Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив, що президент США Дональд Трамп не має права вирішувати долю Гренландії, оскільки це повинні робити жителі острова та Королівство Данія. Карні закликав союзників по НАТО дотримуватися своїх зобов’язань і підтримав суверенітет Данії над Гренландією. Ці питання обговорювалися на зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Також було згадано про те, що Трамп висловив бажання, щоб Данія покинула Гренландію. ЗМІ повідомляють про три можливі сценарії захисту Гренландії від втручання США.
Позначка: Погрози
-
Данія і Швеція відправили військових в Гренландію на тлі погроз Трампа
Данія вирішила відправити військову техніку та спеціальний загін на Гренландію для підготовки до можливого прибуття більших військових формувань з Данії та інших країн. Це рішення було ухвалено перед запланованою зустріччю міністрів закордонних справ Данії та Гренландії з віце-президентом США та держсекретарем. Данія діє в партнерстві з НАТО та планує збільшити військову присутність у регіоні для підвищення безпеки. Швеція також приєдналася до військових навчань на Гренландії за запитом Данії. Це сталося після того, як президент США висловив намір захопити Гренландію.
-
Франція анонсувала відкриття консульства в Гренландії
Французьке консульство в Гренландії, яка є самокерованою територією Данії, планує відкрити 6 лютого. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро оголосив цю новину на радіостанції РТЛ. Він зазначив, що відкриття консульства є політичним сигналом про намір зміцнити присутність у Гренландії. Барро висловив підтримку Данії і закликав припинити американський “шантаж”. Раніше президент США Дональд Трамп висловив бажання мати контроль над Гренландією, проте лише 17% американців підтримують його позицію.
-
Гренландія відкинула варіант приєднання до США
Гренландія відкидає варіант приєднання до США та воліє бути в союзі з Данією. Острів поки що відкладає плани на незалежність на тлі погроз президента Дональда Трампа анексувати Гренландію. Про це заявив прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен у Копенгагені 13 січня, повідомляє Bloomberg.
“Нині ми стикаємося з геополітичною кризою, і якщо нам доведеться вибирати між Сполученими Штатами та Данією тут і тепер, то ми обираємо Данію… Ми обираємо Гренландію, яку ми знаємо сьогодні, яка є частиною Королівства Данія”, – заявив він.
За його словами, ситуація “дуже серйозна”. Самі погрози Трампа він назвав абсолютно недоречними.
ВГренландії, де проживає 57 тисяч людей, давно обговорюється ідея здобути незалежність від Данії, але рівночасно переважна більшість категорично проти ідеї приєднатися до США.
“Сьогодні саме час бути разом. Гренландія входить до складу Королівства Данія та повністю єдина у захисті основоположних принципів”, – наголосив Нільсен.Гренландія обирає Данію, а не США, – глава уряду острова Єенс Фредерік Нільсен pic.twitter.com/erI7Lj64yu— Максим (@lipcansmaks1) January 13, 2026
-
Законодавці США оголосили візит у Данію на тлі погроз щодо Гренландії
Двопартійна група американських законодавців найближчими днями відвідає Данію після заяв президента США Дональда Трампа про можливе захоплення автономної частини Королівства Данія острова Гренландія. Делегацію очолить сенатор-демократ Кріс Кунс. Про це повідомило інформагентство Reuters, посилаючись на заяву офісу Кунса.
До складу делегації увійдуть також сенатор-республіканець Том Тілліс, сенатори-демократи Джин Шахін і Дік Дурбін, а також деякі члени Палати представників.
Слід зауважити, що Дурбін раніше заявляв “постійні погрози Трампа на адресу Гренландії є невиправданими й тільки послаблять наш альянс НАТО”.
Делегація перебуватиме в Копенгагені в п’ятницю та суботу, зазначили в офісі Кунса.
У середу відбудеться зустріч міністрів закордонних справ Данії та Гренландії з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом і держсекретарем Марко Рубіо, повідомив міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен.
За його словами, він і його гренландська колега Вівіан Мотцфельдт звернулися з проханням про зустріч із Рубіо після того, як Трамп посилив погрози захопити Гренландію.
Трамп неодноразово заявляв, що Вашингтон “має володіти” Гренландією, щоб нібито запобігти її захопленню Росією чи Китаєм. Проте Гренландія та Данія наголошують, що острів не продається. Утім, Трамп не виключав можливості його захоплення силою.
Американські політики, і демократи, і республіканці, заявили на тому тижні, що чекають від Сената США зрештою голосоування за закон, який обмежить можливості Трампа спробувати відібрати Гренландію у Данії, давнього союзника США. -
Віце-президент Венесуели після погроз Трампа змінила тон
Віце-президент Венесуели Делсі Родрігес пом’якшила свою риторику, заявивши про готовність до співпраці зі Сполученими Штатами та запросила уряд США долучитися до спільної “програми співпраці”. Про це повідомляє CNN.
За її словами, порядок денний буде спрямований на “спільний розвиток у рамках міжнародного права для зміцнення міцного співіснування громад”.
Венесуела “надаватиме пріоритет” переходу до “збалансованих і поважних міжнародних відносин” зі США та регіоном.
“Президенте Дональд Трамп: наші народи та наш регіон заслуговують на мир і діалог, а не на війну. Це завжди було посланням президента Ніколаса Мадуро, і тепер це послання всієї Венесуели… Венесуела має право на мир, розвиток, суверенітет і майбутнє”, – сказала Родрігес у коментарі, адресованому безпосередньо президенту США.
Останні коментарі Родрігес змінили тон порівняно з попередніми заявами, в яких вона засуджувала “брутальне застосування сили” з боку Сполучених Штатів для усунення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро. -
Медведєв пригрозив Фінляндії через “огидну русофобію”
Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв назвав незалежність Фінляндії “помилкою” більшовиків, а також пригрозив їй через горезвісну “русофобію”. Про це російський чиновник написав в Х.
Росіянин відреагував таким чином на заяву президента Фінляндії Александра Стубба про те, що взаємини з Росією “змінилися назавжди”.
“Якийсь хлопець на ім’я Стубб каже, що відносини Фінляндії з Росією змінилися назавжди. Погоджуюся. Я теж на це надіюся. Надіюся, що Росія ніколи не повторить помилку більшовиків 1917 року.
Фінляндія має заплатити за свою огидну русофобію. Насправді, вона вже платить – Стубб говорить, а громадяни оплачують рахунки”, – пригрозив Медведєв. -
Побори з військових і погрози: судитимуть бійців 110 бригади й замкомандира
На Хмельниччині судитимуть бійців 110 окремої механізованої бригади на чолі із заступником командира. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань в четвер, 18 грудня.
За версією слідства, посадовець протягом тривалого часу наживався на підлеглих та використовував погрози, щоб уникнути викриття. Загальна сума завданих державі збитків перевищила 5 млн гривень. Один із військових, перебуваючи під тиском, скоїв самогубство.
“У червні 2024 року один із військових вирішив викрити протиправні дії в підрозділі й забрав у посадовця сумку з 1,5 млн гривень незаконних коштів та передав її працівникам ДБР. Командування намагалося приховати злочин, оформивши його в СЗЧ і заявивши про нібито викрадення зброї. Фактично чоловіка шукали для фізичної розправи. Заступник командира організовував його викрадення та погрожував вбивством йому та його родині. ДБР це вдалося попередити”, – йдеться у повідомленні.
27 грудня 2024 року працівники Бюро провели обшуки, виявили зброю, про яку нібито було заявлено як “вкрадену”, та затримали посадовця.
Зазначається, що протягом двох років у бригаді діяв механізм “поборів”: військовим, які не бажали проходити службу, пропонували “не з’являтися” за половину зарплати. Деяким із них оформлювали бойові виплати. Тих, хто не бажав платити, відправляли на найбільш небезпечні ділянки фронту.
До схеми входили командир групи матеріального забезпечення, троє водіїв і працівник ремонтної майстерні. Один із підлеглих, який під тиском організатора підробляв документи, скоїв самогубство, залишивши записку з прямим зазначенням винного.
У ДБР зазначили, у межах окремих проваджень досліджують інші епізоди діяльності посадовця – ймовірне розкрадання військового майна та харчів. Збитки можуть перевищувати 30 млн гривень. Під арештом перебуває майно заступника командира на понад 14 млн гривень, придбане після 2022 року, зокрема:
- елітна квартира в Одесі (60 кв. м);
- квартира в Хмельницькому (75 кв. м);
- гараж (40 кв. м);
- дві земельні ділянки біля Буковелю;
- автомобіль Мercedes-Benz;
- рахунки та цінні папери майже на 4 мільйони гривень.
Понад 7 млн гривень у різній валюті передано в АРМА.
До суду також скеровано обвинувальні акти щодо заступнику командира, командира групи МЗ і
чотирьох солдатів. Їм загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Як повідомлялося, у 110-й окремій механізованій бригаді викрили масштабну схему, за якою понад 50 військовослужбовців уникали виконання своїх обов’язків. За половину зарплати вони могли не з’являтися на службу. Замкомандира 110 бригади ЗСУ отримав підозру -
Спецслужби РФ залякують політиків і фінансистів Бельгії – ЗМІ
Проти бельгійських політиків та керівників депозитарію Euroclear, де заморожено активи Росії, ведеться кампанія залякування, організована російською розвідкою. Про це повідомляє The Guardian з посиланням на європейські спецслужби. Раніше прем’єр-міністр країни Барт Де Вевер заявив, що Москва пригрозила “вічно” його переслідувати, якщо гроші буде вилучено для видачі репараційного кредиту Україні. Представники європейських спецслужб зазначили, що кампанію, яка цілеспрямовано переслідує то-менеджерів Euroclear, включаючи гендиректора Валері Урбен та лідерів Бельгії, веде російська військова розвідка ГРУ. Ступінь загроз оцінюється по-різному, але, за словами одного європейського чиновника, тактика залякування, безумовно, застосовується.
Урбен кілька разів публічно виступала проти підготовленого Єврокомісією плану вилучити з Euroclear 185 млрд євро активів РФ. Їх пропонується включити до пакету на 210 млрд євро, який дозволить близько двох років фінансувати військові та бюджетні потреби України. Де Вевер також є головним противником в ЄС цього плану, вимагаючи від партнерів по блоку поділити з Бельгією фінансові та юридичні ризики. Запропоновані Єврокомісією та низкою лідерів країн ЄС гарантії його поки що не переконали.
Згідно з недавнім розслідуванням EUobserver, Урбен отримувала загрози у 2024 та 2025 роках. Вона звернулася по захист до бельгійської поліції, але отримала відмову. Тоді вона та інші керівники компанії найняли спочатку бельгійську, а потім французьку охоронну фірму.
Нагадаємо, лідери ЄС 18-19 грудня проведуть саміт, головним питанням на якому буде пошук коштів на підтримку України. Спочатку передбачається виділити їй 90 млрд євро із заморожених російських резервів. Щоб зняти побоювання Бельгії, що їй доведеться повернути кошти, ЄС днями ухвалив рішення про безстрокове заморожування активів РФ. Згідно з планом Єврокомісії, гроші можуть бути повернуті Росії лише у разі виплати нею репарацій Україні.
-
РФ залякує Бельгію через репараційну позику – ЗМІ
Розвідка РФ використовує проти Бельгії тактику залякування з метою змусити останню заблокувати рішення про “репараційний кредит” для України. Про це повідомляє британська газета The Guardian, цитуючи анонімні джерела у сфері безпеки.
Цілеспрямований тиск з боку росіян чинився, зокрема, на ключових осіб у бельгійському депозитарії Euroclear, де зберігається велика частина заморожених активів Росії, а також на керівництво країни.
Офіційні особи вважають, що за інформаційною кампанією стоїть військова розвідка Росії.
“Вони безумовно застосовували тактику залякування”, – сказав один з європейських чиновників.
Погрози, зокрема, надходили на адресу генерального директора Euroclear Валері Урбен, а також інших високопоставлених керівників депозитарію.
“Будь-які потенційні загрози розглядаються з максимальним пріоритетом і ретельно розслідуються, часто за підтримки відповідних органів влади”, – заявили представники Euroclear в коментарі виданню.
Розслідування, опубліковане виданням EUobserver раніше, згадувало погрози на адресу Урбен у 2024 і 2025 роках, а також стверджувало, що вона просила захисту в бельгійської поліції. Проте цю інформацію пізніше спростували.
Як відомо, раніше прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер заявив, що Кремль вдався до прямих погроз Брюсселю, пообіцявши “вічну відплату”, якщо Бельгія дозволить Європейському Союзу конфіскувати активи РФ.