Україна та Британія підписали ліцензійну угоду про український дрон-перехоплювач Octopus – “мисливця на шахедів”. Це крок до його майбутнього виробництва БпЛА на території Сполученого Королівства. Про це оголосив міністр оборони України Денис Шмигаль у Facebook.
Делегації Міноборони України та Великої Британії підписали ліцензійну угоду щодо українського дрона-перехоплювача Octopus, зазначив урядовець.
“Це історичний прецедент і наступний важливий крок, що дозволить виробляти у Великій Британії українські перехоплювачі, які довели свою ефективність у боротьбі з шахедами”, – наголосив Шмигаль.
За його словами, планується масове виробництво перехоплювачів – до кількох тисяч на місяць.
“Виготовлені засоби будуть передані Україні для посилення захисту нашого неба”, – резюмував голова Міноборони.
Позначка: Оборонне виробництво
-
Україна та Британія зробили крок до виробництва перехоплювача шахедів
-
Україна й НАТО запускають спільну програму військових розробок
Україна та НАТО запускають спільну програму UNITE – Brave NATO, яка спрямована на прискорення розробки оборонних інновацій. Перший пілотний конкурс стартує у 2026 році з бюджетом 10 млн євро. Фінансування забезпечать за рахунок Комплексного пакета допомоги Україні та ресурсів Міністерства цифрової трансформації. Програму від України буде координувати Brave1, а від НАТО – Агенція звʼязку та інформації НАТО (NCIA). Проєкт спрямований на розробку інноваційних продуктів для протидії безпілотникам, посилення протиповітряної оборони та забезпечення систем звʼязку та навігації на фронті. Очікується, що подання заявок розпочнеться у лютому 2026 року, а переможців оголосять навесні того ж року. Планується збільшити фінансування програми до 50 млн євро.
-
Європарламент затвердив програму, яка інтегрує оборонпроми України і ЄС
Європейський парламент ухвалив законопроєкт про започаткування Програми європейської оборонної промисловості (EDIP). Ця програма спрямована на зміцнення оборонної промисловості ЄС, підтримку спільних європейських оборонних закупівель та інтеграцію оборонної промисловості України в європейський оборонно-промисловий комплекс. Зокрема, передбачено створення Інструменту підтримки України (USI) з бюджетом 300 млн євро до 2027 року. Програма також передбачає виділення 1,2 млрд євро грантів для європейської оборонної промисловості та 300 млн євро на інтеграцію української оборонної промисловості. Головні пріоритети EDIP – спільні закупівлі, зміцнення оборонної готовності Європи та спільний розвиток, виробництво та оборонні закупівлі.
-
РФ “стала світовим лідером” з виробництва снарядів і бомб – Ростех
Генеральний директор Ростеху Сергій Чемезов заявив, що Росія стала лідером у виробництві снарядів і бомб, обігнавши всі країни світу. Підприємства держкорпорації постачають величезні обсяги озброєння для російської армії, включаючи літаки, танки, машини піхоти та інше. Раніше заявлялося, що Росія стане другою країною за обсягом експорту озброєнь, але зараз вони виробляють набагато більше боєприпасів, ніж НАТО. Європа та США випустили значно менше снарядів у порівнянні з Росією. Україна також збільшила виробництво боєприпасів під час війни. Росія планує випустити ще більше озброєння до кінця 2025 року, включаючи нові версії снарядів з більшою дальністю дії. Росія зменшує військове виробництво через втрати позицій на світовому ринку озброєнь.
-
Зеленський анонсував аудит оборонних держкомпаній
Президент України Володимир Зеленський анонсував терміновий аудит держоборонних компаній. Інформація про можливі порушення буде надіслана правоохоронним органам. Про це йдеться в повідомленні голови держави на його каналі в Telegram.
“Обговорили з прем’єр-міністеркою України Юлією Свириденко підготовку до засідання уряду України. Заплановані вагомі рішення. Вже триває аудит діяльності державних енергетичних компаній – усіх відповідних фінансових операцій”, – написав лідер країни.
Також підготовлене рішення й щодо повної перевірки державних оборонних компаній і відповідних контрактів.
“Доручив прем’єр-міністру України щотижнево доповідати за результатами аудиту оборонної сфери й так само щотижнево інформувати українське суспільство. Всі дані про виявлені порушення будуть направлені правоохоронним та антикорупційним органам”, – підкреслив президент.
Зеленський також доручив прем’єр-міністру ініціювати перед Рахунковою палатою терміновий аудит АРМА та ФДМУ.
“Є завдання в уряду, окрім підприємств енергетичного сектору, забезпечити оновлення наглядових рад і оборонно-промислового комплексу України”, – підсумував Зеленський.
Як ми вже писали, Володимир Зеленський провів нараду з Юлією Свириденко про подальші рішення для очищення і перезавантаження управління сферою енергетики та повʼязаними інституціями та анонсував кадрові рішення.
Додамо, що в уряді анонсували проведення аудиту всіх держкомпаній після того, як НАБУ та САП оголосили про проведення масштабної операції Мідас з виявлення корупції в енергетиці, в тому числі, з відмивання коштів Енергоатома у великих масштабах.
Аудит Енергоатома розпочався – Свириденко -
В Україні масштабують виробництво антидронових набоїв
Міноборони кодифікувало антидронові набої одразу від декількох українських виробників, і вони готові до серійного виробництва. Про це 20 листопада повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль.
“Завдяки антидроновим набоям українські військові зможуть ефективніше протидіяти ворожим FPV і “мавікам”. Їх особливість у спеціальній бойовій частині, що в рази збільшує шанс збити російський дрон. Крім того, для таких набоїв не потрібне окреме озброєння – ними можна спорядити штатне. Працюємо над тим, щоб ще більше нової та дієвої зброї з’являлося в арсеналі наших військових”, – зазначив він. -
Rheinmetall планує до 2030 року наростити обороти в п’ять разів
Німецький оборонний концерн Rheinmetall планує значно збільшити свій річний оборот з 9,8 млрд євро у 2024 році до 50 млрд до 2030 року. Глава концерну Армін Паппергер заявив про це перед фінансовими аналітиками, наголосивши, що зростання замовлень пов’язане із загостренням ситуації в Україні та збільшенням попиту на військову техніку в країнах НАТО. Компанія планує розширити виробництво боєприпасів та артилерії, а також відмовитися від цивільного спрямування. Крім того, інвестує 400 млн євро у завод в Литві.
-
ЄС спрямує €140 млн на українські технології подвійного призначення
Європейський Союз вперше дозволив використовувати кошти з програми Ukraine Facility для підтримки технологій, які можуть мати як військове, так і цивільне застосування. Заступниця міністра оборони України Ганна Гвоздяр заявила про це під час виставки Rebuild Ukraine Expo у Варшаві. Ця підтримка дозволить українським виробникам отримати фінансування для розвитку сучасних технологій у галузі навігації, комунікацій, дронів, аерокосмічних технологій та металургії. Розширення Ukraine Facility відкриває доступ до фінансових ресурсів ЄС для українських компаній, допомагаючи їм розвиватися, залучати інвестиції та створювати продукти, які підвищують стійкість не лише України, але й всієї Європи. Україна також розглядає можливість відкриття офісів з експорту зброї у Данії та Німеччині, а також проводить перемовини з американськими оборонними компаніями.
-
РФ при виготовленні зброї використовує японські і китайські верстати – ГУР
За інформацією від ГУР МО України, Росія використовує японські і китайські верстати для виробництва різноманітних військових засобів, таких як комп’ютерно-керовані боєприпаси, ракети та артилерійські боєприпаси. Інформацію про це зібрали учасники міжнародного хакатону, який відбувся на порталі War&Sanctions. Вони виявили, що російські компанії використовують японські та китайські верстати для виробництва військової техніки. Отримані дані вже використовуються для впровадження санкцій та обмеження виробничих можливостей російського військово-промислового комплексу.
-
В Україні оцінили далекобійні спроможності на 2026 рік
Зустріч секретаря РНБО Рустема Умєрова та радника президента України Олександра Камишіна з журналістами розкрила, що оборонно-промисловий комплекс України має потенціал доходу близько 35 мільярдів доларів щорічно, але фінансування покриває лише половину цього потенціалу. Прогнозується, що до 2026 року лише далекобійні здатності оборони перевищать 35 мільярдів доларів, а загальний обсяг галузі може досягти 60 мільярдів. Очікується зростання виробництва засобів далекобійного ураження, але Україна не зможе самостійно забезпечити такий обсяг фінансування ні за рахунок державного бюджету, ні за допомогою зовнішньої допомоги від партнерів.