Лівий берег

Позначка: Парламент

  • Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада обмежила незалежність НАБУ і САП

    Верховна Рада проголосувала у другому читанні за законопроєкт №12414 який обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і робить їх залежними від рішень генерального прокурора. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Телеграм у вівторок, 22 липня.
    За відповідний законопроєкт з правками проголосували 263 народних обранця.
    Железняк розповів, що деякі депутати перед голосуванням намагалися заблокувати трибуну, бо це “єдиний варіант, як це можна хоч теоретично зупинити” прийняття законопроєкту.
    Трохи пізніше він повідомив, що зареєстрував блокуючу постанову по цьому законопроєкту 12414.
    “Згідно регламенту зараз спікер не має право підписати ці зміни. Але я переконаний, що будуть намагатися це підписати не через два дні, а сьогодні. Їх план все зробити поки не прилетіло від міжнародних партнерів”, – додав Железняк.
    Згідно прийнятого законопроєкту, генпрокурор зможе:

  • передоручати повноваження прокурора САП іншим прокурорам.
  • отримати доступ до матеріалів будь-яких справ і передоручати їх іншим прокурорам;
  • надавати НАБУ письмові вказівки, обовʼязкові до виконання;
  • передоручати кримінальні провадження НАБУ іншим органам досудового розслідування;
  • особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям.

    • У НАБУ та САП вважають, що законопроєкт №12414, який схвалила Рада, фактично знищить їхню незалежність та підпорядковує генеральному прокурору.
    “Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована”, – попередили в НАБУ і САП.

  • НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    НАБУ і САП звернулися до Зеленського

    Керівники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) закликали президента Володимира Зеленського не підписувати законопроект №12414, який фактично руйнує незалежність відомств. Про це сказали директор НАБУ Семен Кривонос і керівник САП Олександра Клименка на брифінгу в Києві у вівторок, 22 липня.
    “Зараз фактично була знищена антикорупційна інфраструктура – те, що створювалося як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією. Сьогодні це було знищено, в тому числі особами, щодо яких пред’явлені підозри антикорупційною прокуратурою”, – заявив Кривонос і додав, що НАБУ і САП виступають “категорично проти цього”.
    Він нагадав, що зараз це процес ще можна зупинити.
    “Є ще підпис президента (щоб рішення Верховної Рада вступило в дію – ред.) Ми просимо його не підписувати цей законопроєкт і повернути його з відповідним вето”, – зазначив Кривоніс.
    На його думку, прийняття цього рішення створює також загрозу євроатлантичним прагненням України.
    “Ми точно хочемо бачити Україну світлою, хочемо сильної, потужної антикорупційної інфраструктури, тому що цього заслуговує українське суспільство”, – сказав директор НАБУ.
    Він підкреслив, що останні контррозвідувальні дії СБУ не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інфраструктури в Україні.
    “Хочу підкреслити, що ми вітаємо контррозвідувальні заходи, які проводяться Службою безпеки України, з повагою відносимося до будь-якої роботи наших колег-правоохоронців, але точно підкреслюємо, що подібні дії не можуть бути підставою для знищення антикорупційної інституції”, – резюмував Кривонос.
    У свою чергу керівник САП Олександр Клименко констатував, що мова йде про кінець незалежної роботи антикорупційних відомств.
    “Фактично знищується незалежність двох інституцій від будь-якого політичного впливу і тиску на наші розслідування, які будуть проводитися в майбутньому і ті, які вже у нас тривають. Тому в принципі це кінець незалежної роботи двох антикорупційних інституцій”, – сказав він.

  • Верховна Рада призначила новий склад уряду

    Верховна Рада призначила новий склад уряду

    Під час пленарного засідання Верховної Ради 17 липня був затверджений новий склад Кабінету міністрів, якого очолила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. Рішення підтримали 253 народних депутати. Голосування відбулося в “пакетному” форматі. Список міністрів нового уряду включає Михайла Федорова, Олексія Соболєва, Світлану Гринчук, Дениса Улютіна, Германа Галущенка, Тараса Качку та інших. Також була проведена реорганізація міністерств, зокрема об’єднання Міноборони з Міністерством стратегічних галузей промисловості. Крім того, деякі відомства були об’єднані, а посада міністра Кабінету міністрів була ліквідована.

  • Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Рада підтримала виплату ₴15 млн родинам загиблих у полоні військових

    Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який визначає порядок отримання допомоги родинам військовослужбовців, які загинули у полоні або у російських застінках. Раніше виникали проблеми з визначенням причини смерті, тому родини отримували менше допомоги. Тепер родини отримають не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті військового. Також передбачено виплату допомоги у випадку поранень, які призвели до втрати працездатності. Сума допомоги буде прив’язана до прожиткового мінімуму. Крім того, раніше Володимир Зеленський підписав законопроєкт про виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули під час захисту України. Рада також підтримала збільшення видатків на оборону.

  • Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    Рада підтримала збільшення видатків на оборону

    Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт №13439-3, який передбачає зміни до державного бюджету, зокрема у сфері фінансування сектору безпеки і оборони. Згідно з цим законопроєктом, видатки на ці цілі будуть збільшені на 412,4 млрд грн, з яких понад 400 млрд грн припадають на загальний фонд. Головна мета змін – забезпечити додаткову зброю, боєприпаси та військове обладнання для Збройних сил. Найбільше коштів отримають Міноборони, МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інші військові структури. Додаткові видатки будуть покриті за рахунок збільшення доходів держбюджету, зокрема за рахунок податків та інших джерел. Загалом, обсяг видатків у запропонованих змінах до бюджету-2025 становить 457 млрд грн.

  • В Україні продовжили дію воєнного стану

    В Україні продовжили дію воєнного стану

    У вівторок, 15 липня, народний депутат Ярослав Железняк повідомив у Телеграмі, що Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Законопроекти про це підтримали 320 народних депутатів, один голос був проти. Триватиме воєнний стан та мобілізація ще на 90 днів – до 5 листопада поточного року. Це вже 16-те голосування за продовження воєнного стану та мобілізації з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

  • Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу

    Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу

    Українська Верховна Рада підтримала угоду між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Рішення про ратифікацію цієї угоди було прийняте на пленарному засіданні парламенту, де за відповідний законопроєкт проголосували 323 народних депутати. Народний депутат Ярослав Железняк оголосив про це у своєму Telegram-каналі.

  • У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону

    У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону

    Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
    Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
    На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
    Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
    Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
    “Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб.

  • У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера

    У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера

    Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати енергетичну компанію Електричні мережі Вірменії, що належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. Ці зміни передбачають право втручання в управління енергетичними компаніями у разі порушень, а також можливість тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого. Опозиція критикує ці дії, називаючи їх “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про намір націоналізувати компанію ще у червні. Самвел Карапетян також затриманий за обвинуваченнями у закликах до насильницького захоплення влади. Карапетян заперечує ці обвинувачення.

  • Уряд Франції пережив черговий вотум недовіри

    Уряд Франції пережив черговий вотум недовіри

    Спроба оголосити вотум недовіри уряду Франції під керівництвом Франсуа Байру провалилася. У Національній асамблеї не знайшлося необхідної кількості голосів за вотум, який ініціювали соціалісти через невдалі переговори щодо пенсійної реформи. Про це у вівторок, 1 липня, повідомили BFMTV.
    Вотум підтримали 189 депутатів при мінімально необхідних 289.
    Зазначається, що соціалісти без підтримки Національного об’єднання Марін Ле Пен, не змогли оголосити недовіру уряду. У партії дали зрозуміти, що готові розглядати такий крок не раніше осені, щоб мати важіль тиску на прем’єра під час дебатів стосовно бюджету.
    Соціалісти закидали прем’єр-міністру, що він не запропонував парламенту законопроєкт для обговорення питання про підвищення пенсійного віку до 64 років, щодо якого депутати так і не змогли висловитися.
    Це вже не перший вотум недовіри уряду Байру, який провалився. Так, 10 лютого провалився вотум, який ініціювали ультраправі. Перед цим Національна асамблея провалила другий вотум недовіри уряду Франції, який використав спецпроцедуру для ухвалення бюджету в обхід депутатів. Так само провалився вотум недовіри за проєкт бюджету на 2025 рік. Попередник Байру на посаді прем’єра Мішель Барньє, який теж застосував спецпроцедуру для ухвалення бюджету, не зміг пережити вотуму недовіри та пішов у відставку, пропрацювавши рекордно короткий термін на посаді глави уряду.