Згідно з проєктом Бюджетної декларації, мінімалку планується збільшувати кожні три наступні роки. Наскільки її хочуть збільшити, звідки візьмуть гроші та що зросте разом з мінімалкою? Наскільки збільшиться мінімалка? Згідно з проєктом Бюджетної декларації, мінімалку планується збільшити: до 8 688 грн з 1 січня 2026 р., до 9 374 грн з 1 січня 2027 р., та до 10 059 грн з 1 січня 2028 р. Наразі мінімальна зарплата в Україні становить 8 тис. грн.
Своєю чергою НБУ в макропрогнозі за квітень 2025 р. теж допускає підвищення мінімальної зарплати наступного року. Водночас цифри, які надає НБУ скромніші за ті, що закладені в Бюджетній декларації. НБУ очікує, що середня мінімальна зарплата у 2026 р. зросте з 8 тис. грн до 8 370 грн, а у 2027 р. – до 8 950 грн.
Так чи інакше підвищення мінімалки стане першим переглядом соціальних стандартів після “заморозки” на весь 2025 р.
Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може встановлюватися оплата за виконану працівником місячну норму робіт. Вона не може бути меншою за прожитковий мінімум (зараз для працездатних – 3 028 грн).
Згідно з Бюджетним кодексом України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Поточного року оплата праці працівників бюджетної сфери здійснюється на основі посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, що залишається на рівні грудня 2024 р., – 3 195 грн.
З 1 січня 2026 р. він має збільшитись до 3 470 грн. Тобто підвищення показників відбудеться з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін (на 2026 р. – 108,6%). З 1 січня 2027 р. до 3 744 грн; з 1 січня 2028 р. до 4 018 грн. Чому підіймають та що ще зросте? Збільшення мінімальної зарплати планується для підтримки купівельної спроможності населення та збільшення надходжень до бюджету.
Через те що до мінімальної зарплати прив’язані мінімальна пенсія та інші соціальні виплати, то вони теж підростуть.
Зокрема щодо пенсій очікуються такі зміни: мінімальна пенсія для чоловіків зі стажем 35 років і жінок зі стажем 30 років (з 65 років) зросте з 3 200 до 3 475,2 грн.
Зростання мінімалки вплине не лише на доходи працівників та соціальні виплати, а й на податки та штрафи.
Розмір мінімального ЄСВ залежить від мінімальної заробітної плати. Для всіх трьох груп ФОПів, плата єдиного податку після підвищення мінімалки, у 2026 р., збільшиться із 1760 до 1911,36 грн. Єдиний податок для другої групи збільшиться з 1600 до 1737,6 грн; військовий збір для тих, хто сплачує єдиний податок – з 800 до 868,8 грн.
Від мінімальної зарплати залежать і штрафи за порушення Кодексу законів про працю. Зокрема: штраф за недопуск інспектора на підприємство становить 16 мінімалок та зросте із 128 тис. грн до 139 тис. грн; штраф за працівників, яких допустили до роботи без офіційного оформлення, зросте із 80 тис. грн до 86 тис. грн; штраф за працівника, якому не було надано законних гарантій та пільг, зросте із 32 тис. грн до 34,7 тис. грн тощо. Хто живе на мінімалку в Україні В Україні мінімалку отримують не лише некваліфіковані робітники, спеціалісти маленьких населених пунктів та працівники бюджетної сфери, але й фахівці з вищою освітою. Часто реальні доходи таких працівників вищі, але частина виплат іде “в конвертах”. Загалом, за офіційними даними, близько 1,5 млн українців отримують мінімальну зарплату. “Підвищення мінімальної зарплати дещо збільшить офіційні доходи найменш оплачуваних працівників та може стимулювати бізнес виходити з тіні”, – вважає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Водночас навіть оновлений рівень мінімалки залишатиметься недостатнім для покриття реальних потреб українських родин, бо цей показник суттєво відстає від реальних цін. Зростання, за оцінками експертів, не покриє базових витрат українців.
У ЄС адекватним вважається рівень мінімальної зарплати на рівні 50% від середньої по країні з переглядом двічі на рік. В Україні таких норм поки немає, але їх можуть запровадити в рамках євроінтеграційних зобов’язань. Хто перебуває за межею бідності Фактичний (розрахований за актуальними цінами) розмір прожиткового мінімуму для дорослого у червні 2025 р. становив 11 464,27 грн (після оподаткування – 8 421,94 грн). Усі дорослі, хто отримує менше, перебувають за межею бідності.
Насправді прожиткового мінімуму ні на що не вистачає. До продуктового кошика входить мінімальний набір товарів та послуг. Але якщо українець отримує навіть менше фактичного прожиткового мінімуму, то це гарантована бідність. “Рівень бідності в Україні зріс. І якщо й надалі збільшуватиметься розрив між доходами та зростанням цін, це призводитиме до погіршення становища. Причому більшості населення”, – констатувала кандидатка економічних наук Людмила Черенько. у коментарі OBOZ.UA. Де візьмуть гроші? Якщо враховувати, що до “мінімалки” прив’язані усі інші соціальні виплати та пенсії, і вони автоматично зростають у разі її підвищення, то грошей знадобиться багато. Розраховувати на допомогу Заходу у цьому питанні не варто, там навпаки намагаються стимулювати українську владу шукати гроші на свої потреби самостійно та прагнуть мінімізувати свої витрати.
Деякі експерти вважають, що мінімалку піднімуть коштом працедавців. Адже вони змушені будуть виплачувати більше податків у разі збільшення мінімальної зарплати. Таким чином уряд вб’є двох зайців: збільшить приплив грошей до державної скарбниці та хоч трохи підвищить якість життя найбідніших верств населення. “Підвищення мінімального рівня заробітної плати змусить компанії перераховуватимуть більше грошей до державної скарбниці. Адже у нас багато хто веде бізнес саме так, що всі працевлаштовані на “мінімалці”, – каже Охрименко. Водночас разом з мінімальною зарплатою владі треба буде підвищити соціальні виплати, але занадто високого підвищення рівня, можна уникнути. “Підвищення може статися, але якщо суми будуть надто незручними для бюджету, то можна чекати на перегляд правил подібних виплат”, – вважає експерт. Крім того, ніхто не може гарантувати, що не буде затримок з виплатами. Також треба мати на увазі, що за час війни ніхто не рахував, скільки померло людей, які можуть розраховувати на соціальні виплати. Статистичні відомства зараз працюють нестабільно. Відомо, що у січні 2021 р., до початку війни, демографи говорили про те, що за останні 5 років кількість пенсіонерів зменшилася більш ніж на 1 млн. Активне зменшення кількості людей похилого віку почалося ще до епідемії коронавірусу – як мінімум, з 2016 р. Уряд зараз у досить вигідній ситуації, якщо можна так сказати, адже темпи смертності, на жаль, значно перевищують темпи приросту нових пенсіонерів. Крім того, вже зараз завершено пенсійну реформу, яка передбачає підвищення рівня пенсійного віку. А якщо враховувати, що рівень смертності через війну сильно зростає (конкретні цифри ми дізнаємося лише після її завершення), то можна сказати, що в уряді не чекають, що кількість пенсіонерів зростатиме, а отже, можуть обіцяти вищі виплати.
Вікторія Хаджирадєва
Позначка: НБУ
-
Наступного року в Україні очікується підвищення мінімальної зарплати
-
Гривня завершила тиждень зміцненням
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро на початок наступного тижня. Про це свідчать дані на сайті регулятора в п’яницю, 15 серпня.
Так, офіційний курс долара у понеділок встановлено на рівні 41,3401 гривень (-0,1099). А євро впав більш суттєво і 18 серпня буде коштувати 48,3059 гривень (-0,1346 грн).
На міжбанку американська валюта втратила у ціні відразу 20 копійок і знизилась до 41,22-41,25 грн/долар купівля-продаж.
Тим часом у обмінниках середній курс продажу долара зменшився на 6 копійок до 41,60 гривень, а курс євро впав на 19 копійок – до 48,64 гривень. -
Рожкова втратила посаду у Нацбанку
Катерина Рожкова втратила посаду першого заступника голови Національного банку України. На цю посаду призначили Сергія Ніколайчука, повідомив регулятор у п’ятницю, 15 серпня.
“Катерина Рожкова припиняє виконання повноважень першого заступника голови Національного банку в зв’язку із закінченням строку повноважень та звільненням з посади”, – йдеться у повідомленні.
Водночас кандидатуру Ніколайчука подав голова НБУ Андрій Пишний. На новій посаді він здійснюватиме керівництво за вертикаллю підпорядкування Фінансова стабільність, а також тимчасово – Монетарна стабільність.
У НБУ також додали, що тепер шукатимуть кандидата на вакантну посаду заступника голови.
Як відомо, Сергій Ніколайчук був заступником голови Нацбанку з липня 2021 року. А з 2004 до 2019 рр. він пройшов у центробанку шлях від економіста до директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу. Після цього його було призначено заступником міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.
У свою чергу Катерина Рожкова працює в банківській системі України з 1998 року. У 2009 році очолила департамент безвиїзного банківського нагляду Нацбанку, а з червня 2015 року до січня 2016 року – департамент банківського нагляду. Після цього вона стала членом правління та заступницею голови НБУ, з 15 червня 2018 року – першою заступницею голови.
Правління Нацбанку складається з семи осіб: голови, першого заступника та п’яти заступників голови. -
Чому знизились міжнародні резерви України
Станом на 1 серпня поточного року обсяг міжнародних резервів України, за попередніми оцінками НБУ склав 43,03 млрд дол. У порівнянні з попереднім місяцем, цей показник знизився на понад 2 млрд дол. Чому маємо скорочення та наскільки воно критичне? Причини зниження У липні міжнародні резерви України знизились і станом на 1 серпня становили 43,03 млрд дол., що на 4,5%, або на понад 2 млрд дол. менше, ніж місяць тому. “Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті. Ці операції були лише частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП)”, – кажуть у регулятора. Головною причиною стало активне втручання регулятора на валютному ринку для стримування девальвації гривні. За місяць НБУ продав на міжбанку 3,46 млрд дол. для стабілізації валютного ринку. Викуп валюти в резерви був мінімальним – лише 0,3 млн дол.
Другий фактор, що вплинув на динаміку резервів, – надходження на користь уряду та виплати за обслуговування держборгу.
Так, у липні на рахунки уряду надійшло 2,12 млрд дол., з яких: 1,17 млрд – допомога від ЄС у рамках ініціативи G7, понад 513 млн – від МВФ, 414 млн – від продажу валютних ОВДП, майже 24 млн – від Світового банку.
Паралельно Україна виплатила 793 млн дол. за зовнішніми зобов’язаннями, включаючи обслуговування Облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП) та борг перед міжнародними партнерами. Крім того, 2,6 млн дол. перераховано МВФ.
Тож, попри те, що країна отримала 2,12 млрд дол. зовнішньої допомоги, ці надходження не перекрили витрати.
Третьою причиною падіння МР єпереоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют). У липні завдяки цьому фактору вартість фінансових інструментів збільшилася на 101,5 млн дол. -
В Англії суд заарештував активи Жеваго через борг перед НБУ
Високий Суд Англії та Уельсу прийняв рішення про замороження активів Костянтина Жеваго, колишнього власника банку “Фінанси та кредит”, який знаходиться під ліквідацією з 2015 року. Національний банк України подав позов з метою визнання та виконання у Англії судового рішення, яке зобов’язує Жеваго погасити борг перед НБУ. Український суд вже раніше визнав Жеваго винним у несплаті боргу за кредитами, виданими банку “Фінанси та кредит”. Це рішення було ухвалене після того, як Нацбанк визнав банк “Фінанси та кредит” неплатоспроможним. Крім того, Жеваго підозрюють у розтраті та легалізації коштів банку на суму 2,5 мільярда гривень, а також у наданні хабаря ексголові Верховного суду.
-
У НБУ заявили про зниження резервів України
У липні міжнародні резерви України скоротилися до $43,03 млрд, що на 4,5% менше, ніж у попередній місяць. Нацбанк повідомив, що така ситуація виникла через валютні операції та платежі у іноземній валюті. Надходження від міжнародних партнерів та розміщення валютних облігацій частково компенсували ці втрати. НБУ в липні продав валюту на $3,46 млрд, але на рахунки уряду надійшло $2,12 млрд, зокрема від Євросоюзу, МВФ, розміщення ОВДП та через рахунки Світового банку. Також були спрямовані кошти на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. Завдяки переоцінці фінансових інструментів вартість збільшилася на $101,5 млн.
-
Нацбанк впроваджує новий пакет пом’якшення валютних обмежень
Національний банк України вживає нові заходи для валютної лібералізації, що передбачають ряд поліпшень для бізнесу. Зокрема, підприємства тепер можуть переказувати дивіденди за 2023 рік за кордон, розширюються можливості для форвардних угод та хеджування валютних ризиків. Також надається підтримка ювелірної галузі та компаній, що підтримують ЗСУ. Ці заходи спрямовані на покращення умов для бізнесу та залучення нових інвестицій, при цьому мінімізуючи тиск на валютний ринок. Також НБУ уніфікує підходи до регулювання зовнішніх позик, що спростить залучення фінансування та структурування нових позик. В цілому, ці заходи сприяють розвитку внутрішнього виробництва та зменшенню тіньового сегменту ринку, підвищуючи довіру до української банківської системи.
-
Долар в Україні впав до мінімуму з червня
Національний банк України підняв курс гривні відносно долара і євро. Офіційний курс долара на середу став нижче і склав 41,6845 гривень за долар. Курс євро також зменшився і зараз становить 48,0914 гривень за євро. На міжбанку долар подешевшав на 12 копійок, а в обмінних пунктах обидва валютні курси знизилися на 5 копійок. У липні Нацбанк збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн, а курс гривні до долара зміцнився. На готівковому ринку також спостерігається зміцнення курсу гривні.
-
Євро знову повзе вгору: на що чекати від курсу валют
Національний банк України оновив курс валют: долар подорожчав до 41,7901 гривні, а євро зросло до 48,3470 гривень за одиницю. Стабільність долара в Україні забезпечує НБУ, який активно втручається для підтримки його курсу. Зростання курсу євро обумовлене міжнародними факторами. Експерти прогнозують, що в серпні курс долара може коливатися в межах 41,6-42,2 грн, а євро – в межах 48-49,5 грн. На ринку валют впливатимуть різні фактори, такі як надходження допомоги від партнерів та ситуація з енергетичною інфраструктурою. Аналітики роблять різні прогнози щодо курсу валют до кінця 2025 року. Один з експертів радить вкладати у гривню, інший рекомендує розподілити валютні заощадження між доларом, євро та швейцарським франком.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
У Національному банку України зазначають, що завдяки швидкому проведенню ремонтів в енергетичній галузі, дефіцит електроенергії в Україні в 2025 році буде меншим, ніж очікувалося. НБУ знизив прогноз дефіциту електроенергії з 3% до 1% в 2025 році, і також прогнозується, що в 2026 році дефіцит складе 1%, з урахуванням імпорту, а в 2027 році дефіциту електроенергії взагалі не очікується. Низькі показники дефіциту не повинні суттєво вплинути на економічне зростання. Однак існують ризики, зокрема можливість атак на енергетичну інфраструктуру з боку Росії, що може негативно позначитися на виробництві енергії та ВВП. НБУ також вказує на можливі інфляційні ризики внаслідок зростання витрат бізнесу на резервні джерела енергії. У той же час, розвиток відновлюваної енергетики може забезпечити стабільність енергосистеми. Також варто відзначити, що Україна збільшила потужність експорту електроенергії до 650 МВт та зараз торгує електроенергією з сусідніми країнами Європи. У Верховній Раді попереджають про можливий дефіцит електроенергії влітку.