Лівий берег

Позначка: Партии

  • У Києві затримали політика на хабарі у $160 тисяч

    У Києві затримали політика на хабарі у $160 тисяч

    Правоохоронці затримали у Києві очільника однієї із політичних партій на хабарі у 160 тис. доларів. Про це повідомила СБУ в п’ятницю, 14 листопада.
    Вказано, що у жовтні поточного року суд анулював реєстрацію цієї партії через виявлену підробку установчих документів. Але очільник політили торгував “прохідними позиціями” партійного списку. Він обіцяв клієнтам статус народного депутата на наступних парламентських виборах.
    Чоловіка затримали фігуранта в одному із ресторанів столиці, коли він отримав 160 тис. доларів за включення певної особи до партії.
    Також в СБУ розповіди, що фігурант публічно поширював фейки про Сили оборони та суспільно-політичну ситуацію в Україні.
    “Він розповсюджував кремлівські наративи про оперативну обстановку на фронті та закликав до зриву мобілізації. Для поширення деструктивного контенту затриманий використовував власні сторінки у соцмережах із загальною кількістю майже пів мільйона підписників. Під час обшуків у фігуранта виявлено техніку і документи із доказами шахрайських дій”, – йдеться у повідомленні.
    Чоловіку повідомили про підозру за статтею про шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах (ч.5 ст.190 Кримінального кодексу України). Він перебуває під вартою із альтернативою застави в 6 млн 725 тис. грн. Триває розслідування для можливої додаткової кваліфікації дій затриманого. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
    У свою чергу РБК-Україна повідомляє, що мова йде про засновника і голову партії Гарант Валерія Токаря.
    Дивіться фото: У Києві затримали політика на хабарі у $160 тисяч

  • У Німеччині лідерка проросійської партії залишає посаду

    У Німеччині лідерка проросійської партії залишає посаду

    Голова німецької лівої партії Союз Сари Вагенкнехт вирішила відставкувати з посади голови партії. Вона пояснила своє рішення тим, що хоче зосередитися на політичному змісті і стратегії, а не на управлінні партією. Тож партія повинна обрати нового керівника. Крім того, партія змінить назву на Bündnis Soziale Gerechtigkeit und Wirtschaftliche Vernunft (BSGWV) або Bürger schaffen Wandel – Vernunft und Gerechtigkeit. Нова назва поки що викликає сумніви у деяких членів партії.

  • Вибори в Нідерландах: партія D66 офіційно стала переможцем

    Вибори в Нідерландах: партія D66 офіційно стала переможцем

    На дострокових парламентських виборах у Нідерландах перемогла ліберальна партія D66 під керівництвом Роба Єттена. Вона здобула найбільшу кількість голосів, обігнавши ультраправу Партію свободи. D66 та PVV отримали по 26 місць у парламенті. Інші партії, які також увійшли до парламенту, це VVD, GroenLinks-PvdA та Християнсько-демократичний заклик. Голова Виборчої ради підтвердив вірогідність результатів виборів, хоча визнав, що підрахунок голосів не є ідеальним процесом і можуть бути деякі помилки. Однак кількість помилок значно зменшилася за останні роки.

  • На виборах у Нідерландах лідирують соціал-ліберали

    На виборах у Нідерландах лідирують соціал-ліберали

    На виборах до нижньої палати парламенту Нідерландів лідирує соціал-ліберальна партія D66 – вона може отримати 27 місць.Про це свідчать дані екзитполу, проведеного дослідницьким інститутом Ipsos I&O на замовлення NOS та RTL, повідомляє видання NOS.
    D66 наразі може отримати 27 місць, за нею йдуть ультраправа Партія Свободи (PVV) Герта Вілдерса, яка поки що претендує на 25 мандатів.
    Таким чином D66 може отримати на 18 місць більше, ніж на попередніх виборах, в той час як PVV втрачають 12 місць.
    Серед несподіваних результатів – значне посилення Християнсько-демократичний заклик (CDA), яка може збільшити своє представництво з 5 до близько 19 місць. Натомість GroenLinks–PvdA (зелені ліві та Трудова партія) втрачає позиції, попередньо здобуваючи 20 місць – на п’ять менше, ніж два роки тому.
    Партія NSC, яку раніше вважали потенційним фаворитом виборів, за даними екзитполу, не отримує жодного місця.
    Нідерландський журналіст і політолог Хьюберт Смейтс сказав в коментарі Укрінформу, що загалом результат виборів для України є позитивним: “Поразка ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса – це, безумовно, гарна новина для України. Водночас маленький успіх партії, яку називають проросійською – певний крок назад. Це можна назвати невеликим досягненням для Кремля, хоча не масштабним. Вони можуть тішитися цим маленьким успіхом проросійської партії FVD (Форум за демократію), яка піднялася до 6 місця”.
    За прогнозом Смейтса, формування нової коаліції триватиме щонайменше пів року.
    На його думку, новий уряд продовжить підтримку України, а також зберігатиме санкції проти Росії. Тож істотних змін у політиці Нідерландів не буде. Отже, для України цей результат означає, що політика країни щодо України залишиться стабільною.

  • Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві

    Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві

    Політики в Німеччині та Польщі – країнах із найбільшими українськими громадами в ЄС – висловили занепокоєння через різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають після послаблення правил виїзду з України. Про це повідомляє Politico.

    Хоча загальна суспільна підтримка українців у цих країнах залишається високою, їхня зростаюча присутність стала приводом для критики з боку ультраправих партій. Дискусія загострюється на тлі четвертої зими повномасштабного вторгнення Росії, коли мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії через обстріли Кремля.

    Зокрема у Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що підтримка України може зменшитися, якщо молоді емігранти сприйматимуться як ті, що ухиляються від служби у ЗСУ.

    “Нам не цікаво, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість захисту своєї країни”, – заявив Юрген Гардт, старший депутат із зовнішньої політики від консерваторів Мерца.

    Своєю чергою, у Польщі ультраправі з партії “Конфедерація” заявили, що “Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які мали б захищати власну країну, натомість обтяжуючи польських платників податків”.

    Українське законодавство дозволило чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати та повертатися без ризику переслідування. Це мало на меті полегшити проблеми мобілізації та запобігти ранньому виїзду неповнолітніх.

    Згідно з даними прикордонної служби Польщі, кількість українських чоловіків віком 18-22 років зросла з 45 300 на початку 2025 року до 98 500 у вересні-жовтні. У Німеччині потік молодих чоловіків підвищився з 19 на тиждень у серпні до 1 400-1 800 на тиждень у жовтні.

    У двох країнах крім цього тривають дискусії про соціальні виплати. В Німеччині близько 490 000 українців працездатного віку отримують довгострокові допомоги по безробіттю. Низка політиків пропонує обмежити право на такі виплати, особливо для молодих чоловіків призовного віку.

    Представники соціал-демократів наголошують, що Німеччина не повинна вирішувати, кого Україна відправляє на війну. Водночас деякі політики виступають за обмеження тимчасового захисту українців на рівні ЄС, якщо Київ не зменшить потік прибулих.

    Раніше прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту.

  • В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори

    В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори

    Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
    Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
    В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
    Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
    Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
    Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції.

  • Аргентина голосує на виборах до парламенту

    Аргентина голосує на виборах до парламенту

    Лідер Аргентини Хав’єр Мілеї постає перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни. Сьогодні у країні тривають вибори до парламенту. Про це пповідомяє The Guardian.

    Поганий результат на проміжних виборах стане серйозним ударом для Мілеї, котрий прийшов до влади у грудні 2023 року, обіцяючи “нову еру миру та процвітання” шляхом скорочення витрат і приборкання інфляції.

    Мілею вдалося трохи приборкати інфляцію, втім нині 55-річний колишній телевізійний ведучий постає перед низкою криз, включно з корупційними скандалами за участю його сестри та голови апарату Каріни Мілеї, а також іншого союзника, нібито пов’язаного з наркоторговцем, і обвалом національної валюти, песо.

    У серпні Мілея закидали камінням розлючені виборці, а у вересні його партія La Libertad Avanza зазнала нищівної поразки на виборах у Буенос-Айресі, де мешкає 40% населення Аргентини.

    Президент США, котрий є найпотужнішим союзником Мілея, запропонував йому фінансову підтримку до $40 млрд. Водночас Трамп попередив, що може скасувати пакет допомоги у разі поганого результату на виборах.

    Політолог Густаво Кордоба прогнозує, що виборці “покарають Мілея за економічні труднощі”, адже близько 60% аргентинців не можуть забезпечити себе наявними доходами.

    Найімовірніше, результат буде змішаним: Мілей зможе збільшити представництво своєї партії у Конгресі та завершити термін, втім, подальші трансформації країни стануть надзвичайно складними.
    Як відомо, торік восени уряд Аргентини оголосив про розпуск Федеральної адміністрації державних доходів та її заміну новим “спрощеним” органом – Агентством зі збору податків та митного контролю.
    Реформи Мілея “вивели” борг Аргентини з небезпечної зони – ЗМІ

  • У Чехії партія проросійського Бабіша перемогла на виборах

    У Чехії партія проросійського Бабіша перемогла на виборах

    У Чехії після підрахунку 100% бюлетенів, партія колишнього прем’єра Андрея Бабіша ANO набрала найбільшу кількість голосів на загальних виборах з результатом понад 34%. Тепер відомий своїми проросійськими поглядами Бабіш формуватиме новий уряд, повідомляють České Noviny.
    Зазначається, що після чотирьох років перебування в опозиції ANOмає намір сформувати однопартійний уряд, для підтримки якого буде вести переговори з рухом “Свобода і пряма демократія” (СДПГ) та “Автомобілісти за себе”, які вперше пройдуть до парламенту.
    Поточна правляча коаліція “Сполу” (ODS, KDU-ČSLта TOP09) і “Староста” (STAN) не змогла зберегти свою більшість у двохсотмісній Палаті депутатів навіть разом із колишніми коаліційними партнерами – “Піратами”.
    Інші політичні формування не потрапили до Палати депутатів.

  • Партія Санду отримує більшість у парламенті Молдови

    Партія Санду отримує більшість у парламенті Молдови

    На виборах у Молдові, які відбулися 28 вересня, проросійська партія під керівництвом експрезидента Ігоря Додона не отримала такої підтримки виборців, як очікувалося. За даними Центральної виборчої комісії Молдови, проєвропейська партія Майї Санду “Дія і Солідарність” (PAS) здобула найбільшу кількість голосів, набравши понад 49,5%, що дає їй більше 52 мандатів у парламенті. Це означає, що PAS матиме можливість утворити уряд без участі інших партій у коаліції. Інші партії, такі як Патріотичний блок та Блок Альтернатива, отримали меншу підтримку виборців. Також варто відзначити, що в Молдові затримали координаторів заворушень з Придністров’я, які, за попередньою інформацією, є співробітниками правоохоронних органів з території лівого берега Дністра.

  • Партія Санду отримує ймовірну більшість у парламенті Молдови

    Партія Санду отримує ймовірну більшість у парламенті Молдови

    На виборах у Молдові, які відбулися 28 вересня, партія Дія і Солідарність (PAS), яка очолюється президенткою Майєю Санду, отримала найбільшу підтримку виборців. Це підтверджують офіційні дані Центральної виборчої комісії Молдови, які вказують, що PAS отримала понад 49,5% голосів. Це дозволить партії мати одноосібну більшість у парламенті, тобто 52 мандати з 101. Проросійському Патріотичному блоку Ігоря Додона вдалося отримати менше голосів, а блоку Альтернатива – ще менше. У парламент також увійдуть інші партії, але PAS здобула найбільшу кількість голосів серед усіх учасників. Також повідомляється, що правоохоронці затримали координаторів заворушень із Придністров’я, які, за попередньою інформацією, мали зв’язки з правоохоронними органами з лівого берега Дністра.