Міністр закордонних справ Польщі висловив занепокоєння щодо можливості США зменшити або припинити підтримку Європи. Він зауважив, що нова американська адміністрація вже висловила свої позиції, а Євросоюз повинен бути готовий до самостійних дій. Міністр підкреслив, що ЄС повинен бути достатньо сильним, щоб стримати Росію навіть без підтримки США. Він нагадав про допомогу ЄС Україні в сумі близько 150 мільярдів доларів після вторгнення Росії, що становить менше ніж 1% ВВП Євросоюзу.
Позначка: Польща
-
Україна імпортувала автобусів на $13 млн з початку року
У першому кварталі 2025 року в Україну було імпортовано 287 автобусів, з яких понад 70% були вживані. Загальна митна вартість цих автобусів склала $13,2 млн. Імпорт нових автобусів обійшовся у $4,5 млн, а вартість вживаних становила $8,7 млн. Туреччина стала найбільшим постачальником нових автобусів, поставивши 75 одиниць за $3 млн. Польща ж була найбільшим постачальником вживаних автобусів, поставивши 88 одиниць на суму понад $5 млн.
-
Туск звинуватив кандидата у президенти у держзраді
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив у державній зраді кандидата від Право і справедливість Кароля Навроцького через його слова про те, що Польща ніколи не підтримає вступ України до НАТО. Про це він у четвер, 22 травня заявив у ефірі TVN24.
Таким чином Туск прокоментував розмову Навроцького з лідером Конфедерації Славоміром Ментценом, у якій кандидат від PiS підписав список з восьми політичних декларацій. Одна з них – відмова від підтримки вступу України до НАТО.
“Це один з найбільших скандалів виборчої кампанії”, – заявив Туск.
Він нагадав, що навіть попри політичну конфронтацію між ним та покійним президентом Лехом Качинським, в питанні підтримки України та її членства в НАТО існував повний консенсус.
“Як ви пам’ятаєте, було небагато питань, щодо яких вдалося досягти повного консенсусу, повної солідарності між покійним президентом Лехом Качинським і мною, коли я був прем’єром. Це радше був конфлікт і політична конфронтація. Але в питанні України, її суверенітету, її прозахідного курсу і членства в НАТО – була повна згода”, – нагадав Туск.
Він наголосив, що це питання є фундаментальним з точки зору безпеки Польщі.
“Кандидат у президенти Польщі, який лише для того, щоб сподобатися в одній програмі пану Менцену, заявляє, що Польща ніколи не погодиться на вступ України до НАТО – для цього немає кращого терміна, ніж державна зрада”, – сказав Туск.
Водночас Туск підкреслив, що Польща не відправлятиме своїх солдатів в Україну: “Ніхто цього від нас не вимагає. Це питання було вирішено швидко й однозначно – навіть президент Зеленський не мав жодних сумнівів”.
За словами Туска, позиція Навроцького підірвала одну з найважливіших позитивних ініціатив попереднього керівництва країни й ставить під загрозу стратегічні інтереси Польщі. -
Вибори у Польщі: соціологи з’ясували фаворита
Кандидат у президенти Польщы Кароль Навроцький, який виступає проти вступу Україні в НАТО, лідирує за рейтингом перед другим туром виборів. Про це свідчить соцопитування Opinia24, повідомляє TVN24.
Польські респонденти відповідали на два питання. Перше стосувалося наміру взяти участь у другому турі виборів президента: 80% заявили про намір проголосувати, вдома планують залишитись 12%, решта не визначились із відповіддю.
На друге запитання – за кого б ви проголосували, якби вибори президента відбулися сьогодні – з тих, хто заявив про намір голосувати, 47% висловилися за Кароля Навроцького.
Натомість кандидата від партії влади “Громадянська платформа”, мера Варшави Рафала Тшасковського підтримали 45% опитаних.
Ще 8% польських респондентів, які налаштовані взяти участь у виборах президента Польщі, заявили, що поки не визначились із вибором.
Другий тур президентських виборів відбудеться 1 червня. -
Кандидат у президенти Польщі дав згоду не пускати Україну до НАТО
Опозиційний кандидат на посаду президента Польщі Кароль Навроцький пристав на вимоги лідера антиукраїнської Конфедерації Славоміра Менцена. Одна з них – обіцянка не пускати Україну до НАТО, в обмін на підтримку в другому турі. Про це повідомляє польське видання Onet.
Підписання декларації з восьми пунктів відбулося під час прямого ефіру з Менценом.
Славомір Менцен раніше запросив Рафала Тшасковського та Кароля Навроцького до розмови на своєму YouTube-каналі. Таким чином він хоче допомогти виборцям визначитися перед другим туром президентських виборів.
Менцен заявив, що для його підтримки обом політикам треба підписати декларацію. Вона складається з восьми пунктів:- Я не підпишу жодного закону, який підвищує існуючі податки, внески, збори або запроваджує новий фіскальний тягар.
- Я не підпишу жодного закону, що обмежує операції з готівкою, і буду захищати польський злотий.
- Я не підпишу жодного закону, який обмежує свободу вираження поглядів, сумісну з польською конституцією.
- Я не дозволю відправляти польських солдатів на територію України.
- Я не підпишу закон про ратифікацію вступу України до НАТО.
- Я не підпишу жодного закону, який обмежує доступ поляків до зброї.
- Я не погоджуся на передачу будь-яких повноважень органів влади Республіки Польща органам Європейського Союзу.
- Я не підпишу ратифікацію жодних нових договорів ЄС, які послаблюють роль Польщі, наприклад, послаблюють її право голосу або забирають право вето.
Навроцький, коментуючи пункт щодо польських солдатів на території України, заявив: “Я відправлю польських бізнесменів, коли Україна буде відновлюватися”.
Він запевнив, що не підпише закон про ратифікацію вступу України до НАТО, і взагалі навіть нема рації провадити таку розмову. -
Туск не підтвердив слова Трампа щодо Путіна
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не підтвердив інформацію, що президент США Дональд Трамп у розмові з європейськими лідерами заявив, що російський диктатор Володимир Путін не хоче закінчувати війну проти України, бо начебто “перемагає”. Про це повідомляє Onet в четвер, 22 травня.
“Я не підтверджую таке повідомлення. Але я підтверджую, що ситуація складна, тому що з російського боку немає навіть сліду доброї волі якнайшвидше припинити вогонь і розпочати чесні мирні переговори. І президент Трамп, і наша, європейська “четвірка”, сформулювали дуже чітку умову: припинення вогню без жодних умов, тобто до початку переговорів, щоб люди перестали гинути”, – сказав Туск.
За його словами, росіяни взяли на озброєння свою класичну тактику: затягувати й пересмикувати “різні ниточки”, щоб уникнути зобов’язань щодо припинення вогню і приєднання до мирних переговорів всерйоз.
“Ситуація складна, не скажу, що критична, але вона складна від самого початку”, – додав Туск. Раніше ЗМІ повідомляли, що Трамп вперше визнав, що Путін не хоче закінчувати війну в Україні, оскільки вважає, що перемагає. Про це він нібито сказав під час телефонної розмови з європейськими лідерами, серед яких не було Дональда Туска. -
“ГРУ зламало тисячі камер відеоспостереження”: в ДПСУ відреагували
Українські інформаційні системи, до яких під’єднані системи відеоспостереження на кордоні, не були зламані. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в коментарі Суспільному у четвер, 22 травня.
За його словами, до ДПСУ не надходило інформації від прикордонників суміжних країн про зламування камер на прикордонних переходах.
Державна прикордонна служба України, яка також має систему відеоспостереження на кордоні, теж не зафіксувала зламу систем.
Він додав, що відбувається постійна комунікація на рівні навіть прикордонних підрозділів України з прикордонними підрозділами на місцях суміжних країн. Речник також пообіцяв, що ДПСУ поділиться інформацією, якщо з’явиться підтвердження такого впливу.
“За необхідності, ми можемо також надати всю необхідну допомогу”, – сказав Демченко. Видання The Guardian із посиланням на британську розвідку написало, що підрозділ російського ГРУ нібито “здобув доступ до камер відеоспостереження на кордоні України, щоб шпигувати й перешкоджати надходженню іноземної допомоги в країну”.
У своїй консультативній записці Національний центр кібербезпеки Великої Британії (NCSC) закликав приватні компанії, що беруть участь у наданні допомоги, “вжити негайних заходів для самозахисту”.
Зазначилося, що близько 10 000 камер було встановлено поблизу “військових об’єктів та залізничних станцій для відстеження переміщення матеріалів до України”, з яких 80% були розташовані в Україні та 10% у Румунії. Крім того, 4% камер, на які було спрямовано атаку, були у Польщі, 2,8% в Угорщині та 1,7% у Словаччині.