Лівий берег

Позначка: Припинення вогню

  • Папа Римський публічно звернувся до РФ із закликом

    Папа Римський публічно звернувся до РФ із закликом

    Папа Римський Лев XIV у неділю, 11 січня, звернувся із закликом до Росії зупинити атаки на енергетичну інфраструктуру України, наголосивши на стражданнях цивільного населення. Своє звернення понтифік опублікував у соцмережі Х.

    Він зазначив, що нові атаки завдають серйозної шкоди мирним мешканцям і закликав до припинення насильства та пошуку шляхів відновлення миру.

    “В Україні нові серйозні атаки на енергетичну інфраструктуру в умовах посилення холодів завдають значної шкоди цивільному населенню. Я молюся за тих, хто страждає, і знову закликаю припинити насильство та відновити зусилля для досягнення миру”.

    Глава Католицької церкви неодноразово піднімав питання війни в Україні. Під час свого першого різдвяного звернення на площі Святого Петра в Римі Папа закликав до припинення конфлікту. Тоді він попросив, щоб “затих гул зброї” і Росія з Україною знайшли силу для щирого та шанобливого діалогу за підтримки міжнародної спільноти.

    Раніше, 24 грудня, понтифік висловив смуток через те, що Росія відмовилася від ідеї різдвяного перемир’я у війні проти України.

    Папа Римський запропонував посередника у мирних переговорах України і РФ

  • Я розумію це: Трамп озвучив позицію РФ про припинення вогню в Україні

    Я розумію це: Трамп озвучив позицію РФ про припинення вогню в Україні

    Президент США Дональд Трамп розповів, що під час своєї зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Флориді, російський лідер Володимир Путін відмовився від припинення вогню під час можливого референдуму в Україні. Трамп зазначив, що після телефонної розмови з Путіним стало зрозуміло, що він не погодився на таке угода. Також Трамп заявив, що Росія буде допомагати відбудові України після завершення війни, але поки що питання щодо ситуації на Донбасі залишається невирішеним. Зустріч лідерів відбулася у приватній резиденції Трампа в Мар-а-Лаго, після чого була проведена відеоконференція з участю європейських лідерів.

  • Таїланд і Камбоджа домовилися про перемир’я – ЗМІ

    Таїланд і Камбоджа домовилися про перемир’я – ЗМІ

    Таїланд і Камбоджа досягли угоди про перемир’я під час переговорів, яке має набути чинності сьогодні, 27 грудня. Представники двох країн узгодили умови припинення вогню після тривалих переговорів. Режим припинення вогню буде спостерігатися протягом перших 72 годин, а подальші домовленості повинні бути затверджені Радами національної безпеки обох країн. Конфлікт між Таїландом і Камбоджею почався 9 грудня через порушення режиму припинення вогню та швидко переріс у бойові дії з артилерійськими обстрілами та авіаударами. Цей конфлікт вже призвів до загибелі багатьох людей і вимушив сотні тисяч осіб покинути свої домівки. Перемови про перемир’я мають вирішальне значення для стабілізації ситуації в спірному прикордонному регіоні.

  • Соратник Путіна виступив проти війни в Україні – ЗМІ

    Соратник Путіна виступив проти війни в Україні – ЗМІ

    Колишній заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак відкрито висловив незгоду з війною в Україні, відмовившись виконувати прямі накази на початку повномасштабного вторгнення в Україну. Він запропонував альтернативний курс дій, включаючи припинення воєнних дій та внутрішні реформи в країні. Про це у четвер, 18 грудня, повідомило видання The New York Times.

    У публікації зазначається, що на другий день після початку вторгнення Дмитро Козак публічно заявив про свою незгоду з цілями військових дій. Розмова з Путіним, що проходила з увімкненим гучномовцем, зробила інших високопосадовців свідками цієї демонстрації непокори. Козак був готовий піти на ризик, навіть зважаючи на можливі арешт або розстріл.

    ЗМІ повідомляє, що в перші дні конфлікту він намагався домогтися припинення вогню через дипломатичні переговори, залучаючи представників України та США. У січні 2022 року Козак також брав участь у багатоетапній зустрічі в Парижі, спрямованій на вирішення конфлікту мирним шляхом. Він попереджав про наслідки вторгнення, такі як розширення НАТО шляхом вступу Швеції та Фінляндії, санкції та погіршення геополітичної позиції Росії.

    Після конфлікту Козак запропонував значні внутрішні зміни – завершити військові дії і здійснити ліберальні реформи, серед яких незалежність судової системи. Ці ідеї стали джерелом протиріч між ним та державним апаратом, однак чиновник продовжує залишатися на посаді в адміністрації президента.

    Як резюмує видання, незважаючи на політичну напругу, Козак лишається в Москві, спираючись на давній кар’єрний досвід співпраці з Путіним як гарантію своєї безпеки.

    Нагадаємо, Росія готує контакти зі США для уточнення змін у мирному плані Дональда Трампа після узгоджень його деталей з Україною. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков наголосив, що американська сторона раніше проводила відповідні консультації під керівництвом спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа.

    Противник війни з Україною. Козак залишає Кремль

  • Британія завершує підготовку військ для України – ЗМІ

    Британія завершує підготовку військ для України – ЗМІ

    Велика Британія посилює підготовку до потенційного розміщення своїх військових в Україні. Основна мета цього контингенту – сприяти збереженню перемир’я і стримувати ймовірні агресивні дії Росії в майбутньому. Про це у середу, 17 грудня, повідомляє британський портал The i Paper.

    Як ідеться в публікації, Міністерство оборони Великої Британії вже розпочало підготовку планів, які передбачають можливе направлення військовослужбовців для підтримання мирного процесу в Україні. На додачу, стартували закупівлі необхідного обладнання, а також розглядаються деталі процедури готовності до оперативного розгортання військ.

    Міністр оборони зазначив, що виділено додаткове фінансування на тренування британських військових, щоб забезпечити повну готовність до швидкого розгортання, щойно буде забезпечено мир. Він наголосив, що основним завданням цих сил є гарантування безпеки і попередження потенційних атак з боку Росії після укладення мирних угод.

    Зазначається, що лани передбачають визначення місць розгорнення військових, логістичних маршрутів та необхідного спорядження. Це включає сучасні дрони, засоби радіоелектронної боротьби, транспортну техніку і бронежилети. У разі виникнення перешкод для присутності НАТО в Україні, війська можуть тимчасово розміститися в одній із сусідніх союзних країн, таких як Польща, звідки вони матимуть можливість оперативно діяти.

    Серед потенційно першочергових сил, які можуть бути залучені, є 16-та десантно-штурмова бригада з Колчестера. Цей підрозділ спеціалізується на швидкому реагуванні в кризових ситуаціях. Також планується залучення інших підрозділів для забезпечення постійної резервної готовності.

    Портал акцентує на тому, що розробка цих планів тривала у складі коаліції союзних країн протягом тривалого часу, однак у зв’язку з перспективою припинення бойових дій процес значно прискорився.

    Варто нагадати, що Велика Британія неодноразово підтверджувала готовність розмістити свої війська на території України після завершення воєнних дій, про що свідчить заява представника прем’єр-міністра країни.

    Британія готова надіслати війська в Україну – ЗМІ

  • WSJ: Мирні переговори стають боротьбою США і Києва

    WSJ: Мирні переговори стають боротьбою США і Києва

    Переговори між Україною та США перетворилися на протистояння, в якому Росія навіть не бере прямої участі. Процес пошуку миру між Україною, Європейським Союзом і Сполученими Штатами стикається з серйозними розбіжностями. Вашингтон прагне швидкого завершення війни, бажано до кінця року, тоді як Київ і Брюссель наполягають на врегулюванні значущих суперечностей перед ухваленням будь-яких рішень. Про це повідомляє Wall Street Journal.

    Як зазначає видання, адміністрація Дональда Трампа чинить тиск на президента України Володимира Зеленського, закликаючи його погодитися на мирну угоду з Росією. Україна ж не готова відводити війська з контрольованих територій Донецької та Луганської областей. Київ і європейські партнери вимагають чітких гарантій від США щодо дій у разі порушення Росією можливих домовленостей або нового нападу.

    У публікації зазначено, що офіційні представники РФ називають американський мирний план прийнятною базою для обговорення, проте його остаточне схвалення залишається під питанням. При цьому європейські лідери переконані, що Москва не зацікавлена у завершенні війни. Вони побоюються, що перемога Росії в Україні може стати прецедентом для нових конфліктів із сусідами в Європі.

    “Те, що відбувається в Україні, може статися і з країнами-союзниками”, – цитує ЗМІ слова генерального секретаря НАТО Марка Рютте, які він промовив у Берліні.

    Журнал також підкреслює, що американський план передбачає пункт, згідно з яким Київ мав би відмовитися від спроб повернути окуповані Росією території. Це може трактуватися як фактичне визнання анексії Росією частини України.

    Також угода може ускладнити перспективи вступу України до НАТО. У разі підтримки цього плану Вашингтоном можливе відновлення російського доступу до глобальної економіки та міжнародних проєктів.

    У матеріалі зазначаєтсбя, що Велика Британія, Франція та інші європейські держави підготували детальні пропозиції щодо надання допомоги Україні, включаючи ймовірне використання сил безпеки. Ці ініціативи вже обговорювалися з американськими військовими посадовцями, однак офіційного рішення щодо допомоги від США ще немає. Українська сторона натомість наполягає на оформленні юридично зобов’язуючих гарантій безпеки на кшталт статті 5 НАТО.

    З іншого боку, Кремль категорично проти включення до мирного плану пропозицій, розроблених Києвом і Брюсселем, особливо тих, що стосуються створення демілітаризованої зони в Донецькій області. Радник Кремля Юрій Ушаков заявляє, що Росія готова твердо відстоювати свої позиції.

    Нагадаємо, українсько-американські переговори, що тривали понад п’ять годин у Берліні 14 грудня, поки що не привели до остаточних рішень і продовжаться наступного дня.

    Як ми писали, спеціальний представник президента США Стів Віткофф повідомив, що під час переговорів у Берліні з українською делегацією щодо “мирного плану” для України було “досягнуто відчутного прогресу”.

  • Ердоган запропонував Путіну режим тиші для енергооб’єктів та портів

    Ердоган запропонував Путіну режим тиші для енергооб’єктів та портів

    Під час зустрічі в Туркменістані з главою РФ Володимиром Путіним, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган запропонував запровадити режим припинення вогню по енергетичних об’єктах і портах. Про це поінформувала прессжба турецького президента.
    Зокрема він наголосив, що зусилля, спрямовані на завершення українсько-російської війни справедливим і сталим миром, є вкрай цінними. Також, за його словами, можна досягти прогресу в напрямах, “які матимуть практичну користь для обох сторін”.
    Турецький лідер додав, що “передусім доцільним могло б стати запровадження обмеженого режиму припинення вогню по енергетичним об’єктам і портам”.
    За його словами, Туреччина уважно стежить за переговорними процесами, спрямованими на припинення війни.
    Окремо на зустрічі обговорювалися двосторонні відносини між Туреччиною та Росією, останні події в Палестині та Сирії, а також мирний процес на Південному Кавказі. Було розглянуте питання щодо заморожування російських коштів ЄС.

  • У Путіна назвали умову для припинення вогню

    У Путіна назвали умову для припинення вогню

    Помічник правителя Російської Федерації Володимира Путіна, Юрій Ушаков, заявив, що вогонь в Україні може бути припинений лише після виведення українських військ з Донбасу. Він зазначив, що територія Донбасу, на його думку, є частиною Російської Федерації і буде під контролем російських адміністрацій. Ушаков також зазначив, що на окупованій території Донбасу можуть бути російська поліція і Росгвардія, але без прямої присутності російських або українських військ. Він також згадав про “компромісне бачення” США щодо контролю над Донбасом, яке передбачає виведення українських військ з цієї території без входження російських військ.

  • ЗМІ розкрили зміст 20-пунктного мирного плану США

    ЗМІ розкрили зміст 20-пунктного мирного плану США

    Україна та інші сторони обговорюють скорочений мирний план із 20 пунктів, який включає створення демілітаризованої зони вздовж лінії фронту, проведення виборів в Україні, гарантії безпеки від США та членство в ЄС до 2027 року. План також передбачає обмеження чисельності української армії та визнання окупованих територій. Проте деякі пункти, зокрема визнання окупованих територій, викликають занепокоєння в Києві та серед європейських партнерів. На переговорах є певні затримки, оскільки Росія не виявляє готовності до мирного врегулювання, що поглиблює напругу. Також розглядається можливість “корейського сценарію” для вирішення конфлікту на окупованих територіях.

  • У Кремлі відповіли, чи буде перемир’я на Новий рік

    У Кремлі відповіли, чи буде перемир’я на Новий рік

    Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі не обговорюється питання про новорічне перемир’я з Україною, адже зараз відбувається інший процес. Російські ЗМІ повідомили, що поки що не було жодних обговорень щодо припинення вогню на новорічні свята. Також було згадано про спеціального представника США, який прибув до Москви для обговорення нового мирного плану щодо України з президентом Путіним. Українська та американська делегації у Женеві розробили 20 пунктів плану щодо завершення війни РФ проти України, але ще є питання, які потребують уточнення. Після конструктивних переговорів сторони поки не досягли компромісу, але президент Путін впевнений у перевазі РФ у цих переговорах.