Нецільове використання коштів, призначених для військової допомоги Україні, розслідує Європейська прокуратура в Словаччині. В межах розслідування затримали 8 осіб, серед яких є чотири співробітники Міністерства оборони. Про це повідомляє Європейська прокуратура (ЕРРО).
Прокуратура 18 червня провела заходи зі збору доказів у рамках розслідування підозри у зловживанні коштами, призначеними для військової допомоги Україні. Приблизний збиток складає 7,4 млн євро.
Європейська прокуратура в квітні 2025 року почала розслідування щодо високопосадовців Міністерства оборони, яких підозрюють у нецільовому використанні коштів, виділених на військову допомогу Україні.
З лютого по березень 2022 року високопосадовці Міністерства оборони Словаччини подали до Європейського фонду миру (EPF) заявки на відшкодування витрат на військову допомогу, надану Україні, а саме за поставлені боєприпаси. Підозрювані нібито навмисно порушили свої обов’язки, а також бюджетні правила, видавши необґрунтовані накази про закупівлю боєприпасів у двох приватних компаній.
Європейська прокуратура підозрює, що процедура державних закупівель була сфальсифікована і що боєприпаси могли бути придбані за завищеною ціною. Європейська прокуратура – незалежна прокуратура Європейського Союзу, відповідальна за розслідування, переслідування та судове переслідування злочинів проти фінансових інтересів ЄС.
Позначка: Озброєння
-
Зброя для ЗСУ: Словаччина розслідує фальсифікації
-
Французькі дрони MV-25 OSKAR допомагають оборонцям на фронті
Збройні сили України почали активно застосовувати нові баражуючі боєприпаси MV-25 OSKAR, створені французькою компанією KNDS France у співпраці з DELAIR та EOS Technologie. Про це повідомляє пресслужба компанії.
Ці ударні безпілотники входять до лінійки MATARIS, що включає кілька моделей із різними технічними характеристиками.
MV-25 OSKAR призначений для ураження піхоти та легкої бронетехніки – він оснащений 550-грамовою осколково-фугасною бойовою частиною та може діяти в радіусі до 25 км, перебуваючи у повітрі до 45 хвилин.
Дрон уже отримав позитивні відгуки від підрозділів ЗСУ. Його розробка тривала два роки, тоді як перші бойові випробування відбулися у червні 2024 року.
Серед ключових переваг MV-25 – простота у використанні, автономність (не потребує злітно-посадкової смуги) та низька помітність для РЛС. Пристрій також може працювати без супутникового сигналу, використовуючи захищений канал зв’язку, стійкий до радіоелектронної боротьби.
Раніше Міноборони кодифікувало безпілотні авіаційні комплекси українського виробництва Амага-10. -
ЗСУ дозволили експлуатувати бойовий модуль з гранатометом
Міністерство оборони України оголосило про впровадження в Збройних силах дистанційно-керованого бойового модуля ШАБЛЯ МК19(М), який може стріляти з автоматичного гранатомета калібру 40 мм. Цей модуль може бути встановлений як на роботизовані комплекси, так і на транспортні засоби, і вести вогонь прямим або непрямим наведенням. Він дозволяє поразити цілі з закритих позицій і може бути керований одним оператором. Крім того, вже раніше Міноборони затвердило використання ударного безпілотного авіаційного комплексу Білий вовк і безпілотних авіаційних комплексів BATON українського виробництва.
-
Тайвань озброїться дронами, перевіреними в Україні
Укладене Тайванем стратегічне партнерство з американською компанією Auterion стосується постачання програмного забезпечення для безпілотників, яке випробовували в бойових умовах в Україні. Мета угоди полягає в посиленні обороноздатності Тайваню через зростання військових загроз з боку Китаю. Програмне забезпечення Auterion вже використовується в українських дронах, які діють проти російських військ. Ця технологія може бути в майбутньому використана в мільйонах тайванських дронів. Угода також передбачає розробку автономних систем і технологій рою дронів. Це дозволить Тайваню утримувати Китай, будуючи численний автономний флот. Тайвань вивчає український досвід використання безпілотників, щоб компенсувати кількісну перевагу Китаю військово. Китай вважає Тайвань своєю територією і підвищує тиск на острів, тому Тайвань, за підтримки США, модернізує свої сили, зосереджуючись на асиметричній зброї – мобільній, дешевшій і ефективній.
-
Північні країни узгодили з компанією Nammo постачання боєприпасів
Четверо північних країн – Норвегія, Швеція, Данія та Фінляндія – уклали стратегічну угоду з норвезькою оборонною компанією Nammo для посилення постачання боєприпасів та зміцнення обороноздатності Північного регіону. Міністр оборони Норвегії Торе О. Сандвік наголосив на важливості співпраці між країнами для підвищення безпеки. Угода передбачає спільні закупівлі боєприпасів, збільшення виробничих потужностей, спільне накопичення запасів та полегшення координації підтримки України. Це крок до ще тіснішої співпраці між північними країнами та зміцнення оборони регіону.
-
Світ наближається до нової ядерної гонки – SIPRI
Міжнародний інститут дослідження проблем миру в Стокгольмі опублікував щорічний звіт на 2025 рік, в якому вказав на зростання ядерної загрози. Експерти попереджають про ослаблення системи стримування та розпочаття нової гонки зброї. За даними звіту, у світі є близько 12 241 ядерна боєголовка, з яких понад 9000 готові до використання. Спеціалісти особливо стурбовані зростанням ядерного потенціалу Китаю. Також відзначається активізація програм модернізації ядерної зброї у багатьох країнах, включаючи США, Росію, Китай, Велику Британію та інші. SIPRI попереджає, що сучасна гонка озброєнь є небезпечною та непередбачуваною, особливо через нові технології. Напруга також зросла між Індією та Пакистаном, а також у Північній Кореї. Експерти закликають до уникнення ескалації конфліктів та контролю над ядерною зброєю, оскільки це може поставити під загрозу безпеку населення.
-
Уряд Нідерландів підтримав 5% ВВП на оборону
Тимчасовий уряд Нідерландів підтримав зобов’язання довести витрати на оборону та пов’язані з нею видатки до 5% ВВП. Про наміроголосив тимчасовий прем’єр-міністр Дік Схоофу листі до Палати представників, повідомляє Європейська правда у п’ятницю, 13 червня.
«З війною на нашому континенті наша безпека більше не є даністю. Тому ми неминуче будемо більше інвестувати в нашу власну оборону. НАТО є в цьому незамінним», – зазначив Схооф.
Згідно з документом, 3,5% ВВП планують спрямувати безпосередньо на оборону, ще 1,5% – на суміжні витрати у сфері безпеки та підтримки оборонного сектору.
У нинішньому проєкті бюджету на 2026 рік передбачено 2,2% ВВП на оборону, включно з допомогою Україні.
Передбачається, що показник у 5% ВВП погодять як обовʼязкові витрати на оборону для членів НАТО на саміті в Гаазі 24-25 червня.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Швеція витрачатиме 5% ВВП на оборону через загрозу з боку РФ
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підтвердив наміри уряду збільшити витрати на оборону до 5% валового внутрішнього продукту. Про це він заявив 12 червня під час спільної пресконференції з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте у Стокгольмі, повідомляє Європейська правда.
“Сьогодні хочу підтвердити, що Швеція досягне нового цільового показника НАТО з витрат на оборону у розмірі 5% ВВП. Щонайменш 3,5% ВВП будуть спрямовані на ключові оборонні потреби задля досягнення нових цілей НАТО зі спроможностей”, – зазначив Крістерссон.
Він нагадав, що уряд ще кілька місяців тому анонсував наймасштабніші оборонні інвестиції з часів Холодної війни.
Офіційне рішення планують ухвалити після саміту НАТО в Гаазі 24-25 червня.
“Ми розуміємо, що безвідносно того, яким буде рішення саміту НАТО, ми маємо специфічне географічне розташування, і ми маємо бути готові до майбутніх загроз з боку Росії. Тлом для цього звісно є загарбницька війна проти України, але також і те, що ми дуже здавна знаємо Росію. Росія є загрозою не лише для України, але усіх країн Європи і Альянсу”, – додав прем’єр.
Раніше Рютте заявив, що більшість європейських країн підвищать видатки на оборону. Він назвав таке збільшення витрат “дуже хорошою новиною” і знову наголосив на необхідності “більш справедливого балансу” зі США. -
Путін наказав створити у РФ війська безпілотних систем
Глава Кремля Володимир Путін заявив, що Російська Федерація працює над створенням своїх військ безпілотних систем. Про це у четвер, 12 червня, він сказав на нараді з питань держпрограми озброєнь, повідомляє російська служба BBC.
“Ми знаємо, як противник діє. Але загалом не вважаю, що ми десь у чомусь тут запізнюємося. До того ж мені здається, що ми накопичили хороший досвід, щоб створити цей рід військ”, – додав він.
Під час наради Путін також заявив, що росіянам треба впроваджувати у своє озброєння перспективні цифрові технології та штучний інтелект.
Раніше Путін заявив, що бойові можливості Сухопутних військ Росії мають бути збільшені у найкоротші терміни.
Росія розглядає Україну як проміжний етап на шляху до нападу на країни НАТО, вважає очільник Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Бруно Каль. -
Україна готується до ймовірного припинення постачання систем ППО зі США
Україна готується до сценарію, за якого США можуть скоротити постачання систем протиповітряної оборони через перегляд оборонного бюджету на 2026 рік. Про це у четвер, 12 червня, заявив радник президента України з питань стратегії Олександр Камишін на конференції GLOBSEC у Празі, пише Радіо Свобода. “Ми перебуваємо у війні поколінь, і жодна країна не здатна самостійно протистояти російській агресії. Наша оборона залежить від сильного партнерства з Європою та США”, – зауважив він.
Його заява стала реакцією на слова міністра оборони США Піта Геґсета, який напередодні повідомив про можливе скорочення військової допомоги Україні в 2026 фінансовому році.
Камишін зазначив, що українська влада вже шукає заміну критичним озброєнням, зокрема системам ППО. Проте він визнав, що частину американських комплексів надзвичайно складно замінити.
“Вся команда сьогодні працює над тим, щоб ці рішення були знайдені”, – додав радник, не конкретизуючи варіанти або технічні рішення.
У поточному році Німеччина надасть Україні військову допомогу на 7 млрд євро. Але розглядає додатково надання ще 1,9 млрд євро.