тропін, Оксана Клименко, Юлія Кириченко, Тарас Цимбалістий.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук доручив парламентському комітету з питань правової політики підготувати матеріали для оголошення нового конкурсу з відбору кандидатур на посаду судді КС.
Добором суддів до КСУ займається Дорадча група експертів, яка має оцінити моральні якості і рівень компетентності у сфері права кандидатів від суб’єктів призначення – Верховної Ради, президента і З’їзду суддів України. Після одночасної відставки одразу трьох суддів 27 січня 2025 року КСУ втратив кворум і не міг проводити засідання Великої Палати і Другого сенату. Продовжував роботу лише Перший сенат.
Кворум у КСУ відновився наприкінці червня, коли президент України Володимир Зеленський призначив суддею КСУ за своєю квотою Олександра Водяннікова.
В липні судді у новому складі провели засідання Великої Палати, яка розглядає подання народних депутатів і президента.
Нині з проведенням засідань Великої Палати КС є проблеми, бо в деяких справах судді заявили самовідвід, і їх розгляд призупинився. У суді налічується лишень 12 суддів – критично необхідна кількість для проведення засідання, у разі відводу когось із суддів розгляд справ стає неможливим.
Президент підписав 17 вересня указ про призначення Юрія Барабаша суддею КСУ за своєю квотою. Коли Барабаш складе присягу, у КС налічуватиметься 13 суддів із 18 необхідних.
19 лютого 2025 року ДГЕ передала Верховній Раді і президентові документи для призначення 5 суддів КСУ – 2 за квотою парламенту та 3 за квотою президента.
Також триває конкурс на посаду судді КСУ за квотою З’їзду суддів України.
Судді не обрали нового голову Конституційного суду
Позначка: Призначення
-
Рада провалила призначення суддів КСУ
-
Жінку вперше призначили архієпископом Кентерберійським
У Великій Британії призначили Сару Маллаллі новим Кентерберійським архієпископом, що стало першим випадком, коли жінка стала главою Церкви Англії за всю її історію. Архієпископ Кентерберійський є другим за ієрархією після короля керівником Церкви Англії та відповідає за роботу церкви на півдні країни. Призначення відбулося після скандалу з попереднім архієпископом та позначилося як історична подія. Сара Маллаллі раніше працювала медсестрою, а вже в 2018 році стала 133-м єпископом Лондона. Прем’єр-міністр Кір Стармер привітав її з цією подією та висловив надію на плідну співпрацю.
-
У Татарстані учасника війни проти України призначили заступником міністра
У Татарстані було призначено нового помічника міністра праці та соцзахисту, яким став Расим Баксиков, який отримав звання “Героя Росії” за участь у війні проти України. Він буде відповідати за соціальні гарантії для учасників війни та їхніх сімей, а також співпрацювати з громадськими організаціями та населенням. Рішення про створення цієї посади підписав глава Татарстану. До цього Баксиков був членом Державної ради та заступником голови комітету з законності та правопорядку, але його повноваження були припинені.
-
Звільненому після скандалу з Signal Волцу знайшли нову посаду
Сенат США підтвердив кандидатуру Майка Волца на посаду постійного представника країни при Організації Об’єднаних Націй. Волца звинуватили в скандалі з чатом в месенджері Signal, де він ненавмисно розголосив конфіденційні деталі військового удару в Ємені. Його кандидатуру підтримали 47 сенаторів, а 43 були проти. Після указу президента Трампа Волц буде призначений на цю посаду. Демократи обіцяли жорсткі слухання, але вони пройшли без особливих труднощів. У березні Волц уже покинув посаду радника з національної безпеки президента США через цей скандал.
-
Зеленський призначив ще одного суддю Конституційного суду
Президент Володимир Зеленський призначив Юрія Барабаша суддею Конституційного Суду України за своєю квотою. Юрій Барабаш є проректором Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого та членом-кореспондентом Національної академії правових наук. Зараз лише одна вакансія судді КС за квотою президента залишається незаповненою, а дві вакансії за квотою Верховної Ради ще не закриті.
-
Макрон призначив нового прем’єра Франції
Колишній міністр оборони Себастьєн Лекорню став новим прем’єр-міністром Франції згідно з рішенням президента Еммануеля Макрона. Це вже п’ятий прем’єр за останні два роки. Попередні прем’єри втратили посаду через неуспіхи у проведенні бюджетних реформ для зменшення дефіциту. Призначення Лекорню припало на тлі політичної кризи, коли опозиція вимагає дострокових виборів. Новому прем’єру належить знайти підтримку серед опонентів для затвердження бюджету на наступний рік. Лекорню добре підтримує зовнішньополітичну лінію Макрона, але має також добрі стосунки з опозиційним лідером Маріном Ле Пеном. Відставка уряду Франції викликала нову політичну нестабільність у країні.
-
Кабмін затвердив новий склад НКРЕКП
Кабінет Міністрів призначив трьох нових членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. До складу увійшли Сергій Пушкар, Любомир Саловський та Роман Шикеринець.
Відповідні розпорядження датовані 3 вересня й оприлюднені на урядовому порталі. Повноваження новообраних членів триватимуть шість років.
Кандидати за результатами відповідного конкурсного відбору отримали найвищий рейтинг та пройшли обов’язкову спецперевірку.
У липні уряд отримав подання на чотири кандидатури: Романа Шикеринця, Максима Немчинова, Любомира Саловського та Сергія Пушкаря. Всі вони пройшли спецперевірку та набрали найвищі бали на співбесідах.
Зокрема, представник Укргазвидобування Шикеринець отримав 36,4 бала, ексзаступник міністра енергетики та віцепрезидент Energy Club Немчинов – 33,8, керівник департаменту УкртрансгазуСаловський – 30,4, виконавчий директор Енергоатому Пушкар – 30.
До цього часу у складі НКРЕКП працювало четверо з семи членів: голова Юрій Власенко, а також Костянтин Ущаповський, Олександр Формагей та Руслан Слободян, – що було мінімально необхідною кількістю для ухвалення рішень. -
На місце звільненого Мурзіна в Говерлі прийшов його помічник Бугра
Об’єктивність нинішніх реалій така, що Євген Мурзін, один із провідних українських тренерів, утратив можливість продовжувати свою тренерську діяльність із командою Говерли.
В Instagram івано-франківського баскетбольного клубу розмістили про це відповідну інформацію.
Слід відзначити, що Мурзін вибудовував гру з прикарпатцями, починаючи з вересня 2022 року.
Під його керівництвом Говерла завершила перший сезон на шостому місці, два наступні роки з легендою українського баскетболу команда закінчувала свої виступи на стадії чвертьфіналу плейофу.
Нині кермо правління в команді перебрав на себе 28-річний Віктор Бугра, який був помічником у Мурзіна.
Нагадаємо, новий сезон для Говерли почнеться в жовтні.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Кадиров призначив на керівні посади в Чечні 80 родичів – ЗМІ
Голова Чечні Рамзан Кадиров влаштував на керівні пости у структурі влади в регіоні РФ понад 80 своїх родичів. Метою цього є спроба підвищити їхню формальну політичну вагу в разі своєї смерті. Про це повідомляє Російська служба Бі-бі-сі.
Кадиров для зміцнення влади своєї сім’ї в тому числі шляхом шлюбів дітей поріднився як мінімум з п’ятнадцятьма іншими чеченськими кланами, серед яких Делімханова, Геремєєва, Едильгірієва, Ібрагімова, Вісмурадова та інших.
Понад 20 членів родини Кадирова контролюють роботу силових структур, а щонайменше 11 представників клану працюють у законодавчих органах, зокрема й федеральних.
Старший син Кадирова Ахмат у 2024 році став міністром з фізичної культури та спорту Чечні, а згодом очолив футбольний клуб Ахмат. Він представляє “цивільну” лінію сім’ї Кадрових. Адам Кадиров, якого рихтують у наступники батька і нещодавно призначили куратором чеченського МВС, — обіймає посаду секретаря Радбезу, Зелімхан (Елі) є гендиректором бійцівського клубу «Ахмат», а також президентом федерації боксу Чечні.
Дочки Кадирова та їхні чоловіки також обіймають численні посади у структурі влади Чечні.
Старша – Айшат – володіє компанією Чеченські мінеральні води (виручка в 2023 році – 1,4 млрд рублів), а до цього очолювала Мінкульт республіки і була заступником голови уряду регіону.
Хадіжат Кадирова у лютому 2024-го отримала пост заступника керівника адміністрації голови Чечні із взаємодії із соціальним блоком.
Іще одна дочка – Табарік є власницею 12 компаній, а Хутмат Кадирова обіймає посаду заступника керівника секретаріату батька.
Чоловік Айшат Кадирової Вісхан Мацуєв є віце-прем’єром Чечні; МОЗ республіки очолює чоловік Хадіжат Адам Алханов; Рамзан Вісмурадов, одружений з Табарік, керує міністерством у справах молоді; а чоловік Хутмат Кадирової Лом-Алі Садулаєв – перший заступник голови регіонального фонду ЗМС. -
Сметанін вдруге очолив Укроборонпром
Наглядова рада АТ Українська оборонна промисловість за результатами конкурсу призначила генеральним директором Германа Сметаніна, який раніше вже посідав цю посаду. Про це повідомляється у ТГ-каналі Укроборонпрому.
“Пошук, відбір та оцінку кандидатів, яких було 14, проводила міжнародна компанія Odgers Berndtson. Вона спеціалізується на доборі керівників найвищого рівня та має низку успішних кейсів у провідних українських та іноземних бізнесів. Рішення про призначення нового Генерального директора було ухвалено після фінальних співбесід з кандидатурами, які потрапили у шорт-лист за результатами попереднього відбору”, – йдеться у повідомленні.
За словами голови наглядової ради Укроборонпрому Давіда Ломджарії, Сметанін здобув “унікальний досвід роботи та добре знається як на внутрішніх процесах підприємств, так і на організації роботи ОПК на урядовому рівні”.
“Цей комплекс знань та навичок дає змогу ефективно організувати поточну роботу Укроборонпрому, а також мати стратегічне бачення подальшого розвитку галузі. Новий Генеральний директор АТ УОП здатен вирішувати найамбітніші завдання задля зміцнення обороноздатності України та побудувати сучасну зброярську компанію, – зазначив він.
Як відомо, Сметанін був призначений генеральним директором АТ Українська оборонна промисловість (правонаступник Укроборонпрому) наприкінці червня 2023 року. До цього короткий час він очолював завод ім. Малишева, де у 2020-2021 роках був директором з виробництва, у 2021-2022 роках був директором Харківського бронетанкового заводу, а у 2016-2020 роках – головним інженером Львівського бронетанкового заводу.
У вересні 2024 року Верховна Рада призначила Сметаніна міністром з питань стратегічних галузей промисловості, генеральним директором Укроборонпрому був згодом призначений Олег Гуляк.