Європейська Рада та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP) на 2025–2027 роки з фінансуванням у розмірі 1,5 млрд євро. Програма передбачає розширення виробничих можливостей, державні закупівлі зброї та співпрацю з Україною, зокрема надання підтримки через Інструмент підтримки України на суму 300 млн євро. План також встановлює обмеження на використання компонентів з третіх країн та створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Крім того, передбачено розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та протидію дронам до кінця 2026 року. Ці кроки входять у рамки “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яку презентували Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас.
Позначка: Оборона
-
Лисак анонсував створення в Одесі Ради оборони міста
У місті Одеса планують створити Раду оборони для забезпечення безпеки. Голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак оголосив про це під час брифінгу 16 жовтня. Він заявив, що першим пріоритетом є посилення обороноздатності міста та захист інфраструктури. Лисак також наголосив, що депутати міської ради залишаться на своїх посадах, оскільки вони були обраними громадою. Президент України Володимир Зеленський підписав указ про створення Міської військової адміністрації в Одесі і призначив на посаду голови Лисака. Тимчасово обов’язки міського голови виконує секретар Одеської міської ради Ігор Коваль.
-
Єврокомісія представила “дорожню карту” оборони
Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас представили “Дорожню карту збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яка спрямована на зміцнення європейського оборонного потенціалу. Цей план включає чотири ключові ініціативи: європейську ініціативу з оборони від безпілотників, східне флангове спостереження, європейський повітряний щит та оборонний космічний щит. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ці кроки мають зміцнити оборонну промисловість та допомогти зберегти підтримку України. Дорожня карта також визначає конкретні кроки для розвитку оборонних спроможностей до 2030 року та закликає держави-члени створити коаліції можливостей у дев’яти галузях оборони. ЄК планує створити єдиний ринок оборонного обладнання ЄС до 2030 року з гармонізованими правилами. Документ буде обговорений на саміті Європейської ради у жовтні.
-
Дрони РФ: ЄС обговорив план оборонної готовності
Євросоюз обговорив питання оборонної готовності, зокрема, збільшення співпраці з Україною через зростання випадків порушення повітряного простору дронами. Міністри оборони країн-членів ЄС обговорили майбутню стратегію до 2030 року, яка має забезпечити оборонну готовність Євросоюзу. Вони акцентували увагу на швидкому усуненні прогалин у військових можливостях, співпраці з Україною та захисті від дронів. Євросоюз планує допомагати членам у реалізації спільних оборонних проєктів, доповнюючи роботу НАТО. ЄС також розробив підхід до посилення захисту східного флангу, включаючи наземну, дронову та морську “стіну” для боротьби з дронами.
-
В Іспанії відповіли на нову погрози Трампа
Міністр закордонних справ Іспанії відреагував на загрози президента США щодо введення нових мит на країну через недостатні витрати на оборону. Він наголосив, що Іспанія є надійним союзником в НАТО і робить значний внесок у євроатлантичну безпеку. Міністр підкреслив, що Іспанія виконує зобов’язання стосовно військових витрат на рівні 2% ВВП, як визначено на саміті НАТО у 2014 році. Також було зазначено, що президент Трамп вимагав збільшити військові витрати до 5% ВВП, але Іспанія не погодилася з цим. Трамп також висловив думку про можливе виключення Іспанії з НАТО через її відставання у виконанні вимог щодо військових витрат.
-
В Іспанії відповіли на нові погрози Трампа
Міністр закордонних справ Іспанії відреагував на загрози президента США щодо запровадження нових мит на країну через недостатні витрати на оборону. Іспанія є важливим союзником в НАТО, забезпечуючи безпеку на сходному фланзі альянсу. Міністр підкреслив, що країна виконує свої зобов’язання щодо військових витрат на рівні 2% ВВП, як визначено на саміті НАТО у 2014 році. Трамп вимагає збільшення витрат до 5% ВВП, інакше загрожує введенням торгових тарифів та виключенням Іспанії з НАТО.
-
Трамп пригрозив “єдиній відстаючій” країні НАТО за неповагу до Альянсу
Президент США Дональд Трамп вирішив ввести торгові тарифи проти Іспанії через те, що Мадрид не погодився з підвищенням військових витрат до 5% від ВВП, як рекомендував НАТО. Іспанія домовилася підвищити фінансування оборони до близько 2,1% ВВП, але це не влаштувало Трампа. Він назвав цей підхід “шкідливим для НАТО” і загрожує введенням митних тарифів проти іспанських товарів, якщо Іспанія не погодиться на збільшення витрат. Мадрид вважає, що їхні витрати на оборону є адекватними, але Трамп настоює на збільшенні. Європейські політики та дипломати розділилися у своїх поглядах на конфлікт між лідерами НАТО, деякі виражають занепокоєння, інші нагадують про складнощі у питанні узгодження бюджетів Альянсу.
-
У ЄК планують ухвалити оборонну “дорожню карту”
Європейська комісія планує прийняти план “дорожньої карти” з питань оборонної готовності Європейського Союзу. Цю інформацію розповіла журналістам головна речниця Єврокомісії Паула Піньо. План має бути оприлюднений до 2030 року, а презентацію “дорожньої карти” планують провести після засідання колегії. На заході візьмуть участь висока представниця ЄС з закордонних справ і політики безпеки Каллас, виконавча віцепрезидентка Віркунен та єврокомісар Кубілюс.
-
Орбан почав збір підписів проти “військового плану” ЄС
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив у країні збір підписів проти плану оборони, який обговорюють лідери країн-членів Євросоюзу. Про це він написав у своєму Facebook.
Голова угорського уряду інтерпретував відповідний план на свій власний лад.
“Європа стрімко наближається до війни. Кілька тижнів тому в Копенгагені був представлений військовий план Брюсселя: Європа платить, українці воюють, а Росія буде виснажена”, – стверджує у своєму повідомленні угорський чиновник.
За його словами, проти Угорщини “була розгорнута кампанія”, що містить звинувачення у шпигунстві, скандали з фальшивими новинами і юридичні маніпуляції.
“Ми не можемо просто бездіяти! Ми маємо ще раз продемонструвати, що угорський народ не хоче війни.
Саме тому сьогодні ми починаємо збір підписів проти військових планів Брюсселя. Ми будемо там у кожному місті і в кожному селі, тому що зараз нам потрібні всі миролюбні угорці”, – заявив він.
Орбан опублікував кілька фотографій з фермерського ринку Пештержебет, на одній з яких він підписує петицію “проти військових планів ЄС”. -
Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури
Данія спрямує 8,5 млрд доларів на посилення оборонної інфраструктури. План охоплює закупівлю 16 винищувачів F-35, двох арктичних патрульних кораблів, морського патрульного літака, нових безпілотників і підводного кабелю в Північній Атлантиці. Про це повідомляє агентство Bloomberg.
Також буде побудовано штаб-квартиру Об’єднаного арктичного командування в Нууку, а в Гренландії створять окремий військовий підрозділ.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен наголосив на необхідності посилення присутності для забезпечення суверенітету, проведення навчань та ефективного спостереження. За його словами, ситуація в північній частині Королівства, особливо в Гренландії, стала складнішою за останні роки.
Зазначається, що заходи вживаються на тлі активізації інтересу до Арктики, де Росія нарощує військову присутність, а президент США Дональд Трамп прагне контролювати Гренландію. Танення льодів відкриває нові маршрути судноплавства і доступ до корисних копалин, перетворюючи регіон на центр глобальної конкуренції. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен закликав ЄС зміцнювати співпрацю для захисту цифрової інфраструктури.
Як повідомляється, на закупівлю нових винищувачів Lockheed Martin виділено 4,5 млрд доларів. Загальний парк F-35 досягне 43 одиниць, що істотно підвищує бойову міць і внесок Данії в НАТО.
Як відомо, Данія лідирує серед європейських країн за обсягом допомоги Україні, поступаючись лише Німеччині та Великій Британії. Порівняно з Францією, яка виділила 7,56 млрд євро, Данія з меншою економікою надала 10,1 млрд євро, демонструючи значну підтримку.