Центральний банк Росії не згоден з планами Єврокомісії використовувати його активи для фінансування України і намірує оскаржувати це рішення в судах. Європейські країни вирішили заморозити активи ЦБР у Європі для спрощення процесу фінансування України. Російський банк планує подати позови до різних юрисдикцій для захисту своїх інтересів. Більшість європейських лідерів підтримують використання активів ЦБР для фінансування України. Російська сторона розглядає можливість конфіскації активів європейських осіб, якщо Євросоюз використає російські активи для цієї мети.
Позначка: Погрози
-
Трамп пригрозив президенту Колумбії війною
Президент США Дональд Трамп загрожує війною президенту Колумбії Густаво Петро через наркотрафік. Трамп заявив, що, як із Венесуелою, так і з Колумбією можуть бути проблеми, якщо останній не припинить виробництво наркотиків. США вже провели удари по суднах, які, ймовірно, перевозили наркотики, і планують посилити військову присутність у регіоні. Трамп також погрожує розширити військові операції на територію Мексики.
-
В НАТО закликали готуватися до зростання гібридних загроз
НАТО має бути готове реагувати на зростаючі гібридні загрози, щоб захистити територію своїх держав-членів. Про це заявив верховний головнокомандувач Об’єднаних Збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич, повідомляє Reuters.
За його словами, гібридні загрози є реальною проблемою.
“Я дійсно вважаю, що ми можемо очікувати на їх подальше зростання”, – заявив він.
Гринкевич зазначив, що деякі з них були необдуманими, а деякі – навмисними.
Військовий зазначив, що важливо встановити, хто стоїть за гібридними інцидентами, і що НАТО знає, що за деякими з них стоїть Росія.
“Ми також думаємо про те, щоб діяти проактивно. Якщо Росія намагається поставити нас перед дилемою, то, можливо, є способи, як ми можемо поставити дилему перед ними”, – додав він.
Як ми вже писали, російський диктатор Володимир Путін заявив, що Європа “заважає мирним зусиллям” американського президента Дональда Трампа. Очільник Кремля наголосив, що Росія “готова до війни” проти Європи, за умови, якщо “Європа розпочне війну проти Росії”.
У НАТО відповіли на погрози Путіна воювати з Європою -
“Репараційний кредит”: Мерц поїхав особисто переконувати Бельгію
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц їде до Брюсселя з метою переконати Бельгію підтримати 165 млрд євро для України з російських активів. Про це повідомляє американське видання Politico.
Мерц скасував заплановану поїздку до Осло, щоб особисто долучитися до переговорів між прем’єром Бельгії Бартом де Вевером та головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн стосовно масштабного плану ЄС із фінансування України.
План передбачає надання Києву 165 млрд євро у вигляді “репараційної позики”, сформованої з доходів від заморожених російських державних активів, значна частина яких зберігається в Бельгії.
Роль Бельгії в цьому процесі є ключовою, адже через систему депозитарію Euroclear на її території зосереджено найбільший обсяг заморожених активів РФ у Європі.
Раніше де Вевер висловив побоювання щодо юридичних, фінансових та навіть “воєнних” ризиків:- ризик позовів від Кремля на підставі двостороннього інвестиційного договору між Бельгією та СРСР 1989 року;
- вимога, щоб інші фінансові інститути ЄС, що утримують активи РФ, надали такі ж гарантії, як Euroclear;
- можливість російської “помсти” як всередині країни, так і на міжнародній арені.
Бельгійський прем’єр також натякнув на те, що погрози Брюсселю буцімто вже лунали від представників російського правлячого режиму.
-
Москва погрожує ЄС війною через суверенні активи
За використання російських активів РФ погрожує ЄС арештом майна європейських інвесторів на своїй території та позовами до різних судів. Які з цих погроз реальні, чому Росія активізувалась у цьому питанні та як просувається надання Україні репараційного кредиту? Судова війна протягом 50 років Голова російського банку ВТБ Андрій Костін попередив, що якщо ЄС використає заморожені суверенні активи Росії для фінансування кредиту Україні, Москва розпочне масштабну судову війну, що може тривати 50 “років навіть після встановлення миру”. “Європа прагне воювати чужими руками та чужими коштами – це вершина цинізму. Жодного виправдання цьому немає”, – заявив Костін. За його словами, Росія застосує дзеркальні заходи у відповідь: арешт майна європейських інвесторів на російській території; подання позовів до російських судів, а також до судів Бельгії та Міжнародного суду ООН.
Водночас Костін уперше публічно визнав можливість компромісу: якщо заморожені кошти будуть спрямовані на відновлення України в рамках великої мирної угоди (наприклад, через спільний фонд США – Росія), Москва готова розглянути такий варіант. “Якщо Росія дасть згоду – будь ласка. Питання полягає лише в домовленостях. Рано чи пізно угода буде укладена. Життя показує, що компроміси необхідні. Росія також готова до них”, – наголосив банкір. Дзеркальна відповідь неможлива Водночас не все з того, чим погрожує РФ, вона реально може здійснити.
Росія гарантовано подасть численні позови до міжнародних, європейських та російських судів, оскаржуючи конфіскацію. Мета цих позовів – не стільки виграти, скільки затягнути процес на роки, зробити його максимально складним та дорогим для ЄС і, найголовніше, заблокувати передачу коштів Україні.
Росія може націлитися на фінансові активи та цінні папери іноземних інвесторів з “недружніх країн”, які досі зберігаються на спеціальних рахунках та заблоковані. Москва вже взяла під “тимчасове управління” активи деяких західних компаній. У відповідь на конфіскацію суверенних активів можуть бути проведені подальші акти експропріації або жорсткіші заходи щодо тих західних компаній, що ще залишаються у РФ.
Водночас західні санкції значно зменшили обсяг іноземних активів у РФ, тому симетрична відповідь (еквівалентна 300 млрд дол.) неможлива. Проте дії проти європейських інвесторів можуть завдати їм значних локальних збитків.
Росія часто погрожує, що конфіскація її активів підірве довіру до євро та західної фінансової системи загалом. Хоча цей аргумент стримує деякі країни ЄС, більшість експертів вважають, що конфіскація активів країни-агресора, що порушила міжнародне право, є унікальним прецедентом і навряд чи змусить більшість інвесторів масово виводити кошти з ЄС чи США. Проблеми з репараційним кредитом Наразі є дві невтішні новини щодо надання Україні кредиту коштом активів РФ. По-перше: Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився надавати гарантії щодо виплат “репараційного кредиту” Україні на суму 140 млрд євро. По-друге: Бельгія продовжує відмовлятись від надання Україні коштів із заморожених активів РФ.
Тож, ЄЦБ дійшов висновку, що пропозиція ЄК порушує його мандат. “ЄЦБ відмовився стати гарантом з виплати 140 млрд євро Україні, завдавши удару по планах ЄС залучити “репараційну позику”, забезпечену замороженими російськими активами”, – пише Financial Times. Це є технічним, але фундаментальним застереженням, яке базується на ключових правилах роботи ЦБ.
ЄК запропонувала, щоб ЄЦБ виступив у ролі кредитора для бельгійського депозитарію Euroclear. Ця роль мала б забезпечити Euroclear тимчасову ліквідність на випадок кризи або швидкого судового рішення, щоб не допустити дефолту.
ЄЦБ відмовився, керуючись своїми основними принципами: за договорами ЄС, ЄЦБ суворо заборонено надавати пряме фінансування урядам або покривати фінансові зобов’язання держав-членів. У ЄЦБ вважають, що ця пропозиція ЄК фактично рівнозначна прямому фінансуванню, оскільки регулятор покривав би фінансові зобов’язання країн-членів.
Також ця практика, відома як “монетарне фінансування”, заборонена, оскільки вона може призвести до високої інфляції та втрати довіри до євро як єдиної валюти та до самого регулятора на міжнародних ринках. Головний мандат ЄЦБ – це забезпечення цінової стабільності, а не покриття фінансових ризиків політичних рішень.
Відмова ЄЦБ стала серйозним ударом по плану. Це фактично усунуло ключового фінансового гаранта, без якого ризики для Euroclear і для Бельгії значно зросли.
Ця відмова додала аргументів Бельгії, яка вимагала повних та надійних гарантій від ЄС, щоб не нести одноосібно фінансових ризиків у разі російських позовів. Відсутність підтримки ЄЦБ лише посилила її занепокоєння.
Після того, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер в інтерв’ю виданню La Libre зробив скандальну заяву, що Росія не програє війну в Україні. “Хто справді вірить, що Росія програє в Україні? Росія не програє. Це байка, повна ілюзія. Навіть небажано, щоб вони програли, щоб у країні, яка володіє ядерною зброєю, не панувала нестабільність”, – сказав він. Вевер заявив про “неймовірний тиск” навколо питання вилучення заморожених активів Росії. При цьому він вперто називає спробу передати кошти агресора Україні “крадіжкою”. “Крадіжка заморожених активів іншої країни, її суверенних фондів добробуту, ніколи раніше не робилася. Це гроші ЦБ Росії. Навіть під час Другої світової війни гроші Німеччини не конфіскувалися, а були заморожені”, – заявив він. Не все це втрачено Росія саме зараз активізувала свої погрози у питанні використання її заморожених активів, оскільки ЄС перейшов до практичного етапу розробки механізму для виділення великого кредиту Україні.
Це вже не просто розмови, а формування конкретних юридичних та фінансових схем, які мають на меті використати ці кошти, що є значним кроком уперед.
Основна мета Кремля – залякати європейські країни та зупинити цей процес, який Москва вважає неправомірним. І, як бачимо на прикладі Бельгії, на жаль, це працює.
Водночас попри труднощі ЄК не покидає спроб надати репараційний кредит Україні коштом активів РФ.
Після того, як ЄЦБ відхилив роль фінансового гаранта для великого кредиту Україні, забезпеченого замороженими російськими активами, ЄК одразу почала розробляти альтернативні пропозиції. Суть цих пошуків полягає в тому, щоб знайти спосіб забезпечити необхідну ліквідність для цієї позики, але вже без участі ЦБ.
Найбільш обговорюваний варіант передбачає, що всі 27 країн-членів ЄС спільно гарантують покриття потенційних збитків. Замість того, щоб одна Бельгія була відповідальною за весь ризик, усі члени ЄС вносять фінансові зобов’язання або створюють спеціальний фонд, щоб Euroclear або Бельгія могли звернутися до нього у випадку непередбачуваних судових рішень. Це безпосередньо задовольняє ключову вимогу Бельгії про солідарність та розподіл ризиків.
Інший варіант передбачає, що загальний бюджет ЄС виступатиме кінцевим гарантом покриття втрат. Це складний шлях, оскільки вимагає одностайної згоди всіх країн ЄС на використання бюджету в такому контексті, і він також викликає спротив у деяких держав.
Також ЄК готує юридичне рішення, щоб нівелювати побоювання Бельгії щодо репараційного кредиту.
ЄК хоче скористатися положенням статті 122 Договору про ЄС, що дозволяє урядам ухвалювати рішення “в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, які відповідають економічній ситуації”. ЄК хоче інтерпретувати це положення таким чином, що для схвалення продовження санкцій буде достатньо голосів кваліфікованої більшості. Це допоможе уникнути вето Угорщини чи Словаччини. Ця стратегія є способом “забезпечити підтримку Бельгії”.
Ці пропозиції зараз є предметом інтенсивних переговорів перед ключовим самітом. Рішення щодо того, чи будуть надані ці фінансові гарантії і чи вдасться врешті-решт переконати Бельгію, очікується на найближчому засіданні лідерів ЄС.
Вікторія Хаджирадєва -
Медведєв пригрозив ЄС війною через активи РФ
Якщо Євросоюз вирішить направити заморожені активи Росії на “репараційний кредит” Україні, то Москва може розцінити це як законний привід для оголошення війни. Про це у Телеграм заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв.
“Тоді повернення цих коштів може відбутися вже не через суд, а шляхом справжніх репарацій, сплачених у натуральній формі поваленими ворогами Росії”, – сказав Медведєв. До цього він неодноразово погрожував Європі та США війною, зокрема ядерною, але наголошував, що Москва не планує нападати першою на західні країни.
З черговою погрозою Медведєв виступив після того, як Єврокомісія підготувала план надання Україні “репараційного кредиту”, до якого включили російські активи, заморожені в країнах ЄС.
План передбачає видачу Києву до 210 млрд євро, з яких 140 млрд буде знято з рахунку Центробанку Росії у бельгійському депозитарії Euroclear.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії так і не привела до прориву. -
Дрісколл під час візиту в Київ лякав Україну “програшем” – ЗМІ
Міністр Сухопутних військ США Ден Дрісколл під час візиту до Києва представив “мирний план” з 28 пунктів та попередив українських посадовців про можливу поразку та погіршення переговорних позицій, якщо бойові дії продовжуватимуться. Він підкреслив скрутне становище ЗСУ на фронті та загрозу поразки від Росії. Американська делегація також повідомила, що США не зможуть надати достатньо зброї для захисту України в разі продовження конфлікту. Держсекретар Марко Рубіо звинуватив ЗМІ у поширенні неправдивих інформації, а віце-президент Джей Ді Венс ствердив, що журналісти намагаються зірвати порядок денний президента Трампа. Україна згодилася на “мирний план” зі змінами, виключивши деякі вимоги, висунуті Росією.
-
Прем’єр Нідерландів попередив громадян про загрози
Прем’єр-міністр Нідерландів закликав громадян бути уважними до можливих загроз, які можуть вплинути на звичне життя країни, такі як кібератаки та поширення фейкових новин через інтернет. Він підкреслив важливість готовності до надзвичайних ситуацій і радить мати можливість протриматися вдома протягом перших 72 годин у разі потреби. Міністр закордонних справ додав, що міжнародна безпекова ситуація швидко змінюється, тому важливо посилити співпрацю як в Європі, так і за її межами, щоб бути готовими до можливих загроз.
-
КНДР пригрозила Південній Кореї та США “наступальними діями”
Північна Корея відповіла на переговори між США та Південною Кореєю щодо безпеки та останні спільні військові дії союзників загрозами “наступальних дій”. Міністр оборони Північної Кореї Но Кван Чхоль звинуватив союзників у спробах стримати їхню країну та об’єднати свої ядерні та звичайні сили. Пхеньян обіцяв продемонструвати більше наступальних дій для миру силою. Ця заява була зроблена після того, як Північна Корея запустила ракету в Японське море як відповідь на нові санкції США. Сеул та Вашингтон осудили цей запуск, називаючи його провокацією. Ситуацію ще більше загострив захід до Пусана американського авіаносця George Washington після спільних навчань ВПС США та Південної Кореї. Це викликало занепокоєння відносно дестабілізуючої поведінки Пхеньяна.
-
У Нігерії відповіли на погрози США через “переслідування християн”
Представник президента Нігерії Болі Тінубу Даніел Бвала відповів на заяву президента США Дональда Трампа про можливість військової операції в Нігерії через переслідування християн. Бвала назвав заяву Трампа “стилем тиску для початку переговорів” і стверджує, що будь-які військові дії на території Нігерії можливі лише за взаємною згодою лідерів, оскільки країна є суверенною державою. Він також зазначив, що насильство в Нігерії має територіальний, а не релігійний характер, і що жертвами нападів стають як християни, так і мусульмани. Дані з досліджень свідчать про велику кількість жертв насильства в країні, проте відповідальність за це несуть джихадистські угруповання, які базуються в Нігерії.