Позначка: Німеччина

  • Rheinmetall планує до 2030 року наростити обороти в п’ять разів

    Rheinmetall планує до 2030 року наростити обороти в п’ять разів

    Німецький оборонний концерн Rheinmetall планує значно збільшити свій річний оборот з 9,8 млрд євро у 2024 році до 50 млрд до 2030 року. Глава концерну Армін Паппергер заявив про це перед фінансовими аналітиками, наголосивши, що зростання замовлень пов’язане із загостренням ситуації в Україні та збільшенням попиту на військову техніку в країнах НАТО. Компанія планує розширити виробництво боєприпасів та артилерії, а також відмовитися від цивільного спрямування. Крім того, інвестує 400 млн євро у завод в Литві.

  • У Німеччині знайшли два невідомі твори Баха

    У Німеччині знайшли два невідомі твори Баха

    У Лейпцизькому архіві Баха виявили дві невідомі твори Йоганна Себастьяна Баха, що стало першим таким відкриттям за останні два десятиліття. Фахівці підтвердили, що органні п’єси належать композитору з високою ймовірністю. Прем’єра нових творів відбулася у церкві, де Бах колись працював, і була транслювана онлайн для тисяч шанувальників музики з усього світу. Міністр культури Німеччини назвав це відкриття “зоряною годиною для музичного світу”. Дослідники знайшли рукописи ще у 1990-х роках, але тільки недавно вдалося встановити авторство та приписати їх до раннього періоду життя Баха.

  • Німеччина скасує обмеження на поставки зброї Ізраїлю

    Німеччина скасує обмеження на поставки зброї Ізраїлю

    Німеччина вирішила скасувати наказ про призупинення продажу деяких видів зброї Ізраїлю, який був уведений під час війни в Газі. Це рішення дозволить відновити експорт зброї від 24 листопада, після того як його було призупинено у серпні. Німеччина залишається відданою підтримці тривалого миру між Ізраїлем і палестинцями та продовжуватиме брати участь у підтримці відновлення Гази. Відносини між Німеччиною та Ізраїлем в основному ґрунтуються на історичній відповідальності та співпраці. Попередньо Велика Британія також призупинила деякі ліцензії на продаж зброї Ізраїлю через ризик порушення міжнародного права.

  • США схвалили продаж Німеччині ракет на мільярди доларів

    США схвалили продаж Німеччині ракет на мільярди доларів

    Державний департамент США схвалив можливий продаж уряду Німеччини ракет для ППО на 3,5 млрд доларів. Про це напередодні повідомило управління Міністерства оборони США з питань оборонного співробітництва та безпеки (DSCA).
    Вказано, що Берлін подав запит на купівлю 173 ракет Standard Missile 6 (SM-6) Block I і 577 ракет Standard Missile 2 Block IIICО, а також супутнє обладнання. Всю цю зброю виробляє RTX Corporation.
    “Цей продаж допоможе Німеччині реагувати на поточні та майбутні загрози шляхом надання інтегрованих можливостей протиповітряної та протиракетної оборони, які можна буде розгорнути за допомогою її майбутніх надводних бойових кораблів класу F127, оснащених системою Aegis”, – йдеться в повідомленні.
    Вказано, що ця закупівля поліпшить також здатність Німеччини діяти спільно із військово-морськими силами США та інших союзників, стикаючись із повним спектром морських загроз.
    Раніше ЗМІ повідомили, що Німеччина збільшить закупівлі винищувачів F-35 до 50 одинициь. Перші вісім літаків п’ятого покоління США передадуть вже у 2026 році.
    ЗМІ: Німеччина збільшить військову допомогу Києву

  • ЗМІ: Німеччина збільшить військову допомогу Києву

    ЗМІ: Німеччина збільшить військову допомогу Києву

    Правлячі партії Німеччини ухвалили рішення суттєво збільшити військову допомогу Україні – про це свідчить проєкт бюджету, погоджений після 15-годинного засідання, що завершилося вранці п’ятниці. Про це повідомляє Politico.

    Депутати коаліції запланували виділити Києву 11,5 млрд євро, що є найбільшою сумою від початку повномасштабної війни і вона дорівнює половині всіх коштів, котрі Берлін уже надав Україні. Обсяг підтримки становить 2,2% сукупних видатків, передбачених у проєкті бюджету.

    Як пише Tagesschau, “українська” стаття витрат зазнала найбільших змін. Міністерство фінансів запропонувало збільшити асигнування за цією статтею на 3 млрд євро порівняно з попередньою версією бюджету. Додаткові кошти спрямують на артилерію, безпілотники, бронетехніку та дві системи протиповітряної оборони Patriot.

    Володимир Зеленський днями заявив, що планує замовити у США 25-27 комплексів Patriot і переконати європейських партнерів допомогти у цьому. За його словами, вони могли б передати Україні свої системи, а згодом отримати нові від США. Крім того, низка країн виділила кошти до спеціального фонду для закупівлі американського озброєння для України.

    Станом на середину жовтня Берлін надав 22,5 млрд євро, з яких 17,7 млрд євро – військова допомога, 3,4 млрд євро – гуманітарна і 1,4 млрд євро – фінансова.

    Відповідно до звіту Кільського інституту, цього літа військова допомога європейських країн скоротилася на 57% – слідом за зупиненням постачань озброєнь Вашингтоном після приходу до влади Дональда Трампа. Раніше стало відомо, що Німеччина виділить Україні ще €40 млн для ліквідації наслідків російських атак на енергетичну інфраструктуру та підготовки до зими.

    Нагадаємо, 2 листопада стало відомо, що Україна отримала системи Patriot від Німеччини.

  • У Німеччині з Google стягнули €465 млн за за антимонопольні порушення

    У Німеччині з Google стягнули €465 млн за за антимонопольні порушення

    Суд у Німеччині зобов’язав Google виплатити сервісу Idealo близько 465 млн євро компенсації за порушення антимонопольного законодавства. Про це повідомляє Spiegel.
    Idealo, що належить медіаконцерну Axel Springer, звинуватило Google у тому, що компанія протягом років зловживала домінуючим становищем на ринку пошукових систем і надавала перевагу власним сервісам.
    Втім, суд присудив значно меншу суму, ніж вимагало Idealo, компанія спершу оцінювала збитки у 3,5 млрд євро разом із відсотками. Водночас позов стосувався періоду з 2008 року до кінця 2023-го, тож для 2024-2025 років Idealo може вимагати додаткову компенсацію.

    У схожому випадку компанія Producto GmbH (Testberichte.de) також отримала право на відшкодування – понад 107 млн євро. Обидва рішення ще не набрали чинності, і в обох справах можливе оскарження в Камерному суді Берліна.

  • У ФРН провели масштабний рейд за підозрою в торгівлі людьми

    У ФРН провели масштабний рейд за підозрою в торгівлі людьми

    У Німеччині сотні співробітників поліції взяли участь у масштабному рейді за підозрою в торгівлі людьми в декількох місцях. Про це 14 листопада повідомляє Spiegel.
    Зазначається, що у Баден-Вюртемберзі та Берліні з вечора 13 листопада триває масштабний рейд проти підозрюваних у торгівлі людьми та ухиленні від сплати податків. Операція була розпочата за рішенням прокуратури Баден-Бадена.
    За даними федеральної поліції Оффенбурга, в операції брали участь від 600 до 700 співробітників митниці, федеральної поліції та податкової служби.
    Рейд був зосереджений на Баден-Вюртемберзі і торкнувся, зокрема, міст Баден-Баден, Беблінген, Леррах, округів Оренау, Цоллернальб та Енц. Обшуки також проводилися в Берліні.
    Підозрювані звинувачуються в контрабанді людей з третіх країн та ухиленні від сплати податків і заробітної плати, пов’язаному з діяльністю злочинних угруповань.
    Станом на ранок 14 листопада операція вже завершена.

  • Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу схвалив бюджет із 11,5 млрд євро для України

    Бюджетний комітет Бундестагу вранці 14 листопада схвалив федеральний бюджет на 2026 рік. Про це повідомляється на сайті парламенту Німеччини.
    Витрати на наступний рік прогнозуються на рівні 524,54 млрд євро, що на 4,07 млрд євро більше порівняно з проєктом урядового бюджету. Прогнозується, що чисті запозичення складуть 97,97 млрд євро – на 8,10 млрд євро більше, ніж в урядовому проєкті.
    Частина чистих запозичень, а саме 57,57 млрд євро, підлягає так званому секторальному винятку для витрат на оборону та певні види витрат, пов’язані з безпекою.
    Як повідомляє Welt, завдяки винятку Україна отримає додаткові 3 мільярди на оборону, тобто 11,5 мільярда євро.
    Цю пропозицію внесло Міністерство фінансів. Загалом комітет отримав понад 1500 поправок для узгоджувальної зустрічі.
    Увесь бюджет Міністерства оборони становитиме майже 82,69 млрд євро, при тому, що витрати на 2025 рік сягнуть, як очікується, 62,3 млрд євро.
    Рішення було прийнято під час узгоджувальної зустрічі, яка тривала понад 15 годин. Документ підтримали коаліційні партії ХДС/ХСС і СДПН, тоді як опозиційні партії AfD, Альянс 90/Зелені та Ліві проголосували проти.
    Ухвалення бюджету у Бундестазі очікується 28 листопада.

  • Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Вісім країн Європи домовилися про покращення військової мобільності

    Протокол про наміри щодо забезпечення військової мобільності в центральному, північному і східному регіонах підписали Литва разом із Бельгією, Чехією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами, Польщею та Словаччиною. Про це повідомляє Міноборони Литви.
    Зазначається, що створення Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону (CNE MMA) спрямоване на уніфікацію правил перетину державних кордонів, забезпечення спільного контролю та координації засобів пересування, ефективний обмін інформацією та синхронний розвиток інфраструктури.
    На основі наявного модельного коридору Нідерланди-Німеччина-Польща та з метою формування єдиного Центрально-Північноєвропейського військового мобільного регіону планується розширити цю мережу на заході через Бельгію та Люксембург, а на сході – через Литву, Чехію та Словаччину.
    “Злагоджена військова мобільність є національним пріоритетом Литви. Вона забезпечується постійним розвитком інфраструктури та координацією переміщень, що дає змогу союзним силам швидко, безпечно та безперебійно пересуватися”, – зазначив міністр оборони Робертас Каунас.
    За його словами, головна мета Литви – зміцнити інфраструктурну взаємодію на східному фланзі НАТО, особливо в тісній співпраці з сусідніми союзниками Польщею і Латвією. Для реалізації цієї стратегічної мети використовуються різні джерела фінансування, як національні, так і фонди розвитку ЄС.
    Як відомо, Литву запросили приєднатися до Центрально-Північноєвропейської зони військової мобільності після участі як спостерігача в пілотному проєкті з військової мобільності Нідерландів, Німеччини та Польщі.Наразі в Литві реалізуються важливі інфраструктурні проєкти для забезпечення зручного пересування військових частин. Серед них – стратегічна адаптація Via Baltica для військових цілей і запланований дорожній проект Лаздіяй-Алітус-Вільнюс для збільшення пропускної здатності в Сувалкському коридорі. Значні інвестиції також спрямовуються на поліпшення внутрішньої транспортної мережі, яка необхідна для з’єднання територій місць постійної дислокації з основними полігонами країни.
    Для подальшого зміцнення регіональної безпеки і забезпечення стратегічної безперервності пересування Литва разом з іншими країнами Балтії планує створити Трибалтійську зону військової мобільності. Ця ініціатива розширить Центрально-Північноєвропейський регіон військової мобільності на північ, створивши безперервний простір для безперешкодного пересування військ, що має вирішальне значення для ефективного стримування і регіональної безпеки.

  • Мерц звернувся з проханням до Зеленського через українців

    Мерц звернувся з проханням до Зеленського через українців

    Приплив молодих українців спостерігається в Німеччині після того, як Київ дозволив виїзд із країни чоловікам до 22 років. Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, повідомляє Barron’s.
    “Я попросив президента України (Володимира Зеленського – ред.) забезпечити, щоб молоді чоловіки з України не прибували в Німеччину в постійно зростаючій кількості, а служили у своїй країні. Вони потрібні там”, – зазначив Мерц за підсумками переговорів із Зеленським.