Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді ухвалити президентський законопроєкт №13533 щодо НАБУ та САП. Про це свідчить онлайн-трансляція засідання комітету, яку вів народний депутат Ярослав Железняк в середу, 30 липня.
За рішення про рекомендацію Раді ухвалити законопроєкт за основу та в цілому підтримало 19 нардепів.
Комітет розглянув також шість альтернативних законопроєктів і відхилив їх.
Очікується, що парламент розгляне президентський законопроєкт вже завтра – 31 липня.
Позначка: Парламент
-
Комітет Ради схвалив законопроєкт щодо НАБУ і САП
-
Сирія вперше після повалення режиму Асада проведе парламентські вибори
У Сирії у вересні відбудуться вибори до парламенту – перші після повалення режиму Башара Асада. Про це повідомляє Associated Press у понеділок, 28 липня.
Вибори проходитимуть у період з 15 по 20 вересня. У кожній провінції Сирії буде створено виборчу колегію для голосування. Третина депутатів у 210-місному парламенті буде призначена тимчасовим президентом Сирії Ахмедом аль-Шараа, решту оберуть за результатами голосування виборців.
Тимчасова конституція, підписана аль-Шараа у березні, передбачає створення Народного комітету, який виконуватиме функції тимчасового парламенту до прийняття постійної конституції та проведення загальних виборів.
Як відомо, 8 грудня 2024 року повстанці захопили столицю Сирії і оголосили про падіння режиму Башара Асада та його втечу із Дамаска. Сирійські повстанці сформували перехідний уряд – його очолив Мухаммед Башир, який керував Урядом порятунку – структурою, створеною 2017 року на територіях, що були під контролем сирійської опозиції, насамперед у провінції Ідліб.
Очільник повстанського угруповання Хаят Тахрір аш-Шам ААхмед аль-Шараа став новим президентом Сирії у січні 2025 року. На початку липня президент Сирії представив новий державний герб країни. -
У Раді назвали день розгляду законопроєкту про НАБУ і САП
Верховна Рада розгляне президентський законопроєкт щодо посилення повноважень НАБУ та САП 31 липня. Про це повідомив голова Верховної Ради Руслан Стефанчук у Фейсбук в п’ятницю, 25 липня.
“Засідання Верховної Ради України щодо розгляду невідкладного президентського законопроєкту Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України і деяких законодавчих актів України щодо посилення повноважень Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (реєстраційний номер 13533) відбудеться 31 липня 2025 року”, – написав він.
За словами Стефанчука, він запропонує Раді прийняти законопроєкт одразу за основу та в цілому, а також підтримати його невідкладне підписання.
Також спікер додав, що крім цього, парламент розгляне й інші важливі законодавчі ініціативи. -
Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП
Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
“Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:- передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
- отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
- надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
- передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
- особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.
У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
“Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП. -
НАБУ і САП звернулися до Зеленського
Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
“Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
“Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
“Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
“Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
“Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він. -
Верховна Рада призначила новий склад уряду
Під час пленарного засідання Верховної Ради 17 липня був затверджений новий склад Кабінету міністрів, якого очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Рішення підтримали 253 народних депутати. Голосування відбулося в “пакетному” форматі. Список міністрів нового уряду включає Михайла Федорова, Олексія Соболєва, Світлану Гринчук, Дениса Улютіна, Германа Галущенка, Тараса Качку та інших. Також була проведена реорганізація міністерств, зокрема об’єднання Міноборони з Міністерством стратегічних галузей промисловості. Крім того, деякі відомства були об’єднані, а посада міністра Кабінету міністрів була ліквідована.
-
Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових
Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який визначає порядок отримання допомоги родинам військовослужбовців, які загинули у полоні або у російських застінках. Раніше виникали проблеми з визначенням причини смерті, тому родини отримували менше допомоги. Тепер родини отримають не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті військового. Також передбачено виплату допомоги у випадку поранень, які призвели до втрати працездатності. Сума допомоги буде прив’язана до прожиткового мінімуму. Крім того, раніше Володимир Зеленський підписав законопроєкт про виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули під час захисту України. Рада також підтримала збільшення видатків на оборону.
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт №13439-3, який передбачає зміни до державного бюджету, зокрема у сфері фінансування сектору безпеки і оборони. Згідно з цим законопроєктом, видатки на ці цілі будуть збільшені на 412,4 млрд грн, з яких понад 400 млрд грн припадають на загальний фонд. Головна мета змін – забезпечити додаткову зброю, боєприпаси та військове обладнання для Збройних сил. Найбільше коштів отримають Міноборони, МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інші військові структури. Додаткові видатки будуть покриті за рахунок збільшення доходів держбюджету, зокрема за рахунок податків та інших джерел. Загалом, обсяг видатків у запропонованих змінах до бюджету-2025 становить 457 млрд грн.
-
В Україні продовжили дію воєнного стану
У вівторок, 15 липня, народний депутат Ярослав Железняк повідомив у Телеграмі, що Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Законопроекти про це підтримали 320 народних депутатів, один голос був проти. Триватиме воєнний стан та мобілізація ще на 90 днів – до 5 листопада поточного року. Це вже 16-те голосування за продовження воєнного стану та мобілізації з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
-
Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу
Українська Верховна Рада підтримала угоду між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Рішення про ратифікацію цієї угоди було прийняте на пленарному засіданні парламенту, де за відповідний законопроєкт проголосували 323 народних депутати. Народний депутат Ярослав Железняк оголосив про це у своєму Telegram-каналі.