Парламент Молдови 27 листопада схвалив у другому читанні денонсацію угоди з Росією про створення та функціонування культурних центрів, внаслідок чого у Кишиневі закриють “Русский дом”. Про це повідомляє NewsMaker
Рішення ухвалили голосами 57 депутатів.
Проєкт денонсації розробили на запит Міністерства закордонних справ після того, як у лютому 2025 року російські безпілотники порушили повітряний простір нашої країни.
У парламенті нагадали, що у 2009 році Росія відкрила у Кишиневі культурний центр. Тоді як Молдова так і не відкрила аналогічний центр у РФ, і це вже порушує баланс та мету договору.
Прихильники денонсації також заявили, що російський культурний центр підпорядковується посольству РФ і його фінансує Росспівробітництво, яке перебуває під міжнародними санкціями.
Крім того, автори проєкту денонсації наголошують, що у нинішній геополітичній ситуації “угоду з РФ можна використовувати для просування спотворених наративів, а це загрожує інформаційній безпеці Молдови”. Молдова та Росія підписали цей договір у 1998 році. Його метою була популяризація історії, культури, інформування громадськості про розвиток політичних, економічних, наукових та освітніх процесів держав. Проте за умов нинішньої геополітичної ситуації та високого ризику дезінформації міністерство культури запропонувало денонсувати угоду.
На засіданні 13 листопада парламент Молдови схвалив денонсацію угоди у першому читанні. За проголосували 60 депутатів із партій PAS та “Демократія вдома”. Проти виступили комуністи, соціалісти, блок “Альтернатива” та “Наша партія”.
Позначка: Парламент
-
Молдови денонсувала угоду з Росією про культурні центри
-
План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву
Очільники комітетів із закордонних справ 20 країн Європи видали спільне звернення, у якому висловили підтримку Україні та визначили ключові принципи для досягнення миру. Вони наголосили, що жоден мирний план, який виправдовує російську агресію, не може бути прийнятий для Європи. Члени парламентів Європи вказали на важливість завершення російсько-української війни, оскільки це впливає на безпеку всієї Європи. Вони вимагають справедливого та сталого миру, що ґрунтується на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності України. Парламентарі підкреслили, що будь-які дії агресора лише підштовхують Росію до нових агресивних кроків. Вони також закликали до гарантій безпеки для України та виведення російських військ із окупованих територій. У заяві чітко визначено, що незалежність України та притягнення агресора до відповідальності – це червоні лінії, яких Європа не може порушувати. Також уточнено, що будь-які обмеження щодо обороноздатності України вважаються неприйнятними. У результаті консультацій у Женеві було узгоджено створення оновленого рамкового документа щодо миру, і Україна разом зі США продовжить роботу над спільними пропозиціями.
-
Рада звільнила міністра енергетики Гринчук
Верховна Рада прийняла рішення про звільнення міністра енергетики Світлани Гринчук. Це рішення підтримали 315 народних депутатів під час пленарного засідання парламенту. Голоси розподілилися між фракціями різних політичних партій. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук підписав постанову про звільнення Гринчук прямо на засіданні. Новий виконуючий обов’язки міністра енергетики став заступник глави Міненерго Микола Колісник. Це рішення було ухвалено в контексті корупційного скандалу у енергетиці, який розслідували НАБУ і САП. Раніше також було звільнено міністра юстиції Германа Галущенка через цей скандал.
-
Парламент звільнив міністра юстиції Галущенка
У середу, 19 листопада, Верховна Рада прийняла постанову про звільнення міністра юстиції Германа Галущенка. За це рішення проголосували 323 народних депутати. Голоси розподілилися між фракціями наступним чином: Слуга народу – 200 голосів, Європейська солідарність – 21, Батьківщина – 17, Платформа за життя та мир – 16, Голос – 14, Відновлення України – 11, Партія За майбутнє – 11. Тимчасово виконання обов’язків міністра юстиції покладено на заступника глави Мін’юсту Людмилу Сугак, яка відповідає за питання європейської інтеграції.
-
Гренландія обмежила права іноземців на володіння нерухомістю
Парламент Гренландії схвалив нові правила володіння нерухомістю іноземцями на тлі зростання інтересу до нерухомості в країні з боку США. Про це напередодні повідомило видання The Local.
Вказано, що вся земля в Гренландії належить державі і не може бути придбана, але фізичні особи можуть отримати право на користування конкретною ділянкою. Однак нерухомість можна купувати і продавати.
Нові правила ускладнюють іноземним громадянам отримання дозволу на використання земельної ділянки та придбання нерухомості.
Законопроєкт був поданий після того, як влада помітила “певний інтерес” з боку іноземців до придбання нерухомості в Гренландії.
Зокрема, місцеві ЗМІ писали, що агенти з нерухомості в Гренландії помітили “сплеск інтересу” з боку американців, які бажають придбати землю в цій країні.
Це сталося після неодноразових заяв президента США Дональда Трампа протягом цього року про те, що він хоче взяти під контроль Гренландію.
У січні гренландські політики внесли внесли законопроєкт, який ускладнює іноземним громадянам придбання землі та нерухомості.
Згідно з новим законом, лише гренландські, фарерські або данські компанії чи фізичні особи можуть отримати дозвіл на використання землі або придбання нерухомості в Гренландії.
Особи, які не мають данського громадянства (яке також надається жителям Гренландії), повинні проживати в Гренландії та сплачувати податки протягом щонайменше двох років.
Покупці, які не відповідають критеріям, але мають надію на придбання нерухомості, можуть звернутися до уряду за спеціальним дозволом.
Закон набере чинності з січня 2026 року. За його порушення перебачені штрафи.
Раніше ЗМІ повідомили, що США знайшли альтернативу анексії Гренландії. Тепер Вашингтон розглядає варіант угоди про вільну асоціацію, однак, для цього острів мав би здобути незалежність від Данії.
Спецслужби США отримали наказ шпигувати за Гренландією – ЗМІ -
Парламент Болгарії подолав вето президента на купівлю НПЗ Лукойл
Парламент Болгарії у четвер подолав вето президента Румена Радева на закон, котрий дозволяє уряду взяти під контроль нафтопереробний завод Лукойл та продати його у разі потреби, щоб захистити актив від наближення санкцій США. Про це повідомляє Reuters.
Рішення ухвалили на тлі санкцій, запроваджених минулого місяця Міністерством фінансів США (OFAC) та Великою Британією щодо двох найбільших російських нафтових компаній – Лукойл та Роснафти, що посилює тиск на главу РФ Володимира Путіна та загрожує операціям компаній у Європі.
Минулого тижня парламент схвалив зміни, котрі дають уповноваженому урядом комерційному менеджеру повноваження контролювати роботу нафтопереробного заводу Лукойл у Болгарії після 21 листопада, коли санкції США набудуть чинності, та при необхідності продати компанію.
Президент Болгарії Румен Радев наклав вето на закон у середу, застерігаючи, що він не містить механізмів захисту від майбутніх фінансових претензій до держави. Однак парламент відхилив його заперечення 128 голосами проти 59. Як ми вже писали, російська нафтова компанія Лукойл, що тепер потрапила під санкції США, продасть свої закордонні активи міжнародному сировинному трейдеру Gunvor.
Зауважимо, що 22 жовтня США ввели санкції проти російських нафтових компаній Роснєфть і Лукойл. Санкції забороняють транзакції з підсанкційними компаніями та усіма їхніми дочірніми структурами.
Лукойл оголосив про продаж іноземних активів -
Прем’єр внесла в Раду подання на звільнення Галущенка та Гринчук
Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко внесла на розгляд Верховної Ради подання про звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлани Гринчук. Про це вона повідомила на своєму каналі в Telegram.
“Міністри подали свої заяви у визначений законом спосіб”, – написала чиновниця.
Зауважимо, що перед цим президент України Володимир Зеленський попросив у Свириденко заяви щодо відставки міністра енергетика Світлани Гринчук і міністра юстиції Германа Галущенко.
Верховна Рада розглядатиме питання звільнення з посади міністра юстиції Германа Галущенка та міністра енергетики Світлана Гринчук 18 листопада.
Юлія Свириденко також повідомила, що Кабінет міністрів України вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони (РНБО) пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо бізнесмена Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.
“На позачерговому засіданні Кабінет міністрів України на підставах, визначених законом України Про санкції, внесли на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тимура Міндіча та Олександра Цукермана”, – написала голова українського уряду.
Як відомо, 10 листопада НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах. Зловмисники легалізували кошти через офіс колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача. Учасники схеми “відмили” близько 100 млн доларів.
Додамо, що бізнесмен Тимур Міндіч мав вплив на таких викопосадовців, як міністр юстиції Герман Галущенко, який раніше обіймав посаду міністра енергетики, а також на секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО) Рустема Умєрова, який раніше був міністром оборони. Про це сказав прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Згодом, 12 листопада, під час позачергового засідання Кабінету міністрів було ухвалено рішення відсторонити Германа Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції.
Міністр енергетики Гринчук подала у відставку -
Вибори в Нідерландах: партія D66 офіційно стала переможцем
На дострокових парламентських виборах у Нідерландах перемогла ліберальна партія D66 під керівництвом Роба Єттена. Вона здобула найбільшу кількість голосів, обігнавши ультраправу Партію свободи. D66 та PVV отримали по 26 місць у парламенті. Інші партії, які також увійшли до парламенту, це VVD, GroenLinks-PvdA та Християнсько-демократичний заклик. Голова Виборчої ради підтвердив вірогідність результатів виборів, хоча визнав, що підрахунок голосів не є ідеальним процесом і можуть бути деякі помилки. Однак кількість помилок значно зменшилася за останні роки.
-
У Чехії спікер парламенту зняв з будівлі прапор України. Тепер їх там три
У Чехії новий голова Палати представників Томіо Окамура вирішив зняти український прапор з будівлі, де він висів з 2022 року. Це рішення викликало реакцію кількох фракцій нижньої палати парламенту. Партії ODS, STAN та Piráti самостійно вивісили синьо-жовті прапори зі своїх вікон як протест. Представники цих партій висловили своє обурення та підтримку України, заявивши, що дія нового голови є проявом неуважання до солідарності та мужності.
-
Президент Болгарії наклав вето на закон стосовно Лукойлу
Президент Болгарії Румен Радев відмовився підписати закон про інвестиції, який дозволяв би продаж активів російської компанії Лукойл в країні. Згідно з цим законом, угоди про продаж майна Лукойла мали би здійснюватися за рішенням уряду та з дозволу Державного агентства Національна безпека. Президент вважає, що це положення робить уряд залежним від агентства національної безпеки, що суперечить конституції. Тому він повернув закон на обговорення до парламенту.