Позначка: Польща

  • У Польщі заявили про спроби відібрати в України стратегічну зброю

    У Польщі заявили про спроби відібрати в України стратегічну зброю

    Росія зацікавлена в інформаційних атаках на українську компанію FirePoint, яка виробляє крилаті ракети Фламінго і далекобійні дрони. Про це сказав голова правління Республіканського фонду України, колишній секретар польської делегації в НАТО Пйотр Кульпа.
    “Це прямий важіль зовнішнього управління, який застосовується для того, щоб в України відібрати стратегічну зброю. Вважаю це ганьбою та серйозним ударом”, – сказав Кульпа в інтерв’ю.
    На його думку, фейкові повідомлення про нібито розслідування Національного антикорупційного бюро (НАБУ) щодо FirePoint “виглядають як реалізація московського запиту”.
    Кульпа зазначив, що FirePoint за останні місяці стала одним із ключових розробників стратегічних дронів і ракет, які “завдали російській інфраструктурі більших збитків, ніж міжнародні санкції”.
    “Середній економічний ефект від одного стратегічного дрону FirePoint-1 оцінюється в 20-30 млн доларів. Сумарні збитки, завдані ударами цих систем, вже перевищують ефект санкційного тиску на Росію”, – зазначив він.
    Кульпа закликав Верховну Раду унеможливити втручання силових структур, “керівництво яких формується за участю іноземних громадян”, у діяльність підприємств стратегічної оборонної промисловості.
    “Гра йде на ослаблення України та позбавлення її важелів суверенітету. Спроби обмежити розвиток вітчизняних далекобійних систем – це аналог відібрання ядерної зброї”, – вважає він.
    За словами Кульпи, українські ракети та дрони у перспективі можуть стати “геймчейнджером” війни, створюючи критичний тиск на енергетичну та транспортну інфраструктуру Росії.
    Як відомо, кілька днів тому видання Kyiv Independent із посиланням на п’ять джерел поінформувало про те, що НАБУ розслідує діяльність компанії FirePoint. Начебто перевірялось можливе завищення вартості компонентів і кількості дронів, що постачаються у війська.
    У той же день антикорупціонери повідомили, що “НАБУ та САП не здійснюють розслідування щодо згаданої у медіа ракети Фламінго”.

  • З Польщі депортують українця за напад на водія

    З Польщі депортують українця за напад на водія

    З Польщі депортують раніше вже судимого громадянина України після нападу на водія міського автобуса у Вроцлаві. Про це інформує RMF24.
    Інцидент стався вночі з 23 на 24 серпня близько 1:30. Водій зробив зауваження пасажиру, який хотів залишитися на ніч у салоні. Той витягнув його з кабіни та почав завдавати удари по голові та тулубу.
    У ситуацію втрутився інший водій. Агресор утік, втім, його швидко знайшли завдяки камерам спостереження.
    З’ясувалося, що 25-річний українець уже мав судимості за крадіжки й відбував покарання у в’язниці. Йому висунули обвинувачення у нападі. Чоловіка передали Прикордонній службі з клопотанням про видворення з країни.
    Постраждалий водій медичної допомоги не потребував.
    Додамо, раніше у Польщі депортували громадянина України, який погрожував самопідпалом на опублікованому в мережі відео. Як повідомляється, 29-річного чоловіка примусово повернули до України після його затримання.

  • З Німеччини виїхало більше поляків, ніж прибуло – вперше з 1989-го

    З Німеччини виїхало більше поляків, ніж прибуло – вперше з 1989-го

    Згідно зі статистичними даними за 2024 рік, до Німеччини приїхало 76 320 поляків, тоді як 88 388 вирішили повернутися на батьківщину. Про це повідомляє The Times.
    Це перший випадок з часу падіння Берлінської стіни, коли кількість повернень перевищила кількість емігрантів, що виїхали до Німеччини.
    За понад 20 років після вступу Польщі до ЄС до Німеччини виїхали понад 2,5 млн поляків. Зараз ситуація змінилася: одним з головних факторів повернення називають динамічний розвиток польської економіки.
    Розрив у зарплатах між країнами значно зменшився. У 2004 році середня річна зарплата в Німеччині становила близько 30 тис. євро, у Польщі – 6 тис. євро. Нині у Німеччині середня зарплата – 48 тис. євро, водночас у Польщі – майже 25 тис. євро.
    Крім того, вартість життя в Польщі, особливо житло, харчування та догляд за дітьми, залишається значно нижчою, ніж у Німеччині.
    Експерти відзначають, що економічні чинники, які раніше приваблювали поляків до Німеччини, зараз втратили свою силу.
    Раніше міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив про намір посилити міграційну політику країни за прикладом Данії.
    Німеччина посилить контроль над міграцією

  • У Польщі застерегли від “звикання” до війни в Україні

    У Польщі застерегли від “звикання” до війни в Україні

    Під час пам’ятної церемонії на Вестерплатте у 86-ті роковини початку Другої світової війни, глава Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш попередив, що звикання до війни може стати найбільшою перемогою імперії зі Сходу. Про це повідомляє PAP у понеділок, 1 вересня.
    Польський міністр наголосив, що російсько-українська війна напряму впливає на безпеку Польщі.
    “Кожен день, коли українська армія виснажує російську, дає нам сили і час краще підготуватися. Підтримка України – це питання нашої безпеки та національних інтересів”.
    Він додав, що попри втому, труднощі та переживання, поляки не можуть ігнорувати війну, яка триває в Україні.
    “Там гинуть люди, діти. Бомби падають на ясла, дитячі садки та лікарні”, – зазначив глава відомства.
    Косіняк-Камиш також застеріг від звикання до війни, наголосивши, що це – “найгірша і найбільша перемога Імперії зла, яка знову дивиться зі Сходу”.
    Своєю чергою, спікер Сейму Шимон Головня провів паралель між нападом Німеччини у 1939 році та вторгненням Росії в Україну.
    “Так починаються війни – коли хтось вважає, що має право переходити чужі кордони. Ми ясно бачимо це сьогодні в Україні”.

  • Польща підтримала посилення санкцій проти Росії

    Польща підтримала посилення санкцій проти Росії

    Польщаповністю підтримує посилення санкцій проти Росії. Позиція польської влади у цьому питанні є незмінною, заявив міністр закордонних справ Радослав Сікорський.
    “Дуже важливо ухвалювати чергові пакети. Адже прошу пам’ятати, що, наприклад, санкції проти російського тіньового флоту необхідно актуалізувати, доповнювати новими назвами суден та екіпажів, які ми повинні вилучати з наших портів, коли вони порушують санкції, уможливлюючи Путіну фінансувати його війну”, – акцентував Сікорський.

    Na nieformalnym spotkaniu ministrów spraw zagranicznych Unii Europejskiej w Kopenhadze same trudne tematy: wojna w Ukrainie i katastrofa humanitarna w Gazie. Dzięki życzliwości Polskich Sił Powietrznych, teraz powrót do kraju. pic.twitter.com/gs2rvoF4Lr — Radosław Sikorski 🇵🇱🇪🇺 (@sikorskiradek) August 30, 2025 Європейський Союз востаннє запровадив санкції проти Росії понад місяць тому. Нині у Брюсселі готують ще один, 19-й пакет обмежень.
    Раніше глава дипломатії ЄС Кая Каллас розповідла, що у своєму 19 пакеті антиросійських санкцій Євросоюз планує вдарити на енергетичному і фінансовому секторах РФ. Вона закликала європейські столиці представити конкретні пропозиції посилення санкцій проти Росії. Учасники ЄС мають подати свої ідеї наступного тижня.
    Також розглядаються вторинні санкції проти партнерів Москви.
    Тим часом видання Politico повідомило, що 19 пакет санкцій ЄС не міститиме нових серйозних обмежень на продаж енергоносіїв, які фінансують війну Росії проти України.

  • Польща видворила 15 “небезпечних” українців

    Польща видворила 15 “небезпечних” українців

    Польща видворила 15 громадян України, які “становили загрозу громадській безпеці та порядку”. Про це повідомляє польське радіо RMF24.
    Прикордонники Польщі стверджують, що 15 українців, яких вислали з країни, були неодноразово засуджені. В одному випадку українець був у списку осіб, перебування яких у Польщі вважається небажаним.
    Там запевняють, що українці “становили загрозу громадській безпеці та порядку в Польщі”. Люди, на яких поширювалася ця процедура, були неодноразово засуджені за злочини та правопорушення.
    Серед них були зберігання наркотичних та психотропних речовин, крадіжки, грабежі, підробка документів, водіння в стані алкогольного сп’яніння, а також організація незаконного перетину польського кордону.
    Висланим українцям також заборонили в’їжджати до Польщі протягом 5-10 років.
    Як відомо, президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу певній категорії українських біженців. Він заявив, що соціальні виплати 800+ мають отримувати лише ті українці, котрі працюють у Польщі, та пообіцяв підготувати власний законопроєкт.
    Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців

  • Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців

    Вето Навроцького: у Польщі заявили, що урегулюють статус українців

    Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі Мацей Душчик у пʼятницю, 29 серпня, зустрівся з послом України Василем Боднаром, аби обговорити ситуацію з правовим статусом українців після вето президента на відповдіний закон. Про це повідомила речниця польського МВС Кароліна Галецька, передає РАР.
    За її словами, під час зустрічі заступник міністра внутрішніх справ Польщі “поінформував пана посла, що польська сторона працює над законопроєктом і врегулюванням правового статусу громадян України”.
    “Він також представив українській стороні графік роботи над законопроєктом”, – сказала речниця.

  • Польща призупинила майже всі польоти винищувачів F-16

    Польща призупинила майже всі польоти винищувачів F-16

    У Польщі призупинено всі польоти F-16, за винятком оперативних. Про це повідомив представник Генерального штабу Збройних сил Польщі полковник Марек Павлик, передає Інтерфакс-Україна.
    Ввечері 29 серпня під час навчань перед авіашоу AirSHOWв Радомі зазнав аварії літак F-16. Льотчик, майор Мацей “Slab” Краков’ян, не вижив.
    Після катастрофи було прийнято рішення призупинити всі польоти за участю F-16 до подальшого повідомлення.
    “Однак це не поширюється на оперативні дії, включаючи місії із захисту польського кордону і повітряного простору”, – наголосив представник Генштабу Польщі.
    Як відомо, винищувачі F-16 регулярно патрулюють східний кордон Польщі в рамках системи протиповітряної оборони країни і виконання союзницьких зобов’язань в НАТО.

  • ЦПД спростував фейк щодо анкет “про Бандеру та Волинську трагедію” в Польщі

    ЦПД спростував фейк щодо анкет “про Бандеру та Волинську трагедію” в Польщі

    Центр протидії дезінформації (ЦПД) заперечує інформацію прокремлівських Telegram-каналів про начебто існування офіційної анкети для українців на польському кордоні з вимогами “визнати Бандеру терористом” та “взяти відповідальність за Волинську трагедію”. Про це свідчить повідомлення ЦПД в Telegram.
    “Насправді це фейк. Офіційні анкети для номера PESEL не містять жодних політизованих питань. Вони доступні на сайті уряду Польщі та містять лише стандартні поля: персональні дані, дату прибуття, громадянство, адресу проживання і контактну інформацію”, – сказано в повідомленні.
    Польські прикордонники та урядові установи не висувають ніяких політичних умов для українців, які мають тимчасовий захист.
    “Мета дезінформації – посіяти недовіру між українцями та поляками, зруйнувати партнерство й солідарність, які посилилися з початком повномасштабного вторгнення Росії”, – зазначили в ЦПД.

  • Уряд Польщі заклав рекордні витрати на оборону у 2026 році

    Уряд Польщі заклав рекордні витрати на оборону у 2026 році

    Кабінет Міністрів Польщі ухвалив проєкт державного бюджету на 2026 рік. Прем’єр Дональд Туск назвав його “переломним”, адже документ передбачає зниження інфляції, економічне зростання та рекордні видатки на безпеку й охорону здоров’я. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
    Окремий акцент зроблено на обороні: на потреби армії у 2026 році планують спрямувати 200 млрд злотих (54,75 млрд доларів), що становить 4,8% ВВП – один із найвищих показників серед країн НАТО.
    “Ми знаємо, навіщо ми це робимо; ми бачимо це на нашому східному кордоні. Ми продовжимо озброювати Польщу і готуватимемо її до будь-яких несподіванок”, – заявив Туск.
    Глава уряду додав, що для захисту країни від усіх зовнішніх загроз необхідна сучасна та боєздатна армія.
    Своєю чергою, міністр фінансів Польщі Анджей Доманьський поінформував, що дефіцит бюджету у 2026 році становитиме 271,7 млрд злотих (6,5% ВВП). Тоді як доходи країни мають досягти 647 млрд злотих, що майже на 44 млрд злотих вище за прогноз на 2025рік.
    Проєкт бюджету у п’ятницю передадуть на розгляд Ради соціального діалогу.