Польща попередила главу Росії Володимира Путіна не використовувати її повітряний простір для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Будапешті. Польща заявила, що може бути змушена виконати міжнародний ордер на арешт Путіна, який видав Міжнародний кримінальний суд у Гаазі у 2023 році. Росія заперечує звинувачення та не визнає юрисдикцію суду. Польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що не може гарантувати, що Путіна не затримають за ордером під час перельоту через Польщу. Угорщина стверджує, що Путін зможе прибути на зустріч з Трампом безперешкодно, але щоб уникнути перельоту над Україною, російська делегація мусить пролетіти над територією хоча б однієї країни ЄС.
Позначка: Ордер
-
Обхідний маршрут. Як Путін поїде до Угорщини
Зустріч президента США Дональда Трампа з російським лідером Путіним може бути перенесена, і у ЗМІ розглядають, як Путін зможе прибути на переговори в Будапешт. Угорщина не є членом Міжнародного кримінального суду, тому там можуть бути проблеми з арештом Путіна, який має ордер на арешт. Є різні варіанти маршруту для його літака, але є країни, які можуть його перехопити або заборонити переліт. Також розглядається можливість більш обхідного маршруту через країни, які не є учасниками Римського статуту. Експерти попереджають про оперативні ризики польоту над Чорним морем.
-
Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконувати ордер МКС
Угорщина заявила, що хоче вийти з Міжнародного кримінального суду, але до цього часу повинна продовжувати співпрацювати з ним. Це означає, що Угорщина повинна дотримуватися рішень суду, які були ухвалені до моменту їх виходу. Європейська комісія підкреслила важливість повної співпраці з МКС для всіх країн-членів ЄС. Угорщина проголосувала за вихід з МКС у 2025 році, але це рішення набуде чинності лише через рік після повідомлення депозитарію.
-
Візит Путіна в Будапешт: в ЄС заявили, що Угорщина має виконати ордер МКС
Європейська комісія заявила, що Угорщина повинна співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом (МКС), навіть після того, як угорський парламент проголосував за вихід з нього. Це означає, що Угорщина має виконувати ордери на арешт, які були видані до дати їх виходу з МКС. Речник Європейської комісії наголосив на обов’язку країни співпрацювати з розслідуваннями, які розпочалися до цього рішення. Водночас, не було дано відповіді на запитання про те, як повинні діяти інші країни-члени ЄС, якщо літак з Путіним пролітає над їхньою територією. Угорщина прийняла рішення про вихід з МКС у 2025 році, а ордер на арешт Путіна був виданий у 2023 році.
-
В Сирії суд видав ордер на арешт Башара Асада
Міністерство юстиції Сирії видало ордер на арешт колишнього президента Башара Хафеза Асада за злочини, серед яких умисне вбивство, напад з метою провокування громадянської війни та катування, що призвели до смерті. Ордер базується на статтях кримінального кодексу Сирії та законі про заборону катувань. В документі наведено опис розшукуваного Асада. Правоохоронні органи мають заарештувати його та передати до відповідного місця тримання під вартою, можуть бути залучені підрозділи Збройних сил. В Сирії також оголошено дату перших парламентських виборів після повалення режиму Асада, які відбудуться 5 жовтня. Україна та Сирія домовилися про відновлення дипломатичних відносин.
-
“Після візиту послів у Крим”: три країни Африки негайно виходять з МКС
Країни Буркіна-Фасо, Малі та Нігер вирішили вийти з Міжнародного кримінального суду (МКС) через незадоволеність його роботою. Лідери цих країн стверджують, що МКС не може ефективно розглядати важливі військові злочини і злочини проти людяності. Вони планують створити власні механізми для забезпечення миру і справедливості. Ці країни перебувають під управлінням військових хунт після державних переворотів і звинувачуються у порушеннях прав людини. Росія посилила свої зв’язки з цими країнами, що призводить до їхньої ізоляції від Заходу.
-
Суд у Франції видав новий ордер на арешт Асада
Французький суд видав міжнародні ордери на арешт колишнього президента Сирії Башара Асада, який втік до РФ, та шести високопоставлених представників його колишнього оточення. Про це повідомляє France24.
Йдеться про розслідування бомбардування сирійського міста Хомс у лютому 2012 року, в результаті якого загинули 56-річна американська журналістка Марі Колвін (The Sunday Times) та 28-річний французький фотограф Ремі Ошлік.
Як зазначає агентство AFP, французька влада кваліфікує цей епізод як злочин проти людяності та військовий злочин. Крім Башара Асада, ордери були видані стосовно його брата Махера Асада, який очолював 4-ту бронетанкову дивізію, колишнього начальника розвідки Алі Мамлюка та екс-глави генерального штабу армії Алі Аюба. -
Підрив Північних потоків: Німеччина видала ордери на арешт українців
У Німеччині видали ордери на арешт шістьох осіб, яких підозрюють у підриві газопроводу Північний потік у 2022 році. За даними слідства, всі можливі виконавці операції ідентифіковані, і вони є громадянами України. Про це у середу, 27 серпня, повідомили німецькі ЗМІ.
Спільне розслідування видань Die Zeit, Suddeutsche Zeitung та телеканалу ARD встановило, що до підготовки вибухів були залучені четверо водолазів, серед яких одна жінка, спеціалістка з вибухівки, а також шкіпер і координатор операції. Координатора вдалося затримати в Італії, і наразі Німеччина домагається його екстрадиції. Йому висунули звинувачення в антиконституційному саботажі, організації вибуху та знищенні будівель, що може призвести до максимального покарання у вигляді 15 років ув’язнення.
Повідомляється, що один із ймовірних учасників операції загинув на фронті, тоді як решта можуть переховуватися в Україні. Одного з підозрюваних спробували затримати в Польщі, але він утік, скориставшись автомобілем українського військового аташе. Водночас Німеччина поки що не направила офіційний запит на екстрадицію інших підозрюваних українській владі.
Згідно з матеріалом, уряд Німеччини прагне зберігати дистанцію від цього розслідування. Журналісти зазначають, що висновки слідства створюють політичне напруження для кабінету Фрідріха Мерца. Однак українська сторона заперечує будь-яку причетність до диверсії.
-
Швейцарія готова прийняти саміт Україна-РФ і обіцяє Путіну “імунітет”
Міністр закордонних справ Швейцарії Ігнаціо Кассіс заявив: його країна “більш аніж просто готова” до проведення саміту між Росією та Україною. Урядовець тособливо відзначив досвід Швейцарії в цій сфері. Про це повідомляє місцеве медіа Swissinfo.
“Я вірю на 200% у проведення цього саміту, і ми обговорювали це протягом тривалого часу”, – запевнив Кассіс під час спільного виступу зі своїм італійським колегою Антоніо Таяні в Берні.
Він також пояснив, що вже неодноразово нагадував голові МЗС Росії Сергію Лаврову про готовність його країни провести захід.
Кассіс також подякував президенту Франції Емманюелю Макрону та прем’єр-міністру Італії Джорджі Мелоні за довіру до Швейцарії.
Глава МЗС уточнив, що Швейцарія навіть запропонує Путіну “імунітет”, попри ордер МКС, якщо той “приїде на мирну конференцію”.
Таяні підкреслив, що Рим залишається готовим до організації саміту, але Італія “підтримує” Берн. -
МКС видав ордери на арешт лідерів Талібану
Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт двох лідерів радикального ісламіського руху Талібан, який захопив владу в Афганістані у 2021 році. Про це повідомила пресслужба суду у вівторок, 8 липня.
Вказано, що мова йде про верховного лідера Талібану Хайбатуллу Ахундзаду та головного суддю країни Абдулу Хакіма Хаккані. Обох підозрюють у скоєнні злочинів проти людяності та підбурюванні до них.
Також лідерів Талібану вважають причетними до переслідування на гендерній підставі дівчат, жінок та інших осіб, які не відповідають політиці руху щодо гендеру, гендерної ідентичності або самовираження. Жертвами цих злочинів могли стати і чоловіки, яких таліби вважали “союзниками дівчат і жінок”.
Вважається, що ці злочини були скоєні на території Афганістану з моменту захоплення влади Талібаном 15 серпня 2021 року і тривали принаймні до 20 січня 2025 року.
“Талібан впровадив урядову політику, яка призвела до серйозних порушень основних прав та свобод цивільного населення Афганістану у зв’язку з вбивствами, ув’язненням, катуваннями, зґвалтуваннями та насильницькими зникненнями”, – йдеться у релізі.
У МКС визнали, що Талібан запровадив певні правила та заборони для населення в цілому, але при цьому “він спеціально націлився на дівчат та жінок через їхню стать, позбавляючи їх основних прав та свобод”.
“Талібан жорстко позбавив, шляхом декретів та указів, дівчат та жінок права на освіту, приватне та сімейне життя, а також свободи пересування, вираження поглядів, думки, совісті та релігії”, – нагадали у суді.
Крім того, особи, які сприймалися як противники цієї політики, також були об’єктом переслідувань з боку Талібану.