Союзники України в Європі нарешті почули від президента Дональда Трампа риторику, котру очікували тривалий час – жорстку щодо РФ. Проте, як пише Politico у четвер, 10 липня, попри публічні заяви про підтримку, в європейських столицях панує недовіра через раптові розвороти в американській політиці щодо Києва.
Зокрема минулого тижня Пентагон несподівано зупинив постачання протиповітряної оборони та летальної зброї Києву, а вже цього тижня Трамп зробив різкий розворот і пообіцяв більше систем ППО, заявивши, що йому остогидли “дурниці Путіна”. Однак, союзники не впевнені, що за цими словами підуть реальні дії.
“Нас уже нічого не дивує; ми маємо бути готові до будь-чого”, – зазначив дипломат однієї з країн НАТО.
За даними джерел, українська сторона з 1 липня намагається організувати розмову міністра оборони Рустема Умерова з американським колегою Пітом Гегсетом, втім, команда останнього досі не погодилася на дзвінок.
“Складно зрозуміти, що відбувається всередині адміністрації”, – пояснив європейський посадовець. – “Трамп почав звучати більш послідовно у підтримці України, але в Пентагоні – інший підхід”.
Щобільше, днями CNNповідомив, що Гегсет не інформував Білий дім про своє рішення зупинити постачання зброї Україні до того, як це відбулося.
Союзники також непокояться можливим скороченням військової присутності США в Європі. Перегляд глобального військового розміщення очолює Елбрідж Колбі, відомий скепсисом щодо присутності американських військ на континенті. Очікується, що його пропозиції оголосять у серпні.
Урядовці Німеччини, Польщі, Італії та Великої Британії, на території яких дислоковані американські сили, не мають жодного уявлення про плани США.
“Загальне враження в Європі таке, що адміністрація діє вкрай неузгоджено”, – заявив ще один європейський посадовець.
Всього в Європі розміщено близько 80 тисяч американських військових, а в Старому Світі вони вже почали готуватися до втрати частини з них. Поки що розглядаються сценарії виведення 10-20 тисяч солдатів.
Нині в Європі фіксують дедалі більшу плутанину та втрату керованості.
“В адміністрації дуже багато непередбачуваності. Це суцільний хаос і, чесно кажучи, відсутність належного керування з найвищого рівня”, – європейський високопосадовець.
Зауважується, що наразі Білий дім після перших виступів Гегсета обмежив громадську діяльність міністра, скасувавши його поїздки на Близький Схід і в Європу; вони тепер воліють там, щоб він подорожував з Трампом і по можливості не спілкувався з союзниками.
Позначка: Партнери
-
Європа не вірить обіцянкам Трампа Україні – ЗМІ
-
Чехія підготує вісім українських пілотів F-16
Уряд Чехії схвалив програму підготовки українських пілотів, яку реалізує державне підприємство LOM Praha за дорученням Міністерства оборони. Мова про 150 годин льотної підготовки вартістю близько 32 млн крон (1,4 млн доларів). Про це інформує оборонне відомство країни у середу, 9 липня.
Тренування пройдуть до восьми українських пілотів до кінця 2026 року.
Підготовка включатиме навчання на симуляторах і дозвукових літаках L-39, оскільки Чехія не має на озброєнні F-16. Проте українська сторона виявила зацікавлення у такому типі підготовки як частині ширшої програми опанування західної авіаційної техніки.
Підготовка фінансуватиметься з уже затвердженого бюджету Міноборони Чехії, додаткові кошти з державного бюджету не залучатимуться. Усе забезпечення, зокрема логістика, медичні огляди та симуляційна підготовка, оцінено в додаткові 4,5 млн крон. Ці витрати також покриє чеська сторона.
“Для нас це не лише професійний виклик, а й прояв солідарності з Україною. Ми маємо необхідний досвід, і готові його надати там, де він потрібен найбільше”, – заявив директор LOM Praha Їржі Протіва. -
Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
“Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
“Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
“Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво. -
Ізраїль оголосив новий пакет допомоги Україні
Ізраїль вирішив надати Україні допомогу у відновленні доступу до питної води в регіонах, які постраждали від російських обстрілів. Ця допомога включає сучасні системи водопостачання, які зможуть забезпечити питною водою десятки тисяч людей. Їх встановлять у східних регіонах, де є велика нестача води. Фінансування цієї допомоги здійснюється з бюджету Міністерства закордонних справ Ізраїлю. Це вже не перший раз, коли Ізраїль надає гуманітарну допомогу Україні під час конфлікту, раніше вони організували доставку продовольства, ліків та іншого необхідного обладнання.
-
Україна та країни Рамштайну запустили спільне виробництво зброї – Умєров
Україна запускає програму спільного виробництва зброї з міжнародними партнерами в межах формату Рамштайн. Мова про створення нових заводів на території України та за кордоном. Про це повідомив глава Міноборони Рустем Умєров у Telegram у вівторок, 1 липня.
“Запускаємо програму спільного виробництвазброї з міжнародними партнерами – в Україні та в країнах-учасниках Рамштайну. Ми маємо безцінний досвід ведення сучасної війни, власне ефективне озброєння та військову техніку, і можливість випробовувати все це безпосередньо на полі бою”, – зазначив міністр.
Умєров пояснив, що вже невдовзі українські виробники озброєння та військової техніки отримають спеціальний правовий та податковий режим, котрий дозволить швидко масштабувати та модернізувати виробництво, а також будувати нові потужності.
Мова передусім про створення нових заводів і виробничих майданчиків – як на території України, так і за кордоном – у країнах-учасниках Контактної групи з питань оборони у форматі Рамштайн.
Міністр додав, що усе вироблене на цих виробництвах озброєння до закінчення війни постачатиметься Силам оборони.
Міністерство оборони спільно з Комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики презентували підприємствам українського оборонно-промислового комплексу ключові положення чотирьох законопроєктів. Вони стосуються змін до податкового, митного, бюджетного законодавства та Кримінального кодексу і спрямовані на розвиток галузі та підвищення рівня безпеки виробництва.
“Перше голосування у Верховній Раді щодо цього пакета змін відбудеться вже цього місяця. Очікуємо на позитивне рішення від депутатів”, – додав глава відомства. -
Глава МЗС Німеччини назвав пріоритетом захист України
Глава МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль 30 червня прибув до Києва з першим візитом, наголосивши, що підтримка України – його пріоритет. Про це міністр заявив на спільній пресконференції з українським колегою Андрієм Сибігою у Києвіу понеділок, 30 червня.
Він запевнив, що Німеччина “твердо стоятиме на боці України”.
Також додав, що Німеччина продовжуватиме супроводжувати Київ на шляху до Європейського Союзу, позаяк Україна є “частиною нашої вільної європейської сім’ї”.
“Для мене захист України є центральним, найважливішим завданням Німеччини та Європи”, – заявив Вадефуль.
Водночас міністр назвав блефом заяви Володимира Путіна про нібито готовність до миру у війні.
“Його нібито до переговорів – це лише фасад. Він хоче, про що він ще раз чітко заявив, підкорити всю Україну і одночасно налякати всю Європу”, – поянив він.
Вадефуль зауважив, що останні тижні Росія зокрема посилила свої атаки на Україну. Глава відомства впевнений, що “Путін готовий пожертвувати будь-якими людськими життями і розраховує на те, що наша увага ослабне” та “переключиться” на інші кризи.
“Тому я чітко заявляю, що йому це не вдасться в Німеччині та з Німеччиною”, – запевнив міністр. -
Німеччина профінансує виробництво українських дронів на €100 млн
Німеччина надасть Україні понад 100 мільйонів євро для запуску серійного виробництва українських ударних безпілотників Ан-196, здатних вражати цілі на відстані понад 2 тисячі кілометрів. Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на власні джерела.
Мова про фінансування “тризначної мільйонної суми” – німецький уряд планує вкласти кошти у створення кількох сотень дронів глибокого ураження.
За інформацією джерел, Україна отримає повну підтримку у виробництві новітніх ударних систем, зокрема в сегменті дронів-камікадзе.
Ан-196, також відомий як Лютий, – безпілотник, здатний нести бойову частину вагою до 75 кг на відстань понад 2000 км. Його розробку розпочали в жовтні 2022 року в межах проєкту Укроборонпрому.
Європейські експерти відзначають, що такі інвестиції – частина ширшої стратегії ЄС щодо інтеграції України у спільну оборонну промисловість.
Раніше стало відомо, що Нідерланди оплатять 600 тисяч дронів для ЗСУ.
Литва закупить у Києва зброю для ЗСУ на €20 млн -
Данія підтримала запуск українського ВПК на своїй території
Данія стала першою країною, яка приєдналася до ініціативи Build with Ukraine і підписала документ про спільне оборонне виробництво з Україною. Зустріч глав оборонних відомств відбулася в Гаазі, де було укладено Лист про наміри. Це відкриває шлях до виробництва українського озброєння на території Данії. Данія вже виділила 500 мільйонів крон на цей проект і планує зміцнити українські Збройні сили. Це стратегічний крок, який посилює спільну обороноздатність і створює нові можливості для обміну технологіями між країнами. Данія також вклала понад $650 млн у виробництво української оборонної продукції та виділила майже $1 млрд на озброєння України.
-
Уряд Німеччинисхвалив €8,3 млрд допомоги Україні
Німецький уряд затвердив проєкт державного бюджету на 2025 рік, в якому передбачено виділення 8,3 мільярда євро військової допомоги Україні. Міністр фінансів Ларс Клінгбайль підкреслив, що Німеччина підтримує Україну і готова відповісти на загрозливі дії Росії, такі як дрони, кібератаки та інші. Федеральний оборонний бюджет також збільшиться до 624 мільярдів євро, що дозволить збільшити витрати на оборону до 2,4% ВВП цього року та до 3,5% до 2029 року. Планується створення 10 тисяч нових посад у Бундесвері та підвищення ефективності витрачання коштів на оборону. Проєкт бюджету має бути розглянутий у Бундестазі. Також варто згадати, що Бундестаг схвалив законопроєкт про послаблення боргових обмежень для залучення інвестицій в оборону та інфраструктуру.
-
Мерц закликав покарати Путіна
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Росія під керівництвом Путіна не проявляє готовності до миру, тому потрібно ввести нові санкції, зміцнити НАТО та оборонний потенціал Німеччини. Він підкреслив, що для миру потрібна готовність обох сторін, а Росія зараз не готова до миру. Мерц висловив обурення щодо агресії Путіна проти України та закликав підтримати нові санкції ЄС проти фінансування російської війни. Він також підкреслив важливість збільшення витрат на оборону серед країн-членів НАТО з огляду на загрози з боку Росії. Мерц зазначив, що Німеччина прагне зробити свою армію найсильнішою в Європі, щоб не лише обороняти себе, а й підтримувати союзників. Канцлер також наголосив на важливості підготовки до нової реальності, оскільки світ навколо нас не повернеться до спокійних часів найближчим часом.