Президент США Дональд Трамп та прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албанезе підписали угоду про співпрацю у галузі критично важливих мінералів, енергетики та оборони. Згідно з угодою, обидві країни інвестуватимуть понад $3 мільярди у спільні проєкти з видобутку критичних мінералів. США також готові надати фінансування проєктів на більш як $2,2 мільярди. У межах угоди, Австралія придбає підводні безпілотники та гелікоптери від США, а також інвестуватиме у системи протиповітряної та протиракетної оборони. Країни також домовилися про співпрацю у галузі технологій та космічних досліджень.
Позначка: Природні ресурси
-
На Хмельниччині викрили схему незаконного видобутку вапняку
Директор кар’єру в Кам’янець-Подільському районі протягом двох років незаконно видобував вапняк на суму понад 50 мільйонів гривень. Працівники прокуратури Хмельниччини та поліції виявили, що він видобув понад 237 тисяч тонн вапняку, коли законом дозволено було лише 50 тисяч тонн. Цей незаконний видобуток призвів до збитків у розмірі майже 240 мільйонів гривень для навколишнього середовища. Директору пред’явлено звинувачення в незаконному видобутку корисних копалин та легалізації незаконно отриманого майна. Він заробив приблизно 57 мільйонів гривень, продавши отриманий вапняк як законно видобутий продукт. В даний момент розглядається питання про застосування запобіжних заходів до нього. Також у новинах згадується про інші подібні випадки незаконного видобутку корисних копалин у Полтавщині та рятування шахтарів на Дніпропетровщині.
-
Трамп скасував зустріч із Сі
Президент США Дональд Трамп скасував зустріч із главою Китаю Сі Цзіньпіном і пригрозив Пекіну великими митами через обмеження експорту рідкоземельних металів. Про це заявив глава Білого дому у соцмережі Truth Social.
“В Китаї відбуваються дуже дивні речі! Вони стають надзвичайно ворожими”, – написав Трамп, коментуючи різке посилення контролю Пекіна над експортом рідкоземельних металів.
Президент США пригрозив відповідними заходами.
“Я мав зустрітися з головою Сі через два тижні на саміті АТЕС у Південній Кореї, але тепер, схоже, для цього немає жодних підстав”, – додав Трамп. Як одну з можливих відповідних дій він назвав “масове підвищення мит на китайську продукцію, що надходить до Сполучених Штатів Америки”, зауваживши, що “є багато інших контрзаходів, які також серйозно розглядаються”.
Заява Трампа ставить під сумнів не лише його заплановану поїздку до Азії, котра включала зустріч із Сі наприкінці жовтня на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, але й майбутнє переговорів щодо закупівель Китаєм американської сої, зазначає Bloomberg.
З початку року Китай не придбав жодної партії сої, що, за повідомленнями американських ЗМІ, поставило фермерів на межу виживання. Під загрозою опинилася й ширша торговельна угода, яку делегації двох країн намагаються досягти з літа, коли між Вашингтоном і Пекіном було оголошено своєрідне торговельне перемир’я.
У квітні Китай, який контролює близько 90% видобутку та переробки рідкоземельних металів, вже різко обмежував їхній експорт, що призвело до дефіциту в інших країнах. Після переговорів із ЄС та США Пекін частково пом’якшив обмеження, втім, тепер знову їх посилив.
Сімнадцять таких елементів є критично важливими для різної продукції – від електромобілів до авіаційних двигунів і військових радарів. Експорт 12 із них тепер обмежено після того, як міністерство додало п’ять нових елементів (гольмій, ербій, тулій, європій та іттербій), а також супутні матеріали.
Нагадаємо, Китай оголосив про введення жорстких заходів контролю за експортом рідкісноземів та пов’язаних з ними технологій, посилюючи свій вплив на критично важливі мінерали напередодні переговорів між президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
Зауважимо, у Китаї експорт рідкісноземельних металів у червні досяг найвищого рівня з 2009 року. Це свідчить про зростаючий попит світових покупців на матеріали, які використовуються для виготовлення потужних магнітів.
КНР запроваджує портовий збір для суден під прапором США -
Запасів нафти в Росії залишилося до 25 років
Рентабельних запасів нафти в Росії залишилося лише на 25 років базового видобутку. Про це повідомив глава Роснадр Олег Казанов на засіданні комісії Держради РФ з енергетики.
“Якщо називати речі своїми іменами, ми практично всі об’єкти з запасами передали надрокористувачам”, – сказав він. – “Як би ми не стимулювали видобуток на діючих родовищах, рано чи пізно вони закінчаться”, – додав Казанов.
За даними відомства, з ресурсного потенціалу в 81,6 млрд тонн рентабельними є лише 13,2 млрд тонн, тобто близько 16%. Майже всі відкриті родовища – 96% фонду надр – уже залучені до розробки.
Спроби відкрити нові великі нафтові поклади результатів не дають. У 2024 році було знайдено 39 родовищ, але їхні сумарні запаси становлять лише 21 млн тонн.
“Це курам на сміх”, – прокоментував нафтогазовий експерт Михайло Крутіхін. За його словами, за нинішніх обсягів видобутку в 520 млн тонн на рік таких запасів вистачить Росії приблизно на два тижні.
За результатами минулого року компанії внесли до держбалансу 592 млн тонн нової нафти. Однак це переважно дооцінка старих радянських родовищ та буріння на виснажених площах. Нових перспективних територій для геологорозвідки у держави майже не лишилося, пояснив доцент Фінансового університету при уряді РФ Валерій Андріанов.
Згідно з Енергостратегією РФ до 2050 року, без інвестицій і нових технологій видобуток почне різко падати. У базовому сценарії він скоротиться з нинішніх 520 млн тонн на рік до 477 млн тонн у 2036 році та 287 млн тонн у 2050-му. Експорт доведеться зменшити утричі – з 234 до 79 млн тонн.
У “стрес-сценарії”, що враховує посилення санкцій і відмову світу від вуглеводнів, до 2050 року видобуток може впасти до 171 млн тонн на рік, а на експорт не залишиться нічого.
“Скорочення запасів нафти може вже найближчим часом поставити керівництво країни перед нелегким вибором: або спостерігати, як падають нафтові доходи бюджету, або дотувати нафтовиків шляхом зниження податків – що знову ж таки вдарить по бюджеті”, – попередив Крутіхін.
Тим часом темпи зростання світового попиту на нафту у цьому та наступному роках будуть удвічі нижчими проти рівня 2023 року, прогнозує МЕА. -
Відбулося перше засідання Керівної ради інвестфонду відбудови
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення 3 вересня першого засідання Керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
“Продовжуємо тісну співпрацю з американськими колегами на всіх рівнях. Сьогодні провели перше засідання Керівної ради Інвестиційного фонду відбудови. Це ключовий орган управління, до складу якого увійшли по три представники від України та США”, – зазначила глава уряду.
Американська сторона делегувала міністра фінансів Скотта Бессента, головного інвестиційного директора DFC Коннора Коулмена, віцепрезидента і генерального юрисконсульта DFC Роберта Стеббінса.
Як пояснила Свириденко, Рада затвердила правила роботи, сформувала комітети, а також надала повноваження на відкриття банківських рахунків Фонду та вибору адміністратора й інвестиційного радника.
Наступний крок – визначення проєктів для перших пілотних інвестицій.
“У вересні питання обговоримо з колегами з DFC під час їхнього візиту до Києва. Як ми неодноразово зазначали, американські інвестиції можуть бути гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в Україні”, – додала прем’єрка.
Зауважимо, у травні Свириденко повідомила, що Україна завершила всі необхідні процедури для запуску Спільного інвестиційного фонду з відбудови та передала США дипломатичну ноту, яка це підтверджує. -
Рідкоземи ТОТ: обговорено недопущення видобутку РФ
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела зустріч зі спеціальним представником президента США Кітом Келлогом, під час якої обговорювались безпекові гарантії для України та зазіхання Росії на критичні мінерали на тимчасово окупованих українських територіях. Про це Юлія Свириденко у неділю, 24 серпня, повідомила у Facebook.
За даними допису Юлії Свириденко, однією з центральних тем розмови стали реальні безпекові гарантії для України, засновані на Статуті ООН із повагою до суверенітету країни. Прем’єрка наголосила, що ключем до забезпечення безпеки є сильна армія та економіка, закликавши зберегти потенціал Збройних сил України та активно розвивати промисловість.
Крім того, Юлія Свириденко підкреслила важливість повернення всіх українських громадян, включаючи військовополонених, цивільних осіб і дітей, депортованих до Росії.
Серед інших тем увага була приділена питанню критичних мінералів і промислових активів на окупованих територіях. За її словами, недопустимим є будь-яка легалізація їхнього використання або торгівлі.
Раніше Кабінет Міністрів затвердив оновлений перелік стратегічно та критично важливих корисних копалин і родовищ, що надаватимуться у користування через аукціони або конкурси.
-
В Укргідроенерго заявили про критично низькі запаси води
У цьому році ПрАТ Укргідроенерго має найменші за останні десять років запаси води для виробництва електроенергії та забезпечення споживачів. Генеральний директор компанії Богдан Сухецький заявив, що це сталося через розбалансованість енергосистеми. Укргідроенерго планує накопичити достатні запаси води до осені, тому зараз обмежує її використання. На дисбаланс також впливає розподілена генерація електроенергії. Український гідрометцентр зафіксував тривожну ситуацію через слабке весняне водопілля, що призвело до того, що частка гідроелектростанцій у генерації електроенергії досягла 20%.
-
Китай збільшив експорт рідкоземів на 80%
У червні Китай збільшив експорт продукції з рідкісноземельних х елементів на 80% після травневого мінімуму за п’ять років. Постачання зросли до 3 808 тонн, свідчать дані митної служби, повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 18 липня.
Пік припав на фонове ослаблення державного експортного контролю, запровадженого у квітні на сім рідкісноземельних елементів, зокрема магніти для високотехнологічного виробництва.
Попри зростання обсягів, експорт залишається нижчим за рівні до торгових обмежень.
Країни G7 раніше закликали Пекін відновити обсяги постачання, щоб уникнути дефіциту магнітів, – критичних для електромобілів, смартфонів та оборонної промисловості.
Нещодавно Китай також зафіксував рекордний експорт рідкісноземельних матеріалів до найвищого показника з 2009 року. Це свідчить про зростання попиту з боку виробників магнітів поза межами Китаю.
Окремо Міністерство державної безпеки Китаю заявило про намір боротися з контрабандою рідкоземів, звинувативши неназвані іноземні структури в нелегальному трафіку через поштові канали.
Раніше стало відомо, що Китай відновив експорт рідкісноземельних магнітів на Захід.Втім, згодом експорт знизився на 61%.
До цього, китайський експорт до США впав на 34,5% порівняно з минулим роком, що стало найрізкішим падінням з лютого 2020 року, коли пандемія Covid-19 порушила торгівлю.
Китай збільшив експорт рідкоземів на 60% -
Уряд оновив перелік стратегічних надр
Уряд затвердив новий перелік стратегічно та критично важливих корисних копалин і родовищ, які будуть передаватися у користування через аукціони або конкурси. Ця ініціатива стосується правил розпорядження надрами, які мають велике значення для економіки та обороноздатності. Також уряд визнав застарілою попередню постанову щодо передачі ділянок надр у користування.
-
Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%
У травні цього року Китай значно зменшив експорт рідкісноземельних продуктів, зокрема магнітів, особливо до США, через торговельні суперечки між країнами. Китай ввів обмеження на експорт в квітні після митних тарифів з боку США. Навіть після заяви Трампа про вирішення проблеми, китайські дані показують зменшення експорту. У травні експорт склав лише $60 мільйонів, що є найнижчим рівнем з 2015 року. Експорт до США зменшився найбільш – лише 46 тонн, що є менше, ніж десята частина обсягів у березні. Німеччина й Вʼєтнам стали основними напрямками китайського експорту. Китай також скасував мита для найбідніших країн.