Позначка: Погрози

  • В ЄС відреагували на погрози Фіцо щодо 18-го пакета санкцій проти РФ

    В ЄС відреагували на погрози Фіцо щодо 18-го пакета санкцій проти РФ

    Європейська комісія планує провести переговори з урядом Словаччини щодо їхньої загрози заблокувати новий пакет санкцій проти Росії. Всі попередні санкції були підтримані всіма країнами-членами ЄС, і ЄК сподівається на такий же одноголосний відгук щодо нових заходів. Прес-секретар Єврокомісії зазначила, що співпраця з усіма країнами-членами ЄС є важливою для забезпечення енергетичної безпеки та диверсифікації джерел постачання палива. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо висловив намір блокувати будь-які санкції проти Росії, якщо вони загрожуватимуть національним інтересам його країни.

  • Трамп визнав, що втрачає віру в ядерну угоду з Іраном

    Трамп визнав, що втрачає віру в ядерну угоду з Іраном

    Президент США Дональд Трамп висловив сумнів у можливості досягнення угоди з Іраном щодо обмеження їх ядерної програми. Трамп заявив, що раніше він був більш впевнений у цьому, але зараз він має менше надій на успішний результат перемовин. Водночас він підкреслив, що США не дозволять Ірану розвивати ядерну зброю, проте краще досягти цілей миром. У свою чергу, міністр оборони Ірану Азіз Насірзаде погрожував атакувати військові бази США на Близькому Сході у разі конфлікту, наголошуючи на готовності діяти жорстко у відповідь на будь-які загрози.

  • Санкції проти України: до чого доведе США потурання агресивній РФ

    Санкції проти України: до чого доведе США потурання агресивній РФ

    Парк “трампівського періоду” Президент США Дональд Трамп вже давно перестав дивувати публіку своєю нездоровою прихильністю до російського диктатора Путіна. Але днями сталась подія з категорії “добалакався”, що буквально “на голову не налазить”.
    Йдеться про те, що, як пише New York Times з посиланням на німецьких та американських чиновників, канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу не вдалося досягти головної з цілей свого візиту до президента США, котра стосувалася підтримки України.
    Німецькі посадовці кажуть, що Мерц прибув до Вашингтону з надією переконати американського лідера відігравати більш активну роль у захисті України, аби змусити РФ припинити вторгнення.
    Втім ані публічно, ані у приватній розмові з канцлером Трамп не взяв на себе зобов’язання підтримувати Україну зброєю або ввести санкції проти Росії.
    Ба більше, він навіть натякнув, що санкції можуть стосуватися й України! Так, Трамп заявив, що буде “дуже, дуже жорстким”, якщо стане зрозуміло, що російсько-українська війна не закінчиться скоро. Водночас він уточнив, що це стосується обох країн.
    Помічники Трампа, котрих цитує NYT, кажуть, що той розлючений і на главу Росії Путіна. Але здебільшого – на президента Володимира Зеленського, котрого він називає “поганим хлопцем”, який ставить світ на межу ядерної війни. Правда, разом із тим Трамп вважає, що відсіч Росії, що продовжує бомбардувати українські міста, з боку Зеленського – є зрозумілою.
    Між тим під час зустрічі з Мерцем президент США не лише сказав, що все ще вірить у можливість припинення вогню, а й порівняв сторони з “двома маленькими дітьми, які б’ються, як божевільні, у парку”. “Іноді краще дати їм трохи поборотися, а потім розтягнути їх”, – цинічно додав Трамп. Як повідомляє The Atlantic, обурило Трампа рішення України завдати ударів по російських військових аеродромах. І воно ж спровокувало дискусії у Білому домі щодо доцільності подальшої підтримки Києва. Колосальна помилка Та чи це є справжньою підставою для поведінки Трампа?
    По-перше, набір останніх його заяв є вкрай контраверсійним, інколи більше нагадуючи якийсь потік свідомості, а не виважену політичну тактику. До речі, аналітики давно помітили, що суть його меседжів часто залежить від того, хто останнім щось йому “налив у вуха”.
    По-друге, президент США робить і робить одну й ту ж “колосальну помилку”, а саме – урівнює жертву війни в обличчі України з російським агресором, наголошує політолог Олег Лісний.
    А за словами політаналітика та бізнесмена Карла Волоха, “реакції Трампа на Путіна й його політику настільки аномальні, що пояснити їх раціональними мотивами вже не вдається”. “Ну, тобто, я якось можу спробувати уявити, що неприязнь до Зеленського (як із першої каденції, так і як наслідок березневого скандалу) може в патологічного нарциса Трампа викликати настільки збочену реакцію. Та все ж, версія, що Путін має якийсь незбагненний вплив на Трампа й таємні важелі тиску на нього виглядає більш логічною – за всієї моєї лютої ненависті до конспірології”, – підкреслює він на своїй Facebook-сторінці. Втім заява про запровадження санкцій проти жертви агресії – це занадто навіть для Трампа. І вказує на те, що він фактично переходить на бік Путіна- констатують експерти – і це не сподобається його виборцям.
    Та якщо до санкцій Україні справа може не дійти – допомоги нам від нього, схоже, не дочекатися. “Коли Трамп розповідає на увесь світ про зруйновані в друзки башточки в Україні, “які лежать на землі мільйоном шматків, вражені ракетами, бомбами та кулями”, складається враження, що якщо віцепрезидент Ді Венс вчить історію і ситуацію в Україні по сторіз, то президент США – по дуже специфічним мультикам. Втім, якщо говорити про гіпотетичне скорочення нам допомоги з боку США, то давайте чесно собі відповімо на запитання: а Трамп взагалі збирався щось нам надавати після того, як закінчиться допомога адміністрації Байдена? Я переконаний, що ні, не збирався, не збирається і не буде збиратися”, – прогнозує у коментарі Фокусу Лісний. “Післявоєнна” байдужість наостанок У цьому ж мейнстрімі – й свіжа новина про те, що США відмовляються надавати засоби протиповітряної оборони для підтримки миротворців, котрих Велика Британія і Франція планують розмістити в Україні після війни, пише Bloomberg.
    Видання зазначає, що небажання США надати підтримку, що її потребують європейські партнери, підкреслює розбіжності між західними союзниками щодо того, як реагувати на російську агресію в Україні.
    Разом із тим, для стримування Росії потрібні гарантії США разом із сильною українською армією, підсиленими тренуваннями і військами союзників.
    Водночас європейські чиновники зазначили: Велика Британія і Франція все ще сподіваються, що США продовжать надавати Україні розвідувальні дані, а також здійснювати спостереження за кордоном між Україною і Росією. Деякі європейські чиновники також сподіваються, що Трамп втрутиться, якщо британські та французькі війська будуть атаковані Росією в Україні, але вважають, що він навряд чи дасть таку гарантію у письмовій формі, сказав один із співрозмовників Bloomberg.
    Втім за правління Трампа може як статися, так і не статися все й навіть трохи більше.
    При цьому, як вказує у Facebook політолог Сергій Таран, “з такими темпами демократи без особливих зусиль візьмуть обидві палати Конгресу на проміжних виборах у 2026 році, а з особливими зусиллями – організують імпічмент, приводів для цього – вже цілий вагон”.
    Ірина Носальська

  • Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі

    Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі

    У понеділок європейські фондові індекси почали тиждень із падінням після тривалого зростання у травні. Причиною цього став намір президента США Дональда Трампа підняти мита на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%, що може посилити напруження у світовій торгівлі. Індекс STOXX 600, що включає компанії з усієї Європи, впав на 0,5%, хоча в травні він зріс на 4%. Європейський Союз заявив про готовність до контрзаходів у відповідь на збільшення мит. Акції металургійних компаній, зокрема ArcelorMittal і Aperam, зазнали втрат, а автовиробники, такі як Stellantis, Mercedes-Benz, BMW і Volkswagen, також втратили на ціні. Сектор автопрому взагалі втратив 1,6%. Акції компаній у luxury-сегменті теж опустилися через залежність від експорту до США. Напруження в торгівлі також впливає на продажі товарів розкоші. Наприклад, німецький індекс DAX втратив 0,6%. Акції енергетичного сектору піднялися після новин про збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК+, а індекс оборонних компаній також зросло через напруженість між Росією та Україною.

  • Росія в ООН назвала умови для припинення вогню

    Росія в ООН назвала умови для припинення вогню

    На засіданні Ради безпеки ООН представник Росії, Василь Небензя, висунув умови для перемир’я в Україні, зокрема вимагаючи припинення постачання західних озброєнь та мобілізації. Він також запропонував провести переговори у Стамбулі та обмінятися меморандумами щодо умов перемир’я. Небензя звинуватив Захід у “русофобії” та вказав, що Росія готова продовжувати військові дії українській території стільки, скільки потрібно. Україна та інші країни вимагають реакції на такі вимоги та закликають до посилення тиску на Росію через санкції та підтримку.