У Китаї розпочалося серійне виробництво першого в світі чотириканального однофотонного детектора нового покоління з наднизьким рівнем шуму. Цей пристрій, який називають “ловець фотонів”, може виявляти один фотон, що робить його важливим для передових технологій, таких як квантовий зв’язок та квантовий радар для виявлення та відстеження малопомітних літаків, зокрема, таких як F-22. Детектор розроблений у Центрі досліджень квантової інформаційної інженерії у провінції Аньхой в Китаї.
Позначка: Наука
-
Вчені заговорили про існування життя на супутнику Сатурна
На супутнику Сатурна під назвою Енцелад були виявлені хімічні реакції, які вказують на можливе існування життя. За даними European Space Agency та Nature Astronomy, зонд Cassini виявив органічні сполуки, які можуть бути попередниками життя. Є все більше доказів, що у водах Енцелада може бути придатне для життя середовище. Це відкриття робить супутник Сатурна цікавим об’єктом для дослідження, хоча поки що немає переконливих доказів про минуле існування життя там. Енцелад також відомий своїми гейзерами, які викидають водяну пару та льодові уламки в космос.
-
Британські вчені винайшли штучний “лист”, який імітує фотосинтез
Вчені з Кембриджського університету представили інноваційний пристрій, який імітує процес фотосинтезу та перетворює вуглекислий газ, воду й сонячне світло на корисні хімічні сполуки, повідомляє Interesting Engineering.
Розробка являє собою гібридний пристрій, який поєднує світлозбиральні органічні полімери з бактеріальними ферментами. У результаті він здатен перетворювати сонячне світло, воду та вуглекислий газ у форміат – паливо, яке можна використовувати для подальших хімічних реакцій. При цьому пристрій не потребує зовнішнього джерела живлення і не містить токсичних напівпровідників, що робить його довговічнішим і безпечнішим для довкілля.
“Якщо ми хочемо побудувати сталу, циркулярну економіку, нам необхідно звільнити хімічну промисловість від копалин. Це величезна можливість, якщо ми зможемо реалізувати її правильно”, – зазначив керівник дослідження Ервін Райснер з Кембриджського університету.
Результати, опубліковані в журналі Joule, свідчать, що це перший випадок використання органічних напівпровідників як світлозбирального компонента у подібних біогібридних пристроях. Команда також продемонструвала, що отриманий формат можна безпосередньо застосовувати для синтезу сполук, які використовуються у фармацевтиці, з високою чистотою та виходом. -
Нобелівська премія-2025: оголошені лауреати з медицини та фізіології
Нобелівський комітет визначив лауреатів Нобелівської премії з медицини й фізіології на 2025 рік. Цього разу нагорода була присуджена Мері Бранков, Фреду Рамсделлу та Шимону Сакагучі за їх відкриття в галузі периферичної імунної толерантності. Вони виявили регуляторні Т-клітини, які захищають організм від аутоімунних захворювань, запобігаючи імунній системі атакувати власні клітини. Ці відкриття відкрили нові можливості у лікуванні раку, аутоімунних захворювань та трансплантації. Мері Бранков, Фред Рамсделл та Шимон Сакагучі вже зробили значний внесок у розвиток імунології та медицини.
-
В NASA зробили відкриття про хмари на Венері
Вчені з NASA виявили, що хмари на планеті Венера складаються не лише з сірчаної кислоти, як раніше вважалося, але також з води. Дослідження показали, що до 60% складу хмар Венери становить вода, яка знаходиться у вигляді гідратів – сполук води з солями, такими як сульфат заліза та магнію. Це дозволяє зрозуміти, що атмосфера планети Венера має складну структуру, де вода і сірчана кислота грають важливу роль. Також вчені виявили наявність сполук заліза, що може походити з космічного пилу.
-
Лід розчиняє залізо швидше, ніж вода – дослідження
Недавнє дослідження шведських вчених показало, що лід, у порівнянні з рідкою водою, краще вивільняє залізо з мінералів, що може пояснити зміну кольору арктичних річок. Це може бути наслідком танення вічної мерзлоти та викиду заліза. Експерименти показали, що при низьких температурах лід виділяє більше заліза, ніж вода. Вчені виявили, що це відбувається через утворення мікроскопічних “кишень” рідини між кристалами льоду, які концентрують речовини і збільшують кислотність, що прискорює вивільнення заліза. Це може суттєво вплинути на якість води та екосистеми в арктичних регіонах у зв’язку зі змінами клімату.
-
В РПЦ заявили, що причиною всіх бід Росії є освіта
У Російській православній церкві висловили думку, що освіта є причиною бід для Росії. Протоієрей заявив, що навчання веде до безбожності, і назвав таких вчених, як Чарльз Дарвін, відповідальними за це. Відео з його виступом поширюється в соціальних мережах. Священник вважає, що більшість академіків (як у Росії, так і за її межами) є безбожниками.
-
Китай вивів на орбіту сім нових супутників
Китай здійснив успішний запуск у космос нових супутників дистанційного зондування Землі. Про це інформує CCTV у вівторок, 19 серпня.
“19 серпня 2025 року ракета-носій Лі Цзянь-1 (Kinetica-1) успішно вивела на орбіту сім нових супутників”, – мовиться у повідомленні.
Серед виведених на орбіту зокрема супутник Zhongke 05, обладнаний радаром із синтезованою апертурою для дистанційного зондування й отримання зображень із високою роздільною здатністю, а також комерційний електрооптичний супутник Tianyan-26 для спостереження.
Окрім того, Китай запустив три багатофункціональні експериментальні апарати 01, 02 та 03 сімейства Tiantuo-6, для тестування й перевірки технологій збору даних для відстеження руху контейнерів у межах розвитку Інтернету речей, та два апарати ThumbSat-1 і ThumbSat-2 – дешеві міні-супутники для збору й проведення біологічних експериментів, вирощування кристалів за умов мікрогравітації, моніторингу магнітного поля та тестування високотехнологічного обладнання.
Запуск відбувся з космодрому Цзюцюань у пустелі Гобі.
Це була восьма місія ракети Лі Цзянь-1 та перший запуск з використанням модифікації Yao-10.
Раніше Китай успішно запустив у космос новий пакистанський супутник дистанційного зондування Землі PRSS-1. -
Континенти Землі висихають із безпрецедентною швидкістю – дослідження
Вода на нашій планеті зникає з небаченою швидкістю, і новий аналіз свідчить, що значна її частина потрапляє в океан. Як повідомляє ScienceAlert, cуша зараз відіграє важливішу роль у підвищенні рівня моря, ніж танення льодовиків.
Дослідницька група з Університету Флейм (Індія) проаналізувала понад два десятиліття супутникових спостережень NASA і створили картину змін водних запасів суші з 2002 року. Результати показують, що території, що висихають, збільшуються щороку приблизно на площу, вдвічі більшу за штат Каліфорнія у США.
“Сухі регіони висихають швидше, ніж вологі стають ще вологішими, а площа посушливих земель збільшується”, – йдеться у звіті. Це означає загальне зменшення водних ресурсів суші, що негативно впливає на річки, озера та підземні води. Сьогодні 75% людства живе в країнах, де запаси прісної води зменшуються.
Більшість виведеної з континентів води потрапляє в океан, що прискорює підвищення рівня моря. Особливо серйозні втрати відбуваються у високих широтах, де танення льодовиків і вічної мерзлоти спричиняє витік води. У регіонах без льодовиків основним чинником є надмірне використання підземних вод людиною.
Екстремальні посухи в Центральній Америці та Європі також посилюють проблему. Зміни в режимі опадів, спричинені викопним паливом, змушують людей звертатися до підземних вод, що додатково виснажує ці ресурси. Значне споживання води спостерігається в посушливих аграрних регіонах, таких як Центральна долина Каліфорнії та території навколо висохлого Аральського моря. -
США й Індія запустили у космос незвичний супутник-радар
США та Індія запустили у космос перший супутник NASA-ISRO Synthetic Aperture Radar mission (NISAR), який відстежуватиме майже непомітні зміни на поверхні Землі та може допомогти у реагуванні на природні катастрофи. Про це повідомляє америкнаський телеканал CNN.
Радар, розроблений NASA для використання у космосі, завдяки вдосконаленим технологіям обробки даних дає змогу побачити різні деталі у високій роздільній якості. Проте він ще й працює як звичайнісінький радар, використовуючи мікрохвилі для виявлення віддалених поверхонь і об’єктів.
NISAR стартував з Космодрому ім. Сатіша Дхавана на південно-східному узбережжі Індії о 08:10 ранку за Східним часом у середу на борту ракети носія Geosynchronous Satellite Launch Vehicle, або GSLV-F16.
Супутник буде обертатися навколо Землі 14 разів на день, щоб двічі на 12 днів сканувати майже всю крижану та суху поверхню планети, виявляючи при цьому зміни на поверхні Землі з точністю до частки дюйма. Дані, які будуть загальнодоступними після їх збору та завантаження з супутника, також використовуватимуться для підготовки та реагування на урагани, виверження вулканів, повені та лісові пожежі. Космічний апарат розробленими Національним управлінням США з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA) та Індійською організацією космічних досліджень (ISPRO).
Місія була вперше запропонована у 2014 році, тоді як 30 вересня 2014 року два агентства підписали угоди про партнерство у місії NISAR. Апаратне забезпечення було зібрано на двох різних континентах, а потім інтегроване в Індії для завершення створення супутника.