Позначка: Океан

  • Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою

    Ісландія визнала колапс Атлантичної течії екзистенційною загрозою

    Ісландія визнала потенційне руйнування Атлантичної меридіональної перекидальної циркуляції проблемою національної безпеки та екзистенційною загрозою для країни. Про це повідомляє Reuters у середу, 12 листопада.

    Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC) переносить теплі води з тропіків на північ до Арктики, забезпечуючи м’які зими у Європі. Проте через глобальне потепління льодовики Арктики та крижаний щит Гренландії тануть швидше, а прісна вода загрожує порушити потік течії.

    Колапс AMOC може спричинити сучасну льодовикову епоху: зими у Північній Європі стануть надзвичайно холодними, з посиленими снігопадами та льодовими явищами. Раніше AMOC вже руйнувався – зокрема перед останнім льодовиковим періодом близько 12 тисяч років тому.

    “Це пряма загроза нашій національній стійкості та безпеці”, – зазначив міністр клімату Ісландії Йоганн Палл Йоганнссон. – “Вперше конкретне кліматичне явище офіційно внесене до Ради національної безпеки як потенційна екзистенційна загроза”.

    Уряд Ісландії оцінює, які додаткові дослідження потрібні, і вже працює над планом підготовки до катастроф. Оцінюють ризики у галузі енергетики, продовольчої безпеки, інфраструктури та міжнародних перевезень.

    Колапс течії може мати наслідки далеко за межами Північної Європи: він здатен порушити звичні опади в Африці, Індії та Південній Америці, а також прискорити потепління в Антарктиці. Науковці попереджають, що ймовірність колапсу AMOC може стати реальною вже протягом наступних десятиліть.

    Інші країни Північної Європи також фінансують дослідження та оцінюють ризики у своїх планах адаптації до клімату.

    Нагадаємо, людство спалило рекордну кількість нафти, газу та вугілля у 2024 році, що призвело до найвищого рівня викидів парникових газів за всю історію спостережень.
    Льодовики тануть: вчені попередили про незворотні втрати

  • Вчені відкрили раніше невідому екосистему у Тихому океані

    Вчені відкрили раніше невідому екосистему у Тихому океані

    Група дослідників оголосила про відкриття нового глибоководного екосистемного комплексу, де життя існує завдяки хемосинтетичним організмам, що отримують енергію від газів, що виходять із тріщин на дні океану. В ході експедиції вчені виявили метаногенних мікробів і морських безхребетних, які пристосувалися до життя в умовах абсолютної темряви на великій глибині. Це відкриття свідчить про те, що подібні екосистеми можуть існувати і в інших хадальних жолобах, відкриваючи нові горизонти для вивчення меж виживання живих організмів. Вчені досліджують, як ці організми адаптувалися до екстремальних умов, та відзначають важливість таких відкриттів для розуміння життя в глибоких океанських середовищах.

  • Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми

    Кислотність океану сягнула критичних рівнів: під загрозою цілі екосистеми

    Науковці попереджають, що стан світових океанів гірший, ніж думалося раніше. Нові дослідження показали, що рівень кислотності води в океані досяг критичного рівня, що становить загрозу для морських екосистем і економік берегових регіонів. Вчені виявили, що “планетарна межа” кислотності океану була перетнута ще п’ять років тому. Зростання кислотності може призвести до серйозних наслідків для морського життя, зокрема для коралових рифів. Автори дослідження закликають до зменшення викидів CO2 для зупинення процесу глобальної кислотності океану, а також до термінових заходів для захисту найбільш вразливих регіонів і видів.

  • У Швеції сіло на мілину нафтове судно, що прямувало до Росії

    У Швеції сіло на мілину нафтове судно, що прямувало до Росії

    У протоці Ересунн біля Ландскрони у Швеції в суботу сів на мілину вантажний корабель Meshka, який прямував до російського порту під прапором Панами. Підозрювана особа вже ідентифікована, але наразі ніхто не затриманий. На борту корабля залишилося 24 члени екіпажу, інцидент стався під час попереднього розслідування щодо недбалості у морському русі. Meshka вийшло без вантажу, але перед цим заправилося пальним. На кораблі перебуває 938 000 літрів нафтопродуктів, але водолази не виявили витоків. Це вже другий подібний випадок у протоці за тиждень. У минулому російський нафтовий танкер Eventin також сів на мілину біля острова Рюген в Німеччині.

  • Темніючий океан: за 20 років зменшилася зона життя для морських організмів

    Темніючий океан: за 20 років зменшилася зона життя для морських організмів

    П’ята частина світового океану стала темнішою за останні 20 років, що призвело до зменшення так званої фотичної зони – верхнього шару води, куди проникає достатньо світла для фотосинтезу. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Global Change Biology, повідомляє The Guardian.
    Більшість морських організмів зосереджені саме в освітлених шарах океану – до 200 метрів глибини. Тут мікроскопічні водорості – фітопланктон – виконують ключову роль у виробленні кисню та формуванні харчових ланцюгів. Зменшення світла змушує живі істоти підніматися ближче до поверхні, що звужує простір їхнього існування.
    “Морські організми використовують світло майже для всього: для полювання, розмноження, синхронізації репродуктивних циклів. Світло – це ключ до їхньої біології. Але зі зменшенням світла їм доводиться підніматися ближче до поверхні, простору стає менше, тож вони буквально стискаються у верхніх шарах води”, – пояснив біолог Томас Девіс.
    Використовуючи супутникові дані, дослідники з’ясували: за два десятиліття фотична зона зменшилася на 50 метрів у 9% океану і на 100 метрів у 2,6%. Загальна потемніла площа становить 75 мільйонів квадратних кілометрів – це як Європа, Африка, Китай і Північна Америка разом узяті.
    Науковці вважають, що до цього призвели глобальне потепління та зміни в океанічних течіях.
    Професор Олівер Целінскі з Інституту досліджень Балтійського моря імені Лейбніца назвав ці зміни тривожними:
    “Такі зміни можуть порушити морські харчові ланцюги, змінити ареали проживання видів та ослабити здатність океану підтримувати біорізноманіття і регулювати клімат. Особливо вразливими є прибережні моря, що найближчі до людської діяльності. Їхня стійкість критично важлива як для екосистем, так і для добробуту людей”, – зазначив науковець.