Уряд Німеччини проведе консультації щодо можливості заборони партії Альтернатива для Німеччини” (AfD). Про це у четвер, 22 травня, заявила міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung.
За її словами, партію “варто сприймати як серйозну загрозу для демократії», а після того, як Федеральна служба захисту конституції класифікувала AfD як праворадикальну, це питання потребує політичного обговорення.
“До цього обов’язково має входити й перевірка можливості заборони партії”, – підкреслила міністерка.
Хубіг повідомила, що федеральний уряд проведе консультації з цього приводу та сформулює спільну позицію. Вона також закликала до активного обговорення цього питання в Бундестазі та Бундесраті, нагадавши, що ініціативу щодо заборони партії можуть подавати не лише уряд, а й обидві палати парламенту.
“Заборона партії – це найгостріший інструмент, яким володіє демократія. Його не слід застосовувати поспішно. Але якщо після ретельної перевірки виявиться, що є всі підстави, буде важко пояснити, чому ми не скористалися цим засобом”, – зазначила вона. Альтернатива для Німеччини – німецька політична партія правої та ультраправої ідеології Німеччини, заснованої 2013 року. За підсумками виборів 23 лютого 2025 року є другою найбільшою партією Німеччини, посівши 151 місце в Бундестазі.
Партію описують як німецьку націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну. Частини АдН мають расистські, ісламофобські, антисемітські та ксенофобські тенденції, повʼязані з ультраправими рухами, як-от неонацизм та ідентаризм.
Після початку Європейської революції в Україні восени 2013 й особливо після початку агресії Росії проти України навесні 2014, керівників партії помічали у відверто проросійських та антиукраїнських висловлюваннях.
З початком великої війни в Україні члени партії робили різні заяви, що потенційно загрожують безпеці Україні, зокрема пропонували зняти санкції з Росії.
Позначка: Німеччина
-
У мінюсті Німеччині розглянуть можливість заборони партії AfD
-
У мін’юсті Німеччини розглянуть можливість заборони партії AfD
Уряд Німеччини проведе консультації щодо можливості заборони партії Альтернатива для Німеччини” (AfD). Про це у четвер, 22 травня, заявила міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung.
За її словами, партію “варто сприймати як серйозну загрозу для демократії», а після того, як Федеральна служба захисту конституції класифікувала AfD як праворадикальну, це питання потребує політичного обговорення.
“До цього обов’язково має входити й перевірка можливості заборони партії”, – підкреслила міністерка.
Хубіг повідомила, що федеральний уряд проведе консультації з цього приводу та сформулює спільну позицію. Вона також закликала до активного обговорення цього питання в Бундестазі та Бундесраті, нагадавши, що ініціативу щодо заборони партії можуть подавати не лише уряд, а й обидві палати парламенту.
“Заборона партії – це найгостріший інструмент, яким володіє демократія. Його не слід застосовувати поспішно. Але якщо після ретельної перевірки виявиться, що є всі підстави, буде важко пояснити, чому ми не скористалися цим засобом”, – зазначила вона. Альтернатива для Німеччини – німецька політична партія правої та ультраправої ідеології Німеччини, заснованої 2013 року. За підсумками виборів 23 лютого 2025 року є другою найбільшою партією Німеччини, посівши 151 місце в Бундестазі.
Партію описують як німецьку націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну. Частини АдН мають расистські, ісламофобські, антисемітські та ксенофобські тенденції, повʼязані з ультраправими рухами, як-от неонацизм та ідентаризм.
Після початку Європейської революції в Україні восени 2013 й особливо після початку агресії Росії проти України навесні 2014, керівників партії помічали у відверто проросійських та антиукраїнських висловлюваннях.
З початком великої війни в Україні члени партії робили різні заяви, що потенційно загрожують безпеці Україні, зокрема пропонували зняти санкції з Росії. -
Мерц прибув до Литви на інавгурацію німецької бригади
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 22 травня прибув до Президентського палацу у Вільнюсі, де його прийняв президент країни Гітанас Науседа напередодні офіційної інавгурації німецької 45-ї бронетанкової бригади Lietuva. Про це повідомляє Delfi.
“Сьогодні я відвідую солдатів нашої бригади Бундесверу в Литві. Безпека наших балтійських союзників – це також і наша безпека. Саме тому ми і інші члени Альянсу вирішили посилити східний фланг НАТО”, – зазначив бундесканцлер в соцмережі Х.
Як відомо, 45-та бронетанкова бригада Lietuva – одна з дев’яти бригад Бундесвера, але єдина, що буде постійно дислокуватися за кордонами ФРН. Бригада буде мати на озброєнні танки Leopard 2 A8, особовий склад має становити 4 800 військовослужбовців та 200 цивільних службовців. -
“Стримування РФ”: Німеччина наростить число танкової бригади в Литві
Німеччина нарощує чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві для зміцнення східного флангу НАТО. Німеччина має намір завершити формування бригади до кінця 2027 року, в якій буде служити до 5000 військовослужбовців. Нині на місці перебуває близько 400 німецьких солдатів. Про це повідомляє агентство новин Bloomberg.
Канцлер Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус візьмуть участь у першій церемонії шикування 45 танкової бригади в центрі литовської столиці Вільнюса в четвер, 22 травня.
Рішення про розгортання цілої бригади в Литві ухвалили в межах оновлення оборонної структури НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його ухвалили після місяців тиску з боку Литви, що затиснута між російським ексклавом Калінінградом і союзником Кремля Білоруссю.
США за президента Дональда Трампа США планують скоротити свої зобов’язання щодо безпеки в Європі, тому Німеччина пообіцяла відігравати більшу роль в обороні континенту.
Проте чи зможе Берлін розгорнути повноцінну бригаду до кінця 2027 року, частково залежить від того, як швидко литовська влада зможе розширити інфраструктуру і житло для 3000 солдатів.
Іще однією перешкодою є боротьба Німеччини за залучення більшої кількості молодих людей до військової служби. Недавно Берлін ухвалив закон про поліпшення оплати і умов праці для солдатів, дислокованих за кордоном, зокрема в Литві.
Розширення військової присутності Німеччини в країнах Балтії також відкрило інвестиційні можливості для оборонного гіганта Rheinmetall. Торік концерн підписав угоду з литовським урядом про будівництво в країні заводу з виробництва боєприпасів.
Як ми вже писали, шістнадцять країн-членів Європейського Союзу подали запит про виняток із фіскальних правил ЄС, який дозволить їм проводити оборонні інвестиції понад ліміти бюджетних витрат.
Німеччина збільшує кількість військових у Литві – Пісторіус -
У Німеччині узбережжя засипало шматками парафіну
На узбережжях німецьких островів Юст, Нордернай та Боркум, що у Північному морі виявили численні парафінові грудки розміром до 20 сантиметрів. Про це у середу 21 травня, повідомив BILD.
За даними адміністрації острова Юст, “майже вся 17-кілометрова ділянка північного узбережжя забруднена”.
Припускається, що парафін потрапив у море внаслідок незаконного промивання відсіків одного із суден.
“Після перевезення парафіну відсіки промиваються і такі відходи раніше зливали в море, проте це заборонено з 2021 року”, – пояснили у німецькому природоохоронному союзі NABU.
Представник курортної адміністрації Юлії Фіндейзен заявила, що знахідки зараз досліджуються.
“В даний момент парафін перевіряють на токсичність, але поки що припускається, що він не є небезпечним. Тим не менш, людям радять не чіпати грудки руками – він може містити шкідливі домішки та розкладається дуже повільно”, – додала Фіндейзен.
Загрози для відпочиваючих поки не виявлено, проте забруднення торкнулося відразу кількох островів, тож масштаби проблеми ще належить оцінити. -
Мерц оцінив ймовірність швидкого завершення війни в Україні
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що не бачить жодних ознак того, що війна в Україні може скоро завершитися. Про це у середу, 21 травня,повідомляє видання DW.
“Наразі немає жодних ознак того, що ця війна швидко закінчиться”, – сказав Мерц на пресконференції у Берліні в середу.
Водночас німецький канцлер зазначив, що можна лише сподіватися, що хоча б вдасться зібрати сторони конфлікту для конструктивних переговорів у Ватикані.
Окремо Мерц наголосив на важливості “активної, підтримувальної та сильної” ролі Німеччини в мирних зусиллях.
нагадаємо, напередодні Мерц мав телефонну розмову з президентом Володимиром Зеленським, під час якої сторони обговорили позицію президента США Дональда Трампа та європейських лідерів стосовно шляхів досягнення миру.