Генеральна Асамблея ООН відтермінувала голосування за резолюцію стосовно порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях України на четвер. Про це повідомляє Укрінформ.
Як зазначається, голосування за низку резолюцій, зокрема й українську, перенесли на іншу дату, оскільки Генасамблея не вклалася у відведений час.
Затримки з розглядом проєктів резолюцій спричинені переважно позицією Сполучених Штатів, які вимагають голосування за кожен проєкт із соціальної та гуманітарної проблематики, де є згадка про Цілі сталого розвитку, гендерні питання, а також інклюзивність, різноманітність і рівність.
Раніше загальні документи ухвалювалися консенсусом, проте США виступають проти включення цих питань до будь-яких документів ООН.
Тож нині колишні так звані консенсусні резолюції ухвалюються переважною більшістю голосів, проти виступають США, Ізраїль і часом Аргентина.
Розгляд документа очікується в другій половині дня 18 грудня (після 22:00 за київським часом).
Позначка: Права людини
-
Генасамблея ООН перенесла резолюцію про порушення прав людини на ТОТ
-
Парламент Австрії засудив порушення Росією прав людини на ТОТ
У четвер, 11 грудня, всі парламентські фракції ухвалили резолюцію, в якій засудили порушення прав людини Росією на окупованих територіях України та жорстоке поводження з українськими військовополоненими. Глава МЗС Андрій Сибіга висловив подяку австрійському парламенту та парламентарям за підтримку цього рішення, яке є ще одним сигналом на користь справедливості та відповідальності. Сибіга також підкреслив, що ці питання повинні залишатися у центрі уваги всіх демократичних країн світу.
-
ЄС ввів санкції проти росіян через катування журналістки Вікторії Рощиної
Рада Європейського Союзу схвалила санкції проти 10 осіб, причетних до порушення прав людини у Росії, зокрема катувань цивільних заручників та переслідування опозиції. Про це йдеться в повідомленні Ради ЄС у четвер, 20 листопада.
Під нові санкції Євросоюзу потрапили високопосадовці головного управління Федеральної служби виконання покарань Росії в Ростовській області, причетні до катування ув’язнених, зокрема українських військовополонених.
“Щонайменше 15 ув’язнених померли внаслідок жорстокого поводження, серед них – українська журналістка-розслідувачка Вікторія Рощина”, – йдеться в повідомленні.
У документах ЄС вказано, що полонені регулярно зазнавали побиттів, недоїдали та майже не мали доступу до медичної чи юридичної допомоги. Під час допитів їх піддавали психологічному й фізичному тиску, щоб вибити зізнання в “тероризмі” чи “воєнних злочинах”. Санкції також ввели проти російських суддів, які брали участь у переслідуванні журналістів та активістів.
Нагадаємо, українська журналістка Вікторія Рощина загинула в ізоляторі в російському місті Кізел, яке розташоване в Пермському краї РФ. Дівчина зникла безвісти в серпні 2023 року під час поїздки на тимчасово захоплені Росією території. У травні 2024 року Росія визнала її затримання, а вже у жовтні стало відомо про її загибель у російському ув’язненні.
Зауважимо, що тіло Рощиної в лютому цього року повернули в Україну без деяких внутрішніх органів, а у документах вона була вказана як “невстановлена особа чоловічої статі”. -
Уряд створив Нацраду з гарантій прав дитини
Кабінет Міністрів 19 листопада прийняв рішення створити Національну раду з гарантій прав дитини, а також затвердив Положення про її діяльність. Про це інформує пресслужба Мінсоцполітики. Зауважується, що консультативно-дорадчий орган працюватиме на постійній основі та стане ключовим майданчиком для формування, координації й моніторингу державної політики у сфері охорони дитинства.
“Створення Національної ради – це важливий крок до побудови системної моделі захисту прав кожної дитини в Україні. Вона стане інструментом узгодження рішень, координації реформ і впровадження міжнародних стандартів, які наближають нас до європейського рівня захисту прав дитини”, – зазначив іністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін.
Крім того, Нацрада забезпечуватиме взаємодію органів державної влади, громадського сектору та міжнародних партнерів у питаннях захисту прав дітей, запобігання дитячій бідності та соціальній ізоляції, а також сприятиме виконанню Україною міжнародних зобов’язань, включно з Конвенцією ООН про права дитини та впровадженням Європейської гарантії для дітей.
Серед основних завдань – аналіз стан реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема щодо подолання дитячої бідності, участь у розробленні нормативно-правових актів та координації впровадження стратегій і міжнародних ініціатив. За результатами роботи Рада подаватиме Уряду пропозиції, готуватиме щорічну доповідь про становище дітей в Україні та звітуватиме про виконання Національного плану з упровадження Європейської гарантії для дітей.
У відомсвіт нагадали, що уряд затвердив Національний план щодо впровадження Європейської гарантії для дітей до 2030 року. -
Військова омбудсманка назвала найчастіші на фронті
Ольга Решетилова, військова омбудсманка, повідомила про зростання кількості скарг від військових, які довгий час перебувають на передових позиціях. Вона підкреслила важливість проведення ротацій, оскільки виснаження особового складу стає критичним у нових умовах війни. Решетилова також зазначила, що багато скарг стосуються соціальних та правових гарантій, і в цих питаннях можна звертатися до відповідних органів у Міноборони та МВС. Вона підкреслила, що військові не можуть виснажувати ресурси свого особового складу та закликала командирів дбати про проведення ротацій для збереження боєздатності військ.
-
Військовий омбудсман назвала найчастіші скарги на фронті
Військова омбудсманка Ольга Решетилова заявила, що отримує все більше скарг від військових, які довгий час перебувають на передовій без перерви. Вона наголосила на необхідності ротацій, оскільки виснаження військових стає проблемою умов нової війни. Решетилова також зазначила, що багато скарг стосуються соціальних та правових гарантій, і в цих випадках можна звертатися до відповідних структур у Міністерстві оборони або МВС. Вона закликала командирів не виснажувати особовий склад та дбати про проведення ротацій. Також було сказано, що питання демобілізації військових, які довго перебувають на передовій, обіцяють вирішити.
-
У Криму зафіксовано понад 700 випадків порушення прав людини з початку року
З початку року в тимчасово окупованому Криму зафіксовано більше 700 випадків порушення прав людини. Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Telegram у четвер, 9 жовтня. За його словами, щодня мешканці Криму зазнають тиску, залякувань і обмежень своїх основних соціальних, економічних та культурних прав, а також стають жертвами переслідувань, незаконних арештів і репресій з боку окупаційних сил.
“Порушень зазнають як українці, так і кримські татари. Зокрема, за даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, протягом 9 місяців 2025 року в окупованому Криму зафіксовано: 100 затримань; 177 арештів; 239 випадків порушення права на справедливий суд; 25 обшуків; 108 випадків допитів, опитувань та “розмов”; 57 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного та психічного здоров’я”, – повідомив Лубінець.Крім того, нещодавно Міжнародний комітет ООН з економічних, соціальних та культурних прав підкреслив, що збройна агресія Росії спричинила серйозні порушення соціально-економічних і культурних прав на тимчасово окупованих територіях. Комітет висловив стурбованість примусовим вилученням приватної власності та виселенням етнічних українців, закликав розслідувати ці випадки, повернути майно або виплатити компенсацію. Також він наголосив на необхідності припинення політики примусової культурної асиміляції.
“Ці факти показують наскільки серйозними є порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях, і наголошують на необхідності термінового втручання міжнародної спільноти для захисту українців. Кожен день окупації означає нові злочини та страждання людей. Тому наш обов’язок – говорити правду, фіксувати порушення й домагатися покарання для агресора”, – підкреслив омбудсмен. Раніше повідомлялося, що окупанти встановлюють камери відеоспостереження в мечетях Криму.
-
Рада створила ТСК із розслідування порушень прав дитини
Парламент ухвалив постанову про утворення Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики щодо охорони дитинства.
Строк діяльності Тимчасової слідчої комісії – один рік з дня її утворення.
Метою створення ТСК є здійснення парламентського контролю шляхом розслідування можливих порушень прав дитини при формуванні та реалізації державної політики у сфері охорони дитинства, зокрема при виконанні програм, стратегій та проєктів, спрямованих на підтримку сім’ї та дітей.
Постанова визначає основні завдання і предмет діяльності комісії, її кількісний склад, строк діяльності та порядок звітування перед Верховною Радою.
Як зазначається у пояснювальній записці, забезпечення прав та інтересів дитини є одним із пріоритетів державної політики України та міжнародним зобов’язанням держави відповідно до Конвенції ООН про права дитини. Створення ТСК визначено як невідкладний крок для посилення парламентського контролю у сфері захисту прав дитини.
Головою ТСК призначено народного депутата із фракції Слуга народу Павла Сушка, його заступницею – депутатку з групи Довіра Ларису Білозір. -
В Ірані стратили сімох засуджених
У суботу в Ірані було стратено сімох людей, яких засуджено за напади на силовиків та вбивство священника. Також був казнений в’язень, якого обвинувачували у вбивстві сунітського священнослужителя у 2009 році. Жителі Хузестану скаржаться на дискримінацію від центрального уряду, а повстанські групи атакують нафтопроводи у регіоні. У відповідь на протести та війну з Ізраїлем, Іран почав страти в’язнів високими темпами. Активісти стверджують, що Іран використовує примусові зізнання та закриті судові процеси, особливо у справах, пов’язаних із Ізраїлем. За даними правозахисної організації Iran Human Rights, у 2025 році в Ірані було стратено щонайменше 1000 людей. Це лише “абсолютний мінімум”, оскільки не всі випадки страчення стають відомі. За даними ООН, у 2024 році в Ірані було щонайменше 975 страт, що є найвищим показником з 2015 року. Повішення залишається основним методом страти в країні.
-
Російська омбудсменка повідомила про зустріч з українськими колегами
Російська омбудсменка Тетяна Москалькова заявила про зустріч із представником офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, що пройшла в Білорусі. Про це вона у неділю, 24 серпня, повідомила на своєму Telegram-каналі.
Згідно з повідомленням Москалькової, переговори відбувалися за підтримки білоруської сторони. Розмову було присвячено темам, пов’язаним із возз’єднанням сімей, умовами відвідування військовополонених, передачею посилок та обміном листів між родичами.
За останній час Україна кілька разів здійснила повернення своїх громадян із російського полону. 24 серпня вдалося повернути військовослужбовців Збройних сил, Національної гвардії, прикордонників, а також цивільних осіб.
Раніше, 14 серпня Україна і Росія провели 67-й обмін полоненими. Додому повернулися 84 українці – 33 військових та 51 цивільний.
Також Володимир Зеленський розповів, що триває робота над списками щодо обміну 1200 військовополоненими.