Позначка: Пекін

  • Китай розпочав масштабні навчання навколо Тайваню

    Китай розпочав масштабні навчання навколо Тайваню

    Командування армії Китаю оголосило про початок навчань Just Mission 2025 в п’яти морських районах навколо Тайваню, включаючи Тайванську протоку та інші напрямки. У навчаннях беруть участь різні види військ, включаючи сухопутні, флот, військово-повітряні сили та ракетні війська. Ці маневри відбуваються після закупівлі Тайваню американської зброї на суму 11,1 мільярда доларів. Представник китайського командування заявив, що ці навчання є попередженням для тих, хто підтримує “незалежність Тайваню” та зовнішнє втручання. Також це вже шості великі військові навчання Китаю з моменту візиту Ненсі Пелосі на Тайвань у 2022 році. Тайвань відзначив збільшення кількості китайських військових літаків і кораблів поблизу острова. Тайвань, який має частковий статус держави, є об’єктом спірів з Пекіном, який вважає його “бунтівною провінцією”. У листопаді США також відновили постачання зброї Тайваню, що викликало протести Китаю.

  • Світові ринки заполонили китайські бензинові авто – розвідка

    Світові ринки заполонили китайські бензинові авто – розвідка

    Китай, переходячи на електромобілі всередині країни, різко наростив експорт бензинових і дизельних авто. Саме машини з двигунами внутрішнього згоряння нині становлять більшість китайського автoекспорту та забезпечили Пекіну статус найбільшого експортера автомобілів у світі. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
    Стрімкий перехід Китаю на електромобілі створив надлишок авто, які втратили попит на внутрішньому ринку. Втім, замість згортання виробництва Пекін обрав інший шлях – агресивний експорт. У результаті світові ринки, зокрема Східної Європи, Африки та Латинської Америки, швидко наповнюються китайськими авто з двигунами внутрішнього згоряння.
    Хоча на глобальному рівні Китай асоціюють передусім з електромобілями, саме бензинові моделі становлять близько 76 % його автoекспорту. За кілька років їхній експорт зріс у рази – і саме завдяки цим машинам Китай став найбільшим експортером автомобілів у світі, обійшовши традиційних лідерів.
    “Це – прорахована стратегія. Китай цілеспрямовано заходить на ринки, де покупці орієнтуються на доступність, а не екологію чи інновації. Так формується лояльна аудиторія, яка з часом стане споживачем і китайських електромобілів”, – зазначили у відомстві.
    Та додали, що фактично Пекін грає у довгу: декарбонізується всередині країни, а зовні ще роками продаватиме бензинові авто, використовуючи регуляторні “сліпі зони” Заходу.
    “Хитрий маневр дає Китаю змогу одночасно очищати власний ринок і посилювати вплив на світовий автопром”, – резюмували у СЗРУ.
    Раніше Китай оголосив про посилення контролю за експортом електромобілів: із 1 січня 2026 року автовиробники зобов’язані будуть отримувати спеціальні ліцензії для вивезення електрокарів за кордон.
    Китайський електрокар BYD став найшвидшим серійним авто у світі

  • Кислиця прибув на переговори до Китаю

    Кислиця прибув на переговори до Китаю

    Перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця прибув до Пекіна для участі в політичних консультаціях між зовнішньополітичними відомствами України і КНР. Про це дипломат повідомив у соцмережі Х у четвер, 18 грудня.

    “Попереду насичений день у Пекіні”, – написав Кислиця.

    Дипломат також оприлюднив фото з послом США в Китаї Девідом Пердью, зазначивши, що мав з ним “дуже гарну розмову”, в центрі якої були зусилля США і президента Дональда Трампа, спрямовані на припинення війни.
    У Пекіні сьогодні відбудуться політичні консультації між міністерствами закордонних справ України та КНР.

  • У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

    У Китаї заявили про створення наддешевої гіперзвукової ракети

    Китайська аерокосмічна компанія Lingkong Tianxing представила гіперзвукову планерну ракету YKJ-1000 із заявленою дальністю польоту до 1300 км і максимальною швидкістю близько 7 Махів. Про це повідомляє South China Morning Post.

    Ракета вже перейшла у масове виробництво після успішних бойових випробувань.

    Собівартість однієї YKJ-1000 може становити близько 700 тис. юанів (приблизно 99 тис. доларів). Для порівняння, вартість одного перехоплювача SM-6 перевищує 4,1 млн доларів, що більш ніж у 40 разів дорожче за нову китайську ракету. Перехоплювач комплексу THAAD обходиться у 12-15 млн доларів за одиницю, а ракети Patriot PAC-3, які прагне закупити Тайвань, коштують від 3,7 до 4,2 млн доларів.

    Таке значне розходження у вартості між дешевим наступальним озброєнням і дорогими засобами протиракетної оборони здатне змінити логіку сучасних бойових дій, пише видання.

    Військовий коментатор Вей Дунсюй в етері CCTV заявив, що така ракета може стати вкрай конкурентоспроможною на міжнародному ринку озброєнь. Багато держав досі не розробили власні гіперзвукові системи, а модель із великою дальністю, значною руйнівною потужністю та високою здатністю долати оборону могла б стати затребуваною продукцією завдяки надзвичайно низькій ціні.

    Експорт такого озброєння може дати малим державам можливість кидати виклик великим військовим країнам, що теоретично змінює стратегічний баланс і створює загрозу сучасним бойовим кораблям, зокрема авіаносцям.
    Як ми вже писали, третій китайський авіаносець Фуцзянь розпочав свої перші ходові випробування у відкритому морі.
    Китай збільшив площу для виробництва ракет і обігнав США – CNN

  • Російська індустрія кремнію на межі зникнення – розвідка

    Російська індустрія кремнію на межі зникнення – розвідка

    Виробництво металевого кремнію в Росії значно знизилося, адже китайський демпінг витісняє російських виробників з ринку. Найбільший російський виробник, АТ Кремній, припинить роботу з початку 2026 року. Ще один гравець у цій галузі, Кремній-Урал, також має проблеми через недостатнє завантаження. Російські виробники стикаються з конкуренцією китайської продукції і не можуть конкурувати. Росія також стикається з проблемою відсутності власних технологій для виробництва високочистих компонентів, тому імпортує їх з Китаю. Це призводить до загрози для російської галузі, яка стає все більш залежною від китайського ринку.

  • Глава МЗС Німеччини скасував візит до Китаю

    Глава МЗС Німеччини скасував візит до Китаю

    Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль відтермінував перший візит до Китаю через те, що Пекін не підтвердив заплановані зустрічі, окрім переговорів із главою МЗС КНР. Про це заявила речниця відомства Катрін Дешауер у п’ятницю, передає Укрінформ.
    Візит перенеси на невизначений термін. Китайська сторона не підтвердила Берліну “жодної події окрім переговорів з міністром закордонних справ Китаю”.
    Натомість Вадефуль має намір невдовзі провести телефонну розмову з китайським колегою.
    Дешауер акцентувала, що є низка тем, котрі ФРН має намір обговорити з Китаєм.
    Зокрема, Німеччина зацікавлена у сприянні справедливому та тривалому миру в Україні з боку Китаю, оскільки жодна інша держава не має такого впливу на Росію. Також речниця додала, що німецький бізнес непокоїться через торговельні обмеження з боку КНР, особливо стосовно рідкоземельних металів і напівпровідників.
    Це мав би бути перший візит міністра закордонних справ в уряді Мерца.

  • Китай запровадив санкції проти суднобудівних компаній США

    Китай запровадив санкції проти суднобудівних компаній США

    Міністерство торгівлі Китаю прийняло рішення про введення заходів протидії п’яти американським дочірнім компаніям Hanwha Shipping. Це рішення набуде чинності з 14 жовтня. Пекін провів розслідування щодо заходів з боку США у сфері морських перевезень, щоб визначити їх можливий негативний вплив на китайське суднобудування та судноплавну галузь. Китай обвинувачує американські компанії у сприянні розслідуванню США, що вважається порушенням суверенітету та інтересів Китаю. У зв’язку з цим п’ять дочірніх компаній Hanwha Shipping потрапили до списку обмежувальних заходів. Китай заборонив організаціям та громадянам провадити з ними будь-які транзакції та співпрацю. Також варто відзначити, що президент США Дональд Трамп оголосив про введення додаткового 100% мита на китайські товари та інші обмеження.

  • Сіннер залишив корти Шанхаю: заслаб ногами

    Сіннер залишив корти Шанхаю: заслаб ногами

    Друга ракетка світу Яннік Сіннер вирішив завершити свої виступи на тенісному турнірі в Шанхаї через травму. Під час матчу з Талоном Грикспором з Нідерландів, йому стало погано, і він вирішив вийти з гри. Матч був припинений при рівному рахунку 1:1. Італієць знявся з поєдинку у третьому сеті через проблеми з ногами. Нагадаємо, що минулого року Сіннер виграв турнір ATP в Шанхаї, перемігши Новака Джоковича. Також цьогоріч він став переможцем турніру в Пекіні.

  • Українська тенісистка пропустить турнір у столиці Китаю

    Українська тенісистка пропустить турнір у столиці Китаю

    Українська тенісистка Еліна Світоліна не зможе взяти участь у турнірі серії WTA 1000 у Пекіні через травму стегна. Замість неї в основній сітці змагань виступатиме тенісистка з Польщі Магда Ліннетт. Світоліна могла б повернутися на цей турнір після шести років відсутності, оскільки востаннє грала там у 2017 році. Останнім турніром для неї був Кубок Біллі Джин Кінг, де вона представляла збірну України, і, ймовірно, травмувалася після матчу з Італією.

  • Україна не розглядає Китай як гаранта безпеки – МЗС

    Україна не розглядає Китай як гаранта безпеки – МЗС

    Україна не розглядає Китай гарантом безпеки та закликає Пекін підтвердити на практиці свою заявлену позицію про невтручання у війну і непричетність до підтримки Росії. Про це заявив речник МЗС Георгій Тихий у п’ятницю, 5 вересня.
    “Ми не бачимо ці країни потенційними гарантами безпеки для України, тому що Росія – це країна-агресор. Росія атакувала Україну і не може бути гарантом безпеки для України як такою. І Китай ми не розглядаємо гарантом безпеки для України. В першу чергу ми говоримо про Коаліцію охочих”, – наголосив Тихий.
    Він додав, що Китаю варто дотримуватися заявленої нейтральної позиції.
    “Тому що, кожен раз, коли ми знаходимо компонент у російському дроні, вироблений у Китаї, коли в полон до Сил оборони України потрапляють громадяни Китаю, коли ми бачимо розслідування від журналістів, то вірити тому, що ця позиція відповідає реальному стану речей усе складніше і складніше”, – зазначив речник.
    Раніше очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що у Москві начебто “підтримують” надання гарантій безпеки Україні. А державами-гарантами можуть виступити постійні члени Ради Безпеки ООН, серед яких Росія і Китай.
    Тим часом представник МЗС КНР Го Цзякунь спростував інформацію ЗМІ про нібито готовність Китаю до участі в можливому міжнародному миротворчому контингенті в Україні.
    Зеленський зробив різку заяву щодо Китаю