Німецька компанія в галузі оборонних технологій Helsing повідомила, що перебуває в процесі придбання австралійського виробника підводних дронів Blue Ocean.
Зазначається, що разом Helsing та Blue Ocean прискорять розробку та масове виробництво автономних платформ для захисту “підводного бойового простору, надаючи демократичним союзникам вирішальну технологічну перевагу в морській сфері”.
“Спільно розвиваючи суверенні можливості в Європі та Австралії, ми зможемо захищати себе, особливо в Північній Атлантиці та морських регіонах партнерів AUKUS (оборонний альянс Австралії, Великої Британії та США – ред.)”, – зазначають у Helsing.
У компанії додали, що придбання об’єднає апаратні та виробничі можливості Blue Ocean зі штучним інтелектом Helsing, інтегрувавши команду та операційну діяльність Blue Ocean у Helsing.
Наголошується, що придбання Blue Ocean прискорить реалізацію планів Helsing щодо подальшого розвитку автономних систем на базі штучного інтелекту.
“Необхідність розумного автономного масового підходу є очевидною, і разом із Blue Ocean ми можемо створити автономний підводний апарат, який стане великим кроком уперед для ведення підводної розвідки, спостереження та рекогностування (ISR) для Військово-Морських сил”, – заявила генеральна менеджерка морського напряму в Helsing Амелія Ґоулд.
Як відомо, компанія Helsing постачає Україні “ланцетоподібні” дрони-камікадзе HF-1 та HX-2 зі здатністю працювати на дальність у 100 км та використанням ШІ. Також влітку 2025 року стало відомо, що Збройні сили Франції, Німеччини, Великої Британії та інших європейських країн проводять тестування ударного дрона HX-2.
Позначка: Німеччина
-
Німецька компанія придбає виробника підводних дронів з Австралії
-
Підрив Північних потоків. Новий арешт українця
Трубопроводи Північний потік-1 і Північний потік-2, призначені для доставки російського газу до Європи, були підірвані 26 вересня 2022 року. Внаслідок цього розташовані під водою трубопроводи були пошкоджені одразу в чотирьох місцях. У той момент паливо по них не доставлялося, проте труби були заповнені технічним газом.
Незабаром після вибухів New York Times, Die Zeit і Washington Post опублікували матеріали, у яких йшлося про можливу причетність проукраїнської групи до вибухів на Північному потоці. Газета The Wall Street Journal повідомляла, що до підриву газопроводу в Балтійському морі причетні українські топ-чиновники. Зокрема, президент Володимир Зеленський нібито схвалив операцію з підриву Північних потоків і вона пройшла під наглядом колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна не причетна до вибухів, які сталися на російських газопроводах, і запропонував проаналізувати, яким гравцям міг бути потрібен такий інформаційний вкид.
Затримання українця
Громадянина України на ім’я Володимир затримали в польському Прушкові 30 вересня на підставі німецького європейського ордера на арешт у справі про вибухи на газопроводах.
Володимир Журавльов під час допиту заперечував, що брав участь у диверсійній акції трирічної давнини в Балтійському морі. Його адвокат Тимотеуш Папроцький підкреслив при цьому, що це питання є побічним, оскільки важливим є інше. “На мою думку, жоден громадянин України не може бути звинувачений у Європі у знищенні російської власності, коли його країна веде бойові дії”, – зазначив адвокат.
У Німеччині Володимира називають “кваліфікованим водолазом”, який входив до групи людей, що встановили вибухові пристрої на Північних потоках.
Українцю інкримінують приведення в дію вибухового пристрою в складі групи осіб, антиконституційний саботаж і руйнування будівель.
Німецька прокуратура вимагає видачі Володимира з Польщі, після чого він має постати перед слідчим суддею федерального суду.
За даними польського Radio Zet, Володимир раніше служив в українській армії, де займався бухгалтерією. Його дружина Юліана також підтвердила, що його хобі було підводне плавання.
Обвинувачення проти чоловіка Юліана відкидає, запевняючи, що в момент підриву Північних потоків у Німеччині вони були разом у Польщі. Чи їздив Володимир в Україну, жінка не пам’ятає, але каже, що знала б, якби її чоловік був причетний до диверсії.
Польща не видасть
Польський прем’єр-міністр Дональд Туск вважає, що екстрадиція українця, затриманого за запитом Німеччини у справі про підрив Північних потоків, не відповідає інтересам Польщі.
“Моя роль не полягає в тому, щоб з’ясовувати, чому громадянин України знову приїхав до Польщі, незважаючи на те, що він знав про видачу європейського ордера на арешт, але наша позиція не змінилася”, – сказав глава уряду Польщі.
“В інтересах Польщі, безумовно, не є звинувачення або видача цього громадянина іншій державі. Рішення буде приймати суд”, – додав він.
“Проблема для Європи, України, Литви і Польщі полягає не в тому, що Північний потік-2 був підірваний, а в тому, що його побудували. Росія за гроші деяких європейських країн, німецьких компаній і голландських компаній побудувала Північний потік-2 всупереч найважливішим інтересам усієї Європи”, – підкреслив політик.
Варшавський суд 6 жовтня продовжив на 40 днів арешт Журавльова. 6 жовтня перед будівлею суду в Польщі, де розглядали справу українця, зібралися протестувальники. Вони вимагали не екстрадувати чоловіка до Німеччини.
Юридична фірма, що захищає українця в суді, також збирала підписи на його підтримку. За словами його адвоката, вже зібрали понад 2000 підписів.
Не перший арешт
А от італійський суд виніс рішення про екстрадицію до Німеччини українця Сергія Кузнєцова, підозрюваного в координації атак на газопроводи Північний потік.
Апеляційний суд Болоньї постановив передати до Верховного федерального касаційного суду Німеччини Сергія Кузнєцова, затриманого за європейським ордером у Ріміні 21 серпня. Рішення було прийняте після слухання 9 вересня.
Захисник Кузнєцова, адвокат Нікола Канестріні оголосив про плани подання апеляції до Касаційного суду Італії, оскільки, за його словами, були порушені основні права українця – право на справедливий судовий розгляд, умови тримання під вартою і функціональний імунітет.
Згідно з заявою, опублікованою німецькою прокуратурою в серпні, Кузнєцов був членом групи осіб, які встановили вибухові пристрої на трубопроводах поблизу данського острова Борнгольм у Балтійському морі. Йому пред’явлені звинувачення у змові з метою спричинення вибуху, антиконституційній диверсії та знищенні важливих споруд. -
У Німеччині жорстоко поранили новообраного мера
У місті Хердек, що на південь від Дортмунда, в Німеччині новообрана мер Іріс Штальцер була важко поранена ножем у живіт та спину. Її знайшов у квартирі син, який повідомив поліції про напад. У результаті пошукової операції був затриманий 15-річний прийомний син мера, який був з 17-річною прийомною донькою. Медики борються за життя жінки, яка перебуває у критичному стані. Іріс Штальцер перемогла на муніципальних виборах у 2025 році. Раніше відбулася різанина в синагозі в Манчестері, де дві людини загинули, а троє отримали поранення.
-
Напад РФ на НАТО: німецька розвідка заявила про докази
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс повідомив, що німецька розвідка має докази того, що Кремль обговорює можливість агресії проти НАТО. Кубілюс закликав НАТО та Європу бути готовими до будь-яких сценаріїв, навчаючись на досвіді українців та росіян. Він також зазначив, що Європа активно працює над підготовкою до можливої війни, зокрема, підтримує військову промисловість та будує нові військові заводи. У між тим, у Путіна заперечують плани нападу на НАТО, назвавши цю ідею абсурдною та звинувативши європейських лідерів у некомпетентності. Путін також заявив про “де-факто війну з НАТО”.
-
Мерц просуває обов’язкову службу в Німеччині для чоловіків та жінок
Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, висловив думку про важливість введення загальної служби для молоді, включаючи жінок. Він вважає, що ця служба може бути обов’язковою, а не добровільною. Мерц пропонує повернутися до загального військового обов’язку, який був скасований у 2011 році. Німеччині не вистачає 80 тисяч військовослужбовців, щоб відповідати вимогам НАТО та досягти чисельності армії у 260 тисяч людей. За пропозицією Мерца, обов’язкова служба триватиме рік і може включати не лише військову, але й соціальну або цивільну діяльність. Проте ця ідея викликала дискусії у правлячій коаліції, оскільки міністр оборони Борис Пісторіус підтримує збереження добровільної служби з фінансовими стимулами. Обговорення нового закону про військову службу в Бундестазі було перенесено на середину жовтня.
-
У Німеччині створять спеціальний підрозділ боротьби з дронами
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт оголосив про створення нового підрозділу федеральної поліції, який буде боротися з безпілотниками. Він сказав, що МВС готове вступити у “гонку озброєнь” і розробить нові методи для нейтралізації дронів. Планується посилити повноваження відповідальних органів, об’єднати їх ресурси та забезпечити сучасним озброєнням. Федеральна поліція отримає нове технічне обладнання, а бундесвер зможе долучатися до операцій зі знищення дронів. Також буде створено дослідницький підрозділ для розробки технологій у сфері захисту від дронів. Планується співпраця з Ізраїлем, Україною, країнами ЄС і Єврокомісією.
-
Аеропорт Мюнхена знову закрили через появу дронів
Аеропорт Мюнхена протягом двох ночей поспіль припиняв роботу через можливу загрозу безпілотників, що призвело до значних затримок авіарейсів і перенаправлення літаків до інших аеропортів. Поліція Німеччини заблокувала всі злети та посадки після виявлення підозрілих дронів поруч із злітно-посадковими смугами. Заходи безпеки були вжиті для захисту пасажирів і персоналу. Наразі поліція Мюнхена перевіряє сигнали про можливу присутність безпілотників. Інформація про відновлення роботи аеропорту буде надана після отримання додаткових даних. Тимчасове закриття необхідне для забезпечення безпеки. Пасажири стикаються з труднощами через затримки та перенаправлення рейсів.
-
Провокації дронів у Європі. Нові інциденти
У Європі тривають провокації з дронами, які впливають на роботу військових баз та аеропортів. В Бельгії невідомі безпілотники з’явилися над військовою базою, а в Німеччині дрони призвели до скасування десятків рейсів у аеропорту Мюнхена. Ці інциденти спостерігаються на фоні маршруту танкерів, які відносять до “тіньового флоту” РФ. У Бельгії триває розслідування щодо появи безпілотників, а в Німеччині влада розглядає можливість збивати невідомі дрони. Прем’єр-міністр Баварії вимагає ефективного захисту інфраструктури від подібних інцидентів. Також зауважується співпадіння маршруту танкера з датами появи дронів над стратегічними об’єктами у Данії та Німеччині.
-
Футболіст Баварії став рекордсменом за кількістю трофеїв серед німців
У півзахисника Ванкувер Вайткепс Томаса Мюллера є 35 трофеїв у кар’єрі після того, як його команда виграла чемпіонат Канади. У фіналі Вайткепс переміг Ванкувер ФК, а саме Мюллер забив один із голів. Цей успіх дозволив Мюллеру обійти Тоні Крооса, який має на своєму рахунку 34 трофеї. У цьому сезоні Мюллер провів 10 матчів за Ванкувер Вайткепс, в яких забив 7 голів і зробив 5 результативних передач.
-
Зеленський і Мерц провели переговори у Копенгагені
Президент України Володимир Зеленський та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час зустрічі в Копенгагені обговорили питання посилення української протиповітряної оборони. Український лідер висловив подяку Німеччині за підтримку та інформував про потреби країни. Також обговорювалося постачання систем Patriot та ракет для них, а також реалізація ініціативи PURL. Німеччина виділила 500 млн доларів на підтримку України. Крім того, обговорювалася можливість використання російських активів на захист та відновлення України. Лідери також домовилися про подальші контакти для підготовки консультацій між державами. Данія також передбачила фінансування українського виробництва та закупівлю американської зброї для України.