Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який визначає порядок отримання допомоги родинам військовослужбовців, які загинули у полоні або у російських застінках. Раніше виникали проблеми з визначенням причини смерті, тому родини отримували менше допомоги. Тепер родини отримають не менше 15 мільйонів гривень незалежно від причини смерті військового. Також передбачено виплату допомоги у випадку поранень, які призвели до втрати працездатності. Сума допомоги буде прив’язана до прожиткового мінімуму. Крім того, раніше Володимир Зеленський підписав законопроєкт про виплату 15 мільйонів гривень родинам добровольців, які загинули під час захисту України. Рада також підтримала збільшення видатків на оборону.
Позначка: Парламент
-
Рада підтримала збільшення видатків на оборону
Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроєкт №13439-3, який передбачає зміни до державного бюджету, зокрема у сфері фінансування сектору безпеки і оборони. Згідно з цим законопроєктом, видатки на ці цілі будуть збільшені на 412,4 млрд грн, з яких понад 400 млрд грн припадають на загальний фонд. Головна мета змін – забезпечити додаткову зброю, боєприпаси та військове обладнання для Збройних сил. Найбільше коштів отримають Міноборони, МВС, ГУР Міноборони, СБУ та інші військові структури. Додаткові видатки будуть покриті за рахунок збільшення доходів держбюджету, зокрема за рахунок податків та інших джерел. Загалом, обсяг видатків у запропонованих змінах до бюджету-2025 становить 457 млрд грн.
-
В Україні продовжили дію воєнного стану
У вівторок, 15 липня, народний депутат Ярослав Железняк повідомив у Телеграмі, що Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Законопроекти про це підтримали 320 народних депутатів, один голос був проти. Триватиме воєнний стан та мобілізація ще на 90 днів – до 5 листопада поточного року. Це вже 16-те голосування за продовження воєнного стану та мобілізації з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
-
Рада ратифікувала угоду щодо спецтрибуналу
Українська Верховна Рада підтримала угоду між Україною та Радою Європи про створення спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. Рішення про ратифікацію цієї угоди було прийняте на пленарному засіданні парламенту, де за відповідний законопроєкт проголосували 323 народних депутати. Народний депутат Ярослав Железняк оголосив про це у своєму Telegram-каналі.
-
У Словенії проведуть референдум щодо витрат на оборону
Парламент Словенії підтримав пропозицію Лівої партії про проведення консультативного референдуму щодо збільшення витрат на оборону. Про це напередодні повідомило місцеве видання Delo.si.
Вказано, що пропозицію щодо референдуму підтримали дві з трьох партій словенської коаліції – Ліві та соціал-демократи, а також дві менші опозиційні партії. Загалом вони дали 46 голосів “за”, при тому що у складі парламенту 90 депутатів.
На референдум планується винести таке формулювання: “Чи підтримуєте ви збільшення витрат Словенії на оборону до 3% ВВП на рік, що становить приблизно 2,1 млрд євро, до 2030 року?”.
Наразі неввідомо, коли саме відбудеться голосування. Парламент має ухвалити окрему постанову про його проведення. У будь-якому разі результати консультативного референдуму не мають обовʼязкової сили.
Премʼєр-міністр Роберт Голоб, чий Рух Свобода проголосував проти пропозиції колег по коаліції, після цього анонсував ініціювання референдуму “щодо членства Словенії в НАТО”.
“Є тільки два шляхи: або ми залишаємося в Альянсі і платимо членські внески, або виходимо з Альянсу. Все інше – це популістське введення громадян в оману”, – заявив Голоб. -
У Вірменії націоналізують компанію російського мільярдера
Парламент Вірменії ухвалив поправки, які дозволяють націоналізувати енергетичну компанію Електричні мережі Вірменії, що належить російському бізнесмену вірменського походження Самвелу Карапетяну. Ці зміни передбачають право втручання в управління енергетичними компаніями у разі порушень, а також можливість тимчасово відсторонити власників та призначити зовнішнього керуючого. Опозиція критикує ці дії, називаючи їх “державним рекетом”. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян оголосив про намір націоналізувати компанію ще у червні. Самвел Карапетян також затриманий за обвинуваченнями у закликах до насильницького захоплення влади. Карапетян заперечує ці обвинувачення.
-
Уряд Франції пережив черговий вотум недовіри
Спроба оголосити вотум недовіри уряду Франції під керівництвом Франсуа Байру провалилася. У Національній асамблеї не знайшлося необхідної кількості голосів за вотум, який ініціювали соціалісти через невдалі переговори щодо пенсійної реформи. Про це у вівторок, 1 липня, повідомили BFMTV.
Вотум підтримали 189 депутатів при мінімально необхідних 289.
Зазначається, що соціалісти без підтримки Національного об’єднання Марін Ле Пен, не змогли оголосити недовіру уряду. У партії дали зрозуміти, що готові розглядати такий крок не раніше осені, щоб мати важіль тиску на прем’єра під час дебатів стосовно бюджету.
Соціалісти закидали прем’єр-міністру, що він не запропонував парламенту законопроєкт для обговорення питання про підвищення пенсійного віку до 64 років, щодо якого депутати так і не змогли висловитися.
Це вже не перший вотум недовіри уряду Байру, який провалився. Так, 10 лютого провалився вотум, який ініціювали ультраправі. Перед цим Національна асамблея провалила другий вотум недовіри уряду Франції, який використав спецпроцедуру для ухвалення бюджету в обхід депутатів. Так само провалився вотум недовіри за проєкт бюджету на 2025 рік. Попередник Байру на посаді прем’єра Мішель Барньє, який теж застосував спецпроцедуру для ухвалення бюджету, не зміг пережити вотуму недовіри та пішов у відставку, пропрацювавши рекордно короткий термін на посаді глави уряду. -
Іран заборонив гендиректору МАГАТЕ відвідувати свої ядерні обʼєкти
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі більш не матиме доступу до ядерних обʼєктів Ірану. На додачу до цього, Тегеран заборонить встановлювати там камери. Про це заявив речник парламенту країни Хамід Реза Хажі Бабаї, інформує іранське агентство Mehr.
Рішення Ірану пов’язане з “виявленням конфіденційних даних про об’єкти в документах, одержаних від ізраїльського режиму”.
“Нещодавня 12-денна війна є продовженням 47-річної ворожнечі, яку ведуть Сполучені Штати проти іранського народу. Суть цієї ворожнечі полягає не в ракетах чи ядерній програмі, а в народі Ірану”, – додав він.
Зазначимо, 25 червня іранський парламент ухвалив рішення про припинення співпраці з МАГАТЕ.
Іран оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ -
В Ірані заборонили відвідувати ядерні обʼєкти гендиректору МАГАТЕ
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі більш не матиме доступу до ядерних обʼєктів Ірану. На додачу до цього, Тегеран заборонить встановлювати там камери. Про це заявив речник парламенту країни Хамід Реза Хажі Бабаї, інформує іранське агентство Mehr.
Рішення Ірану пов’язане з “виявленням конфіденційних даних про об’єкти в документах, одержаних від ізраїльського режиму”.
“Нещодавня 12-денна війна є продовженням 47-річної ворожнечі, яку ведуть Сполучені Штати проти іранського народу. Суть цієї ворожнечі полягає не в ракетах чи ядерній програмі, а в народі Ірану”, – додав він.
Зазначимо, 25 червня іранський парламент ухвалив рішення про припинення співпраці з МАГАТЕ.
Іран оголосив про припинення співпраці з МАГАТЕ -
Парламент Фінляндії схвалив вихід з Оттавської конвенції
Парламент Фінляндії ухвалив рішення про вихід країни з Оттавської конвенції, яка забороняє використання протипіхотних мін. Про це інформує мовник Yle у четвер, 19 червня.
У майбутньому збройні сили Фінляндії зможуть знову використовувати ці види зброї в оборонних цілях.
За вихід із договору проголосували 157 депутатів. Проти виступили 18 парламентарів. Ще 24 депутати були відсутні під час голосування.
Єдина представниця урядової Шведської народної партії Єва Біауде проголосувала проти ініціативи уряду. Також більшість представників Лівого союзу виступили проти, тоді як у Зелених голоси розділились.
У комітеті закордонних справ, котрий рекомендував підтримати пропозицію уряду, зазначили, що мінна зброя залишається важливим елементом оборони Фінляндії на тлі погіршення безпекової ситуації в регіоні.
Спільно з рішенням про вихід з конвенції парламент затвердив і супровідну заяву, згідно з якою Фінляндія продовжить активно підтримувати гуманітарні ініціативи з розмінування у кризових регіонах світу.
Оттавська конвенція – міжнародна угода, що забороняє використання, зберігання, виробництво та передання протипіхотних мін. Документ набув чинності у 1999 році. Фінляндія підписала договір у 2012 році, зобов’язавшись знищити запаси мін до 2016 року.
Раніше президент країни Александр Стубб анонсував вихід Фінляндії з конвенції.