Немає в чотирьох регіонах Останнім часом у Росії спостерігається дефіцит бензину, що супроводжується зростанням цін і проблемами з постачанням у регіони. Ситуація значно погіршилася в серпні 2025 року, а її основними причинами є наслідки атак українських безпілотників на нафтопереробні заводи (НПЗ), а також логістичні та економічні чинники.
З початку серпня через атаки БПЛА в Росії зупинилися Сизранський, Новокуйбишевський, Саратовський і Волгоградський НПЗ. Наполовину скоротив виробництво і Рязанський завод “Роснафти”, який постачає пальне до Москви та області. Удари також отримали Слов’янський, Афіпський та Новошахтинський НПЗ.
Наслідки дефіциту відчувають як звичайні громадяни, так і бізнес. У російських регіонах на заправках вишиковуються довгі черги, що свідчить про гостру нестачу пального. Проблеми є в Криму, Забайкаллі, Примор’ї та на Курильських островах (Сахалінська область).
Ситуація настільки погана, що про неї навіть розповідають пропагандисти. Вони підтверджують, що з початку серпня країна втратила близько 13% потужностей з переробки нафти.
Наприклад, у Приморському краї, де проблеми з постачанням з’явилися на початку серпня, пальне зникло з автозаправних станцій в Арсенєві та Уссурійську. Як наслідок, на федеральній трасі “Уссурі” водії почали залишати фури через відсутність палива, що призвело до утворення довгих черг. Місцеві жителі повідомляють, що купувати бензин можна лише за допомогою спеціальних карток. При цьому безперебійне постачання пального отримують лише екстрені та службові автомобілі.
За інформацією видання The Bell, Росія розглядає можливість збільшення закупівель бензину в Білорусі. Також уряд планує зобов’язати нафтові компанії продавати паливо на біржі, а не напряму постачальникам. Проте аналітики вважають, що ці заходи навряд чи допоможуть поліпшити ситуацію.
Економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв зазначає, що втручання держави в ринкові процеси може призвести лише до дефіциту. За його словами, власники заправок, щоб не працювати собі у збиток, можуть просто закривати їх, що спричинить появу черг.
Економіст, доктор економічних наук Ігор Ліпсіц, коментуючи для телеканалу “Настоящее время” ситуацію з бензином, теж зауважує, що російський уряд намагається зупинити кризу, заборонивши експорт бензину. Але ці заходи вже не працюють. Кількість виведених з ладу потужностей постійно зростає, а ремонт вимагає дорогого імпортного обладнання, яке важко дістати через санкції. Як наслідок, витрати на виробництво палива зростають.
Крім того, нафтові компанії перебувають у скрутному фінансовому становищі через зниження світових цін на нафту, необхідність надавати великі дисконти та нести транспортні витрати. Також вони втратили більшу частину урядових компенсацій, які дозволяли їм тримати ціни на внутрішньому ринку низькими.
Ліпсіц вважає, що у влади РФ більше немає ефективних інструментів тиску на нафтові компанії, оскільки їх банкрутство стане великою проблемою для всієї економіки. Він прогнозує, що ціни на бензин і дизельне паливо в Росії будуть зростати й надалі. Ключові причини дефіциту Одразу декілька факторів призвели до того, що в Росії закінчився бензин. Це:
Удари по НПЗ: Як вже було сказано вище, українські атаки призвели до зупинки роботи щонайменше чотирьох великих НПЗ. Це стало основною причиною дефіциту.
Логістичні проблеми: Через пошкодження об’єктів та затримки поставок залізницею, зокрема через Керченську протоку, виникли труднощі з доставкою пального в регіони.
Зростання цін: Оптові ціни на бензин у Росії побили історичні рекорди вже у восьмий раз від початку серпня. Зокрема, 20 серпня тонна бензину А-95 на біржі коштувала на 55% дорожче, ніж на початку року, і на 8% дорожче, ніж на початку серпня.
Заборона експорту: Уряд РФ повністю заборонив експорт бензину до кінця вересня 2025 року, щоб стабілізувати ситуацію на внутрішньому ринку. Однак заборона не поширюється на країни Центральної Азії, Монголію та Афганістан, що продовжують отримувати російське пальне.
Окремо зазначимо, що тактика українських ударів по російських НПЗ змінилась. За даними експертів, нові атаки спрямовані по підприємствах у ключовому регіоні, що може вивести їх з ладу надовго або “навіть назавжди”. “У 2024 році атаки були численними, але розрізненими, зазвичай обмежувалися одним заводом, і збитки швидко усувалися”,- зазначив в розмові зі ЗМІ Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Carnegie Endowment for International Peace. З одного боку, аналітики очікують, що зростання цін триватиме щонайменше до вересня, а перебої збережуться у важкодоступних регіонах. При цьому системної кризи поки що не прогнозується: дизельне паливо, необхідне армії та сільському господарству, у дефіциті не перебуває. “Повномасштабна паливна криза, яка паралізувала б армію, транспорт і економіку, поки далека”,- резюмував Вакуленко. На думку ж Дмитра Льоушкіна, засновника групи компаній “Прайм”, удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах не спричинять тривалої паливної кризи в РФ. Однак ці атаки сприятимуть подальшому зростанню цін на бензин та дизельне пальне і підвищенню інфляції.
Тому загалом ситуація може вплинути на хід війни, зауважують експерти. Удари мають тривати Льоушкін пояснює, що в Росії залишилася велика кількість працюючих НПЗ. Крім того, пошкодження, завдані дронами, виводять НПЗ з ладу максимум на місяць-півтора. І саме тому для довгострокового ефекту необхідні систематичні ракетні удари.
Військовий експерт, льотчик-інструктор та полковник ЗСУ в запасі Роман Світан підкреслює, що удари по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) – це єдиний механізм, який дозволить Україні перемогти у війні за 3-4 роки. За його словами, саме такий термін знадобився для розвалу Радянського Союзу.
Світан зазначає, що ці атаки руйнують російську економіку, яка тримається на нафтогазовій галузі. Він підкреслює, що навіть один безпілотник, влучивши у правильне місце, наприклад, у систему попередньої підготовки нафти, може зупинити роботу всього НПЗ.
Експерт наголосив, що ці удари треба було здійснювати раніше, але головне, щоб вони не припинялися зараз.
Крім того, паливна криза в Росії загострилася в серпні, під час збору врожаю, що створює додаткове навантаження на нафтову галузь. Економісти впевнені, що нестача палива може обернутися для бюджету серйозними збитками.
Професор і економіст Олександр Савченко оцінює втрати РФ від ударів українських дронів по енергетичному сектору в 1,5–2 мільярди доларів. Він уточнює, що це не лише прямі втрати від руйнувань, а й непрямі – від несвоєчасної доставки вантажів та зниження врожайності. За словами Савченка, якщо пропустити тиждень збору врожаю, його обсяги можуть впасти на десятки відсотків.
А Льоушкін наголошує, що зростання цін на паливно-мастильні матеріали є першим кроком до зростання інфляції. Таким чином, кожен удар українських дронів по російських НПЗ напряму б’є по кишенях російських громадян та посилює інфляційний тиск в країні. “Тут варіант тільки такий: або змиритися і терпіти підвищення цін, дефіцит бензину, або все-таки розв’язувати проблему, якось закінчуючи всю цю історію з агресією”,- каже економічний оглядач В’ячеслав Ширяєв. І саме тому дефіцит бензину в Росії може спричинити протести, оскільки це питання безпосередньо впливає на повсякденне життя громадян. Хоча наразі масштабних акцій не зафіксовано, в різних регіонах країни вже спостерігається зростання невдоволення. ЗМІ повідомляють про перші локальні конфлікти. Наприклад, на заправках у російських регіонах через брак бензину виникають бійки.
Тільки час покаже, наскільки “чорним” був “бензиновий лебідь”.
Валерія Шипуля
