Спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог заявив, що покращення відносин між США та Білоруссю пов’язане з намаганнями Вашингтона підтримати зв’язки з президентом Росії Путіним. США зняли санкції з білоруської авіакомпанії Белавіа, аби переконатися, що повідомлення до Путіна доходять. Домовленість передбачала ремонт літаків Белавіа та їхнє використання безпеки. Ці кроки були зроблені у контексті пошуку рішення щодо конфлікту між Україною та Росією.
Позначка: Переговори
-

Переговори про вступ України можуть розпочатись вже навесні наступного року
Україна готується до початку переговорів з Європейським Союзом щодо вступу, які можуть розпочатися навесні наступного року. Однак вступ України до ЄС може бути ускладнений через вето Угорщини. Зараз у ЄС сподіваються, що після парламентських виборів в Угорщині ситуація зміниться, і нова влада буде підтримувати українську євроінтеграцію. Деякі європейські країни, такі як Данія та Литва, шукають шляхи прискорення вступу України до ЄС, навіть обходячи вето Угорщини. Україна успішно пройшла скринінги за всіма шістьма кластерами у рамках підготовки до вступу до ЄС, що свідчить про її готовність до наступного етапу – відкриття переговорів за кожним кластером.
-

Сеул попросив Трампа “помирити” його з КНДР
Президент Південної Кореї Лі Дже Мен звернувся до президента США Дональда Трампа з проханням стати посередником у діалозі з Північною Кореєю та зменшити військову напруженість у регіоні. Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон заявив, що Трамп висловив готовність співпрацювати з Північною Кореєю. Раніше лідер Північної Кореї Кім Чен Ін оголосив про розробку нової “потужної секретної зброї” і наказав посилити ядерний “щит і меч” країни.
-

Зенеський і Токаєв обговорили війну в Україні
Президент Володимир Зеленський під час свого візиту до США зустрівся з президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Вони обговорили шляхи завершення війни, гарантії безпеки та економічної співпраці між країнами. Про це у ніч проти вівторка, 22 вересня, Зеленський повідомив у соцмережах.
“Зустрівся з Президентом Казахстану Касимом-Жомартом Токаєвим. Зараз ключове завдання – досягнення справедливого й тривалого миру, із надійними гарантіями безпеки”, – йдеться у дописі.
Глава держави зазначив, що в ході зустрічі були детально обговорені зусилля України, США, Європи та інших партнерів у світі для того, щоб закінчити цю війну й зупинити вбивства.
Окремо президенти торкнулися питань торговельно-економічної співпраці, зацікавленості казахстанських компаній брати участь у відновленні України. -

У пастці війни: чому Росія не спішить підписати мирну угоду
Дірки в бюджеті У Службі зовнішньої розвідки України (СЗРУ) пояснили, що війна, яку розпочала РФ проти України, змінила структуру російської економіки. “За останні три роки мілітаризації країна опинилася у пастці: оборонні витрати зросли до майже 8 % ВВП, а військово-промисловий комплекс перетворився на головний драйвер попиту. Це дало змогу Кремлю підтримувати зростання у стратегічних секторах, але паралельно зруйнувало баланс і залишило приватний бізнес та цивільні галузі на узбіччі”, – йдеться у повідомленні Служби. Ситуація в економіці така, що повернутися до мирної моделі без різкого падіння вже Як наслідок – неможливо. Після війни РФ почне скорочувати витрати на оборонку, через що мільйони росіян, зайнятих у ВПК, втратять роботу, а цілі регіони, де сконцентровані оборонні підприємства, залишаться без економічної основи. Окрім того, демобілізація сотень тисяч контрактників теж стане шоком для ринку праці.
Тим часом у першій половині 2025 року доходи федеральної казни зменшилися майже на 17 %, головним чином через зниження надходжень від нафти й газу. А в 2026 році вона знизиться до мізерних 20-22 %, хоча раніше, за словами глави мінфіну РФ Антона Сілуанова, цифри сягали 50 %. “Кремль панічно шукає можливості залатати бюджетну “дірку” в майбутньому році. Поки розглядаються три можливі варіанти “покращення”, але всі вони у підсумку боляче вдарять по пересічному громадянину РФ. Перший – це вкотре взяти гроші у фонді національного добробуту Росії, але на сьогодні йому самому потрібна підтримка після попередніх “позик”. Другий варіант – збільшити державний борг, проте це великі додаткові витрати на його обслуговування та повернення позик. І останній, “перевірений” варіант – це підвищення податків і зборів”, – інформує зовнішня розвідка. В Інституті народногосподарського прогнозування Російської академії наук навіть офіційно визнали, що в економіці РФ “відбулося вичерпання чинників економічного зростання, які діяли раніше”. У їхньому звіті йдеться про падіння споживання домашніх господарств РФ за перше півріччя 2025 року до 2,7 % – це найгірший показник за роки повномасштабної війни проти України. В 2023 році він був 7,4 %, а торік – 5,4 %.
Відзначається також, що санкції та обмеження на імпорт технологій призводять до деградації цивільного виробництва: російські підприємства змушені випускати дешевші й простіші товари, що знижує їхню конкурентоздатність. У перспективі це позбавляє країну можливості повернення на глобальні ринки з високотехнологічною продукцією.
Усе це свідчить, що Росія опинилася у пастці війни: Кремль не може різко зменшити військові витрати без обвалу, але й продовжувати фінансувати війну стає дедалі складніше. Отже, нова економічна криза для РФ неминуча, а вихід із неї вимагатиме довготривалої та болісної перебудови всієї системи. Тому Путін надає перевагу війні, а не миру. Нестабільність, криза, занепад У СЗРУ також звертають увагу на те, що дефіцит пального охопив щонайменше 20 регіонів Росії, включно з тимчасово окупованими територіями України. Одночасно з цим зростає вартість нафтопродуктів. “У короткостроковій перспективі, зокрема взимку 2025-2026 років, це призведе до погіршення соціально-економічної ситуації в РФ, зростання залежності від імпорту палива з Білорусі, Казахстану й Китаю, а також до додаткових ризиків у логістиці, передусім для потреб окупаційної армії”, – зазначають у зовнішній розвідці. За інформацією цього відомства, в Росії зростає кількість випадків продажу прострочених продуктів харчування. Щомісяця Росспоживнагляд виявляє понад 18 тис. подібних порушень.
На тлі економічної нестабільності, демографічного спаду та зростання репресій наркоманія в Росії перетворюється на багаторівневу загрозу – від охорони здоров’я до безпеки. Водночас державна політика демонструє слабку реакцію: профілактичні програми скорочуються, лише погіршуючи проблему.
Наркоманія в РФ набуває ознак системної соціальної кризи. В країні лише офіційно визнано понад шість мільйонів наркозалежних, із яких 60 % – молодь віком 16-30 років, а 20 % – школярі 9-13 років.
Окрім того, офіційно зареєстровано 378 тисяч пацієнтів із психічними та поведінковими розладами, пов’язаними з вживанням наркотиків. Щодня залежність фіксується у 250 нових пацієнтів, а близько 80 осіб щодня помирають від передозування або супутніх захворювань. Примус до миру Тим часомУкраїна зміцнює свої позиції на тлі війни, завдаючи стратегічних ударів по російських нафтопереробних заводах.
Про це повідомляє Forbes.
Протягом літаукраїнські дрони далекого радіусу дії атакували більше десяти НПЗ у різних регіонах Росії. Лише в серпні було виведено з ладу близько 17% нафтопереробних потужностей РФ, які давали приблизно 1,1 млн барелів на день.
Для таких атак ЗСУзастосовують ударні безпілотники власного виробництва “Лютий”, оснащені штучним інтелектом та здатні вражати на відстані 2 тис. км. Це дає можливість діяти незалежно від іноземних партнерів та долати російські засоби РЕБ.
Ці атаки спричинили в РФ дефіцит палива та рекордне зростання цін на бензин. Росіяни також витрачають значні кошти на ремонт пошкоджених об’єктів і посилення їх захисту, що зменшує ресурси на військові потреби.
Також попри масштабні витрати на літній наступ, російські війська досягли мінімальних результатів, зазнавши значних втрат у техніці та особовому складі. Українські FPV-дрони знищують бронетехніку, а укріплені позиції ЗСУ та річкові рубежі обмежують просування.
Не досягли перелому й російські ракетні та безпілотні кампанії: модернізовані “Шахеди” значно здорожчали при тому, що їх і далі продовжує масово збивати українська ППО.
Зважаючи на все це, аналітики вважають, що як би не хотіла РФ уникнути перемовин, їй це вдасться. Адже фінансово виснажлива ситуація для Росії посилює позиції України:
– доходи Кремля падають;
– витрати на війну зростають;
– стратегічні цілі досягаються мінімально. “Ця ситуація, ймовірно, змусить російських лідерів повернутися за стіл переговорів через зростання внутрішнього невдоволення в поєднанні з міжнародним тиском. Якщо Україні вдасться зберегти цю ініціативу, що підриває військову міць та економічну стійкість Росії, вона вступить у ці переговори з сильною картою”,- підсумовує видання. То ж, хоч Кремль і хотів би воювати вічно, підтримуючи для свого суспільства, як казав російський диктатор, “двіж”, малоймовірно, що це вдасться.
Навіть спроба залякати країн-членів НАТО різноманітними провокаціями свідчить про те, що РФ є слабкою у війні, яку веде проти України. “Причина, чому Росія це робить – це тому, що вона слабка. Вони розуміють, що вони не просуваються на фронті в Україні. Вони щоночі проводять повітряні удари, але це не має стратегічного впливу. Вони сподіваються показати силу, коли вони насправді в позиції слабкості”, – заявив колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер в ефірі телеканалу “Київ24”. Галина Гірак -

Вперше з 2019 року: делегація Конгресу США приїхала в Китай
Делегація Палати представників Конгресу США прибула в Китай для проведення зустрічей з китайськими урядовцями з метою підтримки діалогу між двома країнами. Під час переговорів Лі Цян наголосив на важливості стабільних відносин між Китаєм і США та готовність до співпраці на основі рівності та взаємної поваги. Американські законодавці також висловили необхідність посилення діалогу між військами обох країн для запобігання конфліктів. Делегація планує зустрітися з китайськими колегами та представниками інших органів влади під час свого п’ятиденного візиту, але питання про можливу зустріч з лідером Китаю Сі Цзіньпіном залишається відкритим. Востаннє делегація Палати представників Конгресу США відвідала Китай у 2019 році, а у 2023-му до Китаю відправилася делегація Сенату США.
-

Зеленський анонсував “напружений тиждень”
Президент України Володимир Зеленський оголосив про наближення “тижня дипломатії”, під час якого він зустрінеться з практично 20 лідерами світу. У своєму відеозверненні Зеленський зазначив, що на цьому тижні відбудуться ряд важливих зустрічей, включаючи зустріч з президентом США Дональдом Трампом. Також президент повідомив про запланований саміт з питання повернення українських дітей, які були викрадені Росією. Зеленський закликав світ готуватися до рішучих дій, наголошуючи, що без сили мир не буде здійснений. Крім того, він зазначив, що Європейський Союз узгодив 19 пакетів санкцій проти Росії, які очікується, що будуть швидко затверджені. Українська делегація, включаючи президента Зеленського, цього тижня відвідає Генеральну Асамблею ООН у Нью-Йорку. Також відомо, що Трамп може зустрітися з Зеленським під час цього тижня. Раніше Зеленський закликав Трампа взяти чітку позицію щодо санкцій проти Росії та забезпечення безпеки для України, а Трамп заявив, що Зеленському “доведеться піти на угоду” для завершення війни з Росією.
-

У Путіна зробили “нову” заяву щодо переговорів
Російський президент Володимир Путін висловив готовність до переговорів для врегулювання конфлікту з Україною. Цю інформацію оприлюднив спікер Кремля Дмитро Пєсков. Також він звинуватив Велику Британію у підтримці війни та обговоренні санкцій проти Росії. Міністр закордонних справ України відзначив, що ультиматуми Росії стають все більш агресивними, і закликав до посилення санкцій проти Москви.
-

Голова ОП провів переговори з держсекретарем Рубіо
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак розповів, що він спілкувався з державним секретарем США Марко Рубіо про підготовку безпекових гарантій для України та майбутню зустріч лідерів двох країн – Володимира Зеленського та Дональда Трампа – у Нью-Йорку. Вони також обговорили розширення співпраці в різних сферах, таких як військова, оборонна та економічна. Єрмак і Рубіо підкреслили важливість цієї зустрічі для досягнення миру і підтримки діалогу між обома країнами.
-

Син Трампа таємно зустрівся з Ердоганом – ЗМІ
Старший син президента США Дональда Трампа, Дональд Трамп-молодший, здійснив неофіційний візит до Туреччини і зустрівся з президентом Реджепом Таїпом Ердоганом у Стамбулі. Згідно з інформацією з видання Middle East Eye, Ердоган вела “таємні переговори” з сином президента США щодо ситуації в Газі. Однак підтверджено, що ця зустріч була лише ввічливісним візитом, без офіційних дискусій на політичні теми.
