Згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду, якщо Росія припинить повномасштабну війну проти України, кількість населення країни стабілізується на рівні близько 34 мільйонів осіб. Готівкове населення України у 2021 році становило 41 мільйон осіб, але зменшилося до 33,936 мільйона осіб у 2030 році за прогнозом МВФ. МВФ вважає, що війна між Росією та Україною завершиться наприкінці 2025 року, що може призвести до часткового повернення біженців.
Позначка: Прогноз
-
МВФ оновив прогноз зростання світової економіки
Згідно з прогнозом Міжнародного валютного фонду, світове зростання економіки сповільниться у наступні роки: з 3,3% у 2024 році до 3,1% у 2026 році. У розвинених країнах темпи зростання будуть нижчими, близько 1,5%, а в країнах з перехідною та розвиваючоюся економікою – трохи більше 4%. Інфляція в світі ймовірно буде знижуватися, хоча з варіаціями в різних країнах. МВФ зауважує, що світова економіка пристосовується до нових політичних реалій, і наголошує на важливості стабільної та прозорої політики для відновлення довіри. Фонд закликає політиків поєднувати торговельну дипломатію з макроекономічними коригуваннями та зберігати незалежність центрального банку.
-
Дощі та грози, з потеплінням до +20°: погода на вихідні
Прогноз погоди на ніч з 4 на 5 жовтня та на наступний день в Україні передбачає помірні опади у західних областях, Одеській та Вінницькій областях. Удень дощі пройдуть по всій країні, за винятком сходу, де можливі лише невеликі дощі. У деяких регіонах очікуються сильні дощі з грозами. Вітер буде переважно південно-східний і досягатиме швидкості 7-12 м/с, з поривами до 15-20 м/с. Температура повітря вночі буде 5-10° тепла, а вдень 12-17°, на сході та півдні до 20°. У Карпатах очікуються дощі, а вночі можливий мокрий сніг, з температурою близько 0° вночі та 1-6° вдень. У Києві 4 жовтня очікується невеликий дощ без опадів уночі, при східному-південно-східному вітрі зі швидкістю 7-12 м/с. Температура повітря буде 6-8° вночі та близько 15° вдень. На наступний день, 5 жовтня, у всій країні передбачаються невеликі дощі, а на сході та південному сході вони будуть помірними, іноді з грозами. Вітер буде переважно західний, 5-10 м/с, з поривами 15-20 м/с у Карпатах. Температура повітря вночі становитиме 5-10°, а вдень 12-17°, на сході та півдні до 20°. У Карпатах очікуються дощі, вночі можливий мокрий сніг, з температурою близько 0° вночі та 1-6° вдень. У Києві 5 жовтня також передбачається невеликий дощ, західний вітер зі швидкістю 5-10 м/с та температурою 8-10° вночі та близько 15° вдень.
-
Трамп вважає шатдаун в США “неминучим”
Президент США Дональд Трамп заявив, що можлива призупинення роботи федерального уряду через відсутність затвердженого бюджету або закону про тимчасове фінансування. Трамп звинуватив демократів у спробах надати медичну допомогу нелегальним мігрантам, що призвело до розбіжностей у переговорах. Шатдаун у США означає тимчасове припинення роботи федеральних установ і може початися, якщо Конгрес і президент не досягнуть згоди щодо бюджету чи тимчасового фінансування. У такий період державні установи частково закриваються, а федеральні службовці можуть увійти у неоплачувані відпустки. Також Трамп оголосив про введення нових мит на імпортовані товари, включаючи ліки, вантажівки, деревину та меблі.
-
Оцінки МВФ щодо дефіциту фінансування вдвічі перевищують попередні прогнози
Міжнародний валютний фонд оцінив дефіцит фінансування України у 65 мільярдів доларів, що значно більше, ніж прогнозував уряд. Фонд радить українській владі шукати кошти в різних джерелах фінансування. За прогнозами МВФ, найбільш складна ситуація з фінансами очікується в 2027 році. Уряд України звернувся до МВФ з проханням про нову програму фінансування, оскільки поточна програма не вистачає для покриття потреб країни. Обговорюються також інші джерела фінансування, включаючи можливість отримання “репараційного кредиту” від Європейського Союзу. Є питання про можливе підвищення податків, але уряд намагається уникнути цього шляхом залучення європейських коштів.
-
Економіка Росії втратила перспективи – розвідка
Оновлений базовий прогноз економічного розвитку Росії показав, що дуже важливою для країни є ситуація з міжнародними санкціями. Аналітики передбачають зростання ціни на нафту, але це можливо лише у випадку, якщо Росія вийде з міжнародної ізоляції. Говориться, що ціни на нафту можуть спадати через повільний зростання попиту та інші фактори. Уряд Росії розраховує на збільшення експорту зрідженого природного газу, але це може бути складно здійснити через обмеження у виготовленні та переробці нафти. Фонд національного благодійного фонду Росії зменшується, що також впливає на економіку країни.
-
Тепло, подекуди дощитиме: прогноз погоди на початок тижня
Сьогодні, 23 вересня, в Україні очікується переважно без опадів, лише на заході країни можливий невеликий дощ вдень. Прогнозують південно-західний вітер, який пізніше на заході зміниться на північно-західний зі швидкістю 5-10 м/с. Температура повітря вночі буде від 10 до 15 градусів, а вдень від 22 до 27 градусів. У Києві також очікується без опадів, вітер південно-західний зі швидкістю 5-10 м/с, а температура вночі коливатиметься від 13 до 15 градусів, а вдень від 24 до 26 градусів. На завтра, 24 вересня, на заході, північному узбережжі та у Вінницькій області можливий невеликий дощ, а на інших територіях очікується без опадів. Прогнозують північний вітер зі швидкістю 7-12 м/с. Температура повітря вночі буде від 8 до 13 градусів, а вдень очікується від 12 до 17 градусів на заході та півночі, від 18 до 23 градусів у центральних областях, і від 22 до 27 градусів на півдні та сході. У Києві також можливий невеликий дощ, вітер північний зі швидкістю 7-12 м/с, а температура повітря вночі буде від 11 до 13 градусів, а вдень від 15 до 17 градусів.
-
Осінь на ринку валют: що буде з доларом та євро
Перший тиждень вересня – стабільність Національний банк України встановив на понеділок, 1 вересня, офіційний курс долара до гривні на рівні 41,32 гривні за долар. Таким чином, українська валюта послабилася на 6 копійок.
Згідно з даними на сайті регулятора, по відношенню до євро гривня також послабила позиції. Так, офіційний курс європейської валюти на понеділок установлено на рівні 48,20 гривні за один євро, тобто гривня втратила 7 копійок.
В обмінних пунктах курс гривні стабільний відносно долара, але знижується відносно євро. Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,55 гривень, а курс євро піднявся на 15 копійок до 48,65 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,05 гривень, а євро – по 47,65 гривень.
На міжбанку американська валюта поки без змін і перебуває на рівні 41,30-41,33 грн/долар купівля-продаж.
Тарас Лєсовий, директор департаменту Глобус Банку, прогнозує, що на початку осені курс валют в Україні залишиться стабільним. На його думку, динаміка курсів буде схожа на літню.
За прогнозом експерта виданню MC, з 1 до 7 вересня курс долара на готівковому ринку коливатиметься в межах 41,6–42 грн, а на міжбанку – 41,6–42 грн. Курс євро на готівковому ринку становитиме 48–49,5 грн, а на міжбанку – 48–49 грн.
Фактори стабільності, на думку експерта, такі:- Динаміка долара.Протягом літа долар був стабільним, а його коливання залишалися нижчими за офіційний курс на початок року.
- Динаміка євро.Євро, навпаки, поступово дорожчав, що пояснюється змінами на світових ринках.
- Інфляція.Лєсовий зазначив, що інфляція за літні місяці дещо знизилася: якщо в травні вона становила 15,9%, то в липні – 14,1%.
- Дії Нацбанку.Експерт вважає, що стабільність на валютному ринку досягнута завдяки гнучкій стратегії Національного банку та контрольованим валютним інтервенціям.
Керівник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин теж переконаний: у перший тиждень вересня не варто очікувати значних змін курсу гривні.
А от далі на ринку валют буде інша динаміка. Фактори ризику для гривні На думку Пендзіна, основні коливання курсу розпочнуться після того, як уряд представить проєкт державного бюджету на 2026 рік, і його почнуть розглядати у Верховній Раді. Аналітик в розмові з ТСН пояснив, що урядові потрібно вирішити складну задачу: у проєкті бюджету необхідно буде вказати плановий курс гривні до долара, попри значний дефіцит надходжень у розмірі 10 млрд доларів.
Експерт вважає, що невизначеність щодо бюджетних показників, а також необхідність підвищувати мінімальну зарплату та індексувати пенсії через інфляцію, створює додатковий тиск на економіку.
А аналітик Олексій Козирев в блозі для порталу Мінфін описує цілий “букет” ризиків. На його думку, початок вересня на світовому валютному ринку буде “затишшям перед бурею”, яка невдовзі вплине на курси долара та, особливо, євро в Україні.
Експерт виділяє кілька факторів, що можуть спричинити коливання курсу євро:- Геополітика:Загострення конфліктів, зокрема агресія Росії проти України та ситуація в Секторі Газа. Це може змусити США та Євросоюз посилити санкції проти РФ, що, своєю чергою, вплине на світові фінансові ринки. Особливо на курс євро, якщо США підвищать мита на країни, які імпортують російську нафту.
- Рішення центральних банків:Майбутні засідання Європейського центрального банку (ЄЦБ) та Федеральної резервної системи США (ФРС) щодо відсоткових ставок. Такі події завжди провокували турбулентність за парою євро/долар у світі, пише Козирев.
- Активність аграріїв:У вересні традиційно зростає активність аграріїв, які продають новий урожай. Це збільшить надходження валюти, що може підтримати гривню. Водночас зросте попит на валюту з боку імпортерів палива.
- Втручання НБУ:Національному банку доведеться регулярно виходити на міжбанківський ринок із продажем валюти для підтримки гривні. За прогнозом Козирєва, НБУ витратить на це від 520 до 790 млн доларів за 1−5 вересня.
Експерт вважає, що українці та бізнес вже звикли до умов війни, тому психологічний тиск від обстрілів не матиме критичного впливу на валютний ринок. Однак, якщо курс євро на міжнародних ринках зростатиме, це може психологічно тиснути на курс гривні, і населення почне активно скуповувати євровалюту. У результаті це психологічно тиснутиме на курс гривні щодо євро вже на всіх сегментах валютного ринку, приходить до висновку Козирев. Курс восени і до кінця року Минулого тижня Національний банк України посилив гривню, зменшивши обсяг інтервенцій на валютному ринку. На думку аналітиків інвесткомпанії ICU, восени регулятор може вдатися до збільшення коливань курсу гривні та її помірного послабленні надалі.
За словами ж віцепрезидента Асоціації українських банків, голови правління Глобус банку Сергія Мамедова, початок осені на валютному ринку України навряд чи буде повністю спокійним, але й драматичних сюрпризів чекати не варто.
Мамедов зазначає, що на початку осені традиційно розпочинається формування головного фінансового документа країни, де закладається середньозважений курс долара на наступний рік. Варто пам’ятати, що цей показник слугує радше орієнтиром, ніж жорсткою нормою. “У бюджеті на 2025 рік закладався середньозважений курс 45 грн/$, але фактична динаміка влітку показала інше – офіційний курс на початок року становив 42,02 грн, і навіть у серпні він залишався нижчим за плановий-прогнозований”,– наголосив Мамедов в розмові з виданням Факти ICTV. За базовим сценарієм, восени долар залишатиметься у відносно вузькому коридорі 41,6–42 грн/$, зазначив Мамедов.
Що буде далі? За словами банкіра, війна опосередковано впливає на курс валют, адже непередбачувані події можуть спровокувати паніку серед населення та підвищений попит на валюту. Однак він наголошує, що стратегія Національного банку з “керованої гнучкості” залишається ефективною, і ситуація не вийде з-під контролю.
За оптимістичним сценарієм, пише Мамедов в іншому прогнозі, до грудня курс долара коливатиметься в межах 41,8–43 гривень, а євро не перевищить 50–51 гривню. Хоча світовим валютам знецінення не загрожує, експерт не виключає періодичних коливань, спровокованих різними подіями у світі.
Аналітики міжнародної платформи КИТ Group теж опублікували свій прогноз щодо курсу гривні, який враховує різні часові проміжки. Прогнози курсу гривні:- Короткостроковий (2–4 тижні).Курсовий коридор, ймовірно, залишиться в межах 41,4–42,1 грн за долар. Цей прогноз актуальний, якщо не буде зовнішніх потрясінь або різкого зростання попиту на валюту з боку імпортерів.
- Середньостроковий (2–4 місяці).Очікується плавний рух до позначок 42,2–42,8 грн за долар. Це може статися через збільшення державних витрат, сезонний попит або посилення девальваційних очікувань у населення та бізнесу.
- Довгостроковий (6+ місяців).Аналітики вважають, що гривня продовжить повільну, але контрольовану девальвацію, досягнувши рівня 43–44,5 грн за долар. Це також залежить від відсутності непередбачуваних факторів.
Експерти КИТ Group радять українцям уважно ставитися до своїх фінансових активів. Вони застерігають від довгострокових інвестицій, таких як строкові депозити чи облігації, які не можна швидко перевести в готівку. Натомість рекомендують зберігати заощадження в різних валютах.
Долар все ще вважається надійною валютою для непередбачуваних ситуацій, оскільки його курс не зазнає різких падінь. Гривню ж, за їхніми словами, варто використовувати лише для поточних витрат.
А от Мамедов радить українцям розглядати гривневі депозити або облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) як більш вигідну альтернативу, щоб захистити свої заощадження від інфляції та можливих курсових коливань.
Щодо наступного року, то у експертів є побоювання. Пендзин у коментарі Фактам ICTVзазначив, що у 2026-му Україні знадобиться близько 45 мільярдів доларів міжнародної фінансової допомоги. На його думку, від отримання цих коштів буде значною мірою залежати курс гривні.
Пендзин вважає, що якщо Україна не отримає цю допомогу, уряду доведеться девальвувати гривню, оскільки підтримувати її буде нічим. “Якщо ж Україна зможе отримати кошти через механізми Міжнародного валютного фонду або інші програми підтримки, то можна очікувати, що середньорічний курс долара у 2026 році залишатиметься на рівні близько 43,5 грн за долар”,– заявив експерт. Валерія Шипуля -
Військові навчання Захід-2025: Буданов попередив про хвилю вкидів
Інформаційні атаки, найчастіше з боку РФ, почнуться з перших днів російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. Про це заявив керівник ГУР МО Кирило Буданов на форумі Інформаційна війна: від спротиву до стійкості.
“Ці навчання, після того як відбулися події 2022 року в Україні, дістали чітко окреслені межі сприйняття. Їх починають сприймати вже не як навчання, а як щось, можливо більше, ніж просто військові маневри. І в цьому є проблема”, – сказав він.
За його словами, вже тепер є хвиля нагнітання ситуації, а з перших днів початку активної фази, буде неймовірна хвиля інформаційного загострення.
“Вкиди будуть іти абсолютно з усіх боків, 90% будуть російські, 10% – на жаль, інші. Буде нагнітатись істерія”, – вважає голова ГУР.
Він додав, військова та військово-політична складова цих навчань полягає у відпрацюванні окремо взятих маневрів по діях, як у них це написано “на західному напрямі театру воєнних дій”.
“Тобто вони будуть розігрувати певні елементи війни майбутньої, це не про Україну. Тут мова якраз про символ і знаки перш за все для європейських країн, найперше, для країн Балтії”, – наголосив Буданов.
Як ми вже писали, Росія почала перекидати війська до Білорусі, які братимуть участь у навчанях Захід-2025. Ці маневри проводяться регулярно раз на два роки. За офіційним даними, у майбутніх заходах мають взяти участь 13 тисяч військових.
У Білорусі назвали дати спільних із Росією навчань Захід-2025 -
Ключі від миру: чи реальне здійснення прогнозу Венса
Вихід з глухого кута Права рука Трампа озвучив такий прогноз в етері NBC News після атаки РФ по українських містах, у тому числі й по американському підприємству в Мукачеві. “Від чого я в захваті зараз – це що ми маємо президента, який бере участь в енергійній дипломатії, щоб спробувати зупинити вбивства. І що б не було, результатом цього стане те, що закінчиться війна через три місяці чи – шість місяців, сподіваюся, не пізніше”, – сказав Венс. А ось канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, як передає FREEДОМ, вважає що всі хочуть завершення війни Росії проти України, але – не за будь-яку ціну. Тобто, термін, коли буде зроблено останній постріл, все ж не головне, важливо – на яких умовах буде встановлено мир. “Війна в Україні повинна закінчитися, але не за будь-яку ціну. Ми не хочемо, щоб Україна капітулювала. Така капітуляція тільки дасть Росії час, і Путін використає його для підготовки до наступної війни”,- заявив Мерц. У той же час міністр закордонних справ, віце-прем’єр-міністр Італії Антоніо Таяні на пресконференції зазначив, що малоймовірно, що до кінця цього року буде досягнуто мирної угоди між Україною і Росією. Про це повідомила Corriere Della Sera.
Італійський урядовець зазначив, що не хоче бути песимістом, але малоймовірно, що до найближчим часом в Україні буде досягнуто “переговорного рішення”.
Загалом мало хто сподівається на те, що агресивна Росія раптом перестане воювати і Путін сяде за стіл перемовин із Зеленським, не вигадуючи більше причин для затягування часу.
Наприклад, міжнародний оглядач Девід Ігнатіус зазначив у статті в The Washington Post, що коли найближчим часом Росія не погодиться на припинення війни в Україні, Захід повинен надати Києву безпекові гарантії вже зараз, не чекаючи закінчення бойових дій. Нинішню ситуацію він вважає стратегічним глухим кутом, оскільки Україна та її європейські партнери хочуть мирної угоди, яка б передбачала певні гарантії безпеки на майбутнє. А ось Росія вимагає, щоб Захід спочатку виконав усі її забаганки, які Кремль називає “вирішенням корінних причин війни”. Тобто РФ хоче гарантії безпеки (нібито від нападу на неї війська НАТО) передусім для себе.
У публікації йдеться також про те, що потенційним виходом з глухого кута могло б стати вирівнювання далекобійних можливостей України та РФ. “Дуже важко, якщо не неможливо, виграти війну, не атакуючи країну-загарбника. Це як чудова спортивна команда, яка має фантастичний захист, але їй не дозволено грати в нападі. Немає жодних шансів на перемогу!”,- нещодавно заявив Дональд Трамп. Разом з тим у матеріалі висловлені сумніви стосовно того, що у Заходу вистачить мужності надати Україні достатньо далекобійної зброї, щоб розпочати симетричні бомбардування Москви. Тому автор вважає реальною альтернативою оборонні гарантії, надані Києву не пiсля війни, а саме зараз. “Союзники України можуть оголосити про односторонні кроки для обмеження страждань в Україні, якщо війна продовжиться. Я можу уявити собі цілий ряд військових варіантів – від безпольотної зони над Україною до ротаційних навчальних та дорадчих сил всередині України та нових можливостей у відповідь, якщо Росія продовжуватиме атакувати цивільне населення чи енергетичну інфраструктуру. Це були б гарантії безпеки – не на майбутнє, а негайно”, – зазначено в публікації. Оглядач переконаний у тому, що навіть сам факт обговорення таких варіантів змусив би Кремль переглянути свої плани. Війна надовго У той час, коли активно обговорюються можливості досягнення миру між Україною й Росією, сама РФ відчутно нарощує виробництво зброї та навіть отримує західні комплектуючі в обхід санкцій.
Тому Російська Федерація може зберігати доволі високу інтенсивність війни проти України ще досить тривалий час – щонайменше рік.
Про це сказав перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк під час міжнародного форуму експертної мережі Кримської платформи, передає УНІАН.
За його словами,Росія ще може протриматися досить довгий час – не менше року. Адже росіяни помітно наростили виробництво зброї і засобів ураження, підняли рівень оборонно-промислового комплексу. Крім того, їм допомагають інші “серйозні країни”. “І саме головне в тому, що санкції, які введені країнами Європейського Союзу і Сполученими Штатами Америки – не відіграють ту роль, яку вони мали б відігравати. У першу чергу, через те, що відсутній моніторинг виконання санкцій з боку тих же країн, які вводять ці санкції”,- зазначив Гаврилюк. Він зауважив, що комплектуючі і багато компонентів у російських засобах ураження, якими російські загарбники завдають ударів по Києву та інших українських містах – це комплектуючі виробництва західних країн, а не виробництво самої Росії. Особливо – це системи наведення і системи управління в ракетах і безпілотних системах. Ці західні системи забезпечують Росії надійне наведення для ураження об’єктів на українській території.
Незважаючи на це, нині дехто з експертів каже, що літній наступ російських окупаційних військ в Україні провалився. Однак стосовно цього є й протилежна думка.
Військовий експерт, колишній заступник начальника Генштабу ЗСУ Ігор Романенко у коментарі ТСН сказав, що тенденцій до провалу літнього наступу Путіна не спостерігається. Навпаки, зупинити просування противника нам не вдалося.
Він коротко описав ситуацію на фронті. За його словами, після захоплення Луганської області російські війська почали наступ на Донеччині. Ворог зосередив свої дії довкола агломерації Покровськ -Мирноград, намагаючись оточити ці міста. Там тривають інтенсивні бойові дії, але Сили оборони організовують контратаки. Після рейду росіян до Добропілля наші захисники зупинили просування їх, та, попри це, росіяни від своїх намірів не відмовилися.
За словами Романенка, противник також продовжує рух в напрямку Костянтинівки зі сторони Покровська, Торецька та Часового Яру з перспективою подальшого просування на Дружківку, Краматорськ і Слов’янськ.
Окупанти також не полишають спроб увійти на Дніпропетровщину, зосередивши там серйозні сили. Важка ситуація складається і навколо Купʼянська на Харківщині та Лимана на Донеччині.
Говорячи про те, як будуть розвиватися події восени, Романенко зазначив, що у ворога є резерви, а Україні слід посилювати дії оборонного характеру, щоб зупинити просування противника.
Він вважає, що нам треба піднімати потенціал щодо виробництва озброєння, техніки та боєприпасів, а також поліпшувати ситуацію з мобілізацією. Це головні питання для підвищення потенціалу Сил оборони України на поточний час.
Галина Гірак