Позначка: Політика

  • Сі Цзіньпін попросить Трампа про зменшення підтримки Тайваню – ЗМІ

    Сі Цзіньпін попросить Трампа про зменшення підтримки Тайваню – ЗМІ

    Зустріч лідерів США і Китаю – Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна зпланована на четвер, 30 жовтня. Тематика перемов буде зосереджена на Тайвані та торгових питаннях, де обидві сторони прагнуть узгодити стратегічні позиції. Про це повідомляє газета The New York Times.
    Сі Цзіньпін зустрінеться з Дональдом Трампом у Південній Кореї. Основною метою переговорів стане обговорення Тайваню і відносин між двома країнами у сфері торгівлі.
    Згідно з даними ЗМІ, китайська сторона прагнутиме переконати Трампа зменшити підтримку Тайваню з боку США, що могло б зміцнити позицію Пекіна на міжнародній арені.
    Трамп заявив, що на зустрічі прагне зосередитися на питаннях торгівлі, навіть якщо Сі Цзіньпін порушуватиме тему Тайваню.
    Утім, президент США зазначив, що Тайвань недостатньо вкладається у власну оборону і посідає домінуюче становище у виробництві напівпровідників, що, на його думку, вимагає перегляду підходу США.
    Аналітики зазначають, що китайські чиновники можуть використати зустріч для того, щоб змусити Трампа уточнити позицію США щодо Тайваню.
    Сі, ймовірно, спробує домогтися, щоб США публічно заявили про невизнання незалежності острова, що відповідало б позиції попередніх адміністрацій і було б схвалено Пекіном.
    Експерти вважають, що результати переговорів можуть визначити майбутню динаміку відносин між США і Китаєм. Підсумки зустрічі можуть стати важливим індикатором того, як США вибудовуватимуть стратегію в Азії найближчими роками.
    Як ми вже писали, Трамп під час своєї поїздки до Індо-Тихоокеанського регіону має намір обговорити з Сі також питання російської нафти.
    Стратегічна авіація Китаю проводить навчання поблизу берегів Тайваню
    та WhatsAp

  • Лідеру руху ANO доручено сформувати уряд в Чехії

    Лідеру руху ANO доручено сформувати уряд в Чехії

    Президент Чехії Петр Павел доручив сформувати уряд лідеру руху ANO Андрею Бабішу, який майже домовився про спільну платформу з правими партіями Чехії. Про це повідомляє ORF.
    Зазначається, що чеський мільярдер та популіст, який вже очолював лівоцентристський уряд Чехії у 2017-2021 роках, за даними ЗМІ, наразі досяг “принципової” домовленості про спільну програму з вкрай правою партією Motoristen (Мотористи) та правопопулістською партією Свобода та пряма демократія (SPD).
    Щодо формування уряду Чехії, за словами Бабіша, залишаються “два чи три” спірні пункти. Політик планує подати президенту Чехії свої пропозиції щодо майбутнього уряду у другій половині цього тижня. Павел має особисто провести консультації з усіма кандидатами на міністерські посади нового уряду Чехії.

  • Аргентина голосує на виборах до парламенту

    Аргентина голосує на виборах до парламенту

    Лідер Аргентини Хав’єр Мілеї постає перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни. Сьогодні у країні тривають вибори до парламенту. Про це пповідомяє The Guardian.

    Поганий результат на проміжних виборах стане серйозним ударом для Мілеї, котрий прийшов до влади у грудні 2023 року, обіцяючи “нову еру миру та процвітання” шляхом скорочення витрат і приборкання інфляції.

    Мілею вдалося трохи приборкати інфляцію, втім нині 55-річний колишній телевізійний ведучий постає перед низкою криз, включно з корупційними скандалами за участю його сестри та голови апарату Каріни Мілеї, а також іншого союзника, нібито пов’язаного з наркоторговцем, і обвалом національної валюти, песо.

    У серпні Мілея закидали камінням розлючені виборці, а у вересні його партія La Libertad Avanza зазнала нищівної поразки на виборах у Буенос-Айресі, де мешкає 40% населення Аргентини.

    Президент США, котрий є найпотужнішим союзником Мілея, запропонував йому фінансову підтримку до $40 млрд. Водночас Трамп попередив, що може скасувати пакет допомоги у разі поганого результату на виборах.

    Політолог Густаво Кордоба прогнозує, що виборці “покарають Мілея за економічні труднощі”, адже близько 60% аргентинців не можуть забезпечити себе наявними доходами.

    Найімовірніше, результат буде змішаним: Мілей зможе збільшити представництво своєї партії у Конгресі та завершити термін, втім, подальші трансформації країни стануть надзвичайно складними.
    Як відомо, торік восени уряд Аргентини оголосив про розпуск Федеральної адміністрації державних доходів та її заміну новим “спрощеним” органом – Агентством зі збору податків та митного контролю.
    Реформи Мілея “вивели” борг Аргентини з небезпечної зони – ЗМІ

  • В Ірландії визначився переможець на президентських виборах

    В Ірландії визначився переможець на президентських виборах

    Ліва незалежна кандидатка Кетрін Конноллі перемагає на виборах президента Ірландії за результатами часткового підрахунку голосів. Кандидатку вже почали вітати з перемогою. Про це повідомляє місцева газета The Irish Times.
    За обробленими результатами голосування з половини виборчих округів, 68-річна Кетрін Конноллі лідирує з 63% голосів. Цей результат називають навіть кращим за найбільш оптимістичні прогнози.
    Її суперниця, колишня предстаниця уряду Ґізер Гамфріс нині має 29%, а кандидат Джим Гевін, який де-факто вийшов з перегонів перед виборами – 7,5%.
    Підрахунки свідчать, що вибори можуть позначитися історичним рекордом зіпсованих бюлетенів – їх вже тепер налічується 13,2%.
    Тішек (прем’єр-міністр Ірландії) Міхал Мартін привітав Коннолі з перемогою.
    “Хочу привітати Кетрін Коннолі з її майбутньою впевненою перемогою на виборах. Вже зрозуміло, що вона буде наступним президентом Ірландії… Вона здобула явний мандат на те, щоб представляти народ Ірландії як президент наступні 7 років”, – зазначив голова уряду.
    Останні передвиборчі опитування давали Конноллі значну перевагу в перегонах за місце її попередника Майкла Гіґґінса, який пробув на посаді два семирічні терміни.
    Голосування проходило в Ірландії в п’ятницю 24 жовтня.
    Ставлення Коноллі до Брюсселю ЗМІ оцінюють, як “прохолодне”, а до президента США Дональда Трампа – як “вороже”.
    Конноллі давно називає ЄС “неоліберальним та недемократичним” і\ виступає проти ратифікації Ірландією кількох договорів ЄС.
    Що ж до війни Росії проти України, то Конноллі закликала до мирної угоди, але підтримала санкції ЄС проти Москви.

  • Росіяни кружляють навколо Трампа – глава Фінляндії

    Росіяни кружляють навколо Трампа – глава Фінляндії

    Москва сьогодні намагається вплинути на президента США Дональда Трампа. Про це європейських союзників президент Фінляндії Александр Стубб, повідомляє The Telegraph.
    За його словами, “росіяни кружляють навкруг Трампа”, намагаючись переконати його прийняти плани російського диктатора Володимира Путіна щодо припинення війни в Україні.
    Під час зустрічі “коаліції охочих” Стубб закликав партнерів України продовжувати активний діалог із Білим домом, щоб “ворог не був єдиним, хто говорить із Трампом”.
    Він зазначив, що Трамп тепер задоволений роллю Європи у його зусиллях з припинення війни, проте навколо нього знову з’явилися російські емісари.
    Його застереження пролунало після того, як так званий переговорник Путіна Кирило Дмитрієв прибув до Вашингтона, щоб спробувати послабити нові американські санкції проти Роснафти та Лукойлу.
    Європейські союзники побоюються, що Москва прагне схилити Трампа до підтримки ідеї припинення вогню в Україні в обмін на територіальні поступки Києва.
    The Telegraph зазначає, Трамп уже скасував заплановану зустріч із Путіним у Будапешті, коли той відмовився від компромісу щодо вимоги передати Росії частину Донбасу.

  • Глава МЗС Німеччини скасував візит до Китаю

    Глава МЗС Німеччини скасував візит до Китаю

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль відтермінував перший візит до Китаю через те, що Пекін не підтвердив заплановані зустрічі, окрім переговорів із главою МЗС КНР. Про це заявила речниця відомства Катрін Дешауер у п’ятницю, передає Укрінформ.
    Візит перенеси на невизначений термін. Китайська сторона не підтвердила Берліну “жодної події окрім переговорів з міністром закордонних справ Китаю”.
    Натомість Вадефуль має намір невдовзі провести телефонну розмову з китайським колегою.
    Дешауер акцентувала, що є низка тем, котрі ФРН має намір обговорити з Китаєм.
    Зокрема, Німеччина зацікавлена у сприянні справедливому та тривалому миру в Україні з боку Китаю, оскільки жодна інша держава не має такого впливу на Росію. Також речниця додала, що німецький бізнес непокоїться через торговельні обмеження з боку КНР, особливо стосовно рідкоземельних металів і напівпровідників.
    Це мав би бути перший візит міністра закордонних справ в уряді Мерца.

  • У Німеччині закликали обмежити кількість українських чоловіків у країні

    У Німеччині закликали обмежити кількість українських чоловіків у країні

    Прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту. Про це він заявив в інтерв’ю Bild, уривок якого опублікували 23 жовтня.
    Політик пов’язав це питання зі скасуванням соціальних виплат (Bürgergeld) та можливим обмеженням Директиви ЄС про тимчасовий захист.
    “Нікому не допоможе, якщо ще більше молодих людей з України приїдуть до Німеччини замість того, щоб захищати свою батьківщину”, – заявив Зьодер.
    Він додав, що Німеччина надає Україні повну підтримку зброєю, грошима та гуманітарною допомогою, “однак потрібні ще українські солдати, щоб захищати свою країну”.
    За словами Зьодера, солідарність “вимагає чітких правил і відповідальності з обох сторін”. Він запропонував – якщо Україна сама “добровільно” не розв’яжe це питання, “мають бути обмеження на рівні ЄС”.
    Це не перша така заява баварського прем’єра. 20 жовтня після засідання правління ХСС Зьодер також висловлювався на підтримку обмежень, зазначаючи потребу “розумних і чітких правил”, що, на його думку, означає “закрити тему з громадянською допомогою” та обмежити притік українських мігрантів.

  • Шатдаун в США став другим за своєю тривалістю

    Шатдаун в США став другим за своєю тривалістю

    Федеральний уряд США знову зазнає призупинення роботи, яке триває вже 22 дні. Це стало найдовшим шатдауном за всю історію країни, перевершивши попередній рекордний період під час президента Білла Клінтона. Спікер Палати представників Майк Джонсон назвав таку ситуацію “ганьбою” і звинуватив демократів у блокуванні законопроєкту, необхідного для відновлення роботи уряду. Нагадаю, що останній найдовший шатдаун відбувся в першій каденці президента Дональда Трампа і тривав 35 днів.

  • Пашинян: Католикос усіх вірмен незаконно захопив патріарший престол

    Пашинян: Католикос усіх вірмен незаконно захопив патріарший престол

    Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив, що Католикос усіх вірмен Гарегін Другий позбавлений свого духовного сану через порушення обітниці безшлюбності, але він все ще захопив патріарший престол. Прем’єр також заявив, що Католикос має пояснити громадськості своє шлюбне та сімейне становище. Він також зазначив, що брат Католикоса є агентом КДБ. Пашинян вирішив приєднатися до церковної громади, яку очолює ієрей Арам Асатрян, і підтримав відвідати літургію в цьому храмі. Також прем’єр звернув увагу на те, що деякі церковні пам’ятки належать до балансу уряду, і вони можуть бути повернуті суспільству. Також було зазначено, що Слідчий комітет Вірменії розпочав кримінальну справу на підставі запису телефонної розмови, де згадується ім’я Католикоса у контексті примусу священнослужителів до участі в антиурядових акціях. У той же час президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив про настання “етапу миру” між двома країнами, що відзначили високий рівень політичної волі та роль президента США Дональда Трампа в нормалізації відносин. Також Вірменія заявила про свій намір подати заявку на вступ до Європейського Союзу.

  • Європарламент зажадав, щоб Сербія запровадила санкції проти РФ

    Європарламент зажадав, щоб Сербія запровадила санкції проти РФ

    Європарламент вимагає від Сербії привести свою зовнішню політику у відповідність до лінії Євросоюзу, зокрема щодо приєднання до санкцій проти Росії. Це стало відомо після того, як на пленарній сесії Європарламенту в Страсбурзі був прийнятий відповідний документ. За цю резолюцію проголосували 457 європейських депутатів, проти — 103, а ще 72 утрималися. Європарламент підтвердив свою підтримку перспективам членства Сербії в ЄС за умови досягнення прогресу у демократії, верховенстві права та відповідності спільній зовнішній політиці ЄС, включаючи санкції проти Росії. Також було вимагано провести прозорий судовий розгляд у справі про трагедію в Нові-Саді та виконати рекомендації міжнародної місії зі спостереження за виборами для забезпечення чесних та вільних виборів. Європарламент також висловив підтримку направленню місії ЄС до Сербії для оцінки ситуації на місці.