У липні міжнародні резерви України скоротилися до $43,03 млрд, що на 4,5% менше, ніж у попередній місяць. Нацбанк повідомив, що така ситуація виникла через валютні операції та платежі у іноземній валюті. Надходження від міжнародних партнерів та розміщення валютних облігацій частково компенсували ці втрати. НБУ в липні продав валюту на $3,46 млрд, але на рахунки уряду надійшло $2,12 млрд, зокрема від Євросоюзу, МВФ, розміщення ОВДП та через рахунки Світового банку. Також були спрямовані кошти на обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті. Завдяки переоцінці фінансових інструментів вартість збільшилася на $101,5 млн.
Позначка: НБУ
-
Нацбанк впроваджує новий пакет пом’якшення валютних обмежень
Національний банк України вживає нові заходи для валютної лібералізації, що передбачають ряд поліпшень для бізнесу. Зокрема, підприємства тепер можуть переказувати дивіденди за 2023 рік за кордон, розширюються можливості для форвардних угод та хеджування валютних ризиків. Також надається підтримка ювелірної галузі та компаній, що підтримують ЗСУ. Ці заходи спрямовані на покращення умов для бізнесу та залучення нових інвестицій, при цьому мінімізуючи тиск на валютний ринок. Також НБУ уніфікує підходи до регулювання зовнішніх позик, що спростить залучення фінансування та структурування нових позик. В цілому, ці заходи сприяють розвитку внутрішнього виробництва та зменшенню тіньового сегменту ринку, підвищуючи довіру до української банківської системи.
-
Долар в Україні впав до мінімуму з червня
Національний банк України підняв курс гривні відносно долара і євро. Офіційний курс долара на середу став нижче і склав 41,6845 гривень за долар. Курс євро також зменшився і зараз становить 48,0914 гривень за євро. На міжбанку долар подешевшав на 12 копійок, а в обмінних пунктах обидва валютні курси знизилися на 5 копійок. У липні Нацбанк збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн, а курс гривні до долара зміцнився. На готівковому ринку також спостерігається зміцнення курсу гривні.
-
Євро знову повзе вгору: на що чекати від курсу валют
Національний банк України оновив курс валют: долар подорожчав до 41,7901 гривні, а євро зросло до 48,3470 гривень за одиницю. Стабільність долара в Україні забезпечує НБУ, який активно втручається для підтримки його курсу. Зростання курсу євро обумовлене міжнародними факторами. Експерти прогнозують, що в серпні курс долара може коливатися в межах 41,6-42,2 грн, а євро – в межах 48-49,5 грн. На ринку валют впливатимуть різні фактори, такі як надходження допомоги від партнерів та ситуація з енергетичною інфраструктурою. Аналітики роблять різні прогнози щодо курсу валют до кінця 2025 року. Один з експертів радить вкладати у гривню, інший рекомендує розподілити валютні заощадження між доларом, євро та швейцарським франком.
-
НБУ знизив прогнозований дефіцит електроенергії
У Національному банку України зазначають, що завдяки швидкому проведенню ремонтів в енергетичній галузі, дефіцит електроенергії в Україні в 2025 році буде меншим, ніж очікувалося. НБУ знизив прогноз дефіциту електроенергії з 3% до 1% в 2025 році, і також прогнозується, що в 2026 році дефіцит складе 1%, з урахуванням імпорту, а в 2027 році дефіциту електроенергії взагалі не очікується. Низькі показники дефіциту не повинні суттєво вплинути на економічне зростання. Однак існують ризики, зокрема можливість атак на енергетичну інфраструктуру з боку Росії, що може негативно позначитися на виробництві енергії та ВВП. НБУ також вказує на можливі інфляційні ризики внаслідок зростання витрат бізнесу на резервні джерела енергії. У той же час, розвиток відновлюваної енергетики може забезпечити стабільність енергосистеми. Також варто відзначити, що Україна збільшила потужність експорту електроенергії до 650 МВт та зараз торгує електроенергією з сусідніми країнами Європи. У Верховній Раді попереджають про можливий дефіцит електроенергії влітку.
-
В Україні зникне з обігу монета 10 копійок
Нацбанк планує вилучення з готівкового обігу монет номіналом 10 копійок. Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Зазначаєтья, що поступове вилучення монет номіналом 10 копійок з готівкового обігу планується розпочати з 1 жовтня 2025 року. Також припиниться їх карбування та поповнення ними готівкового обігу. Однак ці монети і надалі залишатимуться в обігу (до прийняття рішення про їх остаточне вилучення).
За даними НБУ, наразі у готівковому обігу перебуває близько 5,5 млрд шт. розмінних монет: 1,4 млрд шт. монет номіналом 50 копійок; 4,1 млрд шт. монет номіналом 10 копійок.
Щороку НБУ має підтримувати обіг та підкріплювати банки і сферу торгівлі та послуг розмінними монетами. Зокрема у 2025 році заплановане карбування 20 млн нових монет номіналом 50 копійок, оскільки цього потребує готівковий обіг.
Як зазначили в НБУ, якщо на розмінні монети номіналом 50 копійок зберігається сталий попит, зокрема з боку сфери торгівлі, то монети номіналом 10 копійок припинили відігравати істотну роль у готівкових розрахунках за товари та послуги.
Їх поступове вилучення з обігу дасть змогу скоротити витрати на виготовлення, оброблення, транспортування, зберігання та обіг таких монет.
В Нацбанку додають, що банки, як і раніше, зможуть приймати монети номіналом 10 копійок від громадян та бізнесу для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій.
Водночас, потрапляючи в банки, такі монети не будуть більше повертатися в обіг, а вилучатимуться та передаватимуться до НБУ для подальшого їх перерахування та утилізації.
Також розмінними монетами номіналом 10 копійок й надалі можна буде розраховуватися в торгівельній мережі.
Якщо під час готівкових операцій немає монет номіналом 10 копійок, застосовуватимуться правила заокруглення загальних сум у чеку (як це було під час вилучення з обігу монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок). Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься. -
В Україні з серпня запрацює відкритий банкінг
З 1 серпня набирає чинності постанова НБУ про відкритий банкінг, яка визначає єдині вимоги до обміну даними між банками та третіми сторонами.
Відкритий банкінг передбачає можливість для клієнтів надавати доступ до своїх банківських рахунків стороннім постачальникам послуг. Йдеться про застосунки, які можуть проводити платежі або показувати рахунки з різних банків в одному інтерфейсі.
Банки будуть зобов’язані надавати такі сервіси через API (інтерфейс програмування застосунків), які відповідатимуть єдиному технічному стандарту.
Постановою НБУ визначено архітектуру системи відкритого банкінгу, що охоплює банки, третіх постачальників та НБУ як регулятора.
Також затверджено єдині правила підключення до API та обміну інформацією.
Крім того, ередбачено етапи впровадження відкритого банкінгу – з 2025 по 2027 рік, і розроблено вимоги до інформаційної безпеки та захисту персональних даних.
Завдяки новим правилам, українські користувачі зможуть легше підключати фінтех-сервіси до своїх рахунків, порівнювати банківські продукти, робити перекази без входу в інтернет-банкінг тощо.Для бізнесу це створює нові можливості в розробці фінансових додатків. А для банків – виклик в умовах зростаючої конкуренції.
Постанова набирає чинності з 1 серпня 2025 року. Протягом 18 місяців НБУ має затвердити технічну специфікацію API, після чого банки поступово почнуть її реалізовувати. До 2027 року очікується повноцінне функціонування відкритого банкінгу в Україні. -
НБУ витратив понад $20 млрд на підтримку гривні
Національний банк України з початку року продав понад 20 млрд доларів для підтримки курсу гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 26 липня.
Так, лише на поточному тижні за п’ять робочих днів НБУ продав понад 811 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що трохи менше показника минулого тижня (906 млн доларів). При цьому регулятор не купував валюту.
Загалом з початку 2025 року Нацбанк продав на міжбанку понад 20 млрд 135 млн доларів, а придбав – лише трохи більше 37 млн доларів. -
Підтверджено лише $22 млрд необхідного зовнішнього фінансування – глава НБУ
Голова Національного банку України Андрій Пишний повідомив, що Україна наразі має підтвердженими лише $22 млрд із $35 млрд необхідного зовнішнього фінансування на 2026 рік. Про це він сказав під час пресбрифінгу щодо рішень Правління НБУ з монетарної політики 24 липня.
“Ми розуміємо, що 2026 рік наразі передбачає отримання, а наші очікування на цьому, власне, базуються – на сценарії у $35 млрд доларів зовнішнього фінансування, з яких $22 млрд доларів є підтвердженими”, – зазначив Пишний.
За його словами, щодо тих коштів, яких не вистачає, зараз тривають відповідні перемовини з МВФ.
“І, як вже неодноразово зазначалося, частиною цих перемовин буде наша взаємодія з Міжнародним валютним фондом, адже ми зараз з ними працюємо над тим, щоб сформувати певну концепцію і підхід до нової, оновленої програми взаємодії і розширеного фінансування, яка врахує вже нові реалії, пов’язані з безпековими ризиками, динамікою відновлення макроекономічної ситуації і геополітику”, – додав голова НБУ.
Заступник голови НБУ Юрій Гелетій також прокоментував питання скорочення міжнародних резервів на $4 млрд.
“Скорочення на $4 млрд порівняно з попереднім прогнозом пов’язане, перш за все, з вищим попитом на імпортні товари на тлі ширшого дефіциту бюджету, а також меншими обсягами експорту через ситуацію з врожаями та скасуванням пільгового режиму торгівлі з Європейським Союзом”, – заявив він. -
НБУ знову погіршив прогноз щодо інфляції і ВВП
Національний банк України утретє в поточному році погіршив прогноз щодо ВВП і інфляції. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 24 липня.
Так, НБУ погіршив прогноз зростання економіки до 2,1% з 3,6% у попередньому квітневому прогнозі, а інфляції – до 9,7% з 8,7%.
“Відновлення економіки буде повільнішим, ніж торік – реальний ВВП зросте на 2,1% у 2025 році. Подальші темпи відновлення залежатимуть від перебігу війни”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що базовий сценарій НБУ передбачає поступове відновлення нормальних умов для функціонування економіки та зростання ВВП на рівні 2-3% у 2026-2027 роках.
“Водночас у разі швидкої нормалізації умов приватні інвестиції та споживання суттєво зростуть і компенсують ефекти стрімкої фіскальної консолідації, а темпи зростання ВВП можуть становити 3-3,5%”, – вважає регулятор.
Що стосується інфляції, то Нацбанк погіршив прогноз до 9,7% у 2025 році та 6,6% у 2026-му, очікуючи повернення до цілі 5% лише у 2027 році.
“Ураховуючи суттєвіші втрати від війни та подальше перенесення на ціни зростаючих витрат бізнесу, погіршення прогнозу врожаїв та ефекти від фактичного послаблення гривні до євро, НБУ переглянув прогнозну траєкторію інфляції у бік повільнішого зниження”, – повідомив регулятор.
НБУ вважає, що найближчими місяцями динаміка інфляції значною мірою залежатиме від реального впливу погодних умов на обсяги та ціни сільськогосподарської продукції.
За попередніми оцінками, у липні загальна інфляція може незначно зрости, однак базова продовжить знижуватися. У подальшому очікується вихід інфляції на траєкторію стабільного уповільнення.