Лівий берег

Позначка: Оборона

  • Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала офіційну заявку на участь у європейському механізмі оборонного кредитування SAFE. Про це повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє, передає Укрінформ.

    Раніше це зробили Туреччина та Південна Корея.

    Речник уточнив, що Японія, як і Туреччина та Південна Корея, висловила зацікавленість у початку двосторонніх переговорів щодо повноцінної асоціації з SAFE. Після укладення двосторонньої угоди з Канадою наступним кроком ЄС буде розгляд заявок Південної Кореї та Туреччини.

    Щодо шансів Японії на приєднання Реньє зауважив, що робити прогнози зарано, оскільки наразі Європейська комісія оцінює 19 національних планів країн-членів.
    “Однак дуже важливо пам’ятати, що в будь-якому разі треті країни, включаючи Японію, можуть брати участь”, – додав він.
    Заявки на кредити за програмою SAFE, початковий бюджет якої становив 150 мільярдів євро, вже перевищують цей бюджет приблизно на 25% – мова про майже 40 мільярдів євро.
    Додамо, Європейська комісія розподілила 150 млрд євро у межах нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe) серед 19 країн-членів Євросоюзу. Найбільші суми отримають Польща, Румунія, а також Францій й Угорщина. Нагадаємо, у травні в ЄС ухвалили регламент створення інструменту Безпека і оборона для Європи (SAFE), який дозволяє Євросоюзу і надалі підтримувати Україну, залучивши її оборонну промисловість.

  • Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн

    Оборонний бюджет США передбачає Україні $400 млн

    Нижня палата Конгресу США проголосувала за законопроєкт про виділення 900 мільярдів доларів на національну оборону, з яких 400 мільйонів доларів піде на підтримку України. Голосування відбулося у середу ввечері, і тепер законопроєкт має пройти розгляд у Сенаті. Цей закон також передбачає покращення умов для американських військових і їхніх сімей, а також підтримку союзників по НАТО. У документі також зазначено підтримку програми “Безпека Балтії” та заборону скорочення американського військового контингенту в Європі. Для набуття законом чинності його мають підтримати обидві палати Конгресу та підписати президент.

  • Термін до 2027 року. США виходять з НАТО?

    Термін до 2027 року. США виходять з НАТО?

    Член Палати представників США Томас Массі вніс законопроект про вихід країни з НАТО, називаючи організацію застарілим залишком холодної війни. Він пропонує, щоб США вийшли з НАТО і витратили гроші на захист власної країни замість підтримки інших країн. У документі зазначено, що головною метою НАТО було збалансування сил СРСР, але після його розпаду ця мета втратила актуальність. Законопроект передбачає офіційний вихід США з НАТО до 2027 року. Співробітники Пентагону вимагають, щоб Європа більше докладала зусиль у зміцнення оборонного потенціалу. Європейські країни вже зобов’язалися збільшити витрати на оборону, але термін до 2030 року для самозахисту є дуже амбітним.

  • Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Путін і Моді оприлюднили спільну заяву після зустрічі

    Російський правитель Володимир Путін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді досягли домовленості щодо суттєвого розширення економічних і оборонних зв’язків між їхніми країнами під час дводенного державного візиту Путіна до Нью-Делі. Відтак однією з ключових цілей Росії є збільшення обсягу торгівлі до $100 мільярдів до 2030 року. Про це у суботу, 6 грудня, повідомляє Reuters.

    Цей візит відбувся на тлі напруженості у відносинах між Індією та Західними країнами, спричиненою активним імпортом Індією російської нафти після російського вторгнення в Україну у 2022 році.

    Під час зустрічі Володимир Путін висловив готовність забезпечувати Індію безперебійними поставками палива, зреагувавши таким чином на заклики США обмежити закупівлі російської нафти.

    Водночас Індія продемонструвала стриману реакцію. Міністр закордонних справ Вікрам Місрі зазначив, що енергетичні компанії країни керуються динамікою ринку та комерційними інтересами під час прийняття рішень щодо постачання.

    Також лідери опублікували спільну заяву, в якій наголошується, що в нинішній “складній, напруженій та невизначеній геополітичній ситуації російсько-індійські зв’язки залишаються стійкими до зовнішнього тиску”.

    Прем’єр-міністр Моді охарактеризував партнерство з Росією як “провідну зірку”, підкресливши, що ці відносини завжди витримували випробування часом. Він також повідомив, що сторони погодили програму економічного співробітництва до 2030 року, яка передбачає диверсифікацію, збалансованість та сталість у сфері торгівлі й інвестицій.

    Сторони підписали низку угод, що включають посилення оборонного партнерства шляхом спільних досліджень, розробок і виробництва сучасного озброєння. Одним із пунктів став перегляд виготовлення запасних частин для обслуговування російської зброї в Індії. Крім того, було оголошено про створення спільного підприємства з виробництва добрив у Росії та розширення співпраці у сфері охорони здоров’я і судноплавства.

    Нагадаємо, російський диктатор Володимир Путін прибув з першим за чотири роки візитом в Індію.

    Раніше повідомлялося, що Індія фіналізувала багаторічну угоду з Росією щодо оренди атомного ударного підводного човна для індійських Військово-морських сил. Угода оцінюється у $2 мільярди та діятиме протягом 10 років.

  • Зеленський анонсував кадрові перезавантаження в обороні та енергетиці

    Зеленський анонсував кадрові перезавантаження в обороні та енергетиці

    Президент України Володимир Зеленський оголосив про те, що у середу, 3 грудня, будуть зупинені повноваження багатьох членів наглядових рад основних державних енергетичних компаній. Він також підкреслив важливість проведення кадрових змін у енергетичному секторі для забезпечення прозорого управління. Зеленський також наказав міністру оборони оновити наглядові ради у сфері оборони. Президент підкреслив, що ці органи відіграють важливу роль у контролі за внутрішніми процесами компаній і їх ефективність повинна бути на високому рівні. Крім того, Зеленський вказав, що важливо регулярно інформувати міжнародних партнерів про заходи, спрямовані на підвищення довіри до України та її інституцій. Нагадаємо, що недавно розпочався конкурс на чотири посади незалежних членів наглядової ради Енергоатому.

  • ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною

    ЄС розвиватиме оборонну співпрацю з Україною

    Європейський Союз і Україна продовжують співпрацювати в галузі оборони. Міністр оборони України Денис Шмигаль заявив про це після зустрічі з високою представницею ЄС Каєю Каллас у Брюсселі. Вони обговорили спільні оборонні ініціативи, які зміцнять безпеку України і Європи, зокрема участь України в проєктах SAFE. Також обговорили можливість використання російських активів на користь України. Шмигаль подякував Євросоюзу за підтримку та наголосив на важливості співпраці. Нещодавно Україна розпочала спільне виробництво безпілотників з Нідерландами та Норвегією.

  • В ISW пояснили, що Україна має протиставити новій тактиці росіян

    В ISW пояснили, що Україна має протиставити новій тактиці росіян

    Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вказують на необхідність застосування Україною традиційних систем озброєння, оскільки російські окупанти використовують, крім іншого, погодні умови, щоб виявити вразливі місця в системі оборони України безпілотниками. Про це йдеться у звіті ISW.
    “Російські війська скористалися погодними умовами, щоб виявити вразливі місця в системі оборони України безпілотниками у напрямку Новопавлівки, підкресливши необхідність використання Україною традиційних систем озброєння”, – йдеться в повідомленні.
    В огляді наводять інформацію про відеозапис із геолокацією, опублікований 14 листопада, який показує, як українські війська атакують російські броньовані машини на північному сході Новопавлівки.
    За даним ISW, останнім часом росіяни використовують туманну погоду для атак по всьому фронту, особливо в напрямках Покровська, Великомихайлівки та Гуляйполя.
    Механізований штурм роти на Новопавлівку 14 листопада після затишшя в цьому районі демонструє, як російські війська намагаються знайти можливості для використання ключової слабкості української оборони.
    “До цього часу Україна в війні базувала свою оборону на дронах здебільшого з необхідності. Оборонний бар’єр України “стіна дронів” використовує велику кількість тактичних ударних дронів та боєприпасів типу loitering для знищення російських ресурсів та техніки на лінії фронту.
    Українські сили прийняли цей оборонний підхід частково для того, щоб компенсувати нестачу людських ресурсів та техніки, одночасно захищаючи понад 1200 кілометрів лінії фронту від російського наступу”.
    За словами аналітиків ISW, недостатньо укріплені українські оборонні позиції сприяли нещодавнім спробам проникнення російських військ, а нестача артилерії та інших традиційних систем обмежила здатність українських сил діяти, коли погана погода перешкоджала деяким операціям з використанням дронів.
    “Західні поставки традиційних систем, таких як артилерія, мають ключове значення для здатності України побудувати багаторівневу систему оборони, яка не залежить від жодного типу зброї, що робить оборону вразливою”, – наголосили фахівці.
    Як ми вже писали, першу у світі “стіну дронів” найближчим часом мають розгорнути в Україні. Вона має знищувати ударні безпілотники, які запускає Росія.
    Зеленський анонсував нові рішення проти дронів РФ

  • Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу вранці 14 листопада схвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляється на сайті парламенту Німеччини.
    Витрати на наступний рік прогнозуються на рівні 524,54 млрд євро, що на 4,07 млрд євро більше порівняно з проєктом урядового бюджету. Прогнозується, що чисті запозичення складуть 97,97 млрд євро – на 8,10 млрд євро більше, ніж в урядовому проєкті.
    Частина чистих запозичень, а саме 57,57 млрд євро, підлягає так званому секторальному винятку для витрат на оборону та певні види витрат, пов’язані з безпекою.
    Як повідомляє Welt, завдяки винятку Україна отримає додаткові 3 мільярди на оборону, тобто 11,5 мільярда євро.
    Цю пропозицію внесло Міністерство фінансів. Загалом комітет отримав понад 1500 поправок для узгоджувальної зустрічі.
    Увесь бюджет Міністерства оборони становитиме майже 82,69 млрд євро, при тому, що витрати на 2025 рік сягнуть, як очікується, 62,3 млрд євро.
    Рішення було прийнято під час узгоджувальної зустрічі, яка тривала понад 15 годин. Документ підтримали коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН, тоді як опозиційні партії AfD, Альянс 90/Зелені та Ліві проголосували проти.
    Ухвалення бюджету у Бундестазі очікується 28 листопада.

  • Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
    Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
    На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
    “Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
    За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
    Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
    Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.

  • Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України

    Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.

    Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.

    Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.

    Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.

    Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.

    Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.

    Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.

    На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.

    Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО