Фонд закликав Україну надати детальні розрахунки щодо зовнішнього фінансування на 2026 рік. Скільки грошей може знадобитися та звідки їх брати? Потрібні детальні розрахунки МВФ оновив оцінку макроекономічних ризиків для України. Якщо ще в червні там вважали, що базовим сценарієм є закінчення війни Росії проти України наприкінці 2025 р., то зараз вже кажуть про те, що війна триватиме і наступного року.
З огляду на це керівник місії МВФ в Україні Гевін Грей вже зараз закликав Україну надати детальні розрахунки потреб у зовнішньому фінансуванні на 2026 р. Найімовірніше, Києву буде потрібно більше грошей у зв’язку з тривалішою війною. “Ми чекаємо рішення уряду і бюджетної пропозиції від Міністерства фінансів. Це послужить тригером для більш детального аналізу”, – сказав Грей. Глава місії МВФ вважає, що це питання є критично важливим і його необхідно прояснити до того, як проєкт бюджету на 2026 р.буде подано до парламенту 15 вересня. Партнери готові, але але їм потрібне обґрунтування За словами Грея усі партнери, залучені до підтримки України, стежать за подіями щодня. Ми бачимо сценарій, за якого може знадобитися більше фінансування.
Він заявив, що політична прихильність підтримки України існує, що можна бачити в постійних заявах ключових європейських партнерів. Приміром, Європейська комісія запропонувала програму підтримки до 2028 р. Таким чином, усі партнери вже зосереджені на наступних двох роках.
Однак, за його словами, зараз необхідно перейти від загальних заяв про проблеми 2026 р.до конкретики.
Наші партнери люблять цифри – аж до десятих часток. Загальних формулювань недостатньо, – додав главам місії МВФ. “Від початку війни Україна отримувала виняткову підтримку, але вона завжди супроводжувалася жорсткими цифрами та конкретними зобов’язаннями”,- констатував Грей. За його словами, попереду – поглиблені обговорення бюджету на 2026 р. “Ми хочемо переглянути оцінку дефіциту фінансування. Можливо, вона співпаде з поточними оцінками, а можливо, буде більшою. Якщо Україні буде потрібно більше фінансування, потрібно буде переконливо представити обґрунтування. Нам потрібні стабільні цифри і чіткі позиції”, – заявив представник МВФ. Пільгове фінансування Грей нагадав, що програма EFF Міжнародного фонду була затверджена на початку 2023 р.
За його словами, результати її виконання дуже хороші. Ми завершили вісім переглядів. Це рекорд для співпраці України з МВФ. Фонд проявив гнучкість. Це був правильний підхід в умовах повномасштабної війни.
Однак перш за все, Україні необхідне фінансування на пільгових умовах. МВФ не надає настільки пільгових умов, як ЄС чи інші партнери, хоча й відіграє свою роль.
За словами Грея, для того, щоб Україна відновила стійкість, ідеальним варіантом є довгострокове пільгове або грантове фінансування. Підтримка оборони також є важливим напрямком. В України є розрахунки В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Експрем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. “2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти”,- сказав він. Водночас склад урядузараз змінився. У МВФ звернули на це особливу увагу. Зокрема Грей підкреслив, що необхідність визначитися з фінансовими потребами на наступний рік відбувається на тлі формування нового уряду в Україні. За його словами, багато чого залежить від політики нового уряду. Крім того, має бути ясність щодо їхньої широкої реформаторської стратегії. МВФ цікавить діалог з приводу його політики. Це вкрай важливо для середньострокової фіскальної картини. Усім очевидно, що найближчими місяцями необхідно буде ухвалити ключові рішення. Джерела фінансування Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Є також пропозиція підняти комунальні тарифи наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом” та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс – резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Відомо також, що Київ запропонував країнам G7, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання. Два сценарії Бюджетної декларації Грей дуже високо оцінив бюджетну декларацію Кабміну України – другу з початку повномасштабної війни. За його словами, це був надзвичайно корисний документ стратегічного планування, який задав загальний напрямок. “Головне питання в тому: в якому сценарії ми перебуваємо? Бюджетна декларація передбачала два сценарії. Один – відповідно до останнього перегляду програми МВФ, за якого війна закінчується цього року. І другий – за якого війна триває довше”, – сказав він. Мінфін уже схиляється до того, щоб закласти в проєкт бюджету сценарій продовження війни і підвищених витрат.
Бюджетна декларація 2026-2028 рр. є основою для складання проєкту Державного бюджету на 2026 р. Документ містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум та інші цілі державної політики.
В бюджетній декларації передбачено два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 р. Один сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з 2026 р., заснований на показниках макропрогнозу економічного і соціального розвитку України на наступні три роки (прогноз Мінекономіки).
Водночас документ містить припущення і щодо іншого сценарію – продовження повномасштабної агресії РФ проти України. Згідно другого сценарію, наступного року видатки на сектор безпеки і оборони будуть становити не менше, аніж в 2025 р. (з урахуванням змін до держбюджету). Вибір одного чи іншого сценарію за основу буде зроблено під час формування Державного бюджету України на 2026 р. Зробити його якнайшвидше і закликає МВФ
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: Прогноз
-
У МВФ вважають, що війна триватиме і наступного року
-
У Мінагрополітики знизили прогноз врожаю зернових на 5%
За словами першого заступника міністра аграрної політики Тараса Висоцького, у 2025 році посівні площі в Україні збільшаться за рахунок розмінування, але врожай зернових буде меншим. Виробничі посівні площі залишаться на рівні минулого року, але буде додано 270 тис. га завдяки розмінуванню. Прогнозується, що врожай пшениці складе 21,2 млн тонн, що на 5% менше, ніж у 2024 році, а врожай ячменю буде меншим на 10%. Щодо олійних культур, очікується зниження урожаю ріпаку та сої, але врожай соняшнику залишиться на рівні 20 млн тонн. Найбільші ризики пов’язані з урожаєм соняшнику через посуху на півдні країни. У цілому, очікується, що врожай олійних культур у 2025 році складе 20,5 млн тонн.
-
Мінсільгосп США знизив прогноз виробництва пшениці для України
Прогнози Міністерства сільського господарства США стосовно виробництва різних видів зернових культур в Україні на 2025-2026 рік були оновлені. За цими прогнозами, очікується зменшення виробництва пшениці на 1 млн тонн до 22 млн тонн, збереження обсягів виробництва кукурудзи на рівні 30,5 млн тонн та підвищення виробництва сої на 1 млн тонн до 7,6 млн тонн. Ці зміни також вплинуть на експорт та кінцеві запаси кожної культури. Оновлені прогнози також вказують на глобальні тенденції у виробництві та торгівлі зерновими культурами.
-
Челсі – ПСЖ: напередодні фіналу матчу Клубного чемпіонату світу
Представляємо разом з GGBET прев’ю фінального поєдинку Клубного чемпіонату світу.
Партнер проєкту — ліцензійний букмекер GGBET. Широка лінія на понад 70 видів спорту дозволяє обирати тільки найкращі події. Бренд створює унікальний український YouTubе-контент та є партнером зірок світового кіберспорту. GGBET— Тримай свою лінію!
У вирішальному матчі нового Клубного чемпіонату світу зустрінуться два представники Європи – англійський Челсі та французький ПСЖ.Челсі – ПСЖ 13 липня, 22:00, Іст-Резерфорд
Якщо порівнювати турнірний шлях обох команд, то у парижан він набагато більш складний на папері. Вже в першому ж матчі групи вони зустрілися з мадридським Атлетико, а в плей-офф мусили пройти Інтер Маямі з Лео Мессі, мюнхенську Баварію та мадридський Реал – досить не проста задача, а враховуючи, що французи не пропустили в цих матчах жодного голу…
Натомість, Челсі дещо пощастило з плей-офф. По-перше, вони дивом в першому раунді зустрілися з Бенфікою, а не Баварією. В чвертьфіналі суперник був не з Європи, так само як і в півфіналі. Якою була ймовірність, що перед фіналом Челсі зустрінеться не з Ман Сіті чи Інтером? Досить маленька. Лондонці після Бенфіки пройшли двох представників Бразилії і ось тепер дійшли до головного босса.Орієнтовні склади команд
У Челсі в складі порівняно з минулими матчами одні придбання. Відбув дискваліфікацію Ліам Делап, хоча навряд чи він витіснить на фінальний матч героя півфіналу Жоао Педру. Також зможе допомогти команді капітан Ріс Джеймс, який отримав невеличке ушкодження, але в попередній зустрічі вже вийшов на кілька хвилин.
Можливий склад Челсі: Санчес – Гюсто, Адарабіойо, Чалоба, Кукурелья – Кайседо, Енцо – Палмер, Нкунку, Нету – Педро.
У парижан півфінальний матч пройшов досить добре в плані того, що вдалося зберегти всіх гравців – жодної нової травми, жодної дискваліфікації. Але все ще залишаються поза грою вилучені в чвертьфіналі Пачо та Люка Ернандес.
Можливий склад ПСЖ: Доннарумма –Мендеш, Беральдо, Маркіньос, Хакімі –Фабіан Руїс, Вітінья, Жоау Невеш –Кварацхелія, Д. Дуе, ДембелеПрогноз
Будемо чесними, на цьому турнірі Челсі ще не зустрічався з суперниками такого рівня і дуже складно зрозуміти, як себе покаже ця оновлена команда в такому протистоянні.
Якщо лондонці зможуть втримати своїх опонентів протягом перших хвилин 20-25, тоді на нас може чекати досить цікавий поєдинок, сповнений інтриги. Бо наразі все виглядає так, ніби парижани просто зобов’язані до титулу Ліги чемпіонів додавати ще й кубок Чемпіонів світу.
Прогноз Korrespondent: ПСЖ переможе в основний час
Прогноз на гру від GGBET.UA – спеціалісти вважають, що шансів на перемогу більше у ПСЖ На це вони дають коефіцієнт 1,63, тоді як на Челсі аж 5,21. Якщо ви вважаєте, що основний час матчу завершиться нічиєю, то на такий прогноз є коефіцієнт 4,25.
Дивіться лінію GGBET на сайті та знайдіть для себе цікавий матч. Тримай свою лінію! РЕКЛАМА
УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. Дотримуйтесь ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.
GGBET здійснює діяльність відповідно до ліцензій від 23.08.2023 року, виданих згідно з рішеннями КРАІЛ №128 та №129 від 08.08.2023. -
В Україні спрогнозували подальше зростання цін на яблука
Яблука та груші нового врожаю подорожчають щонайменше на 10-15% проти минулого сезону через втрати великої частки врожаю весною. Про це повідомляє Agrotimes, посилаючись на директора корпорації Вінницясадвинпром Сергія Бойчука.
Садівники залишилися сам на сам із труднощами, котрі виникли через весняні заморозки.
“Ми зверталися і до страхових компаній, однак, на жаль, наразі вони не готові йти нам назустріч у цьому питанні. Проте ці проблеми існують, і мовчати про них не можна”, – зазначив Бойчук.
Він додав, що для збереження садівництва в Україні потрібні спільні зусилля держави, науковців, а також фінансових інституцій.
На думку фахівця, лише такий підхід дозволить виробити дієві механізми підтримки, адаптації та розвитку цієї галузі сільського господарства. -
Єдиний авіаносець Путіна здадуть на металобрухт – ЗМІ
Міноборони Росії може відмовитися від відновлення єдиного авіаносця у складі флоту – крейсера Адмірал Кузнєцов, який перебуває на ремонті з 2018 року. Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на джерела росЗМІ.
Ремонт і модернізація наразі зупинені, а питання щодо подальшої долі корабля має бути вирішене найближчим часом. Представники Головного командування ВМФ РФ та Об’єднаної суднобудівної корпорації, котра займалася модернізацією крейсера, зараз обговорюють доцільність його повернення до складу флоту.
Колишній командувач Тихоокеанського флоту РФ адмірал Сергій Аваканц назвав відмову від ремонту “абсолютно правильним рішенням”. За його словами, Адмірал Кузнєцов не потрібен навіть після модернізації, позаяк, це, мовляв, “дуже дороге й неефективне морське озброєння”.
“Майбутнє – за роботизованими системами та безпілотною авіацією. А Кузнєцова, якщо вирішать не ремонтувати, залишається тільки порізати на металобрухт і утилізувати”, – додав він.
Втім, як нагадав контр-адмірал запасу Михайло Чекмасов, чинна стратегія РФ до 2030 року передбачає наявність авіаносних з’єднань як на Північному, так і на Тихоокеанському флоті. Однак, за його словами, питання насправді у фінансуванні.
Військовий експерт, капітан 1-го рангу Василь Дандикін вважає, що навіть із розвитком надводних і підводних безпілотників обійтися без авіаційного прикриття у далеких походах неможливо.
“Звісно, з Кузнєцовим усе складно: тривалий ремонт, були проблеми, пожежа. Але те, що Індія, Китай та інші країни розвивають авіаносний флот, свідчить про потребу в таких кораблях”, – сказав він.
Крейсер Адмірал Кузнєцов призначений для знищення великих надводних цілей, захисту морських угруповань і підтримки десантних операцій. На його борту можуть базуватися 28 літаків і 24 вертольоти. Корабель став на ремонт після походу в Середземне море, під час якого завдавав ударів по об’єктах у Сирії. Первісно модернізацію оцінили у 20 млрд рублів. У грудні 2019 року на борту сталася пожежа, що забрала життя двох осіб і ще 14 постраждали. Планувалося, що корабель повернеться до флоту у 2022 році, але терміни неодноразово переносили. Раніше росЗМІ повідомляли, що термін служби авіаносця можуть подовжити на 20 років.
Раніше повідомляли, що зогляду на темпи робіт і нові проблеми судно навряд чи вже коли-небудь вийде з ремонту. -
Шторм на валютному ринку: євро продовжить рости
На валютному ринку відбувається зростання курсу євро до гривні в Україні, що є результатом різних факторів, як зовнішніх, так і внутрішніх. Одним із ключових факторів є послаблення долара США на світових ринках. Національний банк України встановлює офіційний курс гривні до долара, а курс євро обчислюється через їхнє співвідношення на міжнародних валютних ринках. Регулятор підкреслює, що внутрішні чинники, такі як платіжний баланс і попит на валюту, також впливають на курс гривні. Нацбанк перейшов до режиму керованої гнучкості обмінного курсу, що означає, що курс гривні може коливатися під впливом попиту та пропозиції. Євро може наблизитися до 50 грн. Останнім часом курс євро в Україні досягнув рекордних значень, перевищивши 49 гривень, і продовжує зростати. Експерти прогнозують подальше зростання курсу євро, що може вплинути на ціни на імпортовані товари з Європи та підштовхнути інфляцію в Україні. Рекомендації експертів щодо інвестицій відносно валютних операцій такі: купувати долари для диверсифікації портфеля, а євро використовувати як засіб розрахунків, а золото купувати на довгостроковий період.
-
Девальвація почалася: що буде з курсом євро та долара
За останній тиждень курс долара та євро в Україні стрімко зростав. Долар подорожчав до 42,04 грн/дол., що є найвищим показником з кінця січня, а євро досягло 48,63 грн. На “чорному” ринку курс також коливався. Національний банк України підвищив курс долара до 41,8335 грн/дол. і євро до 48,2006 грн/євро. Експерти пояснюють, що зростання курсу євро обумовлене глобальними факторами, такими як послаблення долара та очікування пом’якшення дій Федеральної резервної системи США. Українські експерти наголошують на стабільності валютного ринку і вважають, що зростання курсу євро не є ознакою девальвації гривні. Прогнозують, що курси долара та євро можуть продовжити зростати, особливо на тлі геополітичних подій у світі, таких як конфлікт на Близькому Сході. Експерти також роблять прогнози щодо подальшого розвитку ситуації на валютному ринку до кінця 2025 року, вказуючи на можливість зростання курсів долара та євро до 43-50 грн відповідно.
-
Конфлікт Ізраїлю та Ірану: в США прогнозують нафту по 130 доларів
Ціни на нафту можуть злетіти до 130 доларів за барель, якщо в ситуації ірано-ізраїльського конфлікту реалізується “найгірший сценарій”. Про це заявили аналітики найбільшого в США за розміром активів банку JP Morgan, повідомляє Reuters.
Стрибок котирувань до максимумів з 2022 року стане можливим, якщо Іран повністю позбудеться нафтового експорту – 2,1 млн барелів на добу – і виникнуть військові ризики в Ормузькій протоці через яку перевозиться більшість нафти ОПЕК.
“У цьому важкому сценарії, ми вважаємо, ціни на нафту можуть піднятися до 120-130 доларів за барель”, – зазначають представники банку.
Вартість ф’ючерсів на нафту Brent злітала на 13%, до 78 доларів за барель після новин про ізраїльські удари по Ірану в п’ятницю, 13 червня. Пізніше котирування відкотилися до позначки $74,2 (+6,9%).
Як ми вже писали, ціни на нафту значно зросли після початку атаки Ізраїлю на Іран. -
Коли закінчиться війна та що буде з економікою – прогноз Світового банку
Чекаємо на відновлення У звіті Світового банку за червень 2025 року йдеться про те, що обговорення потенційного припинення вогню між РФ та Україною почалися на початку року, але перспективи довгострокового врегулювання залишаються невизначеними.
Та все ж аналітики прогнозують, що російське вторгнення триватиме до кінця 2025 року, після чого активні бойові дії почнуть спадати. Це призведе до прискорення зростання економіки України: воно збільшиться з 2% у 2025 році до 5,2% у 2026-му.
Прогнозоване в 2026 році зростання економічних показників передбачає сплеск інвестицій у виробництво та реконструкцію, тоді як відновлення експорту залишиться обмеженим через складне торговельне середовище та економічну невизначеність. Витрати на реконструкцію та відновлення оцінюються в 524 млрд доларів, що майже втричі більше ніж ВВП України у 2024 році.
Водночас, зауважують фахівці, без міцної мирної угоди подальше продовження або посилення російського вторгнення може ще більше послабити економіку України та підтримувати високу геополітичну напруженість.
Ці ризики може посилити порушення потоків фінансування в Україну, оскільки зовнішня фінансова підтримка, як і раніше, дуже залежить від постійної допомоги ЄС і США.
При тому, що підтримка Європи та США відіграє ключову роль для України, Світовий банк вважає підтримку ЄС набагато важливішою.
Окрім того, Світовий банк знизив свій прогноз і щодо світового зростання на 2025 рік на 0,4% – 2,3%. Причиною цього названі вищі тарифи і зростання невизначеності для майже всіх економік.
У звіті, оприлюдненому на початку року, у Світовому банку нагадали, що протягом 2024 року зростання економіки в Україні знизилося до 3,2%, що було пов’язано з такими викликами, як зменшення енергетичних потужностей та зимові відключення електроенергії, які вкрай негативно вплинули на торгівлю та промислове виробництво. Разом з тим, попри ці труднощі та постійні атаки на інфраструктуру, українська економіка продемонструвала значну стійкість.
При цьому в січні фахівці фінустанови прогнозували кращі перспективи в економіці на наступний рік, ніж зараз: тоді йшлося про поліпшення економічного стану до 7%, тоді як нині вважають, що зростання може дійти до позначки у 5,2%. “Прогнозується, що зростання України сповільниться до 2% у 2025 році, припускаючи, що активні бойові дії триватимуть протягом усього року. Очікується стійке відновлення на рівні 7% у 2026 році за умови припинення активних бойових дій та за рахунок інвестицій у споживання та реконструкцію”, – вказано у звіті. Експерти Світового банку також відзначали н початку року, що в 2024-му війна безпосередньо вплинула на 41% населення України, що свідчить про значні людські та економічні втрати.