Серед українців 52% вважають, що США тиснуть на Україну для несправедливого миру. Такими є результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Опитування відбулося з 19 вересня по 5 жовтня 2025 року, саме в той період, коли президент США говорив про можливість української перемоги.
Зазначається, що динаміка ставлення до США протягом року була значно мінливішою. У березні 2025 року лише 24% українців вважали США надійним союзником України, а до травня цей показник трохи покращився.
На початку серпня, після низки позитивних заяв із Вашингтона, частка оптимістів зросла до 42%.
На початку жовтня їхня кількість знизилася до 38%, тоді як частка тих, хто вважає, що США тиснуть на Україну задля “миру на умовах Росії”, збільшилася до 52%.
Як наголошують соціологи, коливання оцінок не означає зростання антиамериканських настроїв: 63% українців загалом добре ставляться до США, а 90% – до американців як до народу.
Згідно з дослідженням, 58% українців переконані, що Європа продовжує серйозно допомагати Україні й прагне завершення війни на справедливих умовах.
Водночас 36% вважають, що європейські держави втомилися від війни і чинять тиск на Київ для поступок Росії.
За даними соціологів, якщо в лютому – серпні 2025 року ставлення до Європи було стабільним, то восени спостерігається спад довіри.
Частка тих, хто бачить у Європі надійного союзника, зменшилася з 63% на початку серпня до 58%. Натомість із 27% до 36% зросла кількість тих, хто вважає, що підтримка ЄС слабшає.
Більшість українців переконані в тиску Трампа для несправедливого миру
За словами виконавчого директора КМІС Антон Грушецького, українці стали більш прагматично оцінювати західну підтримку, але загальна віра в союзників зберігається.
“Від початку повномасштабного вторгнення українці мали романтичні погляди на спільну із Заходом боротьбу з російською навалою. І хоча зараз ми бачимо більш прагматичний підхід, українці все одно визнають важливість підтримки Заходу”, – зазначив він.
За його словами, Росія активно використовує інформаційні маніпуляції, щоб посіяти сумнів у стійкості західної підтримки України.
“Ослаблення віри у підтримку Заходу дійсно пов’язане з вищим песимізмом і готовністю прийняти важкі вимоги для завершення війни. Тобто поширення такого наративу завдає серйозної шкоди інформаційній безпеці України”, – заявив Грушецький.
Позначка: Опитування
-
Більшість українців вважають, що Трамп тисне на Україну – опитування
-
Українці визначилися, чи справді уряд бореться з корупцією
Згідно з опитуванням КМІС, українське суспільство починає відновлювати довіру до антикорупційної політики після спаду в 2024 році. За результатами опитування, на початку жовтня 2025 року 56% українців вважають, що влада дійсно займається боротьбою з корупцією, але 40% вважають, що корупція все ще залишається серйозною проблемою в країні. В порівнянні з 2024 роком, коли лише 48% були оптимістами, а 47% – песимістами, ці показники покращилися. Хоча довіра ще не повернулася до рівня 2013 року, коли їй довіряло 59% населення, проте спостерігається певний позитивний тренд. Важливо відзначити, що ставлення до корупції пов’язане з готовністю українців робити поступки у війні. Ідеологема “тотальної корупції” впливає на стійкість суспільства та погляди на вирішення конфлікту з Росією. Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зауважив, що боротьба з корупцією – це спільна справа держави та громадян.
-
Німці оцінили загрозу війни з Росією
Опитування, проведене у Німеччині, показало, що прихильники різних політичних партій мають різні думки щодо можливості військового конфлікту з Росією. За результатами опитування Ipsos, приблизно чверть виборців партій Union, SPD, Зелених та Лівих вважають війну ймовірною протягом шести місяців, а дві третини не очікують її. Серед прихильників AfD ймовірність війни бачать 31%, а серед виборців BSW думки поділені майже порівну – 41% вважають конфлікт можливим, а 40% – малоймовірним. Жінки та молодші громадяни більше хвилюються щодо можливості війни з Росією. Опитування було проведено серед 1000 громадян Німеччини віком від 18 до 75 років, а також було зазначено, що у країні відчутний дефіцит солдатів.
-
Росіяни масово бояться повернення військових РФ з війни – опитування
За результатами опитування, приблизно 40% росіян вважають, що російські військові, які повертаються з фронту, мають психологічні проблеми. Багато людей очікують, що їхнє повернення призведе до збільшення злочинності та конфліктів. Особливо молодь та люди середнього віку висловлюють негативні оцінки щодо повернених солдатів. Частина опитаних також вважає, що злочинність в країні може зрости через повернення військових. Але є й такі, хто сподівається на покращення ситуації з правопорядком та суспільною згодою через повернення солдатів. Багато росіян відчувають негативні емоції по відношенню до цих військових.
-
Зросло число білорусів, що вважають Росію небезпечнішою за США – СЗР
За даними дослідження, Кількість білорусів, які вважають Росію більшою загрозою, ніж Сполучені Штати Америки, зросла. Жителі Білорусі все частіше відчувають відмінність своєї ідентичності від російської. За даними Служби зовнішньої розвідки України, зменшилася частка людей, які вважають спільну мову або минуле об’єднуючим фактором між Білорусією та Росією. Також збільшилася кількість тих, хто вважає, що білорусів і росіян нічим не об’єднує. Водночас, ставлення до російської агресії в Україні показує розрив у суспільстві. Багато білорусів висловлюють підтримку мирних переговорів та не підтримують війну. Також зафіксовано, що більшість білорусів вважають себе патріотами, і це означає для них любов до культури та історії своєї країни, чесну працю та турботу про майбутнє. На думку багатьох опитаних, важливо зберігати білоруську мову як символ об’єднання. У зовнішній політиці частина білорусів підтримує нейтралітет, а інша частина виступає за спрямування на Росію чи Європу. Також спостерігається зменшення проросійських настроїв серед населення, що може вказувати на зміни у поглядах та уподобаннях серед білорусів.
-
Майже 70% американців підтримують зброю для України – опитування
У США майже 70% громадян підтримують військову допомогу США Україні та посилення санкційного тиску на Росію. Про це свідчать результати опитування Harvard CAPS / Harris poll, збір даних для якого проводили у перші дні жовтня серед понад 2400 зареєстрованих виборців, передає Європейська правда.
Серед респондентів на запитання про те, чи мала б адміністрація Трампа далі надавати Україні зброю та накласти додаткові санкції на Росію, якщо Кремль ухилятиметься від переговорів, ствердно відповіли 68%, тоді як 32% підтримали думку, що цього не варто робити, щоб не сваритися з РФ.
Серед республіканців підтримка надання зброї та санкцій навіть вища на один процентний пункт, ніж серед демократів. 79% підтримали думку, що Європа має припинити купувати російські енергоресурси і натомість купувати їх у США. Серед республіканців підтримка такої думки на десять процентних пунктів вища.
Додаткові економічні санкції США проти Росії їх підтримали 77%, при цьому серед виборців-республіканців підтримка на 15 процентних пунктів вища. 57% схвалюють ідею підвищених тарифів чи іншого покарання для третіх країн, які продовжують купувати російські нафту й газ. -
Французи назвали винного в нинішній політичній кризі
Французи вважають, що президент Емманюель Макрон несе відповідальність за політичну кризу в країні, яка спричинила відставку прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. Опитування показали, що більшість громадян вважають Макрона повністю або частково винним у цій ситуації. Тим часом, менше людей вважають винуватими парламентську більшість або самого Лекорню. Ці результати стали важливим фактором у вимозі про відставку президента та можливе розглядання його імпічменту. Після того, як Лекорню заявив про відставку, французькі ринки впали, а інвестори вважають, що для вирішення кризи потрібні нові вибори.
-
Французи назвали винуватого в нинішній політичній кризі
Французька громадськість вважає президента Емманюеля Макрона винним у відставці прем’єр-міністра Себастьєна Лекорню. За результатами опитування, більшість респондентів вважають Макрона повністю або частково відповідальним за цю ситуацію. Також дослідження показало, що меншість опитаних вважають парламентську більшість або самого Лекорню винуватцями у виникненні кризи. З’явилися заклики до відставки президента та обговорення його імпічменту в парламенті. Прем’єр-міністр Лекорню подав у відставку після того, як президент попросив його визначити “платформу дій і стабільності”. Ця ситуація призвела до падіння французьких ринків, а інвестори вважають, що можливо буде потрібно провести нові вибори для вирішення політичної кризи в країні.
-
До яких країн українці ставляться найкраще: опитування
За результатами дослідження, проведеного Центром Разумкова, виявлено, що українці найбільш позитивно ставляться до країн, таких як Нідерланди, Канада, Норвегія, Латвія, Литва, Німеччина, Франція, Швеція, Велика Британія та Естонія. Також виявлено, що позитивне ставлення до США виявили 69,6% респондентів, в той час як до Нідерландів – 89,3%. У той же час, ставлення до Росії залишається критичним через війну, лише 2,4% виявили позитивне ставлення. Українці також виявили прихильність до Польщі, яку позитивно оцінили 82,3% респондентів. Дослідження включало в себе відношення до інших країн, таких як Данія, Фінляндія, Чехія, Японія, Туреччина та Румунія. Крім того, українці визначили симпатії до політиків, при цьому президент Франції Емманюель Макрон отримав найбільшу підтримку з боку українців.
-
Рейтинг політиків світу: українці визначилися з друзями та ворогами
За результатами опитування Центру Разумкова виявилось, що українці ставляться досить позитивно до президента Франції Емманюеля Макрона, з балансом 66,3. Також високі оцінки отримали президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, прем’єр-міністр Італії Джорджі Мелоні та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. З інших політиків серед українців популярність також мають прем’єр-міністр Британії Кір Стармер та прем’єр Польщі Дональд Туск. Проте лідери авторитарних режимів, такі як голова Китаю, президент Білорусі та президент Росії, мають негативну оцінку серед українців. Опитування було проведено з 12 по 17 вересня 2025 року серед 1210 респондентів у віці від 18 років, з похибкою не більше, ніж 2,9%.