Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції.
Позначка: Парламент
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
-
В Аргентині партія Мілея перемогла на проміжних виборах
Правий альянс Свобода настає, до якого входить Лібертаріанська партія президента Аргентини Хав’єра Мілея, здобув важливу перемогу на проміжних виборах до парламенту Аргентини в неділю, 26 жовтня. Альянс здобув 40,7% голосів за результатами опрацювання 97% бюлетенів. Про це повідомив голова апарату уряду Гільєрмо Франкоc на своїй сторінці Facebook.
Партія Мілея здобула перемогу в столиці Буенос-Айресі, а також у провінціях Кордова та Санта-Фе.
Буенос-Айрес довгий час вважався твердинею основних суперників ультралібералів – лівоцентристської коаліції Сила Батьківщини колишнього президента Крістіни Фернандес де Кіршнер. За підсумками проміжних виборів, коаліція дістала 31,6% голосів.
“Сьогодні ми досягли поворотного моменту. Сьогодні розпочинається будівництво великої Аргентини”, – заявив глава держави своїм прихильникам на передвиборному заході в Буенос-Айресі.
Він пообіцяв продовжити курс крутої економії з “найбільш реформаторським Конгресом в історії Аргентини”.
На проміжних парламентських виборах розподілялися половина з 257 місць у Палаті депутатів та третина з 72 місць у Сенаті Аргентини. Партія Мілея досі перебувала у меншості в обох палатах.
Президент США Дональд Трамп вже поздоровив Хав’єра Мілея з перемогою його партії на виборах. Голова Білого дому також наголосив на заслугах американської адміністрації у наданні йому підтримки.
“Це була велика перемога в Аргентині, і я хочу поздоровити переможця. І він впевнений переможець. Ми надали йому багато допомоги. Я висловив йому підтримку. Але було несподівано побачити таку перемогу. Люди думали, що буде складно перемогти, а він не просто переміг, а здобув велику перемогу”, – наголосив Трамп.
Як ми вже повідомляли напередодні, Хав’єр Мілей постав перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни.
В передмісті Буенос-Айреса натовп закидав Мілея камінням -
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -
Рада продовжила пільги для електромобілів ще на рік
На пленарному засіданні парламенту народні депутати підтримали пропозицію про продовження податкових пільг на електромобілі ще на один рік. Ці пільги включають звільнення від сплати мита, податку на додану вартість і збору до Пенсійного фонду при першій реєстрації. Це означає, що електромобілі можна буде ввозити без цих податків до 1 січня 2027 року. Вирішення про продовження пільги було підтримано 248 народними депутатами, що перевищує необхідну кількість голосів. Акциз на електромобілі залишається, однак він зазвичай не перевищує 100 євро. Податкові пільги для електромобілів в Україні діють з 2018 року і неодноразово продовжувалися.
-
Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
Верховна Рада прийняла рішення збільшити видатки на оборону вже вдруге цього року. Сума зростання складає 324,7 млрд гривень. Депутати підтримали проєкт закону №14103, який передбачає розподіл коштів, зокрема на Збройні Сили, виробництво та закупівлю зброї, Національну гвардію, Службу безпеки України та інші структури. Також відомо, що джерелом додаткових коштів стануть міжнародні партнери, зокрема Євросоюз, який виділить 295 млрд гривень в рамках ініціативи G7 ERA. У липні Верховна Рада вже збільшила видатки на безпеку та оборону на 412 млрд гривень. Також було оголошено загальні витрати України на оборону за перші дев’ять місяців поточного року.
-
Рада призначила Бережну міністром культури
Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики та міністра культури. Її кандидатуру підтримали 266 народних депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко вважає, що Бережна вміє перетворювати візії на конкретні результати, має досвід роботи в уряді та культурній дипломатії. Бережна виступила зі своїми пріоритетами, серед яких залучення ресурсів у сферу культури, збереження культурної спадщини та підтримка автономності культурних інституцій. До призначення на нову посаду Тетяна Бережна працювала в адвокатському об’єднанні та на посаді заступника міністра економіки.
-
В Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію
Верховна Рада вже в 17-ий раз продовжила воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні. Рішення було ухвалено під час пленарного засідання 21 жовтня. Законопроєкт про продовження воєнного стану та мобілізації було підтримано 317 нардепами. Триватиме цей режим до 3 лютого 2026 року, починаючи з 5 листопада 2025 року. Україна вперше ввела воєнний стан 24 лютого 2022 року, після початку вторгнення Росії. З того часу його термін продовжували 16 разів, завжди на 90 днів. Останнє продовження було затверджено 15 липня 2025 року.
-
Жінка вперше очолила уряд Японії
Японський парламент обрав Санае Такаїчі, лідера Ліберально-демократичної партії, на посаду прем’єр-міністра, зробивши її першою жінкою на цій посаді. Такаїчі отримала підтримку 237 голосів у нижній палаті, перемігши свого опонента Нода, який отримав 149 голосів. В Палаті радників Такаїчі також перемогла. Вона утворить уряд і стикатиметься з геополітичними викликами та напруженими відносинами зі США. Такаїчі має менше двох тижнів на підготовку до візиту президента США Дональда Трампа до Японії.
-
Зеленський пропонує Раді продовжити воєнний стан
Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроекти про продовження терміну дії воєнного стану і мобілізації в країні. Згідно з цими законопроектами, запропоновано продовжити воєнний стан на 90 днів починаючи з 5 листопада 2025 року, а також провести загальну мобілізацію на той же термін. Ці укази набуватимуть чинності після затвердження відповідним законом та оголошення через засоби масової інформації. Це вже 17-те голосування парламенту за продовження воєнного стану з моменту вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
-
Новий уряд Франції пережив два вотуми недовіри
У парламенті Франції відхилили два вотуми недовіри новому уряду під керівництвом прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Перша пропозиція, внесена ультралівою Нескореною Францією, не набрала необхідної кількості голосів, а друга пропозиція від ультраправого Національного об’єднання також була відхилена. Себастьєн Лекорню був призначений на посаду прем’єр-міністра минулого тижня з метою вирішення політичної кризи в країні. Він ухвалив ряд кроків, включаючи призупинення пенсійної реформи до 2027 року, щоб зберегти уряд. Лекорню покинув парламент після голосування з висловленням готовності працювати і розпочати дебати.