Позначка: Переворот

  • У Гвінеї-Бісау стався військовий переворот

    У Гвінеї-Бісау стався військовий переворот

    У Гвінея-Бісау, що на заході Африки, у середу, 26 листопада, військові заявили про повне захоплення влади. Чинного лідера Умару Сісоку Ембало усунули від виконання обов’язків та затримали, передає Jeune Afrique.
    Ембало був одним з кандидатів на президентських виборах, що відбулися 23 листопада, і міг переобратися на другий термін. За попередніми даними, він отримав 65% голосів. Очікувалося, що офіційні результати оприлюднять у четвер, 27 листопада.
    Однак у середу військові офіцери Гвінеї-Бісау оголосили про повалення президента, встановлення “повного контролю” над країною, призупинення виборчого процесу, діяльності всіх державних установ, перекрили сухопутні та повітряні кордони та запровадили комендантську годину. Про все це заявив бригадний генерал Деніс Н’Канья, керівник військового офісу президента.
    Президента Гвінеї-Бісау Умаро Сіссоко Ембало заарештували та утримують у штаб-квартирі генерального штабу, де з ним “добре поводяться”, повідомило військове джерело агентству AFP. Той підтвердив, що насильства проти нього не було.
    Разом з президентом затримали опозиційних діячів Домінгуша Сімойнса Перейру та Фернандо Діаша. Першого раніше не допустили балотуватися, а другий є головним опонентом Ембало на поточних виборах. Також військові затримали начальника штабу та міністра внутрішніх справ.
    За повідомленнями ЗМІ, близько полудня біля президентського палацу та поблизу приміщень виборчої комісії було чути стрілянину, хоча поки про якісь бойові дії або про постраждалих не відомо.
    Офіцери також повідомили про створення “Вищої військової команди з відновлення порядку” і збираються поки керувати країною “до подальшого повідомлення”. Гвінея-Бісау – одна із найбідніших держав світу, яка є одним із найбільших перевалочних пунктів під час перевезення наркотиків із Південної Америки до Європи. Гвінея-Бісау, колишня колонія Португалії, отримала незалежність у 1973 році. Відтоді у країні відбулося кілька військових переворотів.

  • The Telegraph: Росія нарешті починає ламатися

    The Telegraph: Росія нарешті починає ламатися

    Економічні проблеми, спровоковані війною проти України, що викликають невдоволення населення, посилили страхи глави Росії Володимира Путіна щодо можливого державного перевороту. Про це повідомляє The Telegraph.

    У Путіна з’являється дедалі більше причин для занепокоєння: ЄС та США запроваджують нові санкції, бізнес паралізований високими відсотковими ставками, державний борг зростає, водночас міністр економічного розвитку Максим Решетников попереджає, що економіка перебуває “на межі рецесії”. За прогнозом російського Мінфіну, дефіцит бюджету Росії у 2025 році може досягти 2,6% ВВП або 5,7 трлн рублів, що у п’ять разів перевищує плановий рівень 0,5%. Запаси Фонду національного добробуту скоротилися удвічі: із майже 10 трлн рублів до 4,2 трлн рублів. Для покриття дефіциту влада змушена підвищувати податки. З початку війни інфляція перевищила 40%, навіть за даними Росстату.

    Ситуацію погіршує зростаюча залежність від Китаю та західні санкції. Президент США Дональд Трамп нещодавно запровадив обмеження проти найбільших нафтових компаній Росії – Роснафти та Лукойлу через відсутність прогресу в українському врегулюванні. Після цього Китай та Індія, головні покупці російської нафти, скоротили імпорт, що загрожує Кремлю падінням валютних доходів.

    “Вперше за 3,5 роки Росія справді відчула біль”, – каже Тімоті Еш, науковий співробітник аналітичного центру Chatham House. За його оцінкою, у Кремлі “назріває паніка”. Оточення Путіна шукає вихід через дискредитацію опозиції, щоб “показати, що Захід намагається розколоти Росію”, – зауважує Анджела Стент, почесна директорка Центру євразійських, російських та східноєвропейських досліджень Джорджтаунського університету.

    Путін раніше вже поставав перед спробами переворотів. У червні 2023 року засновник ПВК “Вагнер” Євген Пригожин очолив бунт і відправив танки на Москву через давній конфлікт із Міноборони. В останній момент він відмовився від задуму і зупинив найманців, а кілька місяців потому загинув у авіакатастрофі. Попри провал, бунт засвідчив нестійкість режиму Путіна, пояснюють експерти.

  • Лідер перевороту на Мадагаскарі склав присягу президента

    Лідер перевороту на Мадагаскарі склав присягу президента

    Лідер військового перевороту на Мадагаскарі, полковник Мікаель Рандріанірина, склав присягу президента під час урочистої церемонії кілька днів після захоплення влади під час молодіжних протестів. Колишній президент Андрі Раджеліна засудив переворот і відмовився від влади, незважаючи на підтримку військових та рішення Вищого конституційного суду. Новий лідер обіцяв виконувати свої обов’язки справедливо і захищати національну єдність і права людини. Він очолить комітет під керівництвом військових для управління країною перед новими виборами. Молодь продовжує протести, вимагаючи уряд, близький до народу. Мадагаскар стикається з бідністю та нестачею ресурсів, а середній річний дохід там дуже низький.

  • Лідер перевороту на Мадагаскарі оголосив себе тимчасовим президентом

    Лідер перевороту на Мадагаскарі оголосив себе тимчасовим президентом

    На Мадагаскарі відбувся військовий переворот, під час якого полковник Мікаель Рандріаніріна оголосив про те, що виконуватиме обов’язки президента до наступних виборів. Він заявив, що військові залишаться при владі принаймні 18 місяців, можливо, навіть два роки. Це сталося після того, як президент країни Андрі Радзуеліна покинув свій пост, а верхні державні посади залишилися вакантними. Військові розпустили уряд та призупинили Конституцію з 2010 року через її порушення. Парламент ухвалив рішення про імпічмент президента, після чого він втік з країни. У Мадагаскарі також були масові протести через проблеми з енергопостачанням та водопостачанням.

  • Франція евакуювала президента Мадагаскару через військовий переворот

    Франція евакуювала президента Мадагаскару через військовий переворот

    Французькі військові допомогли евакуювати президента Мадагаскару Андрі Раджуеліну після серії протестів та військового перевороту. Це сталося після угоди з президентом Франції Еммануелем Макроном. Уряд Франції заявив, що не втручався у внутрішні справи Мадагаскару, колишньої колонії Франції. Протести почалися у Мадагаскарі через проблеми з водопостачанням та електрикою, але швидко перетворилися на вимоги боротьби з корупцією та реформування політичної системи. Протести забрали життя щонайменше 22 людей. Президент Раджуеліна відправив у відставку прем’єр-міністра та розпустив уряд, але протестувальники продовжують вимагати його відставки. Армія Мадагаскару провела військовий переворот з метою змінити уряд. У той же час, президент Макрон відмовився від укладення повноважень президента Франції, проігнорувавши заклики до відставки в умовах політичної кризи у Франції.

  • Прем’єр Грузії заявив про підготовку держперевороту “за участю СБУ”

    Прем’єр Грузії заявив про підготовку держперевороту “за участю СБУ”

    Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що Служба безпеки України, можливо, причетна до підготовки державного перевороту в Грузії. Він висловив це після того, як у Грузії затримали двох громадян України з підозрою у спробі незаконного ввезення вибухівки. Кобахідзе зазначив, що опозиція в країні ослаблена і у розпачі, тому можливі будь-які провокації. Він наголосив на важливості розслідування цього питання та встановлення того, хто стоїть за спробою внесення хаосу в Грузію. Раніше вже були випадки затримання осіб за незаконне ввезення вибухівки та ядерних матеріалів до країни.

  • Експрезидента Бразилії приговорили до 27 років тюрми

    Експрезидента Бразилії приговорили до 27 років тюрми

    Екс-президента Бразилії Жаїра Болсонару засудили до 27 років і трьох місяців ув’язнення за справою про спробу державного перевороту. Він був визнаний винним за кілька звинувачень, зокрема за спробу перевороту, керівництво злочинною організацією та пошкодження держмайна під час штурму будівель у столиці. Болсонару відкидає звинувачення, називаючи їх “полюванням на відьом”. Він не був присутній на засіданнях суду через проблеми зі здоров’ям і перебуває під домашнім арештом. Його адвокати планують подавати апеляції.

  • У Німеччині затримали трьох “громадян Рейху”

    У Німеччині затримали трьох “громадян Рейху”

    У Німеччині затримали трьох осіб, яких підозрюють у причетності до терористичної організації “рейхсбюргерів”. За даними поліції, їм інкримінують участь у плануванні насильницького повалення державного ладу. Обшуки провели у трьох регіонах країни, вилучивши зброю та інформацію. Деякі затримані підозрювались у проведенні стрілецьких навчань для атаки на парламент. “Рейхсбюргери” відмовляються визнавати сучасну державність Німеччини та мають монархічні та ксенофобські погляди.

  • Вучич терміново скликав Раду безпеки Сербії

    Вучич терміново скликав Раду безпеки Сербії

    Президент Сербії Александр Вучич скликав екстрене засідання Ради національної безпеки, яке відбудеться в цю суботу. Причина цього засідання поки не оголошена офіційно, однак передбачають, що це може бути пов’язано з повідомленнями про підготовку “державного перевороту” з боку прокуратури з питань організованої злочинності. ЗМІ повідомляють, що екс-міністра внутрішньої та зовнішньої торгівлі Томіслава Моміровича та колишнього міністра транспорту, будівництва та інфраструктури Горана Весіча було арештовано. Ордери на арешт видані також ще чотирьом особам, серед яких заступниця міністра транспорту та колишній керівник залізничної інфраструктури. Їх підозрюють у завданні збитків держбюджету на понад 115 мільйонів доларів, пов’язуючи це з трагедією на вокзалі в Новому Саді, де стався обвал навісу.

  • У Польщі розслідують “спонукання до держперевороту”

    У Польщі розслідують “спонукання до держперевороту”

    У Польщі прокурори розпочали розслідування після того, як маршалок нижньої палати польського парламенту Шимон Головня заявив, що на нього чинили тиск, щоб він перешкодив складанню присяги новообраного президента Польщі Кароля Навроцького. Головня назвав це потенційним “державним переворотом”, повідомляє Польське радіо.
    За словами речника Варшавської окружної прокуратури Антоні Скіби, Головня буде допитаний як свідок “у найближчі дні або тижні”, передає агентство РАР.
    “На цьому етапі публічні заяви спікера вимагають його допиту як свідка”, – сказав Скіба, додавши, що час допиту залежатиме від того, коли Головня буде доступний.
    Днями в ефірі приватного телеканалу Polsat News Головня заявив, що його “неодноразово” закликали відкласти або відмовитися від скликання Національних зборів – спільної сесії обох палат парламенту, яка офіційно інавгурує президента.
    За його словами, тиск чинили ті, хто не визнає результатів президентських виборів.
    Нам дуже цікаво, що скаже спікер щодо підбурювання до можливого державного перевороту, – сказав Скіба, додавши, що прокурори готові до “дуже довгого, вичерпного слухання”.
    Розслідування проводиться на вимогу консервативної опозиції Польщі, яка закликала до розслідування висловлювань Головні.
    Адвокат ультраконсервативної юридичної групи Ordo Iuris Бартош Левандовський заявив, що подав до прокуратури клопотання із проханням допитати Головню та змусити його назвати імена осіб, причетних до цієї справи.
    Головня, який є ключовою фігурою у центристській правлячій коаліції, відмовився назвати імена людей, які нібито зверталися до нього. Він заявив, що “настане час”, коли він зможе розкрити їхні особи, можливо, у майбутніх мемуарах.