Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про збільшення допомоги при народженні дитини до 50 тисяч гривень. Ця ініціатива має на меті підтримку сімей у період догляду за дитиною. Підвищені виплати почнуть діяти з 1 січня 2026 року, включаючи допомогу у зв’язку з вагітністю, одноразову допомогу при народженні дитини, програми догляду за дітьми різного віку та допомогу для дітей з інвалідністю. Також передбачено одноразову допомогу для учнів перших класів.
Позначка: Парламент
-
Популісти та антиукраїнська партія: в Чехія сформувався новий парламент
Можливий майбутній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, лідер популістської партії ANO, у понеділок, 3 листопада, підписав коаліційну угоду з ультраправою SPD та партією Автомобілісти за себе. Про це повідомляє місцеве медіа Radio Prague International.
Після чотирьох тижнів переговорів ANO, Свобода і пряма демократія (SPD) і Автомобілісти підписали коаліційну угоду.
Угода містить основні програмні цілі майбутнього уряду, визначає кількість міністрів і розподіляє міністерства між окремими партіями.
Наступним кроком буде подання пропозиції щодо кадрових призначень в уряді.
В середу, 5 листопада, має бути обране керівництво Палати депутатів.
Головою парламенту, ймовірно, стане лідер SPD Томіо Окамура, якого спільно висунули SPD, ANO та Автомобілісти.
Окамура під час передвиборчої кампанії виголосив кілька антиукраїнських заяв, зокрема щодо обмеження прав українських біженців у Чехії.
Згодом стало відомо, що новий склад Палати представників, обраний на виборах 3-4 жовтня, зібрався на перше засідання. Про це повідомляє видання IDNES.
Установче засідання нового парламенту відбулося у найпізнішу можливу дату, дозволену законом – 30 днів після виборів. Дату засідання визначав президент країни Петр Павел.
На початку засідання три депутати, обрані від партії-переможниці ANO, – губернатор і два мери – відмовилися від своїх мандатів, їх замінять інші з партійного списку.
На засіданні будуть обрані спікер та віцеспікери, а також створені комітети.
Як відомо, головний політичний радник прем’єр-міністра Віктора Орбана, його тезко Балаж Орбан в інтерв’ю Politico заявив, що Угорщина прагне об’єднатися з Чехією та Словаччиною, щоб сформувати в Євросоюзі скептично налаштований до України альянс.
Угорський прем’єр планує налагодити співпрацю з Андреєм Бабішем та зі своїм словацьким колегою Робертом Фіцо. -
Дві партії мають майже однаковий результат на виборах в Нідерландах
На виборах до парламенту Нідерландів ультраправа партія Свободи (PVV) та лівоцентристська партія Демократи 66 (D66) здобули приблизно однакову кількість голосів, набравши близько 1,7 мільйона кожна. Це означає, що обидві партії можуть отримати по 26 місць у парламенті. Лідер D66 Роб Єттен висловив упевненість у здатності сформувати уряд і підкреслив важливість позитивного співробітництва між центральними політичними силами. Результати підрахунків ще не завершені, але вже видно, що він може стати наймолодшим і першим відкрито гомосексуальним прем’єр-міністром Нідерландів. У попередньому екзит-полі D66 мала невелике переважання над PVV, проте остаточні результати будуть оголошені ввечері 31 жовтня. Нагадаємо, що вибори відбулися через вихід лідера PVV з коаліції через різницю у поглядах на міграцію. Для формування уряду в Нідерландах потрібно 76 місць у парламенті, тому коаліція партій буде необхідна.
-
В Нідерландах почались дострокові парламентські вибори
Голосування на дострокових парламентських виборах почалося в Нідерландах у середу, 29 жовтня. Виборчі дільниці у Нідерландах будуть відкриті з 7:30 до 21:00 за місцевим часом. Деякі спеціальні дільниці можуть відкриватися раніше, однак закриття після 21:00 не допускається. Про це повідомляє місцеве медіа NU.nl.
Дострокові вибори в країні спровокувало рішення лідера ультраправої Партії свободи (PVV) Герта Вілдерса вийти з чотирипартійної коаліції через недостатні заходи з протидії міграції.
В останньому опитуванні перед виборами ультраправа PVV, яка була лідером симпатій виборців, втратила позиції.
Аналіз Ipsos I&O показав, що на перше місце у виборах можуть претендувати три нідерландські політсили: PVV, альянс лівих і Зелених GL– PvdA, а також прогресивна партія D66. Їм усім прогнозують по 23 місця у 150-місній нижній палаті парламенту Нідерландів.
Християнські демократи, згідно з прогнозом, матимуть 19 місць – на одне менше, ніж у попередньому опитуванні, правоцентристська VVD екс-премʼєра Марка Рютте – 17 місць, а ультраправа JA21 – 11 місць.
Оскільки жодна партія не має шансів на здобуття абсолютної більшості в 76 місць, ймовірно, будуть розглядатися різні нові коаліції. -
В Аргентині партія Мілея перемогла на проміжних виборах
Правий альянс Свобода настає, до якого входить Лібертаріанська партія президента Аргентини Хав’єра Мілея, здобув важливу перемогу на проміжних виборах до парламенту Аргентини в неділю, 26 жовтня. Альянс здобув 40,7% голосів за результатами опрацювання 97% бюлетенів. Про це повідомив голова апарату уряду Гільєрмо Франкоc на своїй сторінці Facebook.
Партія Мілея здобула перемогу в столиці Буенос-Айресі, а також у провінціях Кордова та Санта-Фе.
Буенос-Айрес довгий час вважався твердинею основних суперників ультралібералів – лівоцентристської коаліції Сила Батьківщини колишнього президента Крістіни Фернандес де Кіршнер. За підсумками проміжних виборів, коаліція дістала 31,6% голосів.
“Сьогодні ми досягли поворотного моменту. Сьогодні розпочинається будівництво великої Аргентини”, – заявив глава держави своїм прихильникам на передвиборному заході в Буенос-Айресі.
Він пообіцяв продовжити курс крутої економії з “найбільш реформаторським Конгресом в історії Аргентини”.
На проміжних парламентських виборах розподілялися половина з 257 місць у Палаті депутатів та третина з 72 місць у Сенаті Аргентини. Партія Мілея досі перебувала у меншості в обох палатах.
Президент США Дональд Трамп вже поздоровив Хав’єра Мілея з перемогою його партії на виборах. Голова Білого дому також наголосив на заслугах американської адміністрації у наданні йому підтримки.
“Це була велика перемога в Аргентині, і я хочу поздоровити переможця. І він впевнений переможець. Ми надали йому багато допомоги. Я висловив йому підтримку. Але було несподівано побачити таку перемогу. Люди думали, що буде складно перемогти, а він не просто переміг, а здобув велику перемогу”, – наголосив Трамп.
Як ми вже повідомляли напередодні, Хав’єр Мілей постав перед вирішальним моментом свого президентства, коли виборці оцінюють його дворічну адміністрацію на тлі політичної та економічної кризи та звинувачень у втручанні його союзника Дональда Трампа у справи країни.
В передмісті Буенос-Айреса натовп закидав Мілея камінням -
Хорватія повертає обов’язкову військову службу
Парламент Хорватії ухвалив рішення про повернення обов’язкової військової служби на тлі зростання напруженості в Європі через російсько-українську війну. Про це повідомляє AP, у п’ятницю, 24 жовтня.
Законодавці підтримали зміни до законодавства 84 голосами, тоді як 11 проголосували “проти” та 30 – утрималися. Служба триватиме два місяці й передбачатиме “базову військову підготовку”.
Рішення означає повернення до призову, який було призупинено у 2008 році, коли Хорватія перейшла на контрактну армію.
У Міністерстві оборони пояснили, що мета програми – навчити молодь базових навичок і знань, необхідних у кризових ситуаціях, щоб вони могли сприяти національній безпеці.
До кінця року влада розпочне медичні огляди юнаків, народжених у 2007 році. Призовники отримуватимуть зарплату, а ті, хто відмовиться від військової служби, зможуть обрати цивільну альтернативну.
Повернення призову відбувається на тлі зміцнення обороноздатності країни, тоді як у Європі зростають побоювання, що російсько-українська війна може поширитися далі. -
Рада продовжила пільги для електромобілів ще на рік
На пленарному засіданні парламенту народні депутати підтримали пропозицію про продовження податкових пільг на електромобілі ще на один рік. Ці пільги включають звільнення від сплати мита, податку на додану вартість і збору до Пенсійного фонду при першій реєстрації. Це означає, що електромобілі можна буде ввозити без цих податків до 1 січня 2027 року. Вирішення про продовження пільги було підтримано 248 народними депутатами, що перевищує необхідну кількість голосів. Акциз на електромобілі залишається, однак він зазвичай не перевищує 100 євро. Податкові пільги для електромобілів в Україні діють з 2018 року і неодноразово продовжувалися.
-
Рада схвалила додаткові 325 млрд на оборону
Верховна Рада прийняла рішення збільшити видатки на оборону вже вдруге цього року. Сума зростання складає 324,7 млрд гривень. Депутати підтримали проєкт закону №14103, який передбачає розподіл коштів, зокрема на Збройні Сили, виробництво та закупівлю зброї, Національну гвардію, Службу безпеки України та інші структури. Також відомо, що джерелом додаткових коштів стануть міжнародні партнери, зокрема Євросоюз, який виділить 295 млрд гривень в рамках ініціативи G7 ERA. У липні Верховна Рада вже збільшила видатки на безпеку та оборону на 412 млрд гривень. Також було оголошено загальні витрати України на оборону за перші дев’ять місяців поточного року.
-
Рада призначила Бережну міністром культури
Верховна Рада України призначила Тетяну Бережну на посаду віцепрем’єр-міністра з гуманітарної політики та міністра культури. Її кандидатуру підтримали 266 народних депутатів. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко вважає, що Бережна вміє перетворювати візії на конкретні результати, має досвід роботи в уряді та культурній дипломатії. Бережна виступила зі своїми пріоритетами, серед яких залучення ресурсів у сферу культури, збереження культурної спадщини та підтримка автономності культурних інституцій. До призначення на нову посаду Тетяна Бережна працювала в адвокатському об’єднанні та на посаді заступника міністра економіки.
-
В Україні продовжили воєнний стан і мобілізацію
Верховна Рада вже в 17-ий раз продовжила воєнний стан та загальну мобілізацію в Україні. Рішення було ухвалено під час пленарного засідання 21 жовтня. Законопроєкт про продовження воєнного стану та мобілізації було підтримано 317 нардепами. Триватиме цей режим до 3 лютого 2026 року, починаючи з 5 листопада 2025 року. Україна вперше ввела воєнний стан 24 лютого 2022 року, після початку вторгнення Росії. З того часу його термін продовжували 16 разів, завжди на 90 днів. Останнє продовження було затверджено 15 липня 2025 року.