У Франції розкрили спробу замаху на російського опозиціонера та правозахисника Володимира Осєчкіна, який отримав політичний притулок у цій країні. Національна антитерористична прокуратура Франції розпочала розслідування щодо підготовки насильницьких дій проти Осєчкіна. Чотирьох чоловіків у віці від 26 до 38 років заарештували, підозрюючи їх у спробі замаху. Троє з них виявили як вихідців із Дагестану. За даними слідства, замах вдалося запобігти в останній момент. Осєчкін підтвердив своє виживання та затримання підозрюваних. Володимир Осєчкін заснував проєкт Gulagu.net, що розслідує порушення прав людини в російських тюрмах. Він отримав політичний притулок у Франції після виїзду з Росії у 2015 році. Російський суд у 2025 році відсудив від нього восьмилітню в’язницю за фейкові новини про російську армію. Осєчкін також повідомляв про спробу вбивства у 2022 році, коли його врятував журналіст Христо Грозєв.
Позначка: Опозиція
-
Польща підозрює російського опозиціонера у шпигунстві для РФ
Польська прокуратура висунула обвинувачення проти російського подружжя, яке підозрюється у шпигунстві. Один із обвинувачених – Ігор Р., відомий російський опозиціонер, якого звинувачують у плануванні теракту на території Польщі. Польські слідчі вважають, що вони співпрацювали з ФСБ, передаючи інформацію про події у Польщі. Також їм приписують спробу передачі вибухових пристроїв через кур’єрську посилку. Подружжя затримали минулого року і вони перебувають під вартою. Вони стверджують, що стали жертвами провокації.
-
Європарламент зняв імунітет з двох польських депутатів
Європейський парламент підтримав запит польської прокуратури щодо зняття депутатської недоторканності з двох депутатів опозиційної партії Право і справедливість (ПіС). Депутати Даніель Обайтек та Міхал Дворчик стали об’єктом розслідування у зв’язку з підозрами у невиконанні обов’язків та зловживанні посадою для особистої вигоди. Обайтек підозрюється у нечесних контрактах між компанією Orlen та фірмою, яка надавала йому охорону. Дворчик же звинувачується у використанні приватної електронної пошти для передачі секретної інформації. Скандал з листами, які були опубліковані в Інтернеті, спалахнув влітку 2021 року і стосувався листів з приватної пошти Дворчика, який тоді обіймав важливу посаду в уряді.
-
“Демократичні сили РФ” отримають голос у ПАРЄ
Парламентська асамблея Ради Європи прийняла рішення створити платформу для спілкування з “російськими демократичними силами у вигнанні”. Головний лобіст проекту, Володимир Кара-Мурза, назвав цей день історичним для Ради Європи. За його словами, це означає створення російської опозиційної делегації в ПАСЕ. Багато парламентаріїв вважають, що демократична Росія є ключем до миру та безпеки в Європі. Україна наполягала на включенні до платформи борців проти путінського режиму та представників корінних народів, яких утискає Росія. Рішення про створення платформи підтримали більшість депутатів, але кілька країн утрималися. ПАСЕ поки що ухвалила тільки принципове рішення, а деталі будуть визначені пізніше. Учасники платформи повинні дотримуватися 15 принципів, серед яких підтримка територіальної цілісності України, Грузії та Молдови, а також заборона демонструвати державні символи Росії. Асамблея також закликала країни-члени надавати підтримку російській опозиції в вигнанні.
-
У Білорусі повернули до колонії раніше звільненого опозиціонера – ЗМІ
Білоруського опозиціонера Миколу Статкевича, якого звільнили в рамках угоди між президентом Лукашенком та президентом Трампом, повернули до колонії після того, як він відмовився залишити країну. Статкевич відбував термін у в’язниці Глибокого перед звільненням. Він відмовився виїхати до Литви разом з іншими політв’язнями і залишив автобус у нейтральній зоні. Після цього його забрали люди в масках. Статкевич почав свою політичну діяльність у 1995 році, і він був кандидатом у президенти в 2010 році. Після участі у протестах 2010 року його заарештували і він відбув покарання. Після звільнення він продовжив боротьбу проти Лукашенка, але знову його заарештували перед виборами 2020 року. У грудні 2021 року Статкевич був засуджений на 14 років в’язниці за організацію заворушень. Він перебував у важких умовах у в’язниці та мав серйозні проблеми зі здоров’ям.
-
Лідер опозиції Угорщини звинуватив РФ у втручанні у вибори
Лідер опозиційної угорської партії Тиса Петер Мадяр звинуватив Росію у втручанні у вибори та використанні своїх розвідслужб для підриву його кампанії проти прем’єра Віктора Орбана. Про це у четвер, 14 серпня, пише Bloomberg.
Напередодні служба зовнішньої розвідки РФ у своєму повідомленні зобразила Мадяра маріонеткою Єврокомісії, про що також часто говорить Орбан.
“Після 34 років Росія знову хоче безпосередньо втручатися в угорську політику, знову хоче безсоромно впливати на рішення угорських виборців”, – написав Мадяр, маючи на увазі виведення радянських військ з Угорщини на початку 1990-х років.
Після поширення повідомлення російської спецслужби міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто підтвердив звинувачення проти Мадяра. Текст, опублікований у Москві, він описав як такий, що “не містить нічого нового”.
Bloomberg зазначає, що Орбан займає оборонну позицію проти партії Мадяра Тиса, яка має двозначний відсоток в опитуваннях громадської думки. Вибори в Угорщині відбудуться у квітні. На тлі напруженої кампанії через млявість економіки та звинувачення в корупції, участь Росії має ще більше підвищити ставки в цьому змаганні. -
Лідер опозиції Угорщини прти прискореного вступу України у ЄС
Лідер угорської опозиційної партії Тиса Петер Мадяр заявив, що не підтримує прискорений вступ України до Європейського Союзу, а також виступає проти нового довгострокового бюджету ЄС. Про це він сказав під час свого виступу на партійному заході у суботу, 26 липня, повідомляє видання Szeretlek magyarorszag.
Мадяр наголосив, що головна мета політики партії – переконати союзників і домогтися повернення всіх коштів ЄС, на які має право Угорщина. Він зазначив, що у разі перемоги на виборах, перші міжнародні візити прем’єр-міністра від Тиси будуть у Варшаву, а далі – у Відень і Брюссель.
“Ми маємо керувати спільним європейським домом відповідально, разом із нашими союзниками. Це означає і те, що ми не підтримуємо ані прискорений вступ України, ані новий бюджет ЄС”, – заявив Мадяр.
Він додав, що готується до тривалих, складних переговорів, але їхня мета – пошук компромісів, які б ставили на перше місце інтереси угорців.
Наразі опозиційна партія Тиса, очолювана Мадяром, випереджає правлячу партію прем’єр-міністра Віктора Орбана Фідес на 15%, показують результати опитування, проведені наприкінці червня.
Згідно з опитуванням, партія Тиса, яка заснована лише минулого року, має підтримку 51% виборців, тоді як 36% респондентів заявили, що голосуватимуть за Фідес. У березні, за даними цієї ж соціологічної компанії, партія опозиціонера Мадяра мала перевагу у 9%.
Раніше чинний прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що на сьогодні “найбільшою загрозою” для його країни є вступ України до Європейського Союзу.
Він також висловив критику щодо проєкту нового бюджету ЄС, заявивши, що “єдина мета цього бюджету – хитро і непомітно прийняти Україну в Європейський Союз”. Також, за його словами, 20-25% нового бюджету ЄС піде в Україну. -
Мер Стамбула отримав тюремний вирок
У Туреччині мера Стамбула Екрема Імамоглу засудили до одного року та восьми місяців ув’язнення за “погрози” головному прокурору. Вирок не включає заборону на політичну діяльність, і очікується, що Імамоглу оскаржить його. Це рішення не набуде чинності до вичерпання всіх законних засобів оскарження. Є ймовірність, що в інших справах Імамоглу може бути обмежено у політичній діяльності. Він вважається потенційним суперником президента Ердогана. Арешт Імамоглу викликав масштабні протести, а інші опозиційні лідери також зазнали арештів.
-
Прокуратура Туреччини відкрила нове розслідування проти лідера опозиції
У Туреччині головна прокуратура 6 липня відкрила нове розслідування проти лідера опозиції Озгюра Озеля за “образу президента” та інші правопорушення, пов’язані з його заявами. Про це повідомляє Turkish Minute.
Зазначається, що це стало останнім у серії проваджень проти представників головної опозиційної Республіканської народної партії (CHP), які почалися з арешту популярного мера Стамбула Екрема Імамоглу в рамках корупційного розслідування в березні.
Як йдеться у повідомленні прокуратури, “слова, виголошені головою CHP Озгюром Озелем на пресконференції після засідання виконавчого комітету партії 5 липня, містять ознаки злочинів, зокрема образу президента, відкритого підбурювання до скоєння злочину, а також образи і погрози на адресу державних посадовців”.
Як відомо, що Озель різко засудив нещодавні арешти трьох мерів від CHP і одного заступника мера.
Раніше, у листопаді Ердоган уже подавав скаргу проти Озеля за “публічну образу президента” та “завдання шкоди честі та гідності президентської посади”.
Ще один позов, поданий у лютому, оскаржує законність обрання Озеля на посаду голови CHP, висуваючи звинувачення у підкупі голосів на партійному з’їзді в листопаді 2023 року.
Як пишуть місцеві ЗМІ, тривають зусилля з позбавлення Озеля депутатської недоторканності, щоб він міг постати перед судом у ще одній справі – про “образу державного посадовця”. -
У Туреччині затримали мерів трьох міст
Турецькі правоохоронці затримали мерів трьох великих міст на півдні країни. Про це повідомляє Associated Press у суботу, 5 липня.
Так, за звинуваченнями в організованій злочинності, хабарництві та зловживанні службовим становищем були затримані 10 людей, серед яких очільник міста Адияман Абдуррахман Тутдере і мер міста Адана Зейдан Каралар.
В окремій справі затримали мера Анталії Мухіттіна Бочека та ще двох людей, яким інкримінують хабарництво. У турецькій прокуратурі не уточнила подробиць справ.
Усі троє мерів є представниками Республіканської народної партії (CHP) – основної опозиційної партії Туреччини.
Як відомо, в останні місяці представники турецької опозиції зазнали хвилі арештів, які вона повʼязує з намірами влади усунути головного політичного конкурента.
При цьому самим резонансним стало затримання в березні мера Стамбула Екрема Імамоглу, якого вважають головним суперником президента Реджепа Таїпа Ердогана на майбутніх виборах.
Згодом турецькі правоохоронці затримали 37 осіб, котрих звинувачують у “провокативних” дописах у соцмережах щодо затримання мера Стамбула.