Українська танцівниця та хореографиня Ілона Гвоздьова оголосила, що розпочала навчання на другій вищій освіті за спеціальністю арт-терапія.
На відміну від танців, ця галузь пов’язана з психологією та творчим самовираженням, що, за словами артистки, допоможе їй ще глибше працювати з людьми.
Гвоздьова зізналася, що процес вступу став для неї водночас і викликом, і натхненням:
“Руки тряслися, мову віднімало, серце вискакувало, але настільки було приємно дивитися на себе, що я йду на другу вищу освіту. Я чітко розумію для чого та де саме буду це використовувати”-поділилася зірка.
За словами хореографині, її мотивує творчий потенціал, а також жіноче ком’юніті, яке підтримує та надихає. Вона підкреслює: важливо навчатися одне в одного, допомагати ставати більш впевненими, відкритими та гармонійними.
Попри досвід у сфері психології, Ілона прагне підняти свій рівень і здобути нові професійні вершини. Артистка пообіцяла ділитися з прихильниками своїм шляхом у навчанні та досягненнями в майбутньому. instagram.com/ilonagvozdeva
Позначка: Освіта
-
Ілона Гвоздьова здобуває другу вищу освіту
-
Рада підтримала законопроєкт про професійну освіту
Верховна Рада 21 серпня ухвалила законопроєкт про професійну освіту (№13107-д), котрий передбачає збільшення фінансової автономії профтехів і зменшення кількості типів закладів з 18 до двох. Про це повідомила глава уряду Юлія Свириденко, привітавши рішення нардепів.
Документ підтримали 285 депутатів.
Свириденко назвала це важливим кроком на шляху європейської інтеграції та виконання Плану України, що відкриває доступ до близько 390 млн євро підтримки від ЄС.
Вона наголосила, що закон дає професійним коледжам фінансову й управлінську автономію, оновлює зміст освіти у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань у кваліфікаційних центрах.
“Це дозволить готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці. Уряд щороку інвестуватиме в модернізацію інфраструктури. Це нові майстерні, лабораторії, утеплення гуртожитків та реконструкцію закладів”, – додала прем’єрка.
За словами голови комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, ще це +500 млн євро у бюджет країни, “бо проголосований законопроєкт – євроінтеграційний та є маркером програми Ukraine Facility”. Сергій Бабак/Телеграм “Заклад із сучасними, зрозумілими навчальними програмами. З новим управлінським підходом. З можливістю швидко опанувати нову професію – для дорослих та ветеранів війни”, – зазначив він. -
Розвідка Британії: РФ готує дітей до війни дронів
Російський правлячий режим впроваджує в систему освіти навчання дітей та молоді управлінню дронами. Відповідні курси проходять в більш як 500 школах і 30 коледжах. Про це повідомляє Міністерство оборони Великої Британії у Twitter (X).
Понад 2,5 тисячі вчителів підготовлено для викладання в цій сфері. Ці заходи пов’язані з планом міністра освіти Валерія Фалькова, який ще в травні 2024 року заявив про намір підготувати до 2030 року один мільйон фахівців з БПЛА.
Російський диктатор Володимир Путін у червні заявив, що в Росії триває створення окремого роду військ безпілотних систем у складі збройних сил. За оцінкою британської розвідки, такі кроки демонструють подальшу мілітаризацію російського суспільства через освіту.
Зростання підготовки у сфері БПЛА безпосередньо пов’язане з війною проти України. Росія бере до уваги досвід застосування дронів у бойових діях і має намір значно збільшити їх використання.
У розвідці підкреслюють: Москва практично напевно прагне розширити як масштаби, так і можливості свого дронового арсеналу в довгостроковій перспективі. Це посилює загрозу як для України, так і для безпеки всього регіону. -
Названо найпопулярніші спеціальності для вступу до магістратури
За даними голови комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, у 2025 році найпопулярнішими спеціальностями для вступу до магістратури стали педагогіка, управління та адміністрування і інформаційні технології. Це відбулося через зміну трендів у виборі спеціальностей. Педагогіка зайняла перше місце, управління та адміністрування – друге, а інформаційні технології – третє. Розрив між другим і третім місцями становить понад 19%. Також відомо, що протягом останніх років пріоритети вступників постійно змінювалися: у 2023 році лідирували право, ІТ та психологія; у 2024 році зросла популярність менеджменту, а ІТ втратили позиції; а в 2025 році педагогіка вперше стала лідером.
-
Відомо, скільки дітей в Україні розпочнуть навчальний рік у вересні
У вересні понад 3 мільйони дітей почнуть навчатися у школах, або ж онлайн. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко після наради з міністром освіти Оксеном Лісовим. Уряд продовжує будувати нові школи-укриття, оновлює існуючі, і забезпечує транспортування учнів на нових шкільних автобусах. Особливу увагу приділяють школам у зоні конфлікту. Також акцентується на оновленні навчальних програм і підвищенні кваліфікації вчителів. Цього року понад 2,4 тисяч учнів набрали найвищий бал національного тесту. Уряд працює над тим, щоб кожен учень міг реалізувати свій потенціал в Україні.
-
Стало відомо, як вступники склали НМТ-2025
Голова комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак повідомив про результати Національного мультипредметного тесту (НМТ) з української мови, історії України та математики. За його словами, деякі вступники не склали тест з цих предметів: 0,39% не склали українську мову, 0,16% – історію України, а 11,73% – математику. Також він зазначив, що результати з природничих дисциплін не такі задовільні: фізику не склав 10,37% вступників, а хімію – 6,05%. Голова комітету висловив занепокоєння щодо високої частки вступників, які не подолали поріг з фізики та хімії, хоча ці предмети є вибірковими. Також він відзначив, що географію обрали багато вступників, і лише 0,07% не склали цей предмет. У той же час, лише 0,09% вступників не склали тест з біології, вказуючи на популярність цього предмету серед майбутніх медиків. Бабак пояснив, що можливо це пов’язано з тим, що в школах не вистачає умов для вивчення хімії, що впливає на її популярність серед школярів.
-
Литва виділить 21 млн євро на відновлення освіти в Україні
Литва надасть Україні 21 млн євро, які будуть спрямовані на відновлення інфраструктури, покращення навчальних результатів та модернізацію освітніх послуг для дітей та молоді. Про це повідомила пресслужба Міністерства освіти і науки України.
На Конференції з питань відновлення України в Римі 10 липня міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс та перший заступник міністра освіти і науки України Євген Кудрявець підписали Меморандум про взаєморозуміння. Угода спрямована на відбудову та модернізацію освітньої системи України, що зазнала руйнувань через війну.
Литва виділить 21 млн євро. Ці кошти будуть інвестовані у відновлення освітньої інфраструктури, підвищення результатів навчання та оновлення освітніх послуг для української молоді. Основна увага приділятиметься створенню безпечних, інклюзивних та інноваційних навчальних просторів.В основі угоди – інвестиція в розмірі 17 млн євро, яку буде спрямовано на будівництво сучасної багатофункціональної школи-хабу в Житомирі за проєктом Школа майбутнього для України, розробленим італійськими й українськими архітекторами. Будівництво школи стане першим освітнім проєктом в Україні, створеним за принципами Нового європейського Баугаузу (NEB).
Меморандум також передбачає виділення 3 млн євро на встановлення сонячних енергетичних систем для шкіл і дитячих садків. Системи встановлять для 14 закладів освіти в Київській, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Чернігівській, Харківській та Чернівецькій областях.
Додатковий один мільйон євро від Литви й Тайваню спрямують на підтримку програми Catch-up та STEAM в Одеській області, розробленої CPVA та українським партнером savED.
Програму спрямовано на подолання освітніх втрат, спричинених тривалим дистанційним навчанням. Проєкт передбачає додаткові уроки для учнів, які відстають від навчальної програми, та STEAM-заняття для учнів із вищими показниками.
-
Омбудсмен: Україна готує реорганізацію освіти та закриття частини шкіл
Українську систему освіти чекає масштабна реорганізація та ліквідація закладів середньої освіти через демографічну ситуацію, реформу старшої школи та зміни правил дистанційного навчання. Про це заявила освітній омбудсмен Надія Лещик у програмі Є розмова.
Перша причина змін – демографічна ситуація. Народжується замало дітей, чимало дітей виїхали за кордон. Не набирається та кількість перших класів, яка набиралась раніше до війни. Тому “класи об’єднуються, а школи доводиться закривати”, пояснила вона.
Друга причина – реформа старшої школи Профільна, яка передбачає створення ліцеїв. Частині шкіл понижать ступінь.
Третя причина – вимоги МОН щодо кількості дітей у “дистанційному” класі. Раніше була вимога щодо 20 дітей у дистанційному класі, то тепер ці умови змінились: 10 учнів для селищ та сіл, і 15 – для міст. Через ці вимоги буде закрито багато шкіл, особливо у прикордонних територіях, де невелика кількість учнів.
За словами Лещик, батьки подають чимало звернень проти закриття шкіл. Освітній омбудсмен радить громадам підходити до прийняття подібних рішень виважено.
“Необхідно дивитись, скільки дітей у громаді та скільки “першачків” буде через три, через п’ять років. Далі – громада повинна прорахувати і забезпечити дотримання прав батьків і дітей. Тобто, якщо ви закриваєте школу, де будуть навчатись учні? Яким чином їх довозитимуть до іншої школи?”, – пояснила вона свою думку. -
В Міносвіти заперечили інформацію щодо “провального НМТ” і неявку учасників
Інформація в соцмережах про провальний національний мультипредметний тест (НМТ) і неявку учасників на тестування – не відповідає дійсності. Про це заявив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький в ефірі національного телемарафону.
“Дуже багато було інформації в соціальних мережах про ніби то провальне НМТ, що ніби то там не було явки – це все не відповідає дійсності. Насправді, ми бачимо, що цьогорічні результати кращі, ніж минулого року”, – зазначив він.
За словами Винницького, якщо у минулому році математику на НМТ не склало 14% учасників, то у 2025-му році це приблизно 11,5%.
“Це все одно великий відсоток, але ми маємо розуміти, що стабільність і покращення результатів – це те, що цього року характеризує нашу вступну кампанію”, – наголосив заступник міністра.
Як повідомлялося, за результатами 13 із 17 основних сесій національного мультипредметного тесту (НМТ) найчастіше учасники набирали 200 балів з математики. -
Українські школярі надають перевагу іноземним вишам – дослідження
У 2022 році третина випускників не зареєструвалася на проходження Національного мультипредметного тесту (НМТ), який є обов’язковим для вступу в українські виші. Це свідчить про те, що школярі роблять вибір на користь іноземних університетів. Такими є результати дослідницької програми RAI for Ukraine, передає NGL.media.
Зазначається, що у 2022 році 23,5 тисячі випускників українських шкіл складати НМТ за кордоном – це 10% від загальної кількості.
А 32% одинадцятикласників взагалі не реєструвались на проходження тестування, яке є обов’язковим для вступу в українські університети.
За словами співавторки дослідження Тетяни Захарченко, це свідчить про втрату абітурієнтів.
“Ми ж розуміємо, що ті випускники, які перебувають за кордоном, можуть скласти цей тест про всяк випадок. І це не означає, що вони всі думають над вступом в український університет. Тому до 32%, які взагалі не складали НМТ, можна сміливо додати ще частину тих, хто його склав, але не вступав в Україні.Тобто втрати насправді ще більші, просто ми оперуємо не всіма даними. Тому так, доволі великий відсоток випускників справді не розглядають вступ в українські університети з точки зору або безпеки, або закритих кордонів”, – зазначила вона.
Основною причиною виїзду за кордон залишається безпекове питання. Зокрема йдеться і про хвилювання батьків щодо можливого зниження мобілізаційного віку до 18 років.
Чимало випускників українських шкіл, які складають НМТ, обирають заклади вищої освіти у Польщі, Німеччині, Чехії та інших країнах.
Загалом у 2024 році до закладів вищої освіти України вступило 197 тисяч студентів, що єнайнижчим показникомза останні 9 років.