Аптечні мережі в Україні демонструють найнижче податкове навантаження серед усіх учасників фармацевтичного ринку – лише 0,22-0,25% податку на прибуток від загального доходу. Про це у середу, 25 червня, повідомив народний депутат та голова підкомітету з питань фармації у Комітеті Верховної Ради з питань здоров’я нації Сергій Кузьміних у Фейсбук.
Він отримав офіційну відповідь Державної податкової служби України на свій запит. І за даними відомства, за останні три роки виробники лікарських засобів сплачували 2-3% податку на прибуток, дистриб’ютори – близько 1-1,2%, а аптеки – удесятеро менше, всього 0,22-0,25%.
За оцінками Кузьміних, на тлі загального обсягу аптечних продажів, який у 2024 році перевищив 200 млрд грн, це означає мільярди гривень недонадходжень до бюджету.
“Вважаю, що така ситуація неприпустима. ДПС вже оголосила про комплексні перевірки фармринку. Чекаємо на реальні результати і системне донаповнення бюджету”, – зазначив Кузьміних. Фото: Сергій Кузьміних / Фейсбук Раніше експерти ринку вже звертали увагу на те, що аптечні мережі зростають попри загальний спад ринку в упаковках. На цьому тлі низьке податкове навантаження викликає запитання щодо прозорості галузі.
Позначка: Податки та мита
-
Нардеп озвучив суми сплати податків аптек і виробників ліків
-
Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ
У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
“Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
“Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів. -
Китай скасує мита на всі товари з країн Африки
Китай погодився знизити мита на всі товари, які імпортуються з 53 африканських країн, що мають дипломатичні відносини з Пекіном. Угода була підписана під час форуму в місті Чанша. Китай також обіцяв спростити доступ на свій ринок для найменш розвинених країн Африки, зокрема шляхом полегшення інспекцій та митних процедур. Сторони також планують співпрацювати в таких галузях, як зелена енергія, електронна комерція, наука та технології. Обсяг торгівлі між Китаєм та Африкою у 2024 році зросла на понад 6%, але частка Африки в загальному товарообігу Китаю складає лише 4,7%.
-
Трамп заявив про нову угоду з Китаєм
Угода між делегаціями США та Китаю щодо торгівлі була узгоджена, і тепер вона очікує на схвалення від керівників обох країн. Президент США Дональд Трамп оголосив цю новину в соцмережі Truth Social, зазначивши, що угода вирішить питання постачання рідкісноземельних металів з Китаю. В рамках угоди Китай постачатиме необхідні метали, а США забезпечать можливість китайським студентам продовжувати навчання в американських навчальних закладах. Також було оголошено про відновлення торговельного перемир’я між країнами та скасування експортних обмежень на рідкісноземельні елементи з боку Китаю.
-
Boeing відновив постачання літаків до Китаю – ЗМІ
У понеділок літак Boeing 737 MAX, випущений американським виробником, приземлився в Китаї. Це може свідчити про відновлення постачання цих літаків для китайських замовників після тимчасового пом’якшення торговельної напруги між США та Китаєм. Літак був пофарбований в ліврею авіакомпанії Xiamen Airlines і прибув до центру добудови Boeing в Чжоушані після вильоту з Сіетла та зупинок для дозаправки на Гаваях і Гуамі. Попередньо Boeing доправив літак до Китаю в березні, але через призупинення прийому нових літаків китайськими авіакомпаніями він повернувся до США в квітні. Утім, після тимчасового зменшення тарифів на 90 днів компанія повідомила про відновлення постачання у червні. Китай є важливим ринком для Boeing, адже складає близько 10% їх комерційного портфеля замовлень. До цього Boeing вже повернув три літаки 737 MAX зі Чжоушаня до США. Компанія також планувала постачити китайським авіакомпаніям ще 50 літаків до кінця року. Все це відбувається на тлі торговельної війни між США та Китаєм, коли Китай призупинив приймання нових літаків Boeing та закупівлю авіаційних комплектуючих у США.
-
Трамп провів розмову з Сі – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп 5 червня провів довгоочікувану телефонну розмову із китайським лідером Сі Цзіньпіном.Про це повідомляє CNN з посиланням на проінформованого співрозмовника.
Білий дім наразі не підтвердив дзвінок, однак, про нього вже повідомили китайські державні ЗМІ.
Сама телефонна розмова Трампа з Сі відбулася після тривалого періоду мовчання між лідерами країн.
Напередодні CNN інформував, що китайські посадовці, котрі дуже насторожені непередбачуваністю Трампа та його досвіду ставити іноземних лідерів у незручні ситуації, відтермінували цю розмову.
Як відомо, згідно з домовленістю, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”.
Втім, днями президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів.
Згодом Китай звинуватив США у недотриманні спільних домовленостей, досягнутих під час Женевських економічних перемовин у травні. -
Митні погрози Трампа обвалили європейські біржі
У понеділок європейські фондові індекси почали тиждень із падінням після тривалого зростання у травні. Причиною цього став намір президента США Дональда Трампа підняти мита на імпорт сталі та алюмінію з 25% до 50%, що може посилити напруження у світовій торгівлі. Індекс STOXX 600, що включає компанії з усієї Європи, впав на 0,5%, хоча в травні він зріс на 4%. Європейський Союз заявив про готовність до контрзаходів у відповідь на збільшення мит. Акції металургійних компаній, зокрема ArcelorMittal і Aperam, зазнали втрат, а автовиробники, такі як Stellantis, Mercedes-Benz, BMW і Volkswagen, також втратили на ціні. Сектор автопрому взагалі втратив 1,6%. Акції компаній у luxury-сегменті теж опустилися через залежність від експорту до США. Напруження в торгівлі також впливає на продажі товарів розкоші. Наприклад, німецький індекс DAX втратив 0,6%. Акції енергетичного сектору піднялися після новин про збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК+, а індекс оборонних компаній також зросло через напруженість між Росією та Україною.
-
Китай звинуватив США у зриві митних домовленостей
Китай звинуватив США у тому, що вони не дотримуються угод, укладених під час економічних перемовин у Женеві. Пекін стверджує, що після угоди вони скасували або призупинили деякі обмеження для США, але Вашингтон ввів нові обмеження, які порушують угоду. Китай закликав США виправити ситуацію та повернутися до діалогу, щоб уникнути подальшої ескалації. Якщо США не відповість на заклики, КНР обіцяє вжити рішучих заходів для захисту своїх інтересів.
-
Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа
Фондові ринки Європи та США піднялися в четвер після того, як Федеральний суд США взяв під контроль указ президента Трампа про введення нових мит на імпорт. Суд вважає, що Трамп перейшов межі своїх повноважень, встановивши мита в квітні. Білий дім апелював рішення суду та може довести справу до Верховного Суду. Ринки реагують на цю нестабільність, аналітики зауважують, що ринки залишаються чутливими до новин. У той же час індекси і ф’ючерси показали зростання, хоча британський FTSE 100 втратив позиції. Долар укріпився відносно єни та франка, а дохідність десятирічних облігацій США зросла.
-
Компанії авіабізнесмена підозрююють у несплаті 400 млн грн податків – ЗМІ
Журналісти повідомили, що компанії, які належать Роману Мілешку, можуть ухилятися від сплати податків. У фірмах ТОВ Нзоперейшінс та ПрАТ Авіакомпанія Константа зафіксовано надзвичайно низькі витрати на зарплату своїм працівникам, хоча їхні доходи зростають. Це може свідчити про використання схем ухилення від податків. Журналісти підрахували, що за останні три роки ці компанії могли ухилятися від сплати державі майже 400 мільйонів гривень податків. Також відзначено, що ці компанії неодноразово порушували військові контракти і мали сумнівне обладнання на гелікоптерах.