Президент Франції Емманюель Макрон провів розмову з генсеком НАТО Марком Рютте стосовно ситуації в Україні та продовження роботи Коаліції охочих у січні. Про це він повідомив на платформі X у середу, 24 грудня.
“Починаючи з січня в Парижі, ми продовжимо роботу, розпочату в цьому форматі, для надання Україні міцних гарантій безпеки, які є необхідною передумовою для досягнення міцного та тривалого миру”, – зауважив Макрон.
Він додав, що поки Росія продовжує свою агресію, Україна “може розраховувати на нашу непохитну підтримку, зараз і в майбутньому”.
У представленому президентом Володимиром Зеленським проєкті мирного плану з 20 пунктів є положення про гарантії безпеки для України з боку США, НАТО та європейських держав на кшталт п’ятої статті Північноатлантичного договору. Окрім цього базового документа, опрацьовані на переговорах з США й інші, зокрема багатостороння рамка гарантій безпеки для України (Україна, США, Європа).
Позначка: Підтримка
-
Коаліція охочих продовжить роботу у січні – Макрон
-
Україна та Швеція обговорили постачання Gripen
Міністр оборони Денис Шмигаль 24 грудня провів телефонну розмову з главою Міноборони Швеції Полом Йонсоном. Сторони зокрема детально обговорили прогрес у питанні постачання винищувачів Gripen. Про це інформує пресслужба Міноборони у мереду.
“Готуємося до початку тренування українських пілотів і технічного персоналу”, – зазначив Шмигаль.
Він поінформував колегу про масовану повітряну атаку РФ у ніч на вівторок, зокрема зауваживши, що літаки F-16 знищили переважну більшість з 35 ворожих крилатих ракет.
“Відзначив вагомий внесок Швеції у посилення наших авіаційних спроможностей. Вдячний за це! Розраховуємо на подальшу тісну співпрацю у цій сфері”, – додав Шмигаль.
Український міністр висловив вдячність Швеції за послідовну підтримку, акцентуючи, що країна найближчим часом планує оголосити новий пакет підтримки України у сфері протиповітряної оборони.
Як відомо, президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підписали лист про наміри щодо придбання винищувачів Gripen, але фінансування ще не узгоджено.
Згодом Зеленський заявив, що Україна розраховує отримати 150 літаків Gripen від Швеції, перші з яких мають з’явитися вже наступного року. Saab JAS 39 Gripen (Грифон) – багатоцільовий винищувач четвертого покоління, який був розроблений з урахуванням універсальності. Скорочення JAS розшифровується як Jakt (винищувач), Attack (штурмовик) і Spaning (розвідник). Цей літак мають на озброєнні Швеція, Угорщина, Чехія, Велика Британія, Бразилія, Таїланд і ПАР. Загалом було випущено 264 таких літаків різних модифікацій. -
Зеленський пообіцяв нові програми підтримки громадян
Президент Володимир Зеленський анонсував нові механізми прямої підтримки українців наступного року. Однак конкретика щодо цих програм буде пізніше. Про це глава держави сказав у вечірньому зверненні у вівторок, 23 грудня.
Зеленський зазначив, що формат прямої фінансової допомоги населенню є загальноприйнятим інструментом у провідних країнах світу, зокрема в США та Європі. В Україні цей підхід також довів свою дієвість як спосіб соціального захисту та стимулювання внутрішнього ринку.
“Ми бачимо, що такі форми підтримки дійсно працюють – пряма підтримка, і не тільки в нашій країні. Америка, Європа, інші частини світу так чи інакше формують свої програми прямої підтримки. На наступний рік передбачимо нові”, – наголосив президент.
Зеленський нагадав, що поточна програма допомоги охопила значну кількість українців. За останніми даними Міністерства економіки, понад 17,7 млн громадян уже подали заявки на отримання “зимової тисячі”. Прийом заявок на цю виплату завершується вже 24 грудня. Отримані гроші українці активно спрямовують на оплату комунальних послуг, придбання ліків та донати на потреби Сил оборони.
Президент підкреслив, що нові ініціативи на 2026 рік будуть розроблені з урахуванням потреб найбільш вразливих категорій населення та загальної економічної ситуації в країні. Деталі майбутніх програм уряд оприлюднить згодом. Нагадаємо, з 15 листопада до 24 грудня уряд запустив можливість для кожного громадянина подати заявку в застосунку Дія або у відділенні Укрпошти на отримання допомоги в 1000 гривень у межах програми Зимова підтримка. Скористатися коштами можна до 30 червня 2026 року. Витратити допомогу можна буде на комунальні послуги, ліки, продукти українського виробництва, поштові послуги, книжки, благодійність і донати Силам оборони.
Пізніше Зимову підтримку дозволили витрачати також на продукти у низці торговельних мереж -
Кіпр обіцяє зробити підтримку України пріоритетом свого головування в ЄС
Президент Кіпру Нікос Христодулідіс пообіцяв, що його країна зробить підтримку України пріоритетом свого головування у Раді Європейського Союзу, якепочнеться з 1 січня.
Про це Христодулідіс заявив у неділю, презентуючи пріоритети кіпрського головування у Раді ЄС у першій половині 2026 року.
Кіпрський лідер наголосив, що вторгнення Росії в Україну найяскравішим чином продемонструвало необхідність зміцнення європейської архітектури безпеки, оборонної готовності Європейського Союзу, його здатності захищати своїх громадян та інтереси.
“Протягом наступних шести місяців підтримка України залишатиметься пріоритетом для кіпрського головування. Звичайно, не могло бути інакше, з огляду на те, що ми, Кіпр, Республіка Кіпр, маємо безпосереднє уявлення про те, що означає вторгнення, що означає окупація, що означає порушення основних принципів і прав”, – наголосив він.
Кіпрське головування, пообіцяв Христодулідіс, буде сприяти швидкому впровадженню “білої книги” про майбутнє європейської оборони та супутньої “дорожньої карти” для досягнення оборонної готовності ЄС до 2030 року.
“Ми будемо діяти з реалізмом та амбіціями. Ми повністю переконані, що Європа може і повинна відповісти на виклики нашого часу”, – заявив Христодулідіс.
Головування у Раді ЄС відбувається на ротаційній основі, за якої кожна держава-член ЄС по черзі головує в Раді Європейського Союзу протягом шести місяців. Кіпрське головування замінить данське 1 січня 2026 року.
Держава, яка головує, організовує та головує на засіданнях Ради ЄС (крім Ради із закордонних справ), формує порядок денний і визначає пріоритети на пів року, веде переговори між країнами ЄС. -
Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером в столиці Бельгії Брюсселі. Про це повідомляє офіційне представництво голови української держави.
Зеленський подякував бельгійській державі та всьому бельгійському народові за підтримку України від самого початку повномасштабної війни та відзначив внесок їхній в ініціативу PURL.
“Головне питання, серед тих, які обговорили під час зустрічі, – використання заморожених російських активів на користь України.
Володимир Зеленський зазначив, що розуміє всі застереження Бельгії, проте рішення щодо репараційного кредиту має бути ухвалене, оскільки воно є справедливим і забезпечить довгострокову передбачуваність для України”, – йдеться в повідомленні.
Лідери двох країн говорили про координацію з Європою та США в переговорному процесі щодо досягнення достойного миру, майбутнє членство України у Євросоюзі, підтримку української енергетичної системи та відбудову.
Володимир Зеленський також провів в Брюсселі зустріч із премʼєр-міністром Іспанії Педро Санчесом.
Вони обговорили координацію позицій і кроків з Європою щодо переговорного процесу з командою президента США про досягнення достойного миру.
Президент подякував Санчесу за продовження оборонної підтримки: рішення надати ракети для IRIS-T, участь у програмах PURL і SAFE. Окремо йшлося про актуальні потреби, насамперед посилення ППО.
Глава держави також відзначив підтримку з боку Іспанії всіх санкційних пакетів Євросоюзу проти Росії. Україна очікує, що 20-й пакет передбачатиме круті заходи проти банківського сектору, тіньового флоту РФ, технологій подвійного використання, російських олігархів і пропагандистів.
Лідери приділили окрему увагу руху України до членства у Євросоюзі. -
Зимову тисячу можна витратити вже в 10 торговельних мережах
Перелік торговельних мереж, де можна витратити Зимову підтримку на продукти харчування українського виробництва, розширився до десяти. Про це повідомляє Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності у четвер.
Так, від 18 грудня ще п’ять мереж долучилися до програми – Auchan, SPAR, VARUS, Torba та Сім23 та Сімі, тоді як кількість магазинів по всій Україні зросла з 1 160 до понад 1 780.
Відтепер українцям також доступні й онлайн-покупки – на маркетплейсі MAUDAU можна розраховуватися карткою Національний кешбек.
Першими до програми долучилися мережі Fozzy Group (Сільпо, Фора, THRASH!ТРАШ!, Fozzy) та Близенько – починаючи з 11 грудня допомогу можна витрачати на продовольчі товари українського виробництва, крім підакцизних.
Допомога у 1000 грн доступна всім громадянам України – як дорослим, так і дітям. На кожну дитину оформлюється окрема заявка, її можна подавати онлайн через застосунок Дія або через відділення Укрпошти, як і всі інші заявки. Прийом заявок триває до 24 грудня 2025 року.
Допомогу вже отримали 14,3 млн українців, а загалом надійшло понад 17 млн заявок.
Витратити кошти можна на комунальні та поштові послуги, товари українського виробництва – ліки, книги, продукти харчування – і на благодійність. Найчастіше українці кошти спрямовують на оплату комунальних послуг.
Кошти, отримані на картку Національний кешбек, потрібно використати до 30 червня 2026 року. Станом на сьогодні загальна сума платежів через цю картку перевищила 6 млрд грн. -
ЄС готує €90 млрд кредиту Україні коштом РФ
Франція та Європейська комісія розглядають можливість надати Україні репараційний кредит на 90 млрд євро у 2026-2027 роках коштом заморожених російських активів, дві третини якого планують спрямувати на військову підтримку. Про це у вівторок розповіли на брифінгу в Єлисейському палаці, передає Укрінформ.
“Пріоритетом, виходячи з російських активів, заморожених нещодавно на довший термін, є робота над сумою 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки, перш ніж з 1 січня 2028 року перейти до більш регулярного фінансування, яке є більш звичним у межах наступного бюджету ЄС, наступної фінансової рамки”, – заявили в Єлисейському палаці.
Згідно з канцелярією французького президента, пріоритетом Єврокомісії є активи, котрі знаходяться у центральних депозитаріях Euroclean, а не суверенними активами РФ в комерційних банках.
“Це дозволяє працювати над гарантіями, які є цільовими та специфічними для центральних депозитаріїв, без додавання рівня юридичної складності. Сьогодні механізм надання позики на відшкодування суверенних активів, які знаходяться в комерційних банках, передбачає надання позик за діючими контрактами, які передбачають додаткові гарантії на випадок ризику судових спорів або системних ризиків”, – пояснили в Єлисейському палаці.
Кошти, які планують виділити України, мають піти, передусім, на військову підтримку.
“У цьому репараційному кредиті буде військова складова, яка буде суттєвою, і робота, яку ми зараз проводимо, спрямована, з одного боку, на забезпечення всієї необхідної фінансової прозорості в цивільній галузі, з реформами, які також необхідні на європейському шляху України, а з іншого боку, що стосується військової сфери, ми наполягаємо, щоб були чіткі умови європейської преференції”, – заявив представник Єлисейського палацу.
Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики -
Шмигаль озвучив результати Рамштайну
Міністр оборони Денис Шмигаль 16 грудня за результатами 32-го засідання у форматі Рамштайн повідомив про зобов’язання партнерів щодо довгострокової підтримки України. “У 2025 році партнери взяли на себе зобов’язання спрямувати майже 5 млрд доларів на українське оборонне виробництво та ще близько 5 мільярдів – на закупівлю американського озброєння для України. Обидва показники стали рекордними, і ми прагнемо підтримувати таку динаміку у 2026 році”, – зазначив він. Сьогодні у межах засідання формату “Рамштайн” наша країна отримала важливі зобов’язання від партнерів щодо довгострокової підтримки: Німеччина
- 11,5 млрд євро у 2026 році на підтримку оборони України. Фокус – ППО, БпЛА, артилерійські постріли
- Україні вже передані нові системи Patriot та IRIS-T
Велика Британія
Посилення спроможностей ППО України на суму 600 млн фунтів за рахунок заморожених активів рф, коштів партнерів та власного бюджету загалом у 2025 році
Канада- Додаткові 30 млн канадських доларів на українські дрони
- Ракети AIM-9
- Постачання електрооптичних сенсорів та іншої військової допомоги
Нідерланди
700 млн євро на БпЛА, зокрема 400 млн євро на вироби українського виробництва
Чорногорія
Готує внесок у PURL та фонд NSATU на підтримку України
Данія- Новий внесок у PURL з фокусом на авіаційні спроможності України
- Передача 29-го пакета підтримки на 250 млн євро – дрони, ППО та підтримка української авіації
Естонія
- Продовження підтримки на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (142 млн євро)
- Внесок в IT Коаліцію розміром в 9 млн євро
Латвія
Продовження підтримки на рівні не менш ніж 0,25% ВВП (110 млн євро) – фокус на БпЛА, РЕБ, PURL
Литва
Понад 220 млн євро у 2026 році на військову підтримку України на рівні не менш ніж 0,25% ВВП, зокрема внески на PURL, програму Patriot для України, «чеську ініціативу» та коаліцію розмінування
Люксембург- 100 млн євро у 2026 на підтримку України
- Другий внесок розміром у 15 млн євро на PURL
Нова Зеландія
15 млн доларів на PURL
Норвегія- Близько 7 млрд доларів загальної військової допомоги у 2026 році
- Внески на підтримку американських систем ППО та «чеську ініціативу»
Польща
- Постачання 155-мм снарядів
- Реалізація спільних з Україною проєктів у межах SAFE
Португалі
- Внесок у “чеську ініціативу”
- 10 млн євро на БпЛА
Чехія
У межах “чеської ініціативи” на 2026 рік вже профінансовано постачання 760 тисяч артилерійських снарядів
Шмигаль висловив вдячність партнерам за ці внески, наголосивши, що саме ця допомога рятує життя, посилює усю Європу та наближає справжній мир. -
Зеленський: В Україні нема жодної електростанції, що не зазнала атаки РФ
Енергосистема України не має жодної станції, що не була б атакована Росією. Про це заявив український президент Володимир Зеленський під час прес-конференції на Німецько-українському економічному форумі в понеділок, 15 грудня.
“Фактично в Україні немає жодної “живої” електростанції, яка б не постраждала від російських ударів. Але ми боремось, відновлюємо, працюємо, повертаємо людям світло, повертаємо життя”, – наголосив глава держави.
За його словами, тиску на енергетику складно протистояти, але Україна намагається відновлювати енергосистему якомога швидше після кожного удару.
Зеленський додав, що німецькі компанії дуже допомагають Україні із цими процесами.
Своєю чергою федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив про намір підтримати проходження Україною зимового періоду, зокрема, коштом заморожених активів РФ.
“Ми будемо робити все, що від нас вимагає ситуація і вимагає справедливий мир. Це означає подбати про те, серед іншого, щоб Україна пережила цю зиму і також забезпечення України всім необхідним для подальшої відбудови”, – сказав голова німецького уряду.
За його словами, Німеччина вже підтримала цивільну інфраструктуру України на 36 млрд євро, і виділить 36 млрд євро на ці потреби у 2026 році.
“Також ми забезпечимо енергопостачання шкіл, лікарень та іншої інфраструктури – садків, лікарень і шкіл. Все це є цілі варварської війни Кремля”, – сказав канцлер Німеччини.
Мерц заявив про співпрацю з країнами-партнерами в Європі і країнами “великої сімки” (G7), “щоб відкрити для України більші фінансові перспективи”.
“Ми думаємо про подальші моделі фінансування. Тішуся тому, що ми можемо іммобілізувати заморожені активи Росії для того, щоб підтримати Україну щонайменше протягом наступних 2 років”, – сказав він. -
Навроцький засумнівався у “відкритості” України
Президент Поль Кароль Навроцький наголосив, що його країна підтримувала і продовжить підтримувати Україну, оскільки це відповідає її стратегічним інтересам, проте, Варшава вимагає партнерського ставлення з боку Києва, позаяк не хоче бути “молодшим партнером”. Про це він заявив в інтерв’ю Wirtualna Polska.
“Ми маємо підтримувати Україну, і ми це робимо. Водночас ми повинні забезпечити, щоб Україна ставилася до Польщі як до партнера. Конфлікт триває вже майже чотири роки, і в мене складається враження, що ми, поляки, часто не відчуваємо себе партнерами в цих відносинах”, – пояснив Навроцький.
За словами польського президента, партнерство передбачає “відкритість” навіть під час війни, зокрема щодо важливих для польського суспільства питань, включно з історичними.
“Ми втратили елемент партнерства між Польщею та Україною, і я кажу це відкрито. Як президент, я не можу, не хочу і не погоджуватимуся на те, щоб Польщу розглядали лише як “передпокій” чи “коридор” у питаннях, які є стратегічно важливими для нас. У нас є свої очікування щодо України, як і у всіх інших країн світу”, – додав він.
Навроцький вважає, що для української сторони не є предметом реальної уваги важливі для Польщі питання, зокрема ексгумацій на Волині. Після чого він висловив сподівання, що “це зміниться”.
Польський президент наголосив, що мова не лише про історичні питання.
“Якщо захист ринку від недобросовісної конкуренції, наприклад, з боку українських аграріїв, є пріоритетом для наших громадян, то я маю намір послідовно вирішувати ці питання. Таких питань багато, і жодне з них не впливає на стратегічну підтримку України у війні проти жорстокого загарбника”, – зазначив він.
Разом з тим, Навроцький вірить, що партнерські відносини з Україною можна встановити найближчим часом.
Окрема він зазначив, що візит президента Володимира Зеленського до Варшави 19 грудня стане нагодою обговорити справи, які ще не вирішені.
Раніше глава польського МЗС Радослав Сікорський заявив, що президенти України та Польщі ухиляються від зустрічі один з одним, попри тісні союзницькі відносини між країнами.