Позначка: Південна Корея

З думками про середній клас і КНДР У Південній Кореї з початку грудня минулого року тривала політична криза, спричинена невдалою спробою колишнього глави держави Юн Сок Йоля запровадити воєнний стан. Його звинуватили у спробі “підірвати цивільне правління, внаслідок чого до парламенту були надіслані озброєні солдати”.
А вже цьогоріч, 14 квітня, відбувся суд над Юн Сок Йолем, на якому він своєї провини не визнав, але це не означає, що кримінальне провадження закрито. Експерти вважають, що ця судова справа розглядатиметься довго, адже вона вже містить 70 тис. сторінок доказів та свідчень.
Юн Сок Йоль – перший південнокорейський президент, якого відправили за ґрати. Оскільки йому інкримінують дуже важку статтю – заколот на державній посаді, у найгіршому випадку Йолю може загрожувати смертна кара, хоч протягом трьох десятиліть у Південній Кореї нікого не страчували.
Тим часом 3 червня у країні відбулися дострокові президентські вибори, а наступного дня південнокорейське агентство Yonhap повідомило, що представник ліберальної “Демократичної партії” Лі Чже Мьон набрав 48,83% голосів виборців проти 42,03% свого опонента від “Народної партії влади” Кім Мун Су. Ця перемога стала відповіддю виборців на дії попередньої влади: зафіксована рекордна явка понад 35 млн громадян.
Новий президент уже склав присягу у парламенті і взяв на себе повноваження головнокомандувача.
Як повідомив Reuters, Лі заявив, що його головна місія – забезпечити, щоб ніколи не було ще одного військового перевороту зі зброєю та мечами, спрямованими проти народу.
За його словами, у перший день на посаді він планує розглянути нагальні економічні проблеми, з якими стикається країна, зосередившись на питаннях вартості життя, важливі для сімей із середнім та низьким рівнем доходу, та на труднощах власників малого бізнесу.
Новий президент також сказав, що його уряд боротиметься з північнокорейськими ядерними загрозами і потенційною військовою агресією за допомогою “сильного стримування”, заснованого на військовому альянсі Південної Кореї і США. Також він зазначив, що має намір відкрити канал зв’язку з Північною Кореєю і встановити мир на Корейському півострові дипломатичним шляхом.
У свою чергу Білий дім заявив, що обрання Лі було “вільним і справедливим”, але США виступають проти китайського втручання і впливу в демократії по всьому світу. Не нове обличчя в політиці Новообраний президентЛі Чже Мьон – не нове обличчя на політичній арені в Південній Кореї, повідомляє УНІАН.
Зазначається, що 61-річний політик був міністром праці та губернатором провінції Кьонгі.Також він двічі був кандидатом на посаду президента, хоч успіху не мав. “Лі відомий своєю популістською риторикою та обіцянками економічного зростання. Шлях Лі Чже Мьона не був прозорим. Зокрема він є фігурантом розслідування щодо корупції. Також його звинувачували у зловживанні владою. Під час цієї передвиборчої кампанії він робив акцент на важливості зв’язків зі США напередодні торговельних переговорів з президентом Дональдом Трампом”, – зазначає видання. За повідомленням ВВС, у січні 2024 року під час спілкування з журналістами в місті Пусан на Лі Чже Мьона було скоєно замах. До нього підійшов чоловік з проханням дати автограф та вдарив його ножем у шию. Те поранення не було критичним, але Лі знадобилася операція. Після цього випадку свою передвиборчу кампанію він проводив за куленепробивним склом та в бронежилеті.
На суді нападник свій вчинок пояснив тим, що нібито хотів, щоб Лі ніколи не став президентом. Його засудили до 15 років ув’язнення. Прориви малоймовірні Повномасштабний напад Росії на Україну Лі Чже Мьон засудив наступного дня після вторгнення. Проте його заява була дещо дивною: він сказав, що винуватець війни – український лідер. “Під час президентських дебатів, що відбулися 25 лютого, Лі Чже Мьон, кандидат від правлячої Демократичної партії, висловився некоректно. Він заявив, що Володимир Зеленський, “якому бракує знань у політиці та дипломатії, спровокував Росію”. Тому, на його думку, президент України несе відповідальність за початок війни”, – написав The Diplomat. Ці слова стали вірусними в соцмережах, користувачі яких переважно критикували цю заяву Лі. Щоб виправити незручне становище політик навіть вибачився за свої слова. Проте невідомо, були вони щирими чи то було намагання не втратити підтримку електорату.
Відомо також, що у 2023 році Лі Чже Мьон критикував тодішнього президента Юн Сок Йоля, коли той сказав про можливість розгляду передачі зброї Україні. За словами Лі, такий крок може завдати шкоди південнокорейському бізнесу в Росії та призвести до посилення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.
Експерти сходяться в думці про те, що з новим президентом системно позиція Південної Кореї сильно не зміниться. Досі ця країна була з Україною, проте її допомога була лише гуманітарною. “Південна Корея й надалі буде підтримувати. Можливо, буде, як і Японія, надавати фінансову допомогу Україні. Але щодо військової допомоги, щодо зброї, то це зась”, – сказав політолог Андрій Золотарьов у коментарі УНН. А його колега Тарас Загородній засумнівався в тому, що новий президент приділятиме багато уваги такій далекій для нього країні, як Україна. “Вони так далеко не працюють. Ми повинні розуміти, що Південна Корея це перспективний партнер в першу чергу в плані спільного виробництва зброї. Але чи будуть вони це робити – це велике питання. Там є багато факторів, які ми не бачимо ззовні, адже Азія сама по собі достатньо специфічна”, – пояснив політолог. Він додав, що результати президентських виборів у Південній Кореї не дуже вплинуть на ставлення цієї країни до України. Але драматизувати не варто, адже Україні є з ким розвивати співпрацю, зокрема з країнами, з якими вона поділяє ризики. А ось з Південною Кореєю ми не розділяємо ризиків, адже знаходимося надто далеко одне від одного. На Корею впливає Китай впливає, там навіть є прокитайська партія. То ж на великі прориви сподіватися не варто.
Галина Гірак