Європейський парламент проголосував за поправку, яка забороняє виробникам рослинних та культивованих (лабораторних) продуктів використовувати “м’ясні” терміни на своїй упаковці, повідомляє The Verge. Згідно з ухваленим рішенням, слова “стейк”, “бургер”, “ковбаса” чи навіть “білок яйця” можуть бути використані виключно для товарів, що містять справжнє м’ясо.
Рішення було ухвалене 355 голосами “за” проти 247 “проти”, але воно ще має пройти затвердження Єврокомісією та урядами країн-членів ЄС, перш ніж набуде чинності. Законопроєкт охоплює всі нинішні назви, що традиційно використовуються для м’ясних виробів.
Особливо суперечливим стало те, що під заборону потрапляють і лабораторні м’ясні продукти, створені з клітин тварин. Це може стати серйозним викликом для індустрії штучного м’яса, яка лише набирає обертів. Виробники побоюються, що заміна звичних назв на технічні формулювання, як наприклад”диск з вирощеної тканини”, зробить продукцію менш привабливою для споживачів.
Ініціатори поправки пояснюють, що вона має на меті захистити європейських фермерів і м’ясну галузь. Її активно підтримали депутати з правих партій. Водночас супермаркети, екологічні організації та навіть мережа Burger King виступили проти обмежень, вважаючи їх кроком назад у розвитку сталого виробництва продуктів.
Подібна спроба заборонити “м’ясні” терміни вже провалилася у 2020 році, однак у ЄС існує прецедент – раніше було заборонено використовувати назви “молоко” та “сир”для рослинних альтернатив.
Позначка: Продукти
-
Європарламент заборонив “м’ясні” назви для вегетаріанських альтернатив
-
Ціни на м’ясо сягнули історичного максимуму – ООН
У вересні цього року світові ціни на м’ясо досягли історичного рекорду, повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН. Одночасно ціни на інші базові продукти знизились. Індекс цін на продукти харчування FAO показав зниження на 0,7% у вересні порівняно з попереднім місяцем. Ціни на зернові, молочні продукти, цукор і рослинні олії зменшилися, тоді як ціни на м’ясо зросли. Зокрема, ціни на яловичину та баранину піднялися через зростання попиту, тоді як свинина та м’ясо птиці залишилися стабільними. Ціни на молочні продукти також знизилися через певні фактори, а ціни на рослинні олії впали через падіння котирувань деяких видів олій. У цілому, індекс цін на продукти харчування впав у вересні, порівняно з попереднім місяцем.
-
Ціни в Україні падають другий місяць поспіль
У вересні 2025 року Державна служба статистики України повідомила, що в Україні споживчі ціни знизилися на 0,2% порівняно з попереднім місяцем, а річна інфляція сповільнилася до 13,2%. У серпні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в середньому знизилися на 0,8%, при цьому овочі та фрукти подешевшали найбільше – на 12,7% та 10,2% відповідно. Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби підвищилися на 0,8%, зокрема через зростання цін на тютюнові вироби на 2,0%. Продукти харчування та алкогольні напої залишаються основними факторами впливу на інфляцію, збільшившись за рік на 20,5% та 19,2% відповідно. Одяг і взуття подешевшали на 3,2%, а ціни на зв’язок зросли на 2,7% через підвищення тарифів на мобільний зв’язок.
-
Світові ціни на м’ясо та олію досягли багаторічних максимумів
Світові ціни на м’ясо та рослинні олії у серпні 2025 року досягли багаторічних максимумів. Одночасно подешевшали зернові та молочна продукція. Про це свідчать дані продовольчого агентства ООН (ФАО).
У серпні індекс продовольчих цін ФАО (FFPI) становив 130,1 пункту. Це практично не відрізняється від переглянутого липневого рівня в 130,0 пункту.
Зниження цін на зернові та молочні продукти було компенсовано зростанням індексів м’яса, цукру та рослинних олій. Загалом показник виявився на 6,9% вищим, ніж у серпні 2024 року, але на 18,8% нижчим за рекордний рівень березня 2022 року після вторгнення Росії в Україну.
Індекс цін на рослинні олії зріс до 169,1 пункту, досягнувши максимуму з липня 2022 року. Це зростання на 1,4% за місяць.
Подорожчали пальмова, соняшникова та ріпакова олії, що компенсувало падіння цін на соєву олію.
На ринок вплинуло зростання світового попиту і плани Індонезії збільшити норму біопалива у 2026 році. Додатковим фактором стало скорочення пропозиції соняшникової олії в Чорноморському регіоні та ріпакової в Європі.
Індекс цін на м’ясо зріс до 128,0 пункту, оновивши історичний максимум. Це на 0,6% вище липня і на 4,9% вище рівня серпня минулого року.
Зростання забезпечили подорожчання яловичини та баранини. Ціни на яловичину досягли рекорду через високий попит у США та Китаї, що підтримало австралійський і бразильський експорт. Баранина дорожчає п’ятий місяць поспіль на тлі обмеженої пропозиції в Океанії. Ціни на свинину залишаються стабільними, а на м’ясо птиці – знизилися через великі обсяги експорту з Бразилії.
Щодо молочної продукції, то індекс знизився на 1,3% і становив 152,6 пункту, що стало другим поспіль місяцем падіння. Проте він на 16,2% вищий за рівень серпня 2024 року.
Вершкове масло, сир і незбиране сухе молоко подешевшали. Зниження пов’язане зі збільшенням поставок з Нової Зеландії та ЄС і слабким імпортним попитом в Азії. Водночас ціни на знежирене сухе молоко зросли на 1,8% через обмежені експортні запаси в Новій Зеландії та стабільний попит у Південно-Східній Азії.
Індекс цін на цукор у серпні становив 103,6 пункту, показавши невелике зростання на 0,2% після п’яти місяців зниження. Однак він виявився на 9% нижчим, ніж рік тому.
Подорожчання спричинене зниженням урожайності цукрової тростини в Бразилії та високим світовим попитом, особливо з боку Китаю. Водночас прогнози хороших врожаїв в Індії та Таїланді обмежили загальне зростання цін.
Індекс цін на зернові становив 105,6 пункту, що на 0,8% нижче липня і на 4,1% нижче серпня минулого року. Міжнародні ціни на пшеницю знизилися через хороші врожаї в ЄС, а також слабкий попит з боку Азії та Північної Африки.
Світові ціни на кукурудзу зростають третій місяць поспіль. Причинами стали спека в ЄС, що впливає на врожай, а також високий попит на корми та етанол у США. За іншими зерновими сорго подешевшало, а ячмінь подорожчав. Ціни на рис у серпні знизилися на 2% через жорстку конкуренцію експортерів.
Протягом останніх років ціни на продукти харчування в Україні зростали швидше, ніж у країнах Європейського Союзу.
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні -
Імпорт молокопродуктів в Україну рекордно зріс
В Україні у першій половині серпня імпорт молочних продуктів зріс до $14,7 млн – це найвищий показник від початку року для аналогічних періодів. Про це повідомляє Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
Зазначається, що попередній рекорд фіксувався у першій половині березня, тобто півроку тому, коли в Україну за пів місяця імпортували молокопродуктів на $13,2 млн. У грошовому виразі імпорт зріс на 30% у порівнянні з першою половиною липня і майже у півтора рази відносно першої половини червня
“У натуральному виразі зростання зафіксовано майже по всіх товарних позиціях, окрім сироватки, імпорт якої знизився на третину. Найбільший приріст, 25%, спостерігався по сирній групі: в країну ввезено понад 1,8 тис. тонн цієї продукції. Саме ця товарна позиція займає левову частку у вартісній структурі імпорту (майже 85%)”, – йдеться у повідомленні СМПУ.
Сальдо зовнішньої торгівлі молокопродуктами вперше з березня стало негативним: імпорт цієї продукції в Україну перевищив експорт на $4,3 млн.
За даними аналітиків, такий суттєвий ріст імпорту відбувся значною мірою через зростання внутрішніх цін на молоко-сировину в Україні, яке відбулося у другій половині липня (+5%) і продовжилось у серпні. Це частково знизило конкурентоспроможність вітчизняної продукції, зробивши імпорт більш привабливим.
У Спілці молочних підприємств України додали, що така динаміка впливає на платіжний баланс країни та вимагає зваженого підходу до ціноутворення на внутрішньому ринку молокопродуктів.
Раніше повдомлялося, що Україна у травні 2025 року суттєво наростила експорт молочних продуктів – порівняно з квітнем обсяги зросли на чверть, тоді як виручка – на третину. -
Ціни на яблука удвічі перевищують торішні
Попри те, що збір яблук нового врожаю в Україні розпочався відносно нещодавно, відпускні ціни на ці фрукти стрімко знижуються. Про це повідомляють аналітики EastFruit у п’ятницю, 22 серпня.
Основною причиною падіння виробники називають практично повну відсутність попиту на літні сорти яблук нового врожаю.
Так, лише з початку тижня яблука нового врожаю подешевшали в середньому на 12%, і станом на сьогодні реалізація цих фруктів відбувається в межах 35-45 грн/кг залежно від сорту та обсягів партій. Водночас більшість оптових компаній і роздрібних мереж ще продовжують продавати минулорічні яблука, зокрема польського виробництва.
Низхідний ціновий тренд учасники ринку пояснюють сезонним збільшенням пропозиції українських яблук. Тоді як попит як з боку місцевих оптовиків, так і експортерів залишається досить низьким, що також тисне на ціни.
Втім, попри зниження вартості, нинішні ціни на яблука в Україні в середньому у 2,2 раза вищі проти аналогічного періоду минулого року. -
Ціни в Україні впали вперше за два роки
У липні в Україні вперше за два роки вдалося зафіксувати зниження споживчих цін. За даними Державної служби статистики, споживчі ціни впали на 0,2%. Це є першим падінням цін з серпня 2023 року. Річна інфляція також зменшилася до 14,1% у липні, порівняно з 14,3% у червні. За даними Держстату, продукти харчування та безалкогольні напої подешевшали на 1,1%, зокрема овочі втратили у ціні на 23,9%. Цукор подешевшав на 2,8%. Ціни на інші продукти підвищилися, але не більше ніж на 2%, що не сильно вплинуло на загальну інфляцію. Також спостерігалося здешевлення одягу та взуття на 4,6%.
-
Депортованих до Грузії українців забезпечили речами першої потреби
Українське посольство в Грузії надає допомогу громадянам України, які опинилися у буферній зоні на кордоні, шляхом постачання продуктів, медикаментів та необхідних речей. Ситуація з українцями, яких Російська Федерація незаконно депортувала до Грузії, моніториться МЗС України та посольством в Грузії. Російська сторона створює тиск на Україну порушуючи міжнародне право. МВС Грузії готове надати “зелений коридор” для транзитного проїзду українців у рамках евакуації через територію Грузії. МЗС України співпрацює з іншими країнами для забезпечення повернення громадян на Батьківщину.
-
У Міноборони викрили розтрату на мільярд
У Службі безпеки України було виявлено втрату понад 1 мільярда гривень, які були призначені на закупівлю їжі для Збройних Сил України з березня по грудень 2022 року. Відомо, що колишній керівник одного з відділів Міністерства оборони уклав угоду з приватною компанією щодо закупівлі продуктів за завищеними цінами. Це призвело до великих бюджетних втрат. Ексчиновнику пред’явлено звинувачення у розтраті майна через зловживання службовим становищем, за що йому загрожує до 12 років ув’язнення та конфіскація майна. Проводиться розслідування для притягнення всіх причетних осіб до відповідальності.
-
Ціни на продукти зростають через кліматичні аномалії – дослідження
Екстремальні погодні явища, спричинені змінами клімату, викликають різке зростання цін на базові продукти харчування по всьому світу. Про це мовиться у новому дослідженні, проведеному Барселонським центром суперкомп’ютерних технологій, повідомляє FT.
У дослідженні вперше встановлено прямий зв’язок між десятками погодних екстремумів і різким зростанням цін на конкретні продукти. Це підкреслює зростаючу вразливість глобальних продовольчих систем до природних змін.
Попередні роботи зосереджувались на тому, як високі температури знижують урожайність і призводять до довготривалого підвищення загального рівня інфляції. Натомість нове дослідження доводить, що окремі продукти демонструють набагато гостріші короткострокові цінові стрибки, які згодом впливають на загальну інфляцію.
“Багато з погодних явищ, які спричинили зростання цін, були абсолютно безпрецедентними з історичного погляду”, – заявив провідний автор дослідження Максиміліан Коц з Барселонського центру суперкомп’ютерних технологій. – “Температури були далеко за межами того, що ми очікували б у стабільному кліматі, не зміненому людськими викидами”, – додав він.
Приклади короткострокових стрибків включають:- у Великій Британії подорожчання картоплі;
- в Індії ціни на цибулю зросли на 89% після спеки у травні 2024 року;
- у Південній Кореї ціни на капусту підскочили на 70% через літню спеку;
- в Японії ціни на рис зросли на 48% у вересні після серпневих температурних рекордів;
- у Китаї овочі подорожчали на 30%;
- у Каліфорнії та Аризоні вартість овочів зросла на 80% у листопаді 2022 року після посухи;
- в Європі оливкова олія здорожчала на 50% після тривалих посух у південній Іспанії.
Згідно з висновками, такі цінові стрибки зазвичай настають вже через кілька місяців після екстремальних погодних подій.
“Ми знаємо, що ці явища вже стали більш інтенсивними і частими, ніж 30–40 років тому, і очікуємо, що це триватиме, доки викиди парникових газів зростатимуть”, – наголосив Коц. – “Якщо продовольча система реагуватиме так само, як зараз, то ми бачитимемо ще більш екстремальні та непередбачувані коливання цін”, – додав він.
Цінові стрибки також поширюються глобально через торгівлю. Так, у Великій Британії зросла вартість шоколаду після того, як ціна на какао зросла втричі через посуху та спеку в Гані та Кот-д’Івуарі.
Країни з високою залежністю від імпорту, як-от Велика Британія, є особливо вразливими до кліматичних змін в інших регіонах, зазначила співаторка звіту Анна Тейлор, виконавча директорка британського фонду Food Foundation.
Дослідження також викликає занепокоєння для центральних банків, оскільки зростання цін на продукти ускладнює стримування загальної інфляції, особливо в країнах з ринками, що розвиваються.
“Ці аномально високі температури безпосередньо впливають на загальний рівень інфляції, і головним чинником є продукти харчування… Це впливає на всі ціни в цілому”, – наголосив Коц.
Так, минулого тижня Велика Британія повідомила про несподіване зростання інфляції у червні до 3,6% – найвищого показника за минулі 18 місяців. Частково це пояснюється саме подорожчанням продуктів.
Окремо дослідження відзначає, що зростання цін змушує бідніші домогосподарства зменшувати споживання, насамперед, поживних продуктів.
“Споживання фруктів і овочів є дуже вразливим до цінового тиску”, – додала Тейлор.
Раніше стало відомо, що кліматична криза ставить під загрозу майбутнє найпопулярнішого у світі фрукта – банана.
Не до жиру: як зміняться ціни на продукти харчування