На Європейському форумі WDR канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що українські військові отримали дозвіл на використання західної зброї для ударів по військових об’єктах на території Росії. Він зазначив, що немає обмежень щодо постачання озброєння Україні від британців, французів, німців та американців. Мерц також вважає, що російський президент Путін сприймає переговори з Україною як слабкість з боку України та Заходу. Канцлер також зазначив, що війна може тривати довше, ніж очікується. Також він підтримав передачу Україні крилатих ракет Taurus від Німеччини. Після трьох років прозорості у постачанні зброї в Україну, ФРН вирішила засекретити цей процес.
Позначка: Німеччина
-
Зеленський здійснить візит у Берлін – ЗМІ
Президент України Володимир Зеленський здійснить візит до Берліна, Німеччина, у середу, 28 травня. Він планує зустрітися з канцлером Фрідріхом Мерцем для обговорення можливих кроків у технічних переговорах між Україною та Росією. Також на порядку денному буде обговорення нового пакету санкцій ЄС проти Росії, який має посилити тиск на Москву для проведення серйозних переговорів. Зеленський також зустрінеться з федеральним президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром. Цей візит є спробою підтримати європейські зусилля щодо переговорів. Також можливо буде обговорення військової підтримки України. Кремль поки не має інформації про наступний раунд переговорів між Україною та Росією після зустрічі в Стамбулі. Україна бажає завершення війни цього року і планує обговорити це питання на майбутніх зустрічах з росіянами.
-
Армію Німеччини планують повністю оснастити до 2029 року
Генеральний інспектор Бундесверу Карстен Броєр вказав на необхідність повного забезпечення німецьких збройних сил необхідним озброєнням та обладнанням до 2029 року. Він вважає, що до цього часу Росія може відновити свій військовий потенціал до рівня, достатнього для можливої атаки на територію Альянсу. Тому Німеччина збирається використати додаткові фінансові ресурси для модернізації своїх оборонних здібностей. Основні напрями переозброєння включають посилення системи протиповітряної оборони, фокус на озброєнні для ураження цілей на великій відстані, поповнення запасів боєприпасів, розвиток радіоелектронної боротьби та створення збалансованих можливостей у космічній сфері.
-
Німецький банк заблокував Шредеру виплати з Росії
Банк Sparkasse заблокував рахунок колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, на який він отримував перекази з Росії. Шредер не отримав майже пів мільйона євро, які компанія Nord Stream 2 переказувала йому як голові наглядової ради. Банк мотивував своє рішення побоюванням потрапити під американські санкції. Шредер, який заробляв на російських державних концернах, не вживає жодних юридичних заходів проти банку.
-
Німеччина планує перейняти міграційну модель Данії
Міністр внутрішніх справ Німеччини, Александер Добріндт, має намір посилити міграційну політику країни, взявши за приклад Данію. Він висловив таку думку після зустрічі з міністром у справах міграції Данії, Кааре Дюбвадом Беком. Данія вдалося скоротити кількість заяв на отримання притулку завдяки жорсткій системі: тимчасові дозволи на перебування, мінімальні соціальні виплати, жорстка реєстрація та можливість депортації за порушення. Данія також акцентує увагу на працевлаштуванні, що допомагає вивчити мову та інтегруватися. Німеччина і Данія підтримують ідею прискорення процедур надання притулку та перенесення частини процесів за межі Євросоюзу. Данія не критикує Німеччину за посилення контролю на кордоні, як інші сусідні країни.
-
У німецькому Гамбурзі жінка влаштувала різанину на вокзалі: 12 поранених
У місті Гамбург на центральному вокзалі жінка напала ножем на 12 осіб. Поліція розпочала велику операцію. Інцидент стався у вечір, 23 травня. З постраждалих троє отримали небезпечні для життя поранення, троє – важкі, а ще шестеро – легкі. Ймовірно, напад трапився на платформі біля колій 13 і 14 перед поїздом, який стояв. Федеральна поліція затримала підозрювану жінку, проте мотиви її дій поки що залишаються невідомими.
-
У мінюсті Німеччині розглянуть можливість заборони партії AfD
Уряд Німеччини проведе консультації щодо можливості заборони партії Альтернатива для Німеччини” (AfD). Про це у четвер, 22 травня, заявила міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung.
За її словами, партію “варто сприймати як серйозну загрозу для демократії», а після того, як Федеральна служба захисту конституції класифікувала AfD як праворадикальну, це питання потребує політичного обговорення.
“До цього обов’язково має входити й перевірка можливості заборони партії”, – підкреслила міністерка.
Хубіг повідомила, що федеральний уряд проведе консультації з цього приводу та сформулює спільну позицію. Вона також закликала до активного обговорення цього питання в Бундестазі та Бундесраті, нагадавши, що ініціативу щодо заборони партії можуть подавати не лише уряд, а й обидві палати парламенту.
“Заборона партії – це найгостріший інструмент, яким володіє демократія. Його не слід застосовувати поспішно. Але якщо після ретельної перевірки виявиться, що є всі підстави, буде важко пояснити, чому ми не скористалися цим засобом”, – зазначила вона. Альтернатива для Німеччини – німецька політична партія правої та ультраправої ідеології Німеччини, заснованої 2013 року. За підсумками виборів 23 лютого 2025 року є другою найбільшою партією Німеччини, посівши 151 місце в Бундестазі.
Партію описують як німецьку націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну. Частини АдН мають расистські, ісламофобські, антисемітські та ксенофобські тенденції, повʼязані з ультраправими рухами, як-от неонацизм та ідентаризм.
Після початку Європейської революції в Україні восени 2013 й особливо після початку агресії Росії проти України навесні 2014, керівників партії помічали у відверто проросійських та антиукраїнських висловлюваннях.
З початком великої війни в Україні члени партії робили різні заяви, що потенційно загрожують безпеці Україні, зокрема пропонували зняти санкції з Росії. -
У мін’юсті Німеччини розглянуть можливість заборони партії AfD
Уряд Німеччини проведе консультації щодо можливості заборони партії Альтернатива для Німеччини” (AfD). Про це у четвер, 22 травня, заявила міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung.
За її словами, партію “варто сприймати як серйозну загрозу для демократії», а після того, як Федеральна служба захисту конституції класифікувала AfD як праворадикальну, це питання потребує політичного обговорення.
“До цього обов’язково має входити й перевірка можливості заборони партії”, – підкреслила міністерка.
Хубіг повідомила, що федеральний уряд проведе консультації з цього приводу та сформулює спільну позицію. Вона також закликала до активного обговорення цього питання в Бундестазі та Бундесраті, нагадавши, що ініціативу щодо заборони партії можуть подавати не лише уряд, а й обидві палати парламенту.
“Заборона партії – це найгостріший інструмент, яким володіє демократія. Його не слід застосовувати поспішно. Але якщо після ретельної перевірки виявиться, що є всі підстави, буде важко пояснити, чому ми не скористалися цим засобом”, – зазначила вона. Альтернатива для Німеччини – німецька політична партія правої та ультраправої ідеології Німеччини, заснованої 2013 року. За підсумками виборів 23 лютого 2025 року є другою найбільшою партією Німеччини, посівши 151 місце в Бундестазі.
Партію описують як німецьку націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну. Частини АдН мають расистські, ісламофобські, антисемітські та ксенофобські тенденції, повʼязані з ультраправими рухами, як-от неонацизм та ідентаризм.
Після початку Європейської революції в Україні восени 2013 й особливо після початку агресії Росії проти України навесні 2014, керівників партії помічали у відверто проросійських та антиукраїнських висловлюваннях.
З початком великої війни в Україні члени партії робили різні заяви, що потенційно загрожують безпеці Україні, зокрема пропонували зняти санкції з Росії. -
Мерц прибув до Литви на інавгурацію німецької бригади
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 22 травня прибув до Президентського палацу у Вільнюсі, де його прийняв президент країни Гітанас Науседа напередодні офіційної інавгурації німецької 45-ї бронетанкової бригади Lietuva. Про це повідомляє Delfi.
“Сьогодні я відвідую солдатів нашої бригади Бундесверу в Литві. Безпека наших балтійських союзників – це також і наша безпека. Саме тому ми і інші члени Альянсу вирішили посилити східний фланг НАТО”, – зазначив бундесканцлер в соцмережі Х.
Як відомо, 45-та бронетанкова бригада Lietuva – одна з дев’яти бригад Бундесвера, але єдина, що буде постійно дислокуватися за кордонами ФРН. Бригада буде мати на озброєнні танки Leopard 2 A8, особовий склад має становити 4 800 військовослужбовців та 200 цивільних службовців. -
“Стримування РФ”: Німеччина наростить число танкової бригади в Литві
Німеччина нарощує чисельність своєї бойової танкової бригади в Литві для зміцнення східного флангу НАТО. Німеччина має намір завершити формування бригади до кінця 2027 року, в якій буде служити до 5000 військовослужбовців. Нині на місці перебуває близько 400 німецьких солдатів. Про це повідомляє агентство новин Bloomberg.
Канцлер Фрідріх Мерц і міністр оборони Борис Пісторіус візьмуть участь у першій церемонії шикування 45 танкової бригади в центрі литовської столиці Вільнюса в четвер, 22 травня.
Рішення про розгортання цілої бригади в Литві ухвалили в межах оновлення оборонної структури НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його ухвалили після місяців тиску з боку Литви, що затиснута між російським ексклавом Калінінградом і союзником Кремля Білоруссю.
США за президента Дональда Трампа США планують скоротити свої зобов’язання щодо безпеки в Європі, тому Німеччина пообіцяла відігравати більшу роль в обороні континенту.
Проте чи зможе Берлін розгорнути повноцінну бригаду до кінця 2027 року, частково залежить від того, як швидко литовська влада зможе розширити інфраструктуру і житло для 3000 солдатів.
Іще однією перешкодою є боротьба Німеччини за залучення більшої кількості молодих людей до військової служби. Недавно Берлін ухвалив закон про поліпшення оплати і умов праці для солдатів, дислокованих за кордоном, зокрема в Литві.
Розширення військової присутності Німеччини в країнах Балтії також відкрило інвестиційні можливості для оборонного гіганта Rheinmetall. Торік концерн підписав угоду з литовським урядом про будівництво в країні заводу з виробництва боєприпасів.
Як ми вже писали, шістнадцять країн-членів Європейського Союзу подали запит про виняток із фіскальних правил ЄС, який дозволить їм проводити оборонні інвестиції понад ліміти бюджетних витрат.
Німеччина збільшує кількість військових у Литві – Пісторіус