Естонія планує взяти кредит для фінансування оборонних витрат. Про це повідомляє ERR.
За словами директора Департаменту державного казначейства Міністерства фінансів Янно Луурмееса, Естонія планує позичити від €2 мільярди до €3,6 мільярда за підтримки Єврокомісії.
“Естонія зацікавлена в отриманні кредиту. Міністерство оборони підготувало та направило до Європейської комісії попередню заявку на отримання кредиту, але весь цей процес поки що перебуває на відносно ранній стадії”, – зазначив він.
Як повідомляється, точну суму кредиту поки що не визначено, як і термін його погашення. Кредит можна буде взяти терміном до 45 років.
За його отримання при підтримці Єврокомісії Естонія також сподівається отримати вигіднішу відсоткову ставку та заощадити на кожен позичений мільярд євро близько €4 мільйонів на рік.
Як заявив Керівник департаменту НАТО та ЄС Міноборони Естонії Калле Кірсс, оборонну позику планується використати на закупівлю зенітних ракет для ППО середньої та малої дальності, артилерійських снарядів та інших боєприпасів, бойових машин піхоти, а також для поповнення озброєння Військово-морських сил республіки.
Позначка: Оборона
-
Естонія планує взяти оборонний кредит до 3,6 млрд євро
-
У Києві діє виставка про рік оборони Часового Яру
У центрі Києва, на Контрактовій площі, відкрилася фотовиставка-інсталяція під назвою “ЧАСІВ ЯР. ВОГНЕТРИВКІ”. Вона присвячена героїчній обороні Часового Яру та подвигам військових 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Автором проєкту є військовий фотокореспондент та пресофіцер Олег Петрасюк. Експозиція включає 54 документальні фотографії, які символізують 54 тижні бойових дій на Донеччині. На виставці представлені також різні предмети з передової, серед яких бронемашина Humvee, уламки авіабомб та дронів. Експозицію розмістили на залишках парканів з прифронтових міст, що символізують межу між тилом і фронтом. Ця виставка є унікальною не лише через фотографії, а й через предмети з передової. Оборона Часового Яру є однією з найдовших у періоді російсько-української війни, де українські військові відстояли місто від російських загарбників. Фотовиставка триватиме з 8 по 10 серпня поблизу оглядового колеса на Подолі.
-
Оборона Часового Яру: у Києві діє фотовиставка
У центрі Києва, на Контрактовій площі, відкрилася фотовиставка-інсталяція “ЧАСІВ ЯР. ВОГНЕТРИВКІ”, яка присвячена героїчній обороні Часового Яру та подвигам військових 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Автором проєкту є військовий фотокореспондент Олег Петрасюк. Експозиція включає 54 документальні фотографії, які символізують 54 тижні бойових дій на Донеччині. Крім цього, на виставці представлені предмети з передової, такі як бронемашина Humvee, уламки авіабомб і дронів. Виставка розміщена на залишках парканів із прифронтових міст, що символізують межу між тилом і фронтом. Битва за Часів Яр продовжується, і військові продовжують героїчно тримати позиції. Фотовиставка буде доступна для відвідувачів з 8 по 10 серпня поблизу оглядового колеса на Подолі.
-
Польща матиме найбільше танків у Європі
Польща уклала великий контракт з Південною Кореєю на закупівлю 180 сучасних танків K2, який зробить загальну кількість польських танків понад 1100 одиниць, більше, ніж у Великій Британії, Німеччині, Франції та Італії разом взятих. Угода коштує понад 6 мільярдів доларів і допоможе підвищити оборону країни. Цей крок пов’язаний з геополітичними подіями у регіоні, зокрема, з війною в Україні та кризою на кордоні з Білоруссю. Польща виділяє значні кошти на оборону, що робить її однією з найсильніших країн НАТО. Контракт також передбачає навчання військових, технічне обслуговування та передачу технологій. Крім того, Польща планує зміцнювати військову присутність на кордоні з Білоруссю в рамках проекту “Східний щит”, а також встановила електронну огорожу на кордоні з Білоруссю.
-
Україна та Японія запускають оборонні консультації
Україна та Японія уклали угоду про створення постійних консультацій у сфері оборони. Цю інформацію оголосив керівник Офісу президента Андрій Єрмак після відеоконференції з генеральним секретарем Секретаріату з питань національної безпеки Японії Масатакою Окано. Вони обговорили спільні заходи в галузі оборонних технологій, обмін інформацією та координацію дій. Єрмак наголосив на важливості посилення санкційного тиску на країни, які підтримують війну, і закликав Японію співпрацювати з Євросоюзом та Сполученими Штатами у цьому питанні.
-
США використали 25% ракет THAAD для захисту Ізраїля – ЗМІ
Під час нещодавньої ескалації між Іраном та Ізраїлем американські війська випустили близько 100-150 ракет-перехоплювачів із систем протиракетної оборони THAAD. Про це інформує CNN з посиланням на власні джерела.
Це становить приблизно 25% від загального запасу таких боєприпасів у США.
Американські військові залучили до відбиття іранських ракетних атак дві з наявних семи систем THAAD. Застосування настільки великої кількості перехоплювачів за короткий час викликало занепокоєння в оборонному відомстві США, адже система THAAD належить до дорогих та обмежено доступних засобів оборони.
За інформацією телеканалу, у 2024 році американський оборонно-промисловий комплекс виготовив лише 11 нових пускових установок. У фінансовому плані Пентагону на 2026 рік передбачено постачання ще 12. Водночас масштабне використання систем під час конфлікту демонструє нестачу потужностей для швидкого поповнення запасів.
Конфлікт загострився у червні, коли Ізраїль оголосив початок військової операції проти Ірану, заявивши про намір знищити ядерну програму. У відповідь Тегеран завдав ударів по території Ізраїлю. Після цього 22 червня США атакували три іранські ядерні об’єкти – у Фордо, Ісфагані та Натанзі. Згодом президент Дональд Трамп оголосив про перемир’я, на яке погодилися обидві сторони. Система THAAD призначена для перехоплення балістичних ракет середньої та малої дальності. Вона здатна уражати цілі на відстані до 200 км і на висоті понад 100 км, використовуючи швидкість перехоплення до 2 800 м/с. Одна батарея включає шість пускових установок з 48 ракетами. -
США використали 25% запасів ракет THAAD у конфлікті між Іраном і Ізраїлем
Під час нещодавньої ескалації між Іраном та Ізраїлем американські війська випустили близько 100-150 ракет-перехоплювачів із систем протиракетної оборони THAAD. Про це інформує CNN з посиланням на власні джерела.
Це становить приблизно 25% від загального запасу таких боєприпасів у США.
Американські військові залучили до відбиття іранських ракетних атак дві з наявних семи систем THAAD. Застосування настільки великої кількості перехоплювачів за короткий час викликало занепокоєння в оборонному відомстві США, адже система THAAD належить до дорогих та обмежено доступних засобів оборони.
За інформацією телеканалу, у 2024 році американський оборонно-промисловий комплекс виготовив лише 11 нових пускових установок. У фінансовому плані Пентагону на 2026 рік передбачено постачання ще 12. Водночас масштабне використання систем під час конфлікту демонструє нестачу потужностей для швидкого поповнення запасів.
Конфлікт загострився у червні, коли Ізраїль оголосив початок військової операції проти Ірану, заявивши про намір знищити ядерну програму. У відповідь Тегеран завдав ударів по території Ізраїлю. Після цього 22 червня США атакували три іранські ядерні об’єкти – у Фордо, Ісфагані та Натанзі. Згодом президент Дональд Трамп оголосив про перемир’я, на яке погодилися обидві сторони. Система THAAD призначена для перехоплення балістичних ракет середньої та малої дальності. Вона здатна уражати цілі на відстані до 200 км і на висоті понад 100 км, використовуючи швидкість перехоплення до 2 800 м/с. Одна батарея включає шість пускових установок з 48 ракетами. -
Рада підтримала звільнення підприємств Defence City від низки податків
Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкти, що спрямовані на підтримку підприємств оборонно-промислового комплексу в Україні. Згідно з цими законами буде створено спеціальний податковий простір, відомий як Defence City, де компанії ОПК матимуть ряд пільг. Зокрема, до 2036 року резиденти Defence City будуть звільнені від сплати ряду податків за умови реінвестування. Крім того, запроваджуються інші заходи підтримки, такі як спрощення митних процедур, спрощений експортний контроль для військових технологій та інші.
-
Нідерланди збираються зробити із залізничних вагонів мобільні госпіталі
Міністерство оборони Нідерландів планує придбати старі залізничні вагони, щоб переобладнати їх на польові госпіталі для евакуації поранених солдатів. Вони обговорюють можливий продаж близько 24 вагонів, які можна адаптувати для медичних потреб. Якщо проєкт буде схвалений, перші мобільні госпіталі можуть з’явитися вже у 2026 році. Ця ініціатива є частиною стратегії по підвищенню оборонної готовності країни, в яку входить залучення цивільних фахівців. Крім того, пілоти авіакомпанії KLM, які раніше служили в армії, можуть бути залучені як резервісти для керування бойовими літаками, включаючи винищувачі F-35, щоб підтримувати свої військові навички.
-
Макрон оголосив про подвоєння оборонного бюджету Франції
Макрон заявив, що у 2027 році оборонний бюджет Франції складе 64 млрд. євро, що вдвічі перевищить витрати у 2017-му. Про це у неділю, 13 липня, повідомляє BFMTV.
Французський лідер розповів, що восени буде представлено “актуалізацію” закону про військове фінансування на 2024-2030 рік. За його словами, поправки передбачають виділення додаткових 3,5 млрд. євро на оборону в 2026 році і ще 3 млрд. євро – роком пізніше.
Макрон у своєму виступі наголосив, що європейці тепер повинні самі забезпечувати свою безпеку і зазначив, що ніколи з 1945 року свобода не була під загрозою, як зараз у зв’язку з російською агресією.Глава держави уточнив, що Франції необхідно подолати слабкі місця в оборонному секторі, особливо щодо запасів боєприпасів, оснащення безпілотниками, посилення протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби, збільшення космічних можливостей.
Французький президент також назвав гарантією свободи країни та опорою її безпеки ядерне стримування.
“Щоб бути вільними, вас повинні боятися, а щоб вас боялися, ви повинні бути сильними”, – наголосив він.
У березні Макрон закликав збільшити оборонні витрати Франції до 3-3,5% ВВП на рік (зараз приблизно 2%). За підрахунками Reuters, для цього Парижу потрібно знайти додаткові 30 млрд. євро на рік.
Раніше президент Литви Гітанас Науседа заявив, що союзники, особливо у Західній і Південній Європі, мають усвідомити: агресивні плани Росії щодо Заходу – це не просто гучні слова, а реальна загроза.