У Вищому земельному суді у Франкфурті-на-Майні розглядається справа про конфіскацію 720 мільйонів євро з рахунку банку Російської Федерації, на який були наложені європейські санкції у 2022 році. За ініціативою Федеральної прокуратури Німеччини було порушено цю справу. Назва банку не розкривається, а дата слухань поки що не встановлена. Конфіскація коштів стала можливою через порушення заборони на розпорядження замороженими коштами, яка була введена через агресивну війну Росії проти України. ЗМІ повідомляють, що банк намагався вивести кошти, але операцію було відхилено, що призвело до порушення справи за підозрою у порушенні заборони на розпорядження замороженими коштами. Крім того, канцлер ФРН Фрідріх Мерц висловив підтримку ідеї використання заморожених активів Центробанку Росії для надання Україні безвідсоткових кредитів на суму 140 мільярдів євро. Європейський союз наближається до вирішення питання репараційного “кредиту” для України.
Позначка: Німеччина
-
Польща не видаватиме українця, підозрюваного у підриві Північного потоку
Польський суд відмовив у видачі до Німеччини українця Володимира Ж., якого підозрюють у причетності до атаки на газопровід Північний потік у 2022 році. Також Італія не видасть українця Сергія К., якого також звинувачують у цих подіях. Обох затримали за німецьким ордером, але Польща та Італія вирішили не видавати їх для розслідування. Прем’єр-міністр Польщі вважає, що проблема не в тому, що газопровід підірвали, а в його побудові. Адвокати підозрюваних стверджують їхню невинність і наполягають, що українці не мають бути звинувачувані у діях проти Росії.
-
Іван Єрмачков після Німеччини пов’язав свою подальшу гру із черкаським ЛНЗ
Український центрбек Іван Єрмачков, 20 років, перейшов у черкаський клуб ЛНЗ. Контракт на два роки. Раніше він грав у бременському Вердері, а потім у берлінській Вікторії. У Єрмачкова два голи за вісім ігор у Регіональній лізі. Перед виїздом до Німеччини грав у футбольних колективах Київської області.
-
ФІФА підтверджує мільйонні продажі квитків на Мундіаль
Міжнародна федерація футболу повідомила, що триває продаж квитків на матчі чемпіонату світу 2026 року, який відбудеться в США, Канаді та Мексиці. Вже продано понад мільйон квитків, і футбольні вболівальники з 212 країн виявили інтерес до участі в турнірі. Найбільше квитків придбали місцеві жителі країн-господарів, а також представники європейських держав, зокрема з Англії, Німеччини, Іспанії та Франції. Чемпіонат світу 2026 року запланований на червень-липень, і вперше участь візьмуть 48 національних збірних. Турнір розпочнеться з групового етапу, де команди розподіляться на 12 груп по чотири команди в кожній.
-
Німці оцінили загрозу війни з Росією
Опитування, проведене у Німеччині, показало, що прихильники різних політичних партій мають різні думки щодо можливості військового конфлікту з Росією. За результатами опитування Ipsos, приблизно чверть виборців партій Union, SPD, Зелених та Лівих вважають війну ймовірною протягом шести місяців, а дві третини не очікують її. Серед прихильників AfD ймовірність війни бачать 31%, а серед виборців BSW думки поділені майже порівну – 41% вважають конфлікт можливим, а 40% – малоймовірним. Жінки та молодші громадяни більше хвилюються щодо можливості війни з Росією. Опитування було проведено серед 1000 громадян Німеччини віком від 18 до 75 років, а також було зазначено, що у країні відчутний дефіцит солдатів.
-
Мерц анонсував план протидії гібридним атакам РФ
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив про план протидії гібридній війні Росії проти Євросоюзу та країн НАТО. План включатиме заходи проти саботажу, кібератак, шпигунства та дезінформації. Мерц звинуватив Росію у спробах дестабілізувати Німеччину та Європу за допомогою різних методів. Він також заявив, що президент Росії Володимир Путін почав гібридну війну та закликав до захисту від цього. Західні спецслужби виявили шпигунів та агентів РФ на території країн ЄС та НАТО, які діють проти інтересів цих країн. ЄС також розробив план посилення захисту східного флангу, включаючи заходи проти дронів.
-
Німеччина озброїть Україну на додаткові €2 млрд
Міністр оборони Німеччини, Борис Пісторіус, оголосив про те, що Німеччина надасть Україні додаткову військову допомогу на суму понад 2 мільярдів євро. Ця допомога включатиме системи протиповітряної оборони, перехоплювачі Patriot, радіолокаційні системи, високоточні артилерійські ракети та боєприпаси. Німеччина також постачатиме протитанкові засоби, засоби зв’язку та інші важливі комплекси для української армії. Крім того, планується модернізація вже поставленої в Україну зброї та продовження терміну її служби. Раніше Німеччина засекретила постачання зброї для України після трьох років публічної прозорості у цьому питанні.
-
Німеччина і Франція створюють спільну систему раннього виявлення ракет
Німеччина і Франція уклали угоду про створення супутникової системи раннього попередження під назвою Око Одіна. Ця система допоможе Європі виявляти запуски ракет. Міністр оборони Німеччини вважає, що важливо швидко реагувати на загрози. Система має виявляти ворожі ракети в момент їх запуску. Розробку системи веде німецька компанія OHB. Раніше у НАТО попередили про загрозу з боку Росії, яка може вплинути на союзників альянсу.
-
Німеччина скерує €10 млрд на дрони
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив на засіданні міністрів оборони країн НАТО, що Німеччина планує витратити 10 мільярдів євро на розробку безпілотників. Він також зазначив, що Німеччина буде реагувати рішуче, якщо Росія спробує порушити їх кордони. Крім того, Німеччина планує очолити систему протиповітряної оборони ЄС. Пісторіус також повідомив, що Німеччина розмістить винищувачі в Польщі для патрулювання. Ці дії прийняті в контексті зростаючої загрози від безпілотників та потенційних випробувань кордонів з боку Росії.
-
В Німеччині росте кількість працевлаштованих українських біженців
За останні два роки кількість українських біженців, які працюють в Німеччині, практично втроє зросла. Ця інформація була оприлюднена Інститутом досліджень зайнятості в Нюрнберзі. У четвертому кварталі 2024 року близько 242 тисяч українців отримали роботу, з них 165 тисяч сплачують внески на соціальне страхування. Це зростання в основному спостерігається на малих і середніх підприємствах, де дві третини українських працівників зайняті. У 2022 році частка українців в робочій силі становила 0,2%, але вже в 2024 році вона зростала до 0,6%.