Україна з початку маркетингового року 2024/25 експортувала 37,722 млн тонн зернових і зернобобових культур. У травні було відправлено за кордон 2,454 млн тонн зерна. Порівняно з попереднім маркетинговим роком, це менше – тоді було експортовано 46,353 млн тонн, з них 4,947 млн тонн у травні. Зокрема, експортовано пшениці – 14,635 млн тонн, кукурудзи – 20,234 млн тонн, ячменю – 2,293 млн тонн, жита – 10,8 тис. тонн. Також було вивезено 63,7 тис. тонн борошна, з яких у травні – 5,1 тис. тонн. У порівнянні з попереднім роком, Україна скоротила обсяг експорту зерна. Наприкінці квітня було експортовано 33,89 млн тонн зернових і зернобобових культур, що менше, ніж за той самий період попереднього року.
Позначка: Постачання
-
Україна імпортувала автобусів на $13 млн з початку року
У першому кварталі 2025 року в Україну було імпортовано 287 автобусів, з яких понад 70% були вживані. Загальна митна вартість цих автобусів склала $13,2 млн. Імпорт нових автобусів обійшовся у $4,5 млн, а вартість вживаних становила $8,7 млн. Туреччина стала найбільшим постачальником нових автобусів, поставивши 75 одиниць за $3 млн. Польща ж була найбільшим постачальником вживаних автобусів, поставивши 88 одиниць на суму понад $5 млн.
-
У Данії знайшли сторонні компоненти в енергетичному обладнанні
В імпортованому обладнанні для енергетичної мережі Данії виявили електронні компоненти невідомого призначення, заявила галузева організація Green Power Denmark, додавши, що нині триває розслідування. Про це повідомляє Reuters у четвер, 22 травня.
“Мова про друковані плати, які мали входити до складу компонентів для енергозабезпечення”, – повідомив технічний директор Green Power Denmark Йорген Крістенсен в коментарі Reuters.
За його словами, компоненти виявили нещодавно під час планової перевірки друкованих плат, які мали бути встановлені в обладнання для енергопостачання.
Друковані плати могли бути розроблені для різних цілей, що може пояснити наявність додаткових компонентів. Водночас він наголосив, що подібні компоненти не мають бути в енергетичному обладнанні, незалежно від намірів постачальника.
Деталі, зокрема країна походження обладнання, не розголошуються. Також не уточнюється, чи були ці компоненти пов’язані з сонячною енергетикою.
Це повідомлення з’явилося на тлі посиленого міжнародного інтересу до безпеки критичної інфраструктури. Минулого тижня Reuters інформувало, що в США знайшли підозрілі комунікаційні модулі в китайських інверторах і акумуляторах, які могли обходити фаєрволи та загрожувати енергосистемам. -
Офіційний імпорт американських процесорів до Росії обвалився на 95%
Офіційні постачання американських процесорів до Росії різко скоротилися у 2024 році. Згідно із закритою статистикою Федеральної митної служби РФ, імпорт чипів Intel упав на 95% – із 443 тис. до 20 тис. одиниць, а AMD – на 81%, із 94 тис. до 17 тис. одиниць.
Однак учасники ринку стверджують, що реальні обсяги імпорту значно більші. Представник одного з російських виробників техніки повідомив, що фактичне ввезення процесорів у 2024 році зросло на 20-30% у порівнянні з попереднім роком.
На думку експертів, занижені дані митниці пояснюються тим, що великі постачальники не завжди вказують точну номенклатуру товару, і процесори проходять під іншими назвами.
Зокрема, компанія Рикор заявила про закупівлю понад 120 тис. процесорів у 2024 році – на третину більше, ніж у 2023-му, інформують росЗМІ.
Окрім того, постачальники IT-обладнання та компонентів підтверджують, що запити на постачання іноземних процесорів у 2024 році від виробників російської електроніки були в кілька разів вищими, ніж у 2023-му. Вони не виключають, що у 2025 році ціни на них можуть зрости на 10–12% через рішення виробників.
“Процесори вкрай затребувані, тому імпортери будуть шукати можливість їх привезти, і, як показали минулі три роки, питання з постачанням так чи інакше вирішується, дефіциту немає”, – зазначило джерело в одному з виробників обчислювальної техніки.
Зауважується, що у 2025 році тільки для виробництва російських серверів до Росії має надійти близько 300 тис. Процесорів.