Позначка: Полонені

  • Стала відома причина смерті мера Дніпрорудного в полоні РФ

    Стала відома причина смерті мера Дніпрорудного в полоні РФ

    Міський голова Дніпрорудного, Євген Матвєєв, загинув у російському полоні через травми та ушкодження. Його смерть настала від тупої травми тулуба з множинними переломами ребер, ушкодженням легень і листків плеври. Матвєєва викрали на блокпості в березні 2022 року, а його тіло повернули в Україну в межах репатріації у 2024 році. Він був переобраний на посаду мера кілька разів і організував життєдіяльність міста під час вторгнення. Провадження про підозру триває, а досудове розслідування здійснюється службою безпеки України.

  • Стала відома причина смерті голови Дніпрорудного в полоні РФ

    Стала відома причина смерті голови Дніпрорудного в полоні РФ

    У місті Дніпрорудне Запорізької області тимчасово окупованого територією бувільний мер Євген Матвєєв загинув у російському полоні через травми та ушкодження. Прокуратура повідомила, що смерть настала від травм тулуба з переломами ребер, ушкодженням легень і плеври. Матвєєва викрали на блокпосту в березні 2022 року, а його тіло повернули в Україну в листопаді 2024 року. Попередньо повідомлялося, що він загинув у лютому 2024 року.

  • Виплати звільненим з полону: підписано закон

    Виплати звільненим з полону: підписано закон

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо виплат військовослужбовцям, звільненим з полону, які мають захворювання, що потребують тривалого стаціонарного лікування.
    Законом передбачається, що військовослужбовцям, які відразу після звільнення з полону перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я понад 30 календарних днів у зв’язку із захворюванням, травмою (пораненням, контузією, каліцтвом), що потребують тривалого стаціонарного лікування, щомісячно виплачується додатково 50 000 гривень.
    Виплата здійснюється протягом усього періоду безперервного стаціонарного лікування після звільнення з полону.
    Виплата додаткової винагороди призупиняється, якщо військовослужбовцям повідомлено про підозру у скоєнні злочинів проти основ національної безпеки України та/або військових кримінальних правопорушень.
    У разі набрання законної сили обвинувальним вироком за вчинення такого правопорушення виплата додаткової винагороди не здійснюється.

  • Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими

    Стало відомо, скількох українців визнали колишніми полоненими

    Комісія з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України ухвалила вже 3271 відповідне рішення. Допомогу в цьому році виплачено на загальну суму понад 1 млрд грн. Про це повідомило Міністерство розвитку громад та територій.
    На останньому засіданні цієї комісії було розглянуто 154 заяви, з них підтверджено факт перебування в полоні для 94 громадян.
    З початку роботи комісії у 2025 році ухвалено 3271 рішення про підтвердження факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також ухвалено 174 рішення щодо визнання членами сімей осіб, які досі перебувають у полоні.
    В міністерстві нагадали, що люди, які повернулися з полону, мають право на одноразову державну допомогу в розмірі 100 тис. грн після звільнення та на щорічну допомогу у такому ж розмірі за кожен рік перебування у полоні.
    У 2025 році вже виплатили понад 1 млрд грн, з яких понад 688 млн грн – щорічна допомога, майже 317 млн грн – одноразова допомога після звільнення.
    Окрім фінансової підтримки, звільнені з полону отримують і базові речі першої потреби.
    Мінрозвитку працює над удосконаленням процедур подання та розгляду заяв, врегулюванням порядку виплат щорічної допомоги та пришвидшенням ухвалення рішень.

  • Українські воїни взяли в полон 22-річного індійця

    Українські воїни взяли в полон 22-річного індійця

    Бійці 63-ї окремої механізованої бригади повідомили, що взяли в полон молодого індійця на окупованій території. Індієць, на ім’я Маджоті, розповів, що вчився в Росії, але потрапив у проблеми через наркотики. Він вирішив поїхати на війну, щоб уникнути в’язниці, але стверджує, що не планував брати участь у бойових діях і мав намір втекти. Тому ж під час першого ж штурму Маджоті здався бійцям 63 бригади. У бригаді вбачають загрозу у тому, що окупанти активно набирають іноземців до своїх військ, розширюючи географію своїх дійствий.

  • Зрадники з ТОТ потрапили у полон до нацгвардійців

    Зрадники з ТОТ потрапили у полон до нацгвардійців

    На Покровському напрямку українські військові з бригади Рубіж Нацгвардії України зловили росіянина і двох мешканців зі зони конфлікту в Донецькій області, які підписали контракти з армією РФ. Полонених описали як людей, які потрапили в неприємну ситуацію через військові дії. Це сталося через неефективне керівництво з боку російського командування. Раніше бійці Азову затримали близько 70 росіян, які також виявили подяку українським військовим за збережене життя. Крім того, поблизу Вовчанська зловили кенійця.

  • З полону повернулись 205 військових і цивільних

    З полону повернулись 205 військових і цивільних

    Україна вдало повернула з російського полону 205 військових та цивільних громадян. Це стало можливим завдяки комбінованому обміну полоненими, частина якого відбулася за домовленостями у Стамбулі, а частина в рамках чергового обміну. Серед звільнених були як солдати, так і офіцери. Вони захищали країну на різних напрямках, включаючи Луганський, Донецький, Харківський та інші. Після повернення додому всі визволені перейдуть медичний огляд та отримають допомогу з фізичної та психологічної реабілітації. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що від початку вторгнення вдалося повернути додому вже більше ніж 7 тисяч українців.

  • ПАРЄ закликала Росію звільнити з полону 26 українських журналістів

    ПАРЄ закликала Росію звільнити з полону 26 українських журналістів

    Парламентська асамблея Ради Європи закликала до негайного звільнення щонайменше 26 українських журналістів, яких утримує в полоні Росія, а також запровадження санкцій проти осіб, відповідальних за їх похищення. У резолюції ПАРЄ висловлено підтримку журналістам, засуджено практики катувань та убивств, вимагається надання інформації про полонених та доступ до них для Міжнародного комітету Червоного Хреста. Документ закликає країни-члени Ради Європи підтримати міжнародні механізми відповідальності Росії та вжити санкції проти осіб, причетних до порушень прав журналістів.

  • Путін підписав закон про вихід РФ з конвенції проти катувань

    Путін підписав закон про вихід РФ з конвенції проти катувань

    Російський президент Володимир Путін підписав закон, який скасовує участь Росії в Європейській конвенції з запобігання катуванням. Росія виправдовує свої дії тим, що Рада Європи не дозволила їй мати представництво в статутних органах конвенції. Після виходу з конвенції Росія не буде зобов’язана приймати міжнародних інспекторів у свої в’язниці. Це означає, що жалоби в’язнів на катування більше не будуть розглядатися Європейським комітетом з питань запобігання катуванням. Конвенція мала на меті не лише заборонити катування, а й запобігати їм. Тепер українські військовополонені, що знаходяться в російських в’язницях, стали легкою мішенню для катувань після вторгнення Росії в Україну. Більше 95% українських полонених в Росії були піддані тортурам за даними ООН.

  • Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань

    Путін підписав закон про вихід РФ з Європейської конвенції проти катувань

    Російський президент Володимир Путін підписав закон, який скасовує участь Росії у Європейській конвенції з запобігання катуванням та нелюдського поводження. Російська сторона вважає, що конвенція більше не діє на їхній території через відмову Ради Європи забезпечити Росії представництво у статутних органах організації. Після виходу з конвенції Росія не буде зобов’язана допускати міжнародних інспекторів у свої в’язниці. Це рішення може призвести до того, що скарги від російських ув’язнених до Європейського комітету з питань запобігання катуванням більше не будуть розглядатися. Конвенція, яка була підписана 28 лютого 1996 року і ратифікована 28 березня 1998 року, має на меті запобігання тортурам у місцях позбавлення волі. Організація Європейський комітет із запобігання катуванням мав право проводити інспекції та виявляти порушення умов утримання. Останні події свідчать про систематичне катування українських полонених в російських в’язницях, де понад 95% українських військовополонених зазнали тортур, за даними ООН.